Ухвала

від 28.10.2013 по справі 5015/2757/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 жовтня 2013 року Справа № 5015/2757/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. у справі № 5015/2757/12 господарського суду Львівської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до 1. Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, 2. Управління Державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Державної казначейської служби України за участюПрокурора Львівської області простягнення 45 000,00 грн. із Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Львівській області здійснити виплату 45 000,00 грн. за рахунок коштів державного бюджету, які обліковуються на рахунках розпорядника бюджетних коштів Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання касаційної скарги сторонам. Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін.

При цьому, слід враховувати, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК). Тому, якщо до касаційної скарги не додано доказів надсилання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК).

Судом встановлено, що до касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не додано доказів надіслання копії касаційної скарги Прокурору Львівської області та третій особі у справі - Державній казначейській службі України.

Крім того, скаржником до касаційної скарги в якості доказу надсилання касаційної скарги відповідачу - Управлінню Державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області, додано фіскальний чек № 5866 та опис вкладення у цінний лист від 01.10.2013 р., які свідчать про направлення цінного листа за адресою: 80300, вул. Л. Українки, 29, м. Жовква, Львівська область.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що належною адресою Управління Державної казначейської служби України у Жовківському районі Львівської області є: 80300, вул. Воїнів УПА, 35, м. Жовква, Львівська область.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. У зв'язку з наведеним, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається на підставі п. 3 ст.111 3 ГПК України.

Також, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Всупереч зазначеним вимогам, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 містить лише викладення обставин справи, без зазначення того, в чому саме полягає суть порушення або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність поданої касаційної скарги вимогам щодо її оформлення.

Наслідки недотримання скаржником вимог п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України визначено п. 6 ч. 1 ст.111 3 ГПК України, згідно з яким касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 111 3 , ст. 111 7 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Львівської області від 02.07.2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 р. у справі № 5015/2757/12 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 судовий збір в сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп., сплачений за квитанцією № ПН2399095 від 01.10.2013 р.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова