Ухвала

від 28.11.2013 по справі 826/12992/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12992/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Імпульс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0001722203 від 02 серпня 2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 11 липня 2013 року по 17 липня 2013 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 36559744) за період з 01 листопада 2012 року по 30 листопада 2012 року, за результатами якої складено акт № 557/26-56-22-03-09/37825664 від 24 липня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено позивачем податок на додану вартість за листопад 2012 року на суму 135 580, 00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001722203, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 203 370, 00 грн. (за основним платежем - 135 580, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67 790, 00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» укладено договір куплі-продажу № СДВ-16 від 01 листопада 2012 року.

Предметом даного договору була поставка ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» та передача у власність позивача товару відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору, та зобов'язання позивача прийняти його і оплатити на умовах цього договору.

Транспортні витрати по перевезенню брав на себе позивач. Позивач оплачував отриманий товар з відстрочкою платежу 120 днів. В якості гарантійного зобов'язання позивач емітував і передавав на адресу ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» свій вексель (без права випуску його на ринок цінних паперів). Після проведення розрахунків з оплати товару позивачем, ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» зобов'язаний був повернути вексель емітенту.

Термін дії вказаного договору визначений з 01 листопада 2012 року до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав від ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» відповідний товар, що підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями акту прийому передачі простого векселя від 30 листопада 2012 року, простого векселя серії АА № 1959844, складеного 30 листопада 2012року, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, на виконання умов договору ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» виписано податкові накладні № 607 від 21 листопада 2012 року, № 458 від 16 листопада 2012 року, № 457 від 16 листопада 2012 року, № 431 від 15 листопада 2012 року, № 397 від 14 листопада 2012 року, № 380 від 13 листопада 2012 року, № 341 від 12 листопада 2012 року, № 241 від 09 листопада 2012 року, № 217 від 08 листопада 2012 року, № 216 від 08 листопада 2012 року, № 184 від 07 листопада 2012 року, № 183 від 07 листопада 2012 року, № 165 від 06 листопада 2012 року, № 129 від 05 листопада 2012 року, № 39 від 02 листопада 2012 року, № 14 від 01 листопада 2012 року, суми ПДВ по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Вказані первинні документи складені відповідно до вимог законодавства. Крім того, в акті перевірки відповідача відсутні зауваження щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення господарських операцій та в період їх виконання відомості в Єдиному державному реєстрі з приводу реєстрації ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» були чинні. Крім того, вказана особа була зареєстрована платником податку на додану вартість.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання договорів підтверджується вищезазначеними матеріалами справи .

Також як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу наявності акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетроська № 348/153/36559744 від 12 червня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року», згідно якого не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» у листопаді 2012 року, що свідчить, на думку податкового органу, про те, що правочини, укладені між ТОВ «Промислова компанія «СДВ-Сервіс» та підприємствами-покупцями (продавцями) здійснені без мети настання реальних наслідків.

Вказане спростовується вищенаведеним. Крім того, матеріалами справи підтверджується факт використання отриманого позивачем товару у своїй подальшій господарській діяльності, а саме копіями видаткових накладних, договорами та специфікаціями до них

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 05 грудня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 04 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.