Ухвала

від 02.12.2013 по справі 14/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

02.12.2013 Справа № 14/56

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» (83025, місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок № 74; код ЄДРПОУ - 31335939) на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (04053, місто Київ, вулиця Артема, будинок № 73; код ЄДРПОУ - 37471975) з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 18 липня 2006 року у справі № 14/56

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» до державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» (85670, Донецька область, місто Вугледар, вулиця Магістральна, будинок № 4) та державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія (83001, місто Донецьк, вулиця Артема, будинок № 63; код ЄДРПОУ - 33161769)

про стягнення певних сум, -

за участю представників сторін:

від скаржника (позивача): Лобзова О.М. (довіреність б/н від 01.10.2013)

від боржника-1 (відповідача-1): Галущак С.М. (довіреність № 22 від 03.01.2013)

від боржника-2 (відповідача-2): Ніяка О.В. (довіреність б/н від 11.02.2013)

від ДВС України: Берюх О.В. (довіреність б/н від 25.09.2013)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 18 липня 2006 року у справі № 14/56 первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» заборгованість у розмірі 14 152 235,12 гривень, витрати за державним митом у розмірі 12 024,63 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 55,64 гривень.

Стягнуто з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» заборгованість у розмірі 15 461 856,05 гривень, витрати за державним митом у розмірі 13 137,37 гривень.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» на користь державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» витрати за державним митом у розмірі 42,50 гривень.

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 03 серпня 2006 року були видані накази про примусове виконання рішення від 18 липня 2006 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 травня 2008 року здійснено заміну боржника державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» його правонаступником - державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» в частині стягнення боргу у розмірі 13 214 635,67 гривень.

02 жовтня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга, в якій товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» просить:

- визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 14/56, виданого 03 серпня 2006 року;

- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30 серпня 2013 року ВП № 6420954 про зупинення виконавчого провадження;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України продовжити вчинення дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 14/56, виданого 03 серпня 2006 року щодо стягнення заборгованості з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року розгляд скарги призначено на 21 жовтня 2013 року.

Розгляд скарги відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

04 листопада 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли заперечення на скаргу, в яких відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України просить відмовити в задоволенні скарги.

21 листопада 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшли заперечення на скаргу, в яких державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» просить відмовити в задоволенні скарги.

Заперечення органу Державної виконавчої служби та державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» мотивовано тим, що дії державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», а тому відсутні підстави для задоволення скарги та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження.

На підтвердження своїх заперечень, представником Державної виконавчої служби України надано суду копію виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 03 серпня 2006 року у справі № 14/56 (том 34, а.с. 9-237).

Представник скаржника Лобзова О.М. в судовому засіданні наполягала на задоволенні скарги.

Представники Державної виконавчої служби України Берюх О.В. та боржника-2 Ніяка О.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на скаргу.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, заслухавши пояснення уповноважених представників учасників судового процесу, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», віднесено до компетенції суду.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Так, рішенням господарського суду Донецької області від 18 липня 2006 року у справі № 14/56 первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» заборгованість у розмірі 14 152 235,12 гривень, витрати за державним митом у розмірі 12 024,63 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 55,64 гривень.

Стягнуто з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» заборгованість у розмірі 15 461 856,05 гривень, витрати за державним митом у розмірі 13 137,37 гривень.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» на користь державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» витрати за державним митом у розмірі 42,50 гривень (том 24, а.с. 132-135).

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 03 серпня 2006 року були видані накази про примусове виконання рішення від 18 липня 2006 року (том 24, а.с. 136-137).

Вказані накази суду відповідають вимогам виконавчого документу, вказаних в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

В силу статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 17 Закону України «Про державну виконавчу службу»).

19 лютого 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» звернулося до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою за № 13-02/2008-1 від 13 лютого 2008 року про прийняття одного із вищевказаного наказу до виконання, відкриття виконавчого провадження та здійснення всіх можливих заходів для його фактичного виконання (том 34, а.с. 12).

Матеріали справи свідчать, що на підставі заяви стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», 26 лютого 2008 року винесено постанову ВП № 6420954 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 03 серпня 2006 року у справі № 14/56 про стягнення з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» заборгованості у розмірі 15 461 856,05 гривень, витрат за державним митом у розмірі 13 137,37 гривень (том 35, а.с. 14-15).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27 травня 2008 року здійснено заміну боржника державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» його правонаступником - державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» в частині стягнення боргу у розмірі 13 214 635,67 гривень (том 25, а.с. 28-29).

30 серпня 2013 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, керуючись приписами пункту 17 частини першої статті 37, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 6420954 (том 34, а.с. 236).

З мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» від 19 вересня 2012 року № 987 затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках. Згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13 грудня 2012 року № 1004 до переліку об'єктів включено державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія». Відповідно до пункту 17 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Вимоги заявлені у скарзі про визнання незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 14/56, виданого 03 серпня 2006 року та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30 серпня 2013 року ВП № 6420954 про зупинення виконавчого провадження, господарський суд визнає правомірними, виходячи з наступного.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадження є стягувач і боржник. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

06 травня 2012 року набрав чинності Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» № 4650-VI від 12 квітня 2012 року.

Статтею 1 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» передбачено, що вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є вугледобувним підприємством.

Відповідно до Податкового Кодексу України, державне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених Податковим Кодексом України та іншими законодавчими актами. Майно державного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є, зокрема, встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

До об'єктів приватизації Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» відносить вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси; розрізи як єдині майнові комплекси; акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств.

Згідно частини шостої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» Кабінет Міністрів України затверджує перелік об'єктів державної власності, рішення про приватизацію яких приймаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 затверджений перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, до якого включено чотири відокремлених підрозділів державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» , а саме:

- відокремлений підрозділ «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова»;

- відокремлений підрозділ «Шахта «Жовтневий рудник»;

- відокремлений підрозділ «Шахта імені Челюскінців»;

- відокремлений підрозділ «Шахта імені Михайла Івановича Калініна».

Аналізуючи статтю 6 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», господарський суд дійшов висновку, що прийняття рішення про приватизацію відбулось шляхом затвердження Кабінетом Міністрів України постанови про перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації, що був сформований органом, уповноваженим управляти державним майном. Додаткового або окремого прийняття рішення про приватизацію не передбачено положенням цього Закону.

Згідно статті 13 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Порядок і строки зупинення виконавчого провадження встановлений статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Пунктом 17 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Як зазначалось вище по тексту ухвали, 30 серпня 2013 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, керуючись приписами пункту 17 частини першої статті 37, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 6420954.

З структури державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», затвердженого 10 грудня 2012 року вбачається, що до складу державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» входять наступні підрозділи: відокремлений підрозділ «Шахта «Південнодонбаська № 3 імені Миколи Сафоновича Сургая»; відокремлений підрозділ «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського»; відокремлений підрозділ «Шахта «Трудівська»; відокремлений підрозділ «Шахта імені Єгора Трохимовича Абакумова»; відокремлений підрозділ «Шахта «Жовтневий рудник»; відокремлений підрозділ «Шахта імені Челюскінців»; відокремлений підрозділ «Шахта імені Михайла Івановича Калініна»; відокремлений підрозділ «Шахта «Моспінська»; відокремлений підрозділ «Шахта «Лідієвка»; відокремлений підрозділ «Шахта № 4-21»; відокремлений підрозділ «Учбово-курсовий комбінат»; відокремлений підрозділ «Донецька автобаза»; відокремлений підрозділ «Управління гірничотехнічних робіт»; відокремлений підрозділ «Донецьке управління по гасінню, профілактиці породних відвалів, рекультивації земель»; відокремлений підрозділ «Бюро спеціалізованих маркшейдерських робіт»; відокремлений підрозділ «Проектно-конструкторське бюро»; технічна одиниця «Служба збуту продукції»; технічна одиниця «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів»; технічна одиниця «Служба комерційної діяльності»; технічна одиниця «Управління матеріально-технічного постачання»; технічна одиниця «Управління інформаційного забезпечення і комп'ютерних технологій» (том 34, а.с. 4-6).

Згідно статті 55 Господарського кодексу України встановлено поняття суб'єктів господарювання. До переліку суб'єктів господарювання, згідно з цією статтею, віднесено, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку. Також, відповідно до цієї ж статті, ці суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи.

Згідно статті 64 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює кількість працівників і штатний розпис.

Цією ж статтею визначено організаційну структуру підприємства, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Боржником у даній справі та за виконавчим провадженням з виконання наказу господарського суду Донецької області № 14/56, виданого 03 серпня 2006 року, є саме державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», а не структурні підрозділи, зокрема, шахти, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 віднесені до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках не внесене державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», яке є боржником за виконавчим провадженням з виконання наказу господарського суду Донецької області № 14/56, виданого 03 серпня 2006 року, з усіма його структурними підрозділами та як єдиного майнового комплексу.

В прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» (стаття 16) зазначено, що дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом.

Господарський суд вважає, що віднесення шахти, як відокремленого структурного підрозділу вугледобувного підприємства, яке приватизується, до суб'єктів, на яких розповсюджується мораторій, залежить від оцінки діяльності: виконання допоміжних функцій чи видобуток вугілля як завершений процес.

Зважаючи на те, що за виконавчим документом (наказом) боржником є державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», яке не визначене як об'єкт приватизації, виконавча служба не вправі була зупинити виконавче провадження, самостійно оцінюючи правовідносини, що регулюють статус об'єкта приватизації та розповсюдження на нього положення про мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 09.10.2013 у справі № 20/41, від 17.10. 2013 у справі № 1/203, від 28.10.2013 у справі № 24/479, від 29.10.2013 у справі № 20/60.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», пункту 7 постанови Пленуму Верхового Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що державною виконавчою службою зроблено не було.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про незаконність дій відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 14/56, виданого 03 серпня 2006 року, а також наявність підстав для визнання постанови недійсною.

Щодо решти вимог скаржника, в яких останній просить зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України продовжити вчинення дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 14/56, виданого 03 серпня 2006 року щодо стягнення заборгованості з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут», господарський суд зазначає.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне вказати на те, що у разі визнання неправомірними рішень, дій або бездіяльність державного виконавця, господарський суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, господарський суд не вправі зобов'язувати згаданих осіб до вчинення тих дій, які за Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідальною особою державної виконавчої служби.

Вказана позиція узгоджується з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Аналогічної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 23.10.2012 у справі № 38/61, від 06.03.2013 у справі № 12/371, від 09.10.2013 у справі 25/262, від 09.10.2013 у справі № 38/10, від 09.10.2013 у справі № 10/179, від 16.10.2013 у справі № 20/47, від 16.10.2013 у справі № 24/91, від 16.10.2013 у справі № 38/283, від 16.10.2013 у справі № 7/163.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вуглеснабзбут» задовольнити частково.

Визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо зупинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області № 14/56, виданого 03 серпня 2006 року.

Визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 30 серпня 2013 року ВП № 6420954 про зупинення виконавчого провадження.

В іншій частині скаргу відхилити.

Ухвала набирає законної сили 02 грудня 2013 року та може бути оскаржена через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом п'яти днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Фурсова