Рішення

від 27.11.2013 по справі 910/14372/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030 , м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14372/13 27.11.13 р.

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до: 1) Сімферопольської центральної районної клінічної лікарні

2) Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з

додатковою відповідальністю «Глобус»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 162 137,98 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Самборська Ю.В. за довіреністю № б/н від 01.03.2013 р.;

від відповідача-1: Рустемов К.Д. за довіреністю № 2105 від 09.10.2013 р.;

Буланов О.Ю. за довіреністю № 2106 від 09.10.2013 р.

від відповідача-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.07.2013 р. Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до 1) Сімферопольської центральної районної клінічної лікарні, 2) Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 162 137,98 грн.

Ухвалою господарського суду місту Києва від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.08.2013 р.

13.08.2013 р. надійшла відповідь МТСБ України на запит суду.

19.08.2013 р. від позивача надійшли додаткові документи по справі на виконання вимог суду.

29.08.2013 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 повідомив про сплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим просив відмовити у позові.

В судовому засіданні 29.08.2013 р. представник позивача подав клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2 у зв'язку зі сплатою останнім суми страхового відшкодування.

Ухвалою від 29.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 17.09.2013 р.

30.08.2013 р. від відповідача-1 надійшли заперечення на позовну заяву, клопотання про призначення у справі судової експертизи для встановлення розміру матеріальної шкоди, та клопотання про передачу справи до господарського суду Автономної Республіки Крим.

13.09.2013 р. від позивача надійшло пояснення по справі.

Ухвалою суду від 17.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 13.11.2013 р.

В судовому засіданні 13.11.2012 р. представник відповідача-1 подав повторне клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалюю від 13.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 27.11.2013 р.

25.11.2013 р. від позивача надійшло заперечення проти клопотання про призначення у справі експертизи.

26.11.2013 р. від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

В судовому засіданні 27.11.2013 р. представник відповідача-1 підтримав подані клопотання про призначення у справі судової експертизи та про направлення справи за підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Представник позивача проти задоволення поданих клопотань заперечив.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився.

Розглянувши подані клопотання та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд відмовляє у задоволенні поданих клопотань з наступних підстав.

Клопотання відповідача-1 про направлення справи за підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим мотивоване тим, що відповідач-1 має на території Автономної республіки Крим відособлений підрозділ - регіональне управління Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус".

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Проте, відповідачем-2 у справі являється саме юридична особа - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус", яка зареєстрована у м. Києві; доказів того, що регіональному управлінню Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" надані повноваження представляти юридичну особу у спірних правовідносинах суду не надано. Таким чином, у суду відсутні підстави для передачі справи за підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Клопотання відповідача-1 про призначення у справі судової товарознавчої експертизи обґрунтовано необхідністю встановлення розміру матеріального збитку, завданого ДТП.

При цьому, у матеріалах справи наявний звіт від 18.09.2010 р. № 86/10/10 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, виконаний суб'єктом оціночної діяльності Царьовим О.М. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 8485/09 від 07.04.2009 р.), що являється належним доказом визначення вартості матеріальної шкоди, жодних доказів на підтвердження невірного розрахунку вартості матеріальної шкоди або підстав вважати вказаний у звіті розрахунок невірним суду не надано.

Суд, дослідивши клопотання позивача про провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-2, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду 26.07.2013 р., а страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн. було сплачено відповідачем-2 23.07.2013 р., тобто, на момент звернення позивача до суду та порушення провадження у справі спір між позивачем та відповідачем-2 був відсутній.

Припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги до відповідача-1.

Представники відповідача-1 проти задоволення позову заперечили.

В судовому засіданні 27.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

02.02.2010 р. між та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (надалі - позивач) та Овсепяном Артемом Хачиковичем (надалі - Страхувальник) було укладено Поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № (206) 0159933 (надалі - Договір страхування), за яким було застраховано транспортний засіб «Інфініті», державний реєстраційний № АК 0090 ВІ.

18.09.2010 р. в м. Сімферополі сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення транспортного засобу «Інфініті», державний реєстраційний № АК 0090 ВІ, транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер АК 1494 ВА, та транспортного засобу «УАЗ», державний реєстраційний номер АК 0432 АА, що належить Сімферопольській центральній районній клінічній лікарні, під керуванням водія Фатьянова Валерія Івановича.

Дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті порушення водієм Фатьяновим В.І. Правил дорожнього руху України.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «Інфініті», державний реєстраційний № АК 0090 ВІ, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до Звіту № 86/10/10 від 06.10.2010 р. складає 161 937,98 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась 18.09.2010 р. за участю застрахованого автомобіля позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 162 137,98 грн. за платіжним дорученням № 13410 від 26.10.2010 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За правилами ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, Сімферопольська центральна районна клінічна лікарня є особою, яка зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду (різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача-1 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача-1 137 147,98 грн. законною, обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та не спростованою у встановленому порядку відповідачем-1. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача-2 24 990,00 грн. страхового відшкодування належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сімферопольської центральної районної клінічної лікарні (97560, АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Перове, вул. Шкільна, 7; код ЄДРПОУ 01996013) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; код ЄДРПОУ 32253696) 137 147 (сто тридцять сім тисяч сто сорок сім) грн. 98 коп. шкоди та 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 96 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя Н.І. Зеленіна