Постанова

від 18.02.2014 по справі 910/14372/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа№ 910/14372/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - Самборська Ю.В. ( довір. №1065-14 від 20.12.13);

Від відповідача 1 - не з'явився;

Від відповідача 2 - не з'явився;

Від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської центральної районної клінічної лікарні

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013р.

у справі № 910/14372/13 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до 1.Сімферопольської центральної районної клінічної лікарні

2.Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Сімферопольське районне територіальне медичне об'єднання

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 162 137,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2013р. у справі №910/14372/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Сімферопольської центральної районної клінічної лікарні на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» 137147грн.98коп. шкоди та 2682грн.96 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач 1 є особою, яка зобов'язана відшкодувати завдану дорожньо-транспортною пригодою шкоду, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача 1 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013р. та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В апеляційній скарзі відповідач 1 зазначає про те, що розмір шкоди, завданої відповідачу у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, підлягав встановленню шляхом призначення судової експертизи, отже висновок №86/10/10 про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу від 06.10.10р. є неналежним доказом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 04.02.2014р.

04.02.2014р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники відповідачів, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.02.2014р. Крім того, ухвалою від 04.02.14р. залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Сімферопольське районне територіальне медичне об'єднання, оскільки, згідно наданого на адресу суду листа та додатків до нього ( а.с. 160-168) вбачається, що Сімферопольське районне територіальне медичне об'єднання є розпорядником коштів у галузі охорони здоров'я та здійснює, як зазначає третя особа фінансування лікувально-профілактичних закладів Сімферопольського району у відповідності з бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

В абзаці 7 п.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено про те, що процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі повторного розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі за клопотанням сторони, прокурора або з ініціативи апеляційного господарського суду; відповідні дії можуть мати місце до прийняття апеляційною інстанцією судового рішення зі справи.

18.02.2014р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники відповідачів та третьої особи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачам та третій особі, судова колегія, з урахуванням думки представника позивача ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників відповідачів та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

02.02.2010р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" та ОСОБА_3 укладено поліс добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № (206) 0159933, за яким було застраховано транспортний засіб "Інфініті", державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Відповідно довідки ДАІ 18.09.2010р. в м. Сімферополі сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення транспортного засобу "Інфініті", державний реєстраційний № НОМЕР_1, транспортного засобу "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та транспортного засобу "УАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить Сімферопольській центральній районній клінічній лікарні, під керуванням водія ОСОБА_4.

Дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль "Інфініті", державний реєстраційний № НОМЕР_1, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до Звіту № 86/10/10 від 06.10.2010 р. складає 161 937,98 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась 18.09.2010 р. за участю застрахованого автомобіля позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 162 137,98 грн. за платіжним дорученням № 13410 від 26.10.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За правилами ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Місцевий господарський суд, з яким погоджується судова колегія обґрунтовано зазначив про те, що Сімферопольська центральна районна клінічна лікарня є особою, яка зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду (різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача-1 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Доводи відповідача 1 в апеляційній скарзі про те, що розмір шкоди, завданої відповідачу у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, підлягав встановленню шляхом призначення судової експертизи, отже висновок №86/10/10 про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу від 06.10.10р. є неналежним доказом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди за згодою сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

В матеріалах справи наявний звіт про оцінку №86/10/10 вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_4 від 07.04.2009р.), що, як зазначалось вище, відповідає ч.2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», відповідно до якої проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського міста Києва підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Сімферопольської центральної районної клінічної лікарні залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2013р. у справі №910/14372/13 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14372/13.

Повний текст постанови складено та підписано 24.02.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай