cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
12 січня 2015 року м. Київ В/800/5433/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Цвіркуна Ю.І. - суддя-доповідач,
Бившевої Л.І., Костенка М.І., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24.12.2013 року у справі №826/12992/13-а (К/800/64320/13)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична Компанія «Імпульс»
до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
09.12.2014 року Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24.12.2013 року у справі №826/12992/13-а.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 року встановлено заявнику строк для усунення недоліків, допущених при поданні даної заяви, шляхом додання до заяви документів, передбачених статтею 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України, або приведення її тексту у відповідність до вимог, встановлених статтею 239 Кодексу адміністративного судочинства України, до 09.01.2015 року.
05.01.2015 року, тобто в межах встановленого строку, до суду надійшла заява, якою заявник, зокрема, направив копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 року у справі №2а-5755/11/1070 (№К/9991/52756/12), копію ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24.12.2013 року у справі №826/12992/13-а (К/800/64320/13), а також привів прохальну частину тексту заяви у відповідність до вимог, встановлених статтею 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 44. 1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує і додає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 року №К/800/21863/13 та від 30.10.2013 року №К/9991/52756/12.
Відповідно до частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У даній заяві заявник порушує питання про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом України, мотивоване тим, що рішеннями Верховного Суду України від 24.06.2014 року у справі №21-241а14 та від 07.10.2014 року у справі №21-398а14 підтверджено можливість оскарження ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження.
З огляду на положення статті 238 КАС України, строк подання заяви про перегляд ухвали ВАС України від 24.12.2013 року, у якій, як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, зазначено ухвали ВАС України від 30.10.2013 року №К/9991/52756/12 заявником пропущено. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що причини пропуску строку звернення із заявою, вказані заявником не є поважними, а тому підстави для його поновлення відсутні.
Однак, враховуючи дату ухвалення рішення - ухвалу ВАС України від 24.12.2013 року, про перегляд якого подано заяву та дату рішення - ухвалу ВАС України від 17.09.2014 року, на яке здійснено посилання, а також строки подання заяви про перегляд судових рішень, встановлені статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, цей строк заявником не пропущено.
Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.12.2013 року у справі №826/12992/13-а (К/800/64320/13) у частині, у якій, як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, зазначено ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30.10.2013 року №К/9991/52756/12 залишити без розгляду.
Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 24.12.2013 року у справі №826/12992/13-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.
Судді Ю.І.Цвіркун
Л.І.Бившева
М.І.Костенко
Н.Г.Пилипчук
М.О. Федоров
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2015 |
Оприлюднено | 10.02.2015 |
Номер документу | 42627381 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Цвіркун Ю.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні