Ухвала

від 02.12.2013 по справі 201/727/13- ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/727/13 - ц

провадження 2/201/611/2013

УХВАЛА

02 грудня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради в особі Управління житлового господарства ОСОБА_3 міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування свідоцтва про право власності на житло і розпорядження органу приватизації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14 січня 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 міської ради в особі Управління житлового господарства ОСОБА_3 міської ради про визнання недійсними та скасування свідоцтва про право власності на житло і розпорядження органу приватизації.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 1 квітня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2013 року, позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 1 квітня 2013 та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2013 року - залишено без змін.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 28 листопада 2013 року звернувся до суду з заявою про роз’яснення рішення суду, оскільки зазначене рішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі.

Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 3 ст. 221 ЦПК України суд вважає можливим розглядати питання про роз’яснення рішення суду за відсутності цих осіб.

На підставі ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням суду від 1 квітня 2013 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 серпня 2013 року, позовні вимоги задоволено, а саме: визнано недійсними та скасовано: - свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 21 липня 1993 року виконкомом ОСОБА_3 міської ради народних депутатів; - розпорядження № Ж-1819 органу приватизації виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 21 липня 1993 року про передачу у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, тобто з урахуванням зазначеного рішення суду у встановленому законом порядку набрало законної сили та підлягає виконанню, однак на даний час рішення суду залишається невиконаними та строк, протягом якого рішення може бути пред’явлено до виконання, не закінчився.

Крім того суд бере до уваги, що при розгляді справи судом були досліджені всі обставини справи, розглянуті конкретно всі заявлені позовні вимоги, їх формулювання знайшли своє вірне відображення в зазначеному рішенні суду, також в рішенні конкретно відображено аналіз обставин справи та правового обґрунтування, проаналізовано надані та добуті судом докази, по всім заявленим позовним вимогам надано висновок суду та в рішенні суду містяться посилання на відповідні норми матеріального та процесуального права, законність рішення в повному обсязі підтверджена вище вказаною ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якими зазначене рішення суду було залишено без змін, а тому зазначене рішення не містить недоліків, що можуть бути усуненні лише ухваленням додаткового рішення.

Також судом було встановлено, що зазначене рішення суду не виконане, оскільки є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а саме: не зрозуміло яким чином необхідно його виконати без наявності свідоцтва про право власності на житло, яке було визнано недійсним та скасовано судом, а також в частині скасування державної реєстрації права власності на квартиру, що зареєстрована за ОСОБА_5, який помер 21 жовтня 2009 року, та як саме скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за останнім, тобто з вказаного витікає, що рішення суду дійсно в цій частині є незрозумілим та зазначене ускладнює його реалізацію.

Пунктом 21 постанови № 14 пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що відповідно до статті 221 ЦПК ( 1618-15 ) роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до яких особа може звернутися для за захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Також суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене та вище викладене для захисту прав та інтересів особи, яка звернулася для за захисту свого особистого майнового права та інтересу та відновлення становища, яке існувало до його порушення, а також з метою виконання рішення суду його слід роз’яснити.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаної заяви про роз’яснення рішення суду по цій справі, оскільки рішення суду дійсно в частині, яку заявник просить роз’яснити може бути незрозумілим, для осіб, які брали участь у справі, та зазначене ускладнює його реалізацію, таким чином, заява підтверджена, обґрунтована і ґрунтується на вимогах закону, та є передбачені законом підстав для її задоволення, а тому суд враховуючи зазначене вважає за необхідне цю заяву задовольнити роз’яснити рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 1 квітня 2013 року та зазначити, що для його виконання необхідно визнати недійсним розпорядження № Ж-1819 органу приватизації виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 21 липня 1993 року про передачу у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло на ім’я ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, виданого 21 липня 1993 року виконкомом ОСОБА_3 міської ради народних депутатів; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_5 без наявності свідоцтва про право власності на житло за умови, що квартира має наступний склад нерухомого майна: квартира складається з 2-х кімнат жилою площею 33, 0 м 2 , у тому числі 1-а кімната - 13,1 м 2 , 2-а кімната - 19,9 м 2 , кухні площею 10,7м 2 , ванної кімнати 2,3 м 2 , вбиральні 0,9 м 2 , коридору 7,2 м 2 , вбудованої шафи 1,0 м 2 , лоджією 7,2х0,5=3,6 м 2 , загальною площею квартира 58,7 м 2 , висота приміщення 2,5 м.

На підставі викладеного, керуючись ст. с. 210, 221, 293 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду - задовольнити.

Роз’яснити рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 1 квітня 2013 року та зазначити, що для його виконання необхідно визнати недійсним розпорядження № Ж-1819 органу приватизації виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради народних депутатів від 21 липня 1993 року про передачу у власність ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло на ім’я ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, виданого 21 липня 1993 року виконкомом ОСОБА_3 міської ради народних депутатів; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_5 без наявності свідоцтва про право власності на житло за умови, що квартира має наступний склад нерухомого майна: квартира складається з 2-х кімнат жилою площею 33, 0 м 2 , у тому числі 1-а кімната - 13,1 м 2 , 2-а кімната - 19,9 м 2 , кухні площею 10,7м 2 , ванної кімнати 2,3 м 2 , вбиральні 0,9 м 2 , коридору 7,2 м 2 , вбудованої шафи 1,0 м 2 , лоджією 7,2х0,5=3,6 м 2 , загальною площею квартира 58,7 м 2 , висота приміщення 2,5 м.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя