Постанова

від 02.12.2013 по справі 922/2943/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Справа № 922/2943/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Конопля О.М.

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Зміївська Райагрохімія"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р.

у справі № 922/2943/13 Господарського суду Харківської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Зміївська Райагрохімія"

до Акціонерної компанії "Харківобленерго"

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Зміївська Райагрохімія" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерної компанії "Харківобленерго" та просило зобов'язати відповідача скасувати нарахування позивачеві двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин електроенергії за квітень 2013 року у сумі 10935,26грн. та відізвати свій рахунок №10094 на оплату за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужностей за травень 2013 року на вказану суму.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2013 року (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Акціонерну компанію "Харківобленерго" скасувати нарахування Відкритому акціонерному товариству "Зміївська Райагрохімія" двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин за квітень 2013р. у сумі 10935,26 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідно розподілені судові витрати.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. (судді: Бондаренко В.П., Тихий П.В., Россолов В.В.) вищезазначене судове рішення скасоване, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Відкрите акціонерне товариство "Зміївська Райагрохімія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.4.4 Правил користування електричною енергією, ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник відзначає, що ним дотримані вимоги п.4.4 Правил користування електричною енергією щодо коригування договірної величини споживання електроенергії, тому енергопостачальник неправомірно нарахував споживачу двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин електроенергії.

У відзиві на касаційну скаргу Акціонерна компанія "Харківобленерго" просить оскаржену постанову залишити без змін як законну та обгрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення, як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

21.09.2004р. між відповідачем (постачальник) та позивачем (споживач) був укладений договір №10094 на постачання електричної енергії.

Відповідно до п.1 додатку № 2 від 06.01.2010р. до вищевказаного договору розрахунковий період встановлено споживачу з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

03.09.2012р. позивачем був одержаний новий проект додатку №2 до договору про постачання електричної енергії №10094 від 21.09.2004 року, який з його боку був підписаний 03.09.2012р. з застереженнями, а саме щодо пункту першого, в якому було визначено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Позивачем був складений протокол розбіжностей до п.1 додатку №2 договору, виклавши даний пункт у такий редакції: розрахунковий період встановлено споживачу з 25-го числа місяця до 25 числа наступного місяця включно.

Про це було зроблено застереження у додатку №2 до договору, та у 20-денний строк він разом з підписаним додатком був направлений АК "Харківобленерго".

Протокол розбіжностей був підписаний 03.09.2012р. повноважними представниками сторін.

25.04.2013 р. позивач надав відповідачу звіт про спожиту електроенергію, здійснив оплату за спожиту електроенергію у сумі 17880,00 грн. згідно квитанції №465 від 25.04.2013р. та звернувся листом вх. №18628 з приводу коригування договірної величини споживання електроенергії на квітень 2013 року.

В подальшому Акціонерна компанія "Харківобленерго" нарахувала Відкритому акціонерному товариству "Зміївська Райагрохімія" двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин за квітень 2013 року з наданням рахунку №10094 на оплату за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужностей за травень 2013 року на суму 10935,26 грн. В подальшому Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Зміївська Райагрохімія" вказаної суми коштів.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

За приписами ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", нормами якої встановлено обов'язки та відповідальність споживачів енергії, споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

З приписів ст.611 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зі змісту наведених норм вбачається, що сплата двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії є наслідком (відповідальністю) за порушення зобов'язання, встановленого у договорі щодо споживання обсягів електроенергії, тобто має правову природу штрафної санкції за порушення договірного зобов'язання, оскарження якої не передбачено ні договором ні законом.

Разом з тим, судова колегія касаційної інстанції відзначає, що ч. 2 ст.237 ГК України передбачено оспорення оперативно - господарської санкції, застосування якої передбачено ст.ст. 235, 236 ГК України, в тому числі і за порушення споживачем законодавства про електроенергетику, яка застосовується енергопостачальником відповідно до рішення, прийнятого в порядку, передбаченому п. 6.42 Правил користування електричною енергією на засіданні комісії на підставі відповідного акта про порушення (п.6.41Правил). Споживач має право оскаржити таке рішення комісії в суді.

Проте, господарськими судами попередніх інстанцій не встановлено, що стосовно позивача оформлявся б акт про порушення, на підставі якого енергопостачальною організацією приймалося рішення, яке могло б бути предметом позовних вимог в розумінні вищенаведених норм ст.ст. 235, 236, 237 ГК України та п. 6.42 Правил користування електричноюю енергією.

Тому вимога позивача про зобов'язання відповідача скасувати нарахування позивачеві двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин електроенергії не може розглядатися як спосіб захисту цивільного права з огляду на вищенаведені норми законодавства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову в позові у зв'язку з перевищенням позивачем договірних величин споживання електроенергії, не погоджених в установленому порядку. Проте, вказаний висновок не вплинув на правильне вирішення спору, оскільки невірно обраний позивачем спосіб захисту є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

А відтак, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Зміївська Райагрохімія" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2013р. у справі № 922/2943/13 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Судді Жаботина Г.В. Ковтонюк Л.В.