Ухвала

від 30.07.2013 по справі 816/1722/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р.Справа № 816/1722/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Краснопір В.М.

Представник позивача - Кірейонок Н.В.

Представник відповідача - Чирва Є.В. Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/1722/13-а

за позовом Зовнішньоторгового підприємства "МАГ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Зовнішньоторгове підприємство "МАГ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив суд з урахуванням уточнень, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001412301/1839 від 22.11.2012 року та №0001422301/237 від 22.11.2012 в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення №0000182301/251 від 18.02.2013 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 335 113,75 грн., в тому числі 275 902,00 грн. за основним платежем, 59211,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 135, 137, 138 Податкового кодексу України, ст. 9 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Також у судовому засіданні, від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на належного Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області, у зв"язку з тим, що відповідно до на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.13 №229 утворено територіальні органи Міністерства доходів і зборів, в тому числі і Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області. Реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів органи Державної податкової служби, в тому числі і Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби.

Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області визначено правонаступником Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

Колегією суддів клопотання відповідача було задоволено та замінено первинного відповідача на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ЗТП "МАГ" (ідентифікаційний код 21071441) 04.03.1994 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області (том 3 а.с. 242). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (Комсомольське відділення) та є платником податку на додану вартість (том 3 а.с. 244).

Згідно довідки з ЄДРПОУ АБ№494572 видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво інших гумових виробів; відновлення відсортованих відходів; неспеціалізована оптова торгівля; збирання безпечних відходів; надання в оренду водних транспортних засобів; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (том 3 а.с. 243).

У період з 17.09.2012 по 26.10.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ЗТП "МАГ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2012, валютного законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2012.

За результатами перевірки податковим органом 02.11.2012 складено акт №4567/22-209/21071441 (том 4 а.с. 10-62), в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 455 855,00 грн, в тому числі: за ІІ квартал 2010 року - 144 966,00 грн; за ІІІ квартал 2010 року - 1876,00 грн; за ІV квартал 2010 року - 35791,00 грн; за І квартал 2011 року - 1078,00 грн; за ІІ квартал 2011 року - 3854,00 грн; за ІІІ квартал 2011 року - 7914,00 грн; за ІV квартал 2011 року - 99011,00 грн; за І квартал 2012 року - 160 012,00 грн; за ІІ квартал 2012 року - 1352,00 грн;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 18953,00 грн, в тому числі за: червень 2010 року в сумі 12053,00 грн; листопад 2010 року в сумі 1167,00 грн; липень 2011 року в сумі 5733,00 грн;

- завищено суму від'ємного значення рядка 21 декларації на загальну суму 28333,00 грн, в тому числі за лютий 2012 року в сумі 28333,00 грн;

- занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету в сумі 38115,00 грн, в тому числі за: квітень 2010 року в сумі 11250,00 грн; травень 2010 року в сумі 2864,00 грн; липень 2011 року в сумі 6667,00 грн; серпень 2011 року в сумі 16667,00 грн; листопад 2011 року в сумі 667,00 грн.

На підставі акта перевірки №4567/22-209/21071441 від 02.11.2012, Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.11.2012 (том 2 а.с. 212-214):

- №0001402301/1838, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 541855,25 грн, в тому числі 455855,00 грн - за основним платежем та 86000,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001412301/1839, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 75026,50 грн, в тому числі 55221,00 грн - за основним платежем та 19805,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001422301/237, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у томі числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов'язання наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 19320,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 6355,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а відтак, і правомірності прийнятих Кременчуцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0001412301/1839 від 22.11.2012, №0001422301/237 від 22.11.2012, а також податкового повідомлення-рішення №0000182301/251 від 18.02.2013 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 335 113,75 грн., в тому числі 275 902,00 грн. за основним платежем, 59211,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

На час формування позивачем у 2010 році податкового кредиту та валових витрат діяли норми Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997, чинної на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 334/94-ВР валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

На час формування позивачем у 2011-2012 роках витрат операційної діяльності підприємства та податкового кредиту діяли норми Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, а також доходів та витрат платника податку, їх склад врегульовано розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 вказаного Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічно порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначався і Законом України "Про податок на додану вартість".

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР, Закону № 334/94-ВР та Податкового кодексу України для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат/витрат операційної діяльності платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що в жовтні 2010 року позивачем здійснено господарські операції з придбання у ФО-П ОСОБА_6 транспортних послуг на загальну суму 7000,00 грн, в тому числі ПДВ - 1166,67 грн в рамках виконання умов договору №Д/2010-76 від 05.10.2010 на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом (том 1 а.с. 74-76). Даний договір регулює та визначає порядок взаємовідносин замовника - ЗТП "МАГ" та виконавця - ФО-П ОСОБА_6, які пов'язані із здійсненням перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 договору №Д/2010-76 від 05.10.2010 виконавець надає наступні послуги: - здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України на підставі відповідних заявок; - розсилає товарно-транспортну документацію; - приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством, вирішує з замовником претензійні питання; за згодою сторін виконує інші доручення замовника. Конкретні умови по кожному замовленню (найменування та кількість вантажу, адреса та час завантаження/розвантаження, вид транспортного засобу, вартість перевезення та умови оплати) обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.

05.10.2010 на виконання умов договору №Д/2010-76 від 05.10.2010 позивачем була оформлена заявка (том 1 а.с. 77).

За результатами здійснення господарської операції між ЗТП "МАГ" та ФО-П ОСОБА_6 з придбання транспортних послуг, останнім виписані наступні бухгалтерські документи: рахунок-фактуру №ПЄ-0000090 від 06.10.2010 та податкову накладну №90 від 06.10.2010 (том 1 а.с. 69, 72).

Податкова накладна, виписана ФО-П ОСОБА_6 в підтвердження здійснення операцій з купівлі-продажу транспортних послуг, відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документу у податкового органу відсутні.

Також на підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме:

- товарно-транспортну накладну №056186 від 06.10.2010 (том 1 а.с. 70);

- акт №ПЄ-0000090 здачі-прийняття транспортних послуг від 06.10.2010 (том 1 а.с. 71);

- платіжне доручення №1031 від 14.10.2010, згідно якого можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався за придбані у ФО-П ОСОБА_6 послуги (том 1 а.с. 73).

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду справи, ФО-П ОСОБА_6 здійснював перевезення компонентів, що являються сировиною для виробництва гумотехнічних виробів, які є основною продукцією ЗТП "МАГ".

Так, відповідно до довідки з ЄДРПОУ АБ№494572 основним напрямком діяльності позивача за КВЕД2010 є виробництво інших гумових виробів. При цьому, основною номенклатурою продукції, що виробляє підприємство є гумотехнічні вироби, компоненти яких й перевозив ФО-П ОСОБА_6

Судовим розглядом встановлено, що вантажем, який транспортувався ФО-П ОСОБА_6 на користь позивача, були каучук СКИ-3, каучук СКД-2, білила цинкові БЦО-М, які являються компонентами для виробництва гумової суміші та були придбані ЗТП "МАГ" у ТОВ "Перша ресурсна компанія". Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем до справи документами, а саме: прибутковим ордером, рахунком на оплату, видатковою накладною, паспортом якості білил цинкових, сертифікатами якості, заявкою (том 3 а.с. 219-225).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на висновки акту Долинської МДПІ Компанійського району №62/1710/3339215054 від 10.08.2011, яким не підтверджено взаємовідносини між позивачем та ФО-П ОСОБА_6, оскільки матеріали справи зазначеного акту не містять. Також, до матеріалів справи Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів прийняття відповідним податковим органом відносно ФО-П ОСОБА_6 податкових повідомлень-рішень на підставі висновків акту Долинської МДПІ Компанійського району №62/1710/3339215054 від 10.08.2011, оскільки такі обставини їй не відомі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на підставі податкової накладної, виписаної ФО-П ОСОБА_6, та інших первинних бухгалтерських документів, позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 1166,67 грн до складу податкового кредиту за відповідний період (жовтень 2010 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, а витрати по придбанню транспортних послуг у розмірі 5833,33 грн правомірно віднесено до складу валових витрат.

В акті перевірки №4567/22-209/21071441 від 02.11.2012 (з урахуванням акту перевірки №960/22.2-12/21071441 від 05.02.2013) Кременчуцька ОДПІ посилається на порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвели до заниження доходів у ІІ кварталі 2011 року на загальну суму 6600,00 грн та вплинули на формування валових витрат та податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням останнім у червні 2011 року транспортно-експедиційних послуг у ТОВ "МЛ-Транссервіс".

Щодо посилань апелянта на висновки акту ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська №188/23/35937491 від 20.01.2012, яким не підтверджено взаємовідносини підприємства ЗТП "МАГ" та ТОВ "МЛ-Транссервіс", визнано операції за ІІ квартал 2011 року безтоварними, колегія суддів зазначає насиупне.

17.03.2009 між позивачем (замовник) та ТОВ "МЛ-Транссервіс" (виконавець) укладено договір №Д/2009-36 на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, з урахуванням додатків до нього (том 1 а.с. 79-85), згідно якого виконавець здійснює перевезення вантажів замовника відповідно до чинного законодавства України, Статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України. Юридичний факт укладення договору №Д/2009-36 від 17.03.2009 не заперечується перевіряючими в актах перевірок.

На підставі даного договору виконавець надає наступні послуги: - здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України на підставі відповідних заявок; - розсилає товарно-транспортну документацію; - приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством, вирішує з замовником претензійні питання; за згодою сторін виконує інші доручення замовника. Конкретні умови по кожному замовленню (найменування та кількість вантажу, адреса та час завантаження/розвантаження, вид транспортного засобу, вартість перевезення та умови оплати) обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Допускається одержання заявки по факсимільному зв'язку (розділ 2 договору №Д/2009-36 від 17.03.2009).

Судом встановлено, що заявки на кожну поставку відповідають умовам, які зазначені у договорі №Д/2009-36 від 17.03.2009 та виписаним до них первинним документам (том 1 а.с. 86-88).

З метою підтвердження господарських операцій між ТОВ "МЛ-Транссервіс" та ЗТП "МАГ" з придбання транспортно-експедиційних послуг останнім до матеріалів справи додано наступні документи, а саме:

- рахунки-фактури (том 1 а.с. 89-91);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 1 а.с. 92-94);

- товарно-транспортні накладні (том 1 а.с. 95-97);

- податкові накладні (том 1 а.с. 98-100);

- ліцензію на право надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та договір оренди транспортних засобів від 05.09.2010 (том 5 а.с. 27-29).

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "МЛ-Транссервіс", та інших первинних бухгалтерських документів, позивачем включено суму ПДВ в загальному розмірі 1100,01 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (червень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний період, а витрати по придбанню транспортно-експедиційних послуг у розмірі 5499,99 грн. віднесено до складу витрат операційної діяльності.

Факт повної оплати за виконані роботи підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням (том 1 а.с. 101).

В ході судового розгляду справи встановлено, що транспортно-експедиційні послуги придбавалися ЗТП "МАГ у ТОВ "МЛ-Транссервіс" з метою їх використання у господарській діяльності підприємства шляхом транспортування поставлених ВАТ "Регенерат" компонентів (гумової суміші), які є сировиною для виробництва гумотехнічних виробів. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи: договором підряду №Д/2010-23-70р від 04.02.2010, з урахуванням специфікацій до нього, та накладними (том 3 а.с. 170-200).

Доводи податкового органу про наявність акту ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська №188/23/35937491 від 20.01.2012, як про обставину, яка ставить під сумнів реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "МЛ-Транссервіс", колегія суддів не приймає з огляду на відсутність вказаного акту в матеріалах справи, а також з огляду на відсутність доказів прийняття податковим органом на підставі його висновків податкових повідомлень-рішень про нарахування грошових зобов'язань ТОВ "МЛ-Транссервіс", у тому числі в результаті встановлення порушень податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з позивачем у справі.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту в червні 2011 року суми ПДВ у загальному розмірі 1100,01 грн, підтвердженої податковими накладними, отриманими від ТОВ "МЛ-Транссервіс", та правомірності включення до складу витрат операційної діяльності підприємства витрат у розмірі 5499,99 грн.

Перевіряючі в актах перевірок вказують також на порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвели до заниження доходів у ІV кварталі 2011 року на загальну суму 4000,00 грн. та вплинули на формування валових витрат та податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням ним у листопаді 2011 року послуг по перевезенню вантажу у ТОВ "Скай Метр".

В обґрунтування даного висновку покладено акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №1970/22-4/37000760 від 19.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Скай Метр" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 19.02.2010 по 31.03.2012" (том 2 а.с. 127-132), відповідно до якого встановлено, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено вихід на податкову адресу ТОВ "Скай Метр" з метою вручення копії наказу та ознайомлення з направленням на перевірку щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, проте ТОВ "Скай Метр" за податковою адресою не знаходиться. Таким чином, на даний час документи, які б стосувалися взаємовідносин ТОВ "Скай Метр" з контрагентами постачальниками та покупцями за період з 19.02.2010 по 31.03.2012 до ДПІ у Печерському районі м. Києва не надані.

Отже, звіркою не підтверджено задекларовані ТОВ "Скай Метр" податкові зобов'язання з ПДВ за період з 19.02.2010 по 31.03.2012, а також не підтверджено задекларований ТОВ "Скай Метр" податковий кредит з ПДВ по контрагентам-постачальникам.

Судовим розглядом встановлено наступне.

Згідно довідки АА№342575 з ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ "Скай Метр" за КВЕД є: діяльність автомобільного вантажного транспорту; інші види оптової торгівлі; транспортне оброблення вантажів; організація перевезення вантажів (том 5 а.с. 30).

У листопаді 2011 року ЗТП "МАГ" придбало у ТОВ "Скай Метр" послуги по перевезенню вантажу м. Біла Церква - м. Лисичанськ, а/м АА5129ОМ від 09.11.2011 (договір №90 від 09.11.2011 на перевезення вантажів автомобільним транспортом; том 1 а.с. 108-110) на загальну суму 4000,00 грн, в тому числі ПДВ 666,67 грн.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції представником позивача до матеріалів справи долучені наступні документи, а саме: заявка від 09.11.2011, товарно-транспортна накладна від 09.11.2011, рахунок №10/11-10 від 10.11.2011, акт виконаних робіт від 10.11.2011, податкова накладна №83, від 10.11.2011, платіжне доручення 31988 від 23.11.2011 (том 1 а.с. 103-107, 111).

Судом встановлено, що придбання вказаних послуг було зумовлене необхідністю транспортування придбаних у ТОВ "Перша ресурсна компанія" компонентів, які являються сировиною для виробництва гумотехнічних виробів, що підтверджується прибутковим ордером, рахунком на оплату, видатковою накладною (том 3 а.с. 146-148).

Вказані докази підтверджують реальність надання ТОВ "Скай Метр" в листопаді 2011 року позивачу транспортних послуг.

Частиною 2 статті 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Слід відзначити, що висновки акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №1970/22-4/37000760 від 19.06.2012 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Скай Метр" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 19.02.2010 по 31.03.2012", які покладено в основу висновків актів перевірок Кременчуцької ОДПІ №4567/22-209/21071441 від 02.11.2012 та №960/22.2-12/21071441 від 05.02.2013, зроблені ДПІ у Печерському районі м. Києва без перевірки первинних документів, якими оформлено здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Скай Метр". Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 №236, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин такого суб'єкта.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що надані позивачем документи в їх сукупності свідчать про правомірність включення суми податку на додану вартість в розмірі 666,67 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період та відображення її у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, а також про правомірність включення до складу витрат операційної діяльності, витрат у розмірі 3333,33 грн.

Також, в акті перевірки №4567/22-209/21071441 від 02.11.2012 (з урахуванням акту перевірки №960/22.2-12/21071441 від 05.02.2013) податковий орган вказує на порушення позивачем вимог податкового законодавства, що вплинули на формування валових витрат та податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням останнім у квітні та травні 2010 року робіт по ремонту пресформ у ТОВ "Уніксервісторг". Посилається на те, що стан ТОВ "Уніксервісторг" "3" - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Відповідно до баз даних Кременчуцької ОДПІ, всі декларації подані підприємством ТОВ "Уніксервісторг" визнані до відома. Згідно декларацій у підприємства відсутні основні засоби, достатня кількість людей, тобто виконувати ремонт пресформи стає неможливим. Відповідно до бази даних "Співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань" було встановлено відхилення податкових зобов'язань ТОВ "Уніксервісторг" та податкового кредиту ЗТП "МАГ" на загальну суму ПДВ 22500,00 грн, в тому числі за квітень 2010 року в сумі 11250,00 грн та за травень 2010 року в сумі 11250,00 грн. Розбіжності виникли в результаті не декларування податкових зобов'язань підприємством-постачальником продукції в декларації з ПДВ за квітень, травень 2010 року. Позивачу актом про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ ЗТП "МАГ" №68/15-321/21071441 від 15.07.2010 (том 4 а.с. 178-182) донараховані суми по ПДВ за квітень 2010 року в зв'язку з виникненням розбіжності по податку на додану вартість на загальну суму 11250,00 грн по взаємовідносинах із ТОВ "Уніксервісторг". В зв'язку з цим, за наслідками позапланової виїзної перевірки Кременчуцькою ОДПІ зменшено позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за червень 2010 року на суму 11250,00 грн та нараховано до сплати податок на прибуток за ІІ квартал 2010 року в розмірі 28125,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 07.04.2010 між ЗТП "МАГ" (замовник) та ТОВ "Уніксервісторг" (підрядчик) укладено договір підряду №Д/2010-36, з урахуванням специфікацій до нього (том 1 а.с. 193-198), згідно умов якого підрядчик зобов'язується зі своїх матеріалів виконати роботи по ремонту пресформ в кількості 9 штук для виготовлення гумових прокладок для рейкових колій згідно ДСТУ 2805-94, які являються невід'ємною частиною даного договору. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Для виконання робіт по ремонту замовник пропонує підрядчику пресформи згідно специфікації №2, що являється невід'ємною частиною даного договору. Вартість виконаних робіт по ремонту пресформ згідно специфікації №1 складає 135 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 22500,00 грн. Сума договору може бути змінена за згодою сторін, ціни обумовлюються в специфікаціях, які являються невід'ємними частинами договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Уніксервісторг" виконано на користь позивача в квітні та травні 2010 року роботи по ремонту пресформ в кількості 9 штук на загальну суму 135 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 22500,00 грн.

Виконання даної господарської операції підтверджується: рахунком-фактурою від 11.05.2010, податковими накладними від 05.05.2010 №1007, від 09.04.2010 № 1006, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.05.2010, платіжними дорученнями про повну оплату їх вартості (том 1 а.с. 189-192, том 4 а.с. 246-248).

Окрім цього, у матеріалах справи містяться також подорожні листи службового автомобіля, що підтверджують факт транспортування по маршруту Комсомольськ - Дніпропетровськ пресформ у кількості 9 штук для проведення їхнього ремонту контрагентом- ТОВ "Уніксервісторг", а також їх подальше транспортування на адресу ЗТП "МАГ" після проведеного ремонту (том 2 а.с. 249-250).

Як пояснено представником позивача, відремонтовані пресформи були використані в технологічному процесі виробництва гумотехнічних виробів - основної продукції, що виготовляється ЗТП "МАГ".

ТОВ "Уніксервісторг" на момент здійснення спірних господарських операцій був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 4 а.с. 183-187).

При цьому, твердження відповідача про те, що ТОВ "Уніксервісторг" має стан "3" - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), що ставить під сумнів реальність фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Уніксервісторг", судовою колегією оцінюється критично, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис від 24.09.2010 №12241170007047295 про припинення юридичної особи - ТОВ "Уніксервісторг" за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010. Таким чином, внесення державним реєстратором запису про припинення юридичної особи - ТОВ "Уніксервісторг" відбулося значно пізніше, ніж здійснювалися спірні господарські операції із ЗТП "МАГ" (квітень та травень 2010 року).

Посилання апелянта на той факт, що у контрагента позивача відсутні основні засоби, достатні трудові ресурси, у зв'язку з чим виконувати ремонт пресформи стає неможливим, судом також відхиляються, оскільки чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси, орендувати складські приміщення, транспортні засоби.

Також перевіряючі в акті перевірки прийшли до висновку про неправомірне включення позивачем суми ПДВ у розмірі 11250,00 грн до складу податкового кредиту в травні 2010 року, в результаті чого зменшено бюджетне відшкодування на вказану суму за червень 2010 року, оскільки відповідно до бази даних "Співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань" було встановлено відхилення податкових зобов'язань ТОВ "Уніксервісторг" та податкового кредиту ЗТП "МАГ" на загальну суму ПДВ 22500,00 грн, в тому числі за квітень 2010 року в сумі 11250,00 грн та за травень 2010 року в сумі 11250,00 грн.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що ставлячи право сумлінного платника податків у залежність від того, яким чином його контрагент звітується перед відповідним органом державної податкової служби по своїм зобов'язанням з бюджетом, податковий орган перекладає на платника податків власні повноваження (взагалі повноваження органу ДПС) щодо контролю за повнотою та своєчасністю виконання обов'язку по сплаті податків та зборів, що є виключно компетенцією Державної податкової служби України.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Закон України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Уніксервісторг"), як і чинний Податковий кодекс України не ставлять в залежність право платника податку (покупця) на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по декларуванню та сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, з наведених підстав колегією суддів не приймаються до уваги посилання податкового органу щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту в травні 2010 року суми ПДВ в розмірі 11250,00 грн та включення витрат у розмірі 112500,00 грн до складу валових витрат у ІІ кварталі 2010 року.

В акті перевірки №4567/22-209/21071441 від 02.11.2012 (з урахуванням акту перевірки №960/22.2-12/21071441 від 05.02.2013) Кременчуцька ОДПІ вказує на порушення позивачем вимог податкового законодавства, що вплинули на формування валових витрат та податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням останнім у грудні 2010 року товарно-матеріальних цінностей у СТОВ "Укрпромсервіс", посилаючись на те, що стан СТОВ "Укрпромсервіс" "16" - припинено (ліквідовано, закрито).

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що взаємовідносини між позивачем та СТОВ "Укрпромсервіс" у перевіряємому періоді відбувалися на підставі договору №Д/2010-95 від 20.12.2010 та специфікації №1 20.12.2010 до нього (том 1 а.с. 204-207).

Згідно пункту 1.1 вказаного договору продавець (СТОВ "Укрпромсервіс") реалізує, а покупець (ЗТП "МАГ") приймає та оплачує товар в строки, по ціні, в кількості, на умовах та в асортименті згідно з умовами даного договору і специфікації до нього, яка являється невід'ємною його частиною.

Поставка товару здійснюється партіями на умовах, вказаних у специфікаціях до даного договору, які являються невід'ємними його частинами. Партією товару вважається об'єм, зазначений у специфікації (розділ 3 договору №Д/2010-95 від 20.12.2010).

В рамках виконання вказаного договору та згідно специфікації №1 від 20.12.2010 до договору №Д/2010-95 від 20.12.2010, у грудні 2010 року позивачем придбано у СТОВ "Укрпромсервіс" гуму протекторну, закладну МШЦ 45.60-00.01.010.В та закладну МШЦ 45.60-00.01.010.В-02 на загальну суму 130 090,21 грн, в тому числі ПДВ - 21681,70 грн.

Виконання умов договору підтверджується рахунком-фактурою №СФ-122703 від 27.12.2010, податковою накладною №122702 від 27.12.2010, видатковою накладною №РН-122702 від 27.12.2010, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с.200-202).

Транспортування придбаних ЗТП "МАГ" товарно-матеріальних цінностей відбувалося силами та за рахунок позивача із залученням автопідприємства - ТОВ "Інфотек", на підтвердження чого до матеріалів справи надано товарно-транспортну накладну №969350 від 27.12.2010, рахунок №486 від 28.12.2010, акт №184 прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.12.2010 (том 1 а.с.203, том 2 а.с. 231-232).

На виконання пункту 5.1 договору №Д/2010-95 від 20.12.2010 розрахунок за придбаний товар здійснювався у формі попередньої оплати банківським переводом на розрахунковий рахунок продавця - СТОВ "Укрпромсервіс" згідно платіжного доручення №1415 від 23.12.2010, з якого можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з СТОВ "Укрпромсервіс" за придбаний товар (том 1 а.с. 208).

Судом встановлено, що придбана ЗТП "МАГ" у СТОВ "Укрпромсервіс" протекторна гума, у подальшому, була реалізована на користь Спеціалізованого дочірнього підприємства "Завод з переробки зношених шин". Факт реалізації підтверджується долученими до матеріалів справи рахунком-фактурою, видатковою накладною та довіреністю на отримання ТМЦ (том 2 а.с. 234-236).

Решта товару, а саме - закладна МШЦ 45.60-00.01.010.В та закладна МШЦ 45.60-00.01.010.В-02, оприбутковані на складі ЗТП "МАГ" та в подальшому використані у процесі виробництва гумотехнічних виробів, що підтверджується накладною на внутрішнє переміщення №ПМ-0000039 від 31.01.2011 (том 2 а.с. 237).

Посилання апелянта на неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ та включення до валових витрат суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням товару у СТОВ "Укрпромсервіс" з тих підстав, що стан СТОВ "Укрпромсервіс" "16" - припинено (ліквідовано, закрито), колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 4 а.с. 188-192), відносно СТОВ "Укрпромсервіс" внесено запис від 22.05.2012 №12241170008045085 про припинення юридичної особи у зв'язку із визнанням її банкрутом за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2012. Відтак, внесення державним реєстратором запису про припинення юридичної особи - СТОВ "Укрпромсервіс" в зв'язку з визнанням її банкрутом за судовим рішенням відбулось значно пізніше, ніж відбувалися фінансово-господарські операції із ЗТП "МАГ" (грудень 2010 року).

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підставі податкової накладної, виписаної СТОВ "Укрпромсервіс", та інших первинних бухгалтерських документів, позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 21681,70 грн до складу податкового кредиту за відповідний період (грудень 2010 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за вказаний період, а витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей у розмірі 108408,51 грн віднесено до складу валових витрат.

В акті перевірки №4567/22-209/21071441 від 02.11.2012 (з урахуванням акту перевірки №960/22.2-12/21071441 від 05.02.2013) перевіряючі вказують також на порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвели до заниження доходів на загальну суму 611045,00 грн, у тому числі за ІІ квартал 2010 року - 430046,00 грн, та І квартал 2012 року - 180999,00 грн та вплинули на формування валових витрат частково та податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням ним робіт по ремонту пресформи ПФ 4560.03.000.00А СБ та товарно-матеріальних цінностей у ПП "Трансексімцентр". Так, в акті перевіряючі посилаються на акт Кременчуцької ОДПІ №1006/22-308/33672476 від 27.04.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Трансексімцентр" (код ЄДРПОУ 33672476) з питань правильності, повноти та нарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 у зв'язку із ненаданням пояснень та документального підтвердження ПП "Трансексімцентр" (том 2 а.с. 104-126), яким встановлено відсутність у ПП "Трансексімцентр" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують норми податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2011 між ЗТП "МАГ" (покупець) та ПП "Трансексімцентр" (продавець) укладено договір №Д/2011-62 (том 1 а.с. 113-115), згідно умов якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити продукцію. Асортимент, кількість, і ціни на продукцію обумовлюються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору визначається на підставі специфікацій.

В рамках виконання умов договору №Д/2011-62 від 21.06.2011 та специфікації №1 від 21.06.2011 до нього (том 1 а.с. 116), у січні 2012 року на користь позивача ПП "Трансексімцентр" була здійснена поставка товару (балка РД 07.00.16, балка РД 07.00.17, державка РД 07.01.00СБ) на загальну суму 180 999,30 грн, в тому числі ПДВ 28333,33 грн.

Реальність вказаної господарської операції підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями (том 1 а.с. 117-120, 214-134).

Згідно пункту 3.2 договору №Д/2011-62 від 21.06.2011 поставка продукції здійснюється на умовах FCA, м. Кременчук, склад продавця, з навантаженням на транспортний засіб покупця. Датою поставки продукції вважається дата, зазначена в накладній на передачу продукції.

Як свідчать матеріали справи, транспортування вказаних вище товарно-матеріальних цінностей відповідно до умов договору відбувалося силами та за рахунок ЗТП "МАГ", що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином оформленими товарно-транспортною накладною та подорожнім листом (том 1 а.с. 212-123).

Долученими представником позивача до матеріалів справи документами, а саме: актами демонтажу та монтажу обладнання, договорами підряду по виконанню робіт по демонтажу та монтажу обладнання, видатковими касовими ордерами на отримання винагороди, підтверджується факт використання придбаного позивачем товару у своїй господарській діяльності при здійсненні останнім технологічного процесу виробництва продукції (том 1 а.с. 172-187, том 3 а.с. 86-105).

Також, 29.04.2010 між ЗТП "МАГ" (замовник) та ПП "Трансексімцентр" (підрядчик) укладений договір підряду №Д/2010-44, з урахуванням специфікацій до нього (том 1 а.с. 135-139).

Згідно умов вказаного договору підрядчик зобов'язується зі своїх матеріалів виконати роботи по ремонту пресформ для плити барабану (креслення ПФ 4560.03.00 СБ). Об'єм ремонтних робіт визначається згідно креслення ПФ 4560.03.00.000АСБ, яке являється невід'ємною частиною даного договору. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

В рамках виконання умов договору №Д/2010-44 від 29.04.2010 здійснено господарські операції з придбання у ПП "Трансексімцентр" робіт по ремонту пресформ для плити барабану на загальну суму 22000,00 грн, в тому числі ПДВ 3666,67 грн.

Виконання умов договору №Д/2010-44 від 29.04.2010 підтверджується рахунком-фактурою, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковою накладною, копії яких наявні у матеріалах справи (том 1 а.с. 140-142).

Оплата за надані ПП "Трансексімцентр" роботи (послуги) здійснювалася ЗТП "МАГ" згідно виставленого рахунку платіжним дорученням відповідно до положень Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (том 1 а.с. 143).

Окрім цього, у матеріалах справи містяться також подорожні листи службового автомобіля, що підтверджують факт транспортування по маршруту Комсомольськ - Кременчук пресформи для плити барабану для проведення її ремонту ПП "Трансексімцентр", а також її подальше транспортування на адресу ЗТП "МАГ" після проведеного ремонту (том 3 а.с. 2-5).

З пояснень представника позивача судом встановлено, що відремонтована пресформа для плити барабану була використана в технологічному процесі виробництва гумотехнічних виробів - основної продукції, що виготовляється ЗТП "МАГ".

Окрім цього, судом встановлено, що взаємовідносини між ЗТП "МАГ" та ПП "Трансексімцентр" відбувались також на підставі договору підряду №Д/2009-77 від 16.11.2009, з урахуванням специфікації до нього (том 1 а.с. 144-148), згідно якого підрядчик (ПП "Трансексімцентр") зобов'язується виконати роботи по виготовленню із своїх матеріалів і своїми засобами виробів, у відповідності до доданих робочих креслень, що являються невід'ємними частинами даного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Ціна робіт, передбачених у пункті 1.1 даного договору, визначається Протоколом узгодження ціни, який являється невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору, об'єм і умови підрядних робіт обумовлюються в специфікаціях до договору, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Зі змісту специфікації №1 від 16.11.2009 до вказаного договору слідує, що підрядними роботами по виготовленню продукції, які виконувалися підрядчиком, являються роботи по виготовленню пресформи для ліфтера 2008х172х1480 у кількості 1 штуки та роботи по виготовленню пресформи для сектору кільця МШЦ 45.60 - 00.00.003 у кількості 1 штуки (том 1 а.с. 148).

Згідно Протоколу узгодження договірної ціни на підрядні роботи від 16.11.2009, копія якого наявна у матеріалах справи, вартість вказаних вище робіт визначено сторонами у розмірі 430 046,04 грн (том 1 а.с. 149).

На підтвердження реальності господарських операцій між ЗТП "МАГ" та ПП "Трансексімцентр" по здійсненню у квітні та червні 2010 року на користь позивача поставок виготовленої контрагентом продукції, а саме - пресформи для ліфтера 2008х172х1480 та пресформи для сектору кільця МШЦ 45.60 - 00.00.003, представником ЗТП "МАГ" надано до матеріалів справи належним чином завірені копії документів, а саме:

- рахунок-фактуру (том 1 а.с. 150);

- видаткові накладні (том 1 а.с. 151, 155);

- подорожній лист службового легкового автомобіля (том 1 а.с. 152-153);

- товарно-транспортні накладні (том 1 а.с. 154, 156);

- платіжні доручення, розрахунок оплати (том 1 а.с. 157-166, том 5 а.с. 8-9);

- податкові накладні (том 1 а.с. 167, том 5 а.с. 1-7);

Факт використання придбаної ЗТП "МАГ" у квітні та червні 2010 року продукції, а саме - пресформи для ліфтера 2008х172х1480 та пресформи для сектору кільця МШЦ 45.60 - 00.00.003, підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, шляховим листом та товарно-транспортною накладною (том 1 а.с. 168-169).

Посилання відповідача на висновки акту Кременчуцької ОДПІ №1006/22-308/33672476 від 27.04.2012 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Трансексімцентр" (код ЄДРПОУ 33672476) з питань правильності, повноти, та нарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 у зв'язку із ненаданням пояснень та документального підтвердження ПП "Трансексімцентр"" (том 2 а.с. 104-126), на підставі яких податковим органом зроблено висновок про нереальність фінансово-господарських взаємовідносин між ЗТП "МАГ" та ПП "Трансексімцентр" у спірних періодах, судовою колегією оцінюються критично з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ПП "Трансексімцентр", вказуючи на помилковість висновків Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 27.04.2012 №1006/22-308/33672476 про завищення ПП "Трансексімцентр" валових доходів, валових витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту у зв'язку із фіктивністю господарських операцій між ним та його контрагентами, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької ОДПІ про визнання незаконними дій щодо призначення та проведення позапланової перевірки ПП "Трансексімцентр" за період 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року; визнання незаконними дій щодо визначення правочинів між ПП "Трансексімцентр" та контрагентами-постачальниками та покупцями нікчемними; визнання незаконними дій щодо видалення даних про задекларовані ПП "Трансексімцентр" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань із "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА Украіни"; зобов'язання поновити задекларовані ПП "Трансексімцентр" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань із "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на pівні ДПА України".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 у справі №2а-1670/6612/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013, позовні вимоги ПП "Трансексімцентр" задоволені в повному обсязі, визнані протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо призначення та проведення позапланової перевірки ПП "Трансексімцентр" за період 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року; визнані протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо визначення правочинів між ПП "Трансексімцентр" та контрагентами-постачальниками та покупцями нікчемними; визнані протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо видалення даних про задекларовані ПП "Трансексімцентр" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань із "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"; зобов'язано поновити задекларовані ПП "Трансексімцентр" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань із "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на pівні ДПА України" (том 4 а.с. 2-9).

Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність дій Кременчуцької ОДПІ щодо призначення та проведення позапланової перевірки ПП "Трансексімцентр", результати якої оформлено актом від 27.04.2012 №1006/22-308/33672476, та щодо визначення в даному акті правочинів між ПП "Трансексімцентр" та контрагентами-постачальниками та покупцями нікчемними. Жодних зауважень, крім висновків акту перевірки ПП "Трансексімцентр" від 27.04.2012 №1006/22-308/33672476, до оформлення первинних документів за наслідками здійснення господарських операцій позивача з ПП "Трансексімцентр" відповідачем не висловлено.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності дає підстави для висновку про реальність господарських операцій між ЗТП "МАГ" та ПП "Трансексімцентр" з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт (послуг). А відтак, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідні періоди суми податку на додану вартість, а суми витрат правомірно віднесені до складу валових витрат/витрат операційної діяльності.

Крім того, в ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено безоплатне відвантаження ЗТП "МАГ" власної продукції, а саме, плит ч. МШЦ 45.60-00.00.001 Р підприємству ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на загальну суму 202377,60 грн, у тому числі ПДВ 33729,60 грн, в результаті чого, за висновком відповідача, позивачем занижено валовий дохід у І кварталі 2012 року на загальну суму 168648,00 грн.

Однак такий висновок суперечить нормам діючого законодавства та спростовується матеріалами справи, а також встановленими в ході судового розгляду фактичними обставинами.

Так, судом встановлено, що основним напрямком діяльності ЗТП "МАГ" є виробництво гумотехнічних виробів. Основною номенклатурою продукції, що виробляє підприємство є гумотехнічні вироби для гірничого обладнання згідно ТУ У 25.1-21071441-001:2005 "Вироби гумотехнічні для гірничого обладнання", а саме: сегменти, ліфтери, плити.

Враховуючи виробничу необхідність, з урахуванням необхідності забезпечення ритмічності поставки і особливостей виробництва, 30.10.2009 між ЗТП "МАГ" та ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" був укладений договір №2598-09-01 на поставку деталей гумової млинової футеровки, в тому числі гумових плит і ліфтерів, з урахуванням специфікацій, додаткових угод та додатків до нього (том 1 а.с. 44-58).

В рамках виконання умов вказаного договору, відповідно до специфікації №2 від 25.03.2010, ЗТП "МАГ" 14.04.2010 поставлено на користь ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" плити ч. МШЦ 45.60-00.00.001 Р в кількості 150 штук на суму 124749,00 грн.

Здійснення вказаної господарської операції підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: довіреністю на отримання ТМЦ, рахунком-фактурою №СФ-0000081 від 14.04.2010, видатковою накладною №РН-000087 від 14.04.2010, податковою накладною №72 від 14.04.2010, рахунком на оплату транспортування, актом приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортною накладною (том 1 а.с. 59-67).

Згідно специфікації №2 до договору №2598-09-01 від 30.10.2009 та Технічних умов гумотехнічних виробів для гірничого обладнання, гарантійний строк експлуатації плит ч. МШЦ 45.60-00.00.001 Р становить 25000 годин з моменту введення в експлуатацію (том 1 а.с. 50, том 4 а.с. 222-224, том 5 а.с. 127-130).

11.01.2012 комісією у складі провідного спеціаліста ОГМ ОСОБА_7, головного інженера збагачувальної фабрики ОСОБА_8, головного механіка збагачувального виробництва дільниці №21 ОСОБА_5, механіка виробничої дільниці №21 ОСОБА_9, провідного інженера УБ ОСОБА_10, в присутності заступника генерального директора по виробництву ЗТП "МАГ" ОСОБА_11 (який діяв на підставі довіреності №9/1 від 10.01.2012/ том 3 а.с. 125), складено акт про огляд стану гумової футеровки млина МШЦ 4,5*6,0, демонтованої з вказаного млина (том 1 а.с. 42).

Зі змісту акту від 11.01.2012 слідує, що при огляді стану гумової футеровки, а саме, плит барабану ч. МШЦ 45.60-00.00.001Р в кількості 150 штук, встановлено, що вказані плити в період гарантійного строку експлуатації (строк експлуатації склав 12644 години), вийшли з ладу та не придатні для їх подальшої експлуатації, в зв'язку з чим ЗТП "МАГ" зобов'язувалось провести поставку комплекту барабанної броні, а саме, плит ч. МШЦ 45.60-00.00.001Р для заміни тих плит, які вийшли з ладу.

Як вбачається з протоколу №1 засідання технічної ради ЗТП "МАГ", заступник генерального директора по виробництву ЗТП "МАГ" ОСОБА_11 відзвітувався перед технічною радою про стан гумової футеровки млина, що була поставлена згідно договору №2598-09-01 від 30.10.2009 (видаткова накладна від 14.04.2010) та повідомив, що 14.12.2011 млин було демонтовано з його робочого місця, строк експлуатації склав 12644 години, проте плити у кількості 150 штук не придатні для їх подальшого використання, так як вони зношені до металу корпуса барабана, про що свідчить фото зношених плит (том 4 а.с. 221, 225-229).

В зв'язку з тим, що поставлені позивачем на користь ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" в квітні 2010 року плити вийшли з ладу, ЗТП "МАГ" у відповідності до пункту 6.7 договору поставки, 03.02.2012 поставлено на користь ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" плити ч. МШЦ 45.60-00.00.001Р в кількості 150 штук на заміну тих, що прийшли у непридатний для експлуатації стан. Вказане підтверджується видатковою накладною №РН-0000012 від 03.02.2012, товарно-транспортною накладною від 02.02.2012, комплектувальною відомістю (том 1 а.с. 40-41, 43). Витрати на гарантійний ремонт в сумі 168648,04 грн віднесено позивачем за рахунок прибутку підприємства, що підтверджується актом списання від 03.02.2012 (том 4 а.с. 220).

Судом першої інстанції в якості свідка допитано заступника генерального директора по виробництву ЗТП "МАГ" ОСОБА_11, який підтвердив факт своєї присутності в травні 2010 року при встановленні млина МШЦ 4,5*6,0 на робоче місце №132, який було зафутировано гумовою футеровкою (гумовими плитами, поставленими в квітні 2010 року позивачем на користь ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"). Свідок пояснив, що дата введення плит в експлуатацію зафіксована в журналі оперативних сводок роботи млинів, який є внутрішнім документом ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат". При огляді стану гумової футеровки (гумових плит), зауважень щодо строку та умов експлуатації плит (12644 годин) у нього не виникло. Крім того, свідок пояснив суду про неможливість використання плит ч. МШЦ 45.60-00.00.001Р, що вийшли з ладу, як сировини для переробки, оскільки в них потрапили металеві шари з корпуса барабана, та при їх переробці буде пошкоджуватись обладнання. З огляду на неможливість використання пошкоджених плит для переробки, такі плити ЗТП "МАГ" не забирались.

Посилання апелянта на те, що виробником плит ч. МШЦ 45.60-00.00.001Р являється СДП "Завод по переробці зношених шин", і саме воно повинне нести відповідальність за якість виготовленої продукції, а ЗТП "МАГ" є посередником між виробником та покупцем, а отже, відвантажена ним продукція повинна бути відображена у доходах підприємства згідно пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до частини 6 статті 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Статтями 675 та 678 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Як свідчать матеріали справи продукція - плити ч. МШЦ 45.60-00.00.001Р виготовлялась СДП "Завод по переробці зношених шин" на обладнанні та із давальницької сировини, належних ЗТП "МАГ", а також на замовлення останнього. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: договорами на передачу давальницької сировини, зі специфікаціями та додатками до них, договорами оперативної оренди майна, з урахуванням додатків та специфікацій до них (том 4 а.с. 65-151, том 5 а.с. 33-113).

З огляду на викладене, продукція - плити ч. МШЦ 45.60-00.00.001Р являється власністю замовника - ЗТП "МАГ", оскільки згідно положень статті 1 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (чинного на час виготовлення плит, поставлених позивачем 14.04.2010) право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

Виходячи з положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а відтак, і правомірності прийнятих Кременчуцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0001412301/1839 від 22.11.2012, №0001422301/237 від 22.11.2012, а також податкового повідомлення-рішення №0000182301/251 від 18.02.2013 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 335 113,75 грн, в тому числі 275 902,00 грн за основним платежем, 59211,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі № 816/1722/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 816/1722/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 05.08.2013 р.