Постанова

від 28.11.2013 по справі 904/4249/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2013 року Справа № 904/4249/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є,

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.,

Представники сторін:

від позивача: Мозгова Л.В. представник, довіреність №б/н від 15.08.2013;

від позивача: Цибульник О.В. представнк, довіреність №732 від 20.08.2013.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-9" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року у справі №904/4249/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСТРОНОМ", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-9", м. Дніпропетровськ

про стягнення 101 935, 44 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013р . по справі №904/4249/13 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-9", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГАСТРОНОМ" м. Дніпропетровськ 101 935 грн. 44 коп. - неустойки, 2038 грн. 71 коп. - судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Серпень-9" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року по справі №904/4249/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАСТРОНОМ" м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-9", м. Дніпропетровськ про стягнення 101 935, 44 грн..

Відповідач не погоджується з мотивами та доказами викладеними в позовній заяві, як позивача, так і з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року по справі №904/4249/13, вважає його незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

На думку відповідача основними засадами судочинства, закріпленими у статті 129 Конституції України є, зокрема,законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішені справ повинен додержуватися норм права, зокрема, процесуального та матеріального. Оскаржуване рішення повністю відповідає зазначеним вимогам, є законним, обґрунтованим, висновки суду відповідають обставинам справи, бо суд повно та ретельно з'ясував та вірно визнав встановленими обставини, що мають значення для справи. Висновки викладені у рішенні господарського суду відповідають зібраним та перевіреним у суді доказам. Звідси, відсутні підстави для скасування або зміни рішення, передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), суддів: Дармін М.О., Широбокова Л.П..

На підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови суду Паруснікова Ю.Б. від 28.08.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Широбокової Л.П. у відпустці, справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), суддів: Дмитренко А.К., Дармін М.О..

У судове засідання 29.08.2013 року представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.09.2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.10.2013 року.

На підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 27.09.2013 року, у зв'язку з виходом на роботу судді Прокопенко А.Є., справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), судді: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є..

01.10.2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника позивача.

У судовому засіданні 01.10.2013 року оголошено перерву до 07.11.2013 року.

На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 06.11.2013 року надійшло клопотання від представника позивача.

У судове засідання 07.11.2013 року представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року відкладено розгляд справи на 19.11.2013 року.

19.11.2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

У судове засідання 19.11.2013 року представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року відкладено розгляд справи на 28.11.2013 року.

У судове засідання 28.11.2013 року представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 28.11.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ "ГАСТРОНОМ" (орендодавець) та ТОВ "Серпень-9"(орендар) 25.06.2012 року було укладено договір №112 оренди нерухомого майна, а саме орендодавець передає орендарю в тимчасове користування за плату на визначений строк нежитлове приміщення першого поверху для здійснення господарської діяльності, зазначене приміщення належить орендодавцю на підставі права власності від 29.07.1999 року, об'єктом оренди є нежитлове приміщення, яке знаходиться в будівлі за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 100, об'єкт оренди складається із торгової площі, яка знаходиться на першому поверсі, загальною площею 200 кв. м..

Відповідно до п. 2.1 договору №112 оренди нерухомого майна від 25.06.2012 року об'єкт оренди передається орендарю для розміщення виставочного залу демонстрації меблів.

Об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем і прийнятий орендатором по акту - прийому передачі (додаток № 1 к даному договору), який є невід'ємною частиною і в якому сторони зазначають площу, склад і технічний стан об'єкту оренди (п. 3.1 договору №112 оренди нерухомого майна від 25.06.2012 року).

Загальна сума орендної плати за місяць користування об'єктом оренди площею 200 кв.м. складає 20 000 грн. в тому числі ПДВ 20%. Оплата здійснюється в національній валюті України (п. 5.1 договору №112 оренди нерухомого майна від 25.06.2012 року).

За умовами договору №112 оренди нерухомого майна від 25.06.2012 року після закінчення строку дії даного договору орендар повинен повернути орендодавцю об'єкт по акту прийому-передачі на протязі 5 днів. До підходу строку, зазначеного в п. 8.1 даного Договору, орендатор зобов'язаний звільнити об'єкт оренди від свого майна і підготовити його для передачі орендодавцю (п.8.1, 8.2 договору).

Строк дії договору №112 оренди нерухомого майна від 25.06.2012 року вступає в силу з 01.07.2012 року і діє до 31.12.2012 року (п. 11.1 договору). Договір пролонгації не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, за актом прийому-передачі приміщення в оренду позивач 01.07.2012 року передав на строк оренди приміщення площею 200 кв.м. першого поверху приміщення по пр. Кірова, 100 на підставі договору №112 від 25.06.2012 року (а.с. 41), який підписаний позивачем та відповідачем і скріплений печатками.

До закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна №112 від 25.06.2012 року, а саме до 31.12.2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір №212 оренди нерухомого майна від 25.12.2012 року, за умовами якого орендодавець передає орендарю в тимчасове користування за плату на визначений строк теж саме приміщення.

Відповідно до п. 2.1 договору №212 оренди нерухомого майна від 25.12.2012 року об'єкт оренди передається орендарю для розміщення виставочного залу демонстрації меблів.

Об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем і прийнятий орендатором по акту - прийому передачі (додаток №1 к даному договору), який є невід'ємною частиною і в якому сторони зазначають площу, склад і технічний стан об'єкту оренди (п. 3.1 договору №212 оренди нерухомого майна від 25.12.2012 року).

Загальна сума орендної плати за місяць користування об'єктом оренди площею 200 кв.м. складає 20 000 грн. в тому числі ПДВ 20%. Оплата здійснюється в національній валюті України (п. 5.1 договору №212 оренди нерухомого майна від 25.12.2012 року).

За умовами договору №212 оренди нерухомого майна від 25.12.2012 року після закінчення строку дії даного договору орендар повинен повернути орендодавцю об'єкт по акту прийому передачі на протязі 5 днів. До підходу строку, зазначеного в п. 8.1 данного Договору, орендатор зобов'язаний звільнити об'єкт оренди від свого майна і підготовити його для передачі орендодавцю (п.8.1, 8.2 договору).

Строк дії договору №212 оренди нерухомого майна від 25.12.2012 року вступає в силу з 01.01.2013 року і діє до 28.02.2013 року (п. 11.1 договору). Договір пролонгації не підлягає.

Як зазначає позивач у своїх поясненнях, що за актом прийому передачі від 01.07.2012 року відповідно до договору №112 оренди нерухомого майна від 25.06.2012 року позивач передав відповідачу нежитлове приміщення, яке знаходиться в будівлі по адресі: пр. Кірова , 100, м. Дніпропетровськ.

Об'єкт оренди складається із торгової площі, яка знаходиться на першому поверсі , загальною площею 200 кв.м., яке не було повернуто позивачу після закінчення строку дії договору. Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що строк дії договору оренди нерухомого майна №112 від 25.12.2012 року було встановлено до 31.12 2012 року, а 25.12 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №212 оренди зазначеного майна по адресі: пр. Кірова, 100, м. Дніпропетровськ, яке знаходиться на першому поверсі, загальною площею 200 кв.м., то складання акту приймання передачі вищевказаного майна не було необхідним, оскільки воно не було повернуто відповідачем.

Позивачем надано суду реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомого майна які належать юридичним особам у м. Дніпропетровську пр. Кірова за №100 зареєстровано за ТОВ "ГАСТРОНОМ" на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.1999 року та записано в реєстрову книгу №21ЮН за реєстровим №1032-148 29.07.1999 року, договір купівлі- продажу від 26.06.1999 року, технічний паспорт .

Умови договору оренди №112 від 25.06.2012 року та договору оренди №212 від 25.12.2012 року є ідентичними та відрізняються лише тим, що мають різні строки дії.

Договори підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печаткою.

Колегією суддів оглянуті умови договорів і встановлено, що після закінчення дії договорів не передбачено продовження їх дії на будь-яких умовах.

Встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди №112 від 25.06.2012 року об'єкт оренди нежитлове приміщення, яке знаходиться в будівлі по адресі: пр. Кірова, 100, м. Дніпропетровськ відповідачем не було повернуто позивачу за актом прийому передачі. Колегія суддів вважає встановленим той факт, що після закінчення строку дії договору оренди №112 від 25.06.2012 року об'єкт оренди не був повернутий позивачу і залишався у відповідача, тому в складанні акту приймання передачі по договору № 212 від 25.12.2012 року не було необхідності, оскільки об'єкт оренди залишався у відповідача не був повернутий по акту прийому-передачі.

За приписами частин першої та шостої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Договір оренди №212 від 25.12.2012 року припинив свою дію 28.02.2013 року, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

Отже, зважаючи на положення пункту 8.1 договору оренди №212 від 25.12.2012 року після закінчення строку дії даного договору орендар повинен повернути орендодавцю об'єкт по акту прийому передачі на протязі 5 днів. Натомість, відповідач вказаного обов'язку своєчасно не виконав, та не повернув позивачеві об'єкт оренди за актом прийому-передачі .

Позивач листом-попередженням повідомив відповідача про те, що термін дії договору №212 від 25.12.2012 року закінчився 28.02.2013 року, та пропонував добровільно до 01.04.2013 року сплатити орендну плату, а також звільнити приміщення, який направлений відповідачу поштою 27.03.2013 року (а.с. 28). Відповідач не надав відповіді.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідачем були здійснені проплати з призначенням платежу оренда приміщення за лютий 2013 року згідно договору №212 від 25.12.2012 р. у сумі 20 000 грн., за січень 2013 року оренда приміщення згідно договору №212 від 25.12.2012 року у сумі 20 000 грн. (а.с. 25-26), чим відповідач підтвердив факт оренди приміщення.

Прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення орендованого майна триває майже 3 місяці (з 01.03.2013 року по 17.05.2013 року включно) на яку позивачем здійснено розрахунок цієї неустойки відповідно до ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Колегія суддів визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за час прострочення повернення орендованого майна після припинення договору оренди №212 від 25.12.2012 року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок цієї неустойки за період прострочення з 01.03.2013 року по 17.05.2013 року, суд дійшов висновку про його вірність та відповідність фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 101 935, 44 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі відноситься на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпень-9", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013 року у справі №904/4249/13 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.12.2013 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко