Постанова

від 23.11.2006 по справі 2/259-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2006

р.                                                          

Справа № 2/259-05 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  , 

при

секретарі Сенчук І.В.

за

участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3.

відповідача -  ОСОБА_1., ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Суб`єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кролевець, Сумської

області (вх. НОМЕР_1) на рішення господарського суду Сумської

області від 06.07.06 р. по справі № 2/259-05

за позовом Суб`єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Київ

до Суб`єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Кролевець, Сумської області

про стягнення 165 000,00 грн., -

встановила:

У грудні 2005 року Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична

особа ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до

Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення

165000,00 грн., в т.ч. 150000,00 грн. 

заборгованості за надані консультаційні послуги на підставі договору про

надання консультаційних послуг НОМЕР_2, укладеного між сторонами, 15000,00 грн.

штрафу, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.07.2006 р. по

справі №2/259-06 (суддя Соп"яненко О.Ю.) позовні вимоги задоволено та

стягнуто з  відповідача на користь позивача

150000,00 грн. боргу, 15000,00 грн. штрафу, 1650,00 грн. витрат по державному

миту та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився,

звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення господарського суду Сумської області від 06.07.2006 р.

скасувати, як необґрунтоване.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає рішення суду

першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а

апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 06.07.06р. визнано

обов'язковою явку СПДФО ОСОБА_2 та СПДФО ОСОБА_1.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 43 ГПК України,

якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах

змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують

свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює

сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для

встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування

законодавства, а також беручи до уваги те, що в даному судовому засіданні

присутній уповноважений представник 

позивача - ОСОБА_3., тому колегія суддів вважає можливим розглянути

справу по суті без особистої участі СПД-ФО ОСОБА_2. 

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області

виходив з результатів встановлення та дослідження документально

підтверджених  матеріалами справи

обставин спору за якими встановив, що між позивачем та відповідачем у даній

справі 05 травня 2004 року укладений договір про надання консультаційних послуг

НОМЕР_2 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого "Замовник"

(відповідач у справі) доручив, а "Виконавець" (позивач у справі)

зобов'язався, а саме:  виконати

консультаційні послуги та ряд певних фактичних дій з метою знаходження

оптимального контрагента, яке готове придбати послуги (роботи)

"Замовника" у відповідності до умов даного Договору; надати допомогу

"Замовникові" в укладенні договору виконання робіт між ним та

споживачем.

На виконання умов даного Договору позивач надав відповідачу

консультаційні послуги та ряд певних фактичних дій з метою знаходження

контрагента, який готовий придбати послуги відповідача, а також надав допомогу

останньому в укладенні договору виконання робіт між ним та Відкритим

акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат

"Славутич".

Як свідчать матеріали справи, факт надання послуг, вартість яких

складає 150000,00 грн., підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт

від 05.07.2005р., котрий підписаний обома сторонами у справі, копія якого

знаходиться в матеріалах справи, а також договором НОМЕР_3, укладеним між

відповідачем та Відкритим акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний

комбінат "Славутич", та актами здачі-прийняття робіт ІНФОРМАЦІЯ_1,

належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно  до  п.  

5.1. Договору відповідач повинен був сплати винагороду в сумі 150000,00

грн. протягом 3-х банківських днів після підписання акту прийому-передачі

виконаних робіт.

Однак, в порушення умов договору відповідач з позивачем не

розрахувався та на момент звернення з даним позовом до господарського суду,

борг відповідача становить 150000,00 грн.

За загальними умовами виконання зобов'язань, встановленими ст. 526

Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 цього ж

кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Господарський суд при винесенні рішення послався на те, що

оскільки  доказів сплати боргу в сумі

150000,00 грн. відповідач не надав, тому позовні вимоги в цій частині є

обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають  задоволенню.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів

апеляційної інстанції, оскільки дані висновки суду першої інстанції

відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана

правильна та повна правова оцінка. А відповідно до ст. 43 Господарського процесуального

кодексу України  господарський суд оцінює

докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному

і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 6.3. Договору НОМЕР_2 від 05.05.04р. за порушення

строків виплати винагороди, визначених п. 5.1 цього Договору, відповідач

зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від суми винагороди.

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд також вірно

визначився щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі

15000,00 грн., оскільки його нарахування повністю відповідає умовам Договору та

вимогам чинного законодавства.

В спростування доводів відповідача, викладених в апеляційній

скарзі, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є

домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно зі ст. 638 цього ж Кодексу

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх

істотних умов договору.

05 травня 2004 року сторони у даній справи уклали договір про

надання консультаційних послуг за НОМЕР_2. Факт укладення цього Договору

підтверджується підписами сторін на ньому, скріпленими їх мокрими печатками.

Крім того, укладання даного договору підтверджується фактичними

діями сторін щодо його виконання, а саме підписанням акту прийому-передачі  виконаних робіт від 05.07.05 р. та актів

здачі-прийняття робіт.

На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду

від  03.10.06р. позивач надав колегії

суддів в судове засідання 21.11.06р. для огляду оригінал договору НОМЕР_2 від

05.05.04р. та акти виконаних робіт. В даному судовому засіданні відповідач

заперечень щодо його підпису та печатки на вказаних документах не заявляв.

Належних доказів в спростування   підпису

на Договорі як суду першої так і апеляційної інстанції не представив. 

Більш того, відповідач у встановленому порядку та відповідно до

вимог чинного законодавства до господарського суду про визнання недійсним чи

неукладеним договору НОМЕР_2 від 05.05.04р. 

не звертався. Доказів недійсності спірного Договору та актів виконаних

робіт відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

Також, як зазначає позивач, дата укладення договору - 05.05.04р.

вказана  помилково, про що свідчать

наявні в договорі печатка та реквізити відповідача. А підписання акту

прийому-передачі виконаних робіт 05.07.2005р. після закінчення дії договору

НОМЕР_2 відповідає вимогам п. 4.1. та п. 2.6. Договору, згідно якого після

підписання Договору та Акту прийому-передачі виконаних робіт між замовником і

споживачем, замовник і виконавець складає акт виконання останні своїх

зобов'язань по даному договору, який є підставою для фінансових розрахунків

замовника з виконавцем. Останній Акт здачі-прийняття робіт між СПД-ФО ОСОБА_1

та Відкритим акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат  "Славутич" НОМЕР_4 був підписаний

04.07.2005р.

Вказані обставини були досліджені судом першої інстанції і їм дана

належна правова оцінка. 

Слід зазначити, що за своєю правовою природою Договір НОМЕР_2

від  05 травня 2004 року є договором про

надання послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу за договором про

надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої

сторони (замовника)  надати послугу, яка

споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а

замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не

встановлено договором.

А згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором

передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому

послугу в розмірі, у строки й в порядку, що встановлені договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за

Договором виконав, знайшов відповідачу контрагента, з яким останній підписав

угоду і придбав послуги.

Однак в порушення п. 5.1. Договору відповідач за надані послуги з

позивачем не розрахувався, тому у відповідності з п. 6.3. Договору за порушення

строків виплати йому нарахований штраф в розмірі 15000,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що акт прийму -

передачі виконаних робіт складений після закінчення строку договору про надання

консультаційних послуг НОМЕР_2 від 5 травня 2004 р.

Однак як стверджує позивач, з чим також погоджується і колегія

суддів, відповідач помилково поєднує такі поняття як термін дії договору і

термін розрахунків, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу

України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують

господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від

відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. А

пунктом 4.1. спірного Договору встановлено, що в частині розрахунків він діє до

повного їх виконання.

Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на те, що з вини

позивача, який не подав витребуваних судом документів, а тому не була проведена

судово-технічна експертиза у справі, призначена за клопотанням відповідача

ухвалою господарського суду Сумської області від 30.01.2006 р., не приймається

колегією суддів до уваги, так як відповідач не зазначив в чому саме полягає

порушення судом першої інстанції вимог чинного законодавства у не проведенні

експертизи та винесенні оскаржуваного рішення.

А відповідно до ст. 75 ГПК України якщо витребувані господарським

судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній

матеріалами, що є правом господарського суду.

Наданий відповідачем суду апеляційної інстанції лист-відповідь без

номеру та без дати, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки в ньому

зазначено посаду особи, що його підписала від імені ВАТ

"Пиво-безалкогольний комбінат "Славутич", однак прізвище цієї

особи не зазначено.

Як вбачається з матеріалів справи договір НОМЕР_5, укладений між

відповідачем у даній справі та ВАТ "Пиво-безалкогольний комбінат

"Славутич" 03.06.04р., підписаний з боку Комбінату директором -

Задніпряним Ю.В. При порівнянні підпису директора - Задніпряного Ю.В. з

підписом на вищезазначеному листі, вбачається, що вони не співпадають, що дає

підстави колегії суддів вважати лист-відповідь б/н б/д  неналежним доказом у справі, оскільки

підписаний він з боку ВАТ "Пиво-безалкогольний комбінат

"Славутич" невідомою особою.   

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач в обґрунтування своїх

заперечень не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість

доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного

господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена

фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення

господарського суду Сумської області від 06.07.06 року по справі № 2/259-05

прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи

відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть

бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, 102, п.

1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія

суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 06.07.06 року по

справі № 2/259-05 залишити без змін.  

Апеляційну скаргу Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної

особи ОСОБА_1, м. Кролевець, Сумської області залишити без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді