Рішення

від 28.11.2013 по справі 54/318-72/322-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/318-72/322-2012 28.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Житлового кооперативу «ЖК-4»

про стягнення 314 317,86 грн.

Судді: Бондарчук В.В. (головуюча)

Васильченко Т.В.

Спичак О.М.

Представники:

від позивача: Кравчик С.М.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлового кооперативу «ЖК-4» (надалі -відповідач) про стягнення 314 317,86 грн., з яких 256 523,81 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 40 103,75 грн. - інфляційних втрат, 10 336,53 грн. - 3% річних та 7 353,77 грн. - пені.

Ухвалою суду від 19.08.2011 р. за вищезазначеною позовною заявою порушено провадження у справі № 54/318 та призначено розгляд справи на 02.09.2011 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 р. у справі № 54/318 позов задоволено частково, стягнуто з Житлового кооперативу № 4 (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 66, код 23697151) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, вул. І. Франка, 5, код 00131305) 223 735,81 грн. (двісті двадцять три тисячі сімсот тридцять п'ять грн. 81 коп.) боргу, 40 103,75 грн. (сорок тисяч сто три грн. 75 коп.) інфляційних втрат, 10 336,53 грн. (десять тисяч триста тридцять шість грн. 53 коп.) 3% річних, 7 353,77 грн. (сім тисяч триста п'ятдесят три грн. 77 коп.) пені, 2 815,35 грн. (дві тисячі вісімсот п'ятнадцять грн. 35коп.) витрат по сплаті державного мита, 211,39 грн. (двісті одинадцять грн. 39 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 р. у справі № 54/318 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 54/318 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2011 р. у справі № 54/318 скасовано в частині задоволення первісного позову та в цій частині справу № 54/318 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

18.07.2012 р. матеріали справи № 54/318 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду України від 20.07.2012 р. суддя Бондарчук В.В. справу № 54/318 прийняла до свого провадження, присвоїла їй №54/318-72/322-2012 та призначила розгляд справи на 02.08.2012 р.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та просив призначити судову-бухгалтерську експертизу, витрати за проведення експертизи покласти на відповідача.

У судовому засіданні 02.08.2012 р. судом оголошувалась перерва до 30.08.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

30.08.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заперечення на відзив, в якому зазначає, що у останнього відсутні правові підстави здійснювати будь-які перерахунки ціни позову, вважає розрахунок ціни позову вірним та підтримує позовні вимоги.

У судовому засіданні 30.08.2012 р. та 20.09.2012 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 20.09.2012 р. та 04.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав клопотання щодо переліку питань для вирішення судовим експертом, а саме:

- яка кількість теплової енергії на потреби гарячого водопостачання визначена позивачем за період з 01.10.2008 р. по 01.07.2011 р. є документально обґрунтованою у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору № 1410035 від 01.09.2000 р.?;

- якими первісними та бухгалтерськими документами позивача підтверджується середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації» та кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання «Абонента» в розрахунковому періоді у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору № 1410035 від 01.09.2000 р.?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 р. у справі призначено судову експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати на проведення експертизи покладено на відповідача.

18.01.2013 р. матеріали справи № 54/318-72/322-2012 надійшли до Господарського суду міста Києва без виконання у зв'язку з несплатою відповідачем витрат на її проведення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи № 54/318-72/322-2012 на 07.02.2013 р.

07.02.2013 р. представник відповідача через загальний відділ діловодства подав клопотання про залучення ПАТ «АК «Київводоканал» в якості третьої особи.

У судовому засіданні 07.02.2013 р. суд відклав розгляд клопотання про залучення ПАТ «АК «Київводоканал» в якості третьої особи на наступне судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 54/318-72/322-2012.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 р. визначено склад суду для розгляду справи № 54/318-72/322-2012 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Стасюк С.В., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013 р. колегією суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча), Стасюк С.В., Спичак О.М. справу № 54/318-72/322-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.02.2013 р. за участю представників сторін.

У судовому засіданні 21.02.2013 р. судом оголошувалась перерва до 28.03.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 р. змінено склад суду для розгляду справи № 54/318-72/322-2012 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Чинчин О.В., Спичак О.М.

28.03.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав письмові пояснення, в яких визнав суму заборгованості в частині 48 463,16 грн.

У судовому засіданні 28.03.2013 р. судом оголошувалась перерва до 25.04.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 р. змінено склад суду для розгляду справи № 54/318-72/322-2012 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Блажівська О.Є., Спичак О.М.

25.04.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 25.04.2013 р. судом оголошувалась перерва до 20.06.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

20.06.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про призначення комплексної судової експертизи, в якому відповідач просить призначити комплексну судову експертизу, проведення якої доручити спеціалістам Харківського інституту судових експертиз із залученням спеціаліста-теплотехніка Ленькіна О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. призначено судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса із залученням спеціаліста-теплотехніка Ленькіна О.В. та на час її проведення зупинено провадження у справі.

28.10.2013р. Господарським судом міста Києва направлено лист до експертної установи про надання інформації про стан виконання судової експертизи.

31.10.2013 р. матеріали справи №54/318-72/322-2012 надійшли до Господарського суду міста Києва разом із висновком судового експерта №6431 від 18.10.2013 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.11.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Блажівської О.Є. у відрядженні змінено склад суду для розгляду справи № 54/318-72/322-2012 - Бондарчук В.В. (головуюча суддя), судді: Васильченко Т.В., Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.11.2013 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Однак, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Отже, розглянувши подане 07.02.2013р. представником відповідача клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи - ПАТ «АК «Київводоканал», суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки представник відповідача у клопотанні не зазначив, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення у якості третьої особи - ПАТ «АК «Київводоканал».

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 28.11.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник) та Житловим кооперативом «ЖК-4» було укладено договір №1410035 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору, а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Найменування Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» було змінено на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", що підтверджується витягом зі статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1/2011 від 05.04.2011р.) та зареєстрованого державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 13.04.2011 р.

Відповідно до п. 2.3.2. договору відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000 р.

Відповідно до п.8.4. договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Оскільки суду не надано жодних письмових доказів щодо розірвання даного договору, суд приходить до висновку, що він неодноразово пролонговувався та є чинним на день прийняття рішення по справі.

Згідно п. 2 додатку №4 до договору №1410035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2000 р. відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 4 додатку № 4 до договору №1410035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2000 р. встановлено, що сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо Абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку № 1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується Абонентом не пізніше 3 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками. Абонентам, що не мають приладів обліку: - щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації» та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; - кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації» та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Абонента в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 4.5 додатку №4 до договору №1410035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2000 р. у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду позивач нараховує відповідачеві пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Як стверджує позивач за період з 01.11.2008 р. по 01.07.2011 р. (на підставі даних облікових карток (табуляграм), відомостями обліку споживання теплової енергії за спірний період) позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на загальну суму 467 806,03 грн. Відповідач, у свою чергу, за спожиту енергію розрахувався лише частково в сумі 207 064,73 грн. та заборгованість на 01.07.2011 р. становила 256 523,81 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачеві пеню сумою 7 353,77 грн., 3% річних у розмірі 10 336,53 грн. за порушення виконання грошових зобов'язань та 40 103,75 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши положення договору №1410035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2000 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. призначено судову експертизу та на вирішення експерта було поставлено такі питання:

- 1) В якому обсязі та на яку суму документально підтверджується факт поставки Публічним акціонерним товариством «Київенерго» теплової енергії Житловому кооперативу «ЖК-4» згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410035 від 01.09.2000 року за період з 01.10.2008 р. по 01.07.2011 р.?

- 2) В якому розмірі документально підтверджується сплата Житловим кооперативом «ЖК-4» послуг з постачання теплової енергії згідно договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1410035 від 01.09.2000 року за період з 01.10.2008 р. по 01.07.2011 р.?

Як вбачається з висновку судового експерта №6431 від 18.10.2013 р., останній надав відповіді на поставлені питання наступним чином:

- у разі документального підтвердження розрахункового коефіцієнту, який зазначений в довідках ПАТ «Київенерго», загальна кількість теплової енергії у гарячій воді, на потреби опалення та її вартість, за умови встановлення судом прописаних мешканців в кількості: - 252 осіб - кількість теплової енергії становитиме 3295,9066 Гкал в сумі 458 559,22 грн.; - 304 осіб кількість теплової енергії становитиме 3522,6926 Гкал в сумі 491 031,50 грн.

- в обсязі наданих документів, оплата Житловим кооперативом «ЖК-4» теплової енергії згідно договору №1410035 від 01.09.2000 року за період 01.10.2008 р. по 01.07.2011 р. підтверджується в сумі 207 064,73 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підтверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду з 01.10.2008 р. по 01.07.2011 р. за договором теплової енергії на загальну суму 458 559,22 грн.

Разом з тим, враховуючи, що суд позбавлений можливості встановити кількість прописаних осіб на території наданих послуг, відповідно приймає до розрахунків мінімальні значення, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергією.

Судом також встановлено, що відповідач розрахувався з позивачем за поставлену теплову енергію частково, в сумі 207 064,73 грн., в результаті чого заборгував перед позивачем 251 494,49 грн.

Таким чином, на день прийняття рішення по справі неоплаченою залишається поставлена теплова енергія на суму 251 494,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на те, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за спожиту в період з 01.10.2008 р. по 01.07.2011 р. теплову енергію, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №1410035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2000 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за теплову енергію за період з 01.10.2008 р. по 01.07.2011 р. у сумі 251 494,49 грн., які підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню сумою 7 353,77 грн., 3% річних у розмірі 10 336,53 грн. та 40 103,75 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, який відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлового кооперативу «ЖК-4» (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 66, ідентифікаційний код - 23697251), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 251 494 (двісті п'ятдесят одну тисячу чотириста дев'яносто чотири) грн. 49 коп. - основного боргу, 7 353 (сім тисяч триста п'ятдесят три) грн. 77 коп. - пені, 10 336 (десять тисяч триста тридцять шість) грн. 53 коп. - 3% річних, 40 103 (сорок тисяч сто три) грн. 75 коп. - інфляційних втрат, 3 092 (три тисячі дев'яносто дві) грн. 89 коп. - державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 03.12.2013 р.

Судді Бондарчук В.В. (головуюча)

Васильченко Т.В.

Спичак О.М.