Ухвала

від 27.11.2013 по справі 2а-5462/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5462/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Дарницькому районі міста Києва, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позов про стягнення з ТОВ «Гермес» податкового боргу у розмірі 20 000, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва була проведена перевірка ТОВ «Гермес» (туристичне бюро), що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Бажана, 14-А, - з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт від 06.10.2009р. № 639/26/51/23/31723277 (реєстраційний номер в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання).

08 жовтня 2008 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі вказаного вище Акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0004452303 (форми «С»), яким відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) та згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 1, п. 2 ст. 3 цього Закону, позивачу нараховані фінансові санкції на суму 20 000, 00 грн.

Не погоджуючись із правомірністю винесення зазначеного Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Гермес» спочатку оскаржило дане рішення в досудовому порядку (копії рішень ДПА у м. Києві від 01.12.2009р. № 10877/7/25-219 та ДПА України від 03.02.2010р. № 2033/7/25-0415, винесені за наслідками розгляду первинної та повторної скарг підприємства на спірне рішення від 08.10.2009р. № 0004452303, - наявні в матеріалах справи), а потім звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом про скасування рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій від 08.10.2009р. № 0004452303 (далі - Рішення).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2010 року у справі № 2а-4127/10/2670 за позовом ТОВ «Гермес» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року, в задоволенні позову було відмовлено повністю (копії цих судових рішень наявні в матеріалах даної справи).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ «Гермес» податкового боргу, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України під «грошовим зобов'язанням платника податків» розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з абз. 4 п. 56.18 ст. 56 цього Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

19 червня 2013 року Вищим адміністративним судом України за результатами перегляду в порядку касаційного провадження адміністративної справи № 2а-4127/10/2670 за позовом ТОВ «Гермес» до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій, була винесена ухвала, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року, а касаційну скаргу Товариства - без задоволення.

Згідно тексту даної ухвали від 19 червня 2013 року № К-42452/10, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності проведення працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва перевірки ТОВ «Гермес», по закінченню якої був складений акт від 06.10.2009р. № 639/26/51/23/31723277, і правомірності та обґрунтованості винесення податковою інспекцією згаданого вище рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій від 08.10.2009р. № 0004452303.

Відповідності до ч. 1, 3 та 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 255 цього ж Кодексу обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 000, 00 грн. являється узгодженим грошовим зобов'язанням та станом на день розгляду даної справи набула статусу податкового боргу.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Згідно з підпунктом 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ «Гермес» податкового боргу у розмірі 20 000, 00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:Л.М. Гром, М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.