Ухвала

від 02.12.2013 по справі 38/5005/8915/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

02.12.2013 Справа № 38/5005/8915/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М., ( доповідач)

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О.,

при секретарі: Однорог О.В.

за участю представників сторін:

Учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р . у справі №38/5005/8915/2012

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

до боржника Приватного підприємства "Техно-Універсал", м.Дніпропетровськ,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р. у справі №38/5005/8915/2012 (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства "Техно-Універсал". Ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Техно-Універсал". Повноваження ліквідатора - ініціюючого кредитора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, - припинено. Провадження у справі припинено.

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою господарського суду, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу - скасувати, як неправомірну. В якості підстав для скасування вищезгаданої ухвали ДПІ називає прийняття останньої за умов неповного з'ясування важливих для вирішення спору обставин справи, зокрема, за відсутності даних перевірки боржника на дотримання ним податкового законодавства.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання, а також, з огляду на достатність наявних у справі матеріалів для повного та об'єктивного вирішення спору, справу розглянуто за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України, за відсутності уповноважених представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність припинення апеляційного провадження у даній справі, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Оскільки, провадження у даній справі було порушено 18.10.2012р., то під час розгляду справи судом застосовуються норми Закону в редакції, що діяла станом 18.01.2013 року.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України, в свою чергу, передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діяла до 18.01.2013 року), учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Отже, як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи Державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частина 1 статті 14 Закону встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також, документів, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2012р. в порядку статті 52 Закону, що регулює особливості процедури банкрутства відсутнього боржника (а.с. 1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців - до 01.05.2013р., ліквідатором у справі призначено ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_2. (а.с.40-42).

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку статті 52 Закону, визначені положеннями частини 5 статті 52 Закону та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом.

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа, що не є ініціюючим кредитором, може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника . Ця норма міститься також в статті 210 Господарського кодексу України.

Тобто, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство, а статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, які визначені спеціальними нормами законодавства, що містяться в Законі.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Вищого господарського суду України від 12.06.2013 року у справі №26/5005/11057/2012, від 19.06.2013 року у справі №25/5005/10788/2012, від 19.06.2013 року у справі №5017/3804/2012 та іншими.

Отже, в результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість боржника (ПП «Техно-Універсал») перед кредитором ФОП ОСОБА_2 на суму 17 500,00 грн.

Згідно до довідок ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Дніпропетровськ та Солонянського району №1 підпорядкований ГУ МВС України в Дніпропетровській області №14/1РЕР-1249 від 30.03.2013р., Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області №07/13-26/2505 від 09.04.2013р., ДП "Центр Державного земельного кадастру" №Ц/880-10 від 14.02.2013р., за боржником автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, земельні ділянки не зареєстровано.

Згідно Рішення №2675332 від 29.05.2013р. щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду запиту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо запитуваної інформації. Водночас у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта права ПП «Техно-Універсал» - відсутні.

Також, з метою виявлення інших видів майна та кредиторів банкрута, ліквідатором було направлено відповідний запит до ДФ ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, у відповідь на який ліквідатору надано Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №40980938 від 17.06.2013р. про відсутність інформації щодо наявності обтяжень рухомого майна боржника.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська не зверталась з вимогами до Приватного підприємства "Техно-Універсал" щодо заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) з зазначенням розміру та характеру таких вимог. Більш того, в своєму листі №8104/10/10-028 від 10.04.2013р. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська повідомила ліквідатора, що станом на 08.04.2013р. за боржником податковий борг відсутній (а.с.113-114).

Доказів наявності грошових вимог до боржника Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська не представила також і до апеляційного господарського суду.

Крім цього, в апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська жодним чином не посилається на наявність факту звернення до ліквідатора банкрута з метою витребування необхідних для податкової перевірки документів. В матеріалах справи відсутні й докази видання відповідного наказу та вжиття заходів для проведення позапланової перевірки боржника.

За таких обставин, оскаржувана Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі її прав та обов'язків не стосується, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що остання не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали, відповідно до положень статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р. розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження не підлягає.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як помилково порушене.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р. у справі №38/5005/8915/2012 - припинити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов