Постанова

від 02.12.2013 по справі 903/643/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа № 903/643/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Сініцина Л.М.

при секретарі Новаку Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Лукашина Є.В. - представника за довіреністю від 20.02.2013р. №547-О

від відповідача: Семенчук Ю.М. - представника за довіреністю від 05.11.2013р.

від третіх осіб:

- Пікалова М.І.: Ясинської Н.Є. - представника за довіреністю від 10.09.2013р.

- ПП "Агродім "Замшани": не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Волинської області

від 11.09.13 р. у справі № 903/643/13 (суддя Кравчук В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до Малого приватного підприємства "Профіт", смт.Ратне Волинської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Пікалова Миколи Івановича, смт.Ратне Волинської області та Приватного підприємства "Агродім "Замшани", с.Замшани Ратнівського району Волинської області

про передачу предмета застави в заклад шляхом вилучення; звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 49/мр від 23.07.2008р. в сумі 346606,15 грн., у т.ч. 123033,94 грн. заборгованості за кредитом, 159012,84 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 64559,37 грн. пені, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця зі зняттям його з обліку в органах ДАІ України, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. у справі №903/643/13 позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Малого приватного підприємства "Профіт", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Пікалова Миколи Івановича, задоволено частково.

Звернено стягнення на предмет застави: вантажний сідловий тягач Renault Prenium 400, випуску 1999 р., шасі VF622GVA0C0029515, державний номер АС6550АМ, ринковою вартістю 188760 грн., заставною вартістю 141570 грн.; напівпричіп бортовий тентовий SAMBO SR334, випуску 1996р., шасі VK1SR334DAP4T7855, державний номер АС 6461 ХХ, ринковою вартістю 77440 грн., заставною вартістю 58080 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №49/мр від 23.07.2008р. в сумі 346606, 15 грн., у т.ч. 123033, 94 грн. заборгованості за кредитом, 159012,84 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 64559,37 грн. пені, з правом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 5324 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову про продаж предмета застави конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця, наданні всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета застави, зняття автомобілю з обліку в органах ДАІ України, а також передачі предмета застави в заклад, та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- п.40 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України №1388 від 07.09.1998р. і листом НБУ від 04.02.2010р. №18-112/499-1794 роз"яснено, що зняття автомобілю з обліку можливо на підставі рішення суду, а тому відмову суду в даній частині позову вважаємо незаконною та необгрунтованою;

- умовами договору застави передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов"язання за кредитним договором, заставодавець зобов"язується передати предмет застави заставодержателю у заклад за актом приймання-передачі, проте позичальник прострочену заборгованість не погасив, а заставодавець не передав предмет застави - автомобіль в заклад;

- перебування предмета застави в оренді ПП "Агродім "Замшани" на підставі договору №04/06 оренди вантажного автомобіля від 03.06.2013р. не може бути законною підставою для відмови в цій частині позову, адже відповідно до п.17.7 договору застави заставодавцю заборонено відчужувати предмет застави без письмової згоди заставодержателя;

- суд в рішенні не вказав, якими нормами керувався, відмовляючи у позові в частині передачі предмета застави в заклад, зняття автомобіля з обліку в ДАІ та надання позивачу всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Відповідач у письмовому відзиві від 02.12.2013р. та його представник у судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи - Пікалова М.І. - у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. законним та обґрунтованим, в зв"язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ПП "Агродім "Замшани" не скористалося правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник ПП "Агродім "Замшани" в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника ПП "Агродім "Замшани", належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника ПП "Агродім "Замшани".

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2008р. Пікалов Микола Іванович звернувся до Ратнівського відділення філії "Волинське головне регіональне управління ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк") із заявою на отримання кредиту-мікро в розмірі 150000 грн. на 5 років (а.с.12).

23.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк" в особі Ратнівського відділення філії "Волинське головне регіональне управління ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) та Пікаловим Миколою Івановичем (позичальник) був укладений кредитний договір №49мр (далі - кредитний договір), згідно п.1.1 якого у рамках програми мікрокредитування, при наявності вільних коштів, банк зобов'язується надати позичальником кредит у межах суми, зазначеної в п.1.2 даного договору, на термін і на умовах, передбачених у даному договорі, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним договором терміни, а також виконати ціни зобов'язання згідно з цим договором в повному обсязі (а.с.7-8).

Згідно з п.1.2 договору сума кредиту становить 150000 грн., у тому числі в розмірі 32 гривні за кожну послугу, реєстрації застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, шляхом перерахування коштів згідно реквізитів, вказаних в п.2.1 договору.

Пунктом 1.3 кредитного договору термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до графіка погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору) але не пізніше 22.07.2013р. Зазначений термін може бути змінений згідно п.2.3.3, 2.4.1 даного договору.

Відповідно до п.4.1 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичального рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п.1.3, 2.2.3, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.11 цього договору, а також графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, який наведений в додатку №1 до даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі 24% річних.

Як передбачено п.4.3 договору, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.3, 2.2.3, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.6, 2.3.9, 2.4.1, 4.11 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 50% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Пунктом 6.1 договору визначено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов"язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбаченого графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договору), а також п.п.2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договору), а також п.п.1.3, 2.2.3, 2.3.3 даного договору, винагороди передбаченої п.п.4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов"язань, передбачених п.п.6.1, 6.2, 6.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов"язання повинно було бути виконане позичальником.

Додатком №1 до договору сторони затвердили графік погашення кредиту та відсотків (а.с.9).

На виконання умов договору, банк надав позичальнику 149966 грн., що підтверджується ордером-розпорядженням № 49 про видачу (погашення) кредиту від 24.07.2008р. (а.с.14).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк" в особі Ратнівського відділення філії "Волинське головне регіональне управління ЗАТ "Комерційний банк "Приватбанк" (заставодержатель) і Малим приватним підприємством "Профіт" (заставодавець) 23.07.2008р. укладений договір №1548 застави автотранспорту (далі - договір застави), предметом якого є надання заставодавцем в заставу автотранспорту, опис якого зазначений в п.6 цього договору, в забезпечення виконання зобов"язань позичальника перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання позичальником зобов"язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу автотранспорту переважно перед іншими кредиторами (а.с.16-18).

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень від 23.07.2008р. №19858809 (а.с.23).

Згідно п.6 договору застави на забезпечення виконання позичальником зобов"язань за кредитним договором заставодавець надав в заставу наступний автотранспорт: вантажний сідловий тягач Renault Prenium 400, випуску 1999р., шасі VF622GVA0C0029515, державний номер АС 6550 АМ, ринковою вартістю 188760 грн., заставною вартістю 141570 грн.; напівпричеп бортовий тентований SAMBO SR334, випуску 1996 р., шасі VK1SR334DAP4T7855, державний номер АС 6461 ХХ, ринковою вартістю 77440 грн., заставною вартістю 58080 грн., що підтверджується також актом від 12.11.2007р. оцінки та опису майна переданого в заставу (а.с.19).

Пунктами 15.8.1, 15.8.2, 15.8.3 договору застави сторони погодили, що з метою задоволення своїх вимог заставодержатель, зокрема, має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов"язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані; у разі порушення позичальником та/або заставодавцем обов"язків за цим договором заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов"язань зі сплати кредиту та (або) відсотків, винагород, а в разі невиконання - звернути стягнення на предмет застави; звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов"язань за кредитним договором у випадках:

- порушення позичальником якого-небудь із зобов"язань, передбачених умовами кредитним договором;

- виявлення заставодержателем погіршення стану предмета застави та (або) нецільове використання предмету застави, або зменшення вартості предмету застави понад норми нормального фізичного зносу, або фактичної часткової відсутності предмету застави;

- порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності заставодавця або визнання його банкрутом, чи про визнання недійсними установчих документів заставодавця, чи про скасування державної реєстрації заставодавця;

- прийняття власником або компетентним органом рішення про ліквідацію заставодавця;

- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в кредитному договорі або в цьому договорі;

- припинення (реорганізації, ліквідації) юридичної особи заставодавця.

Відповідно до п.17.10 договору застави у випадку порушення позичальником зобов"язань за кредитним договором, заставодавець зобов"язується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. При оформленні закладу у вигляді твердої застави, предмет застави залишається у заставодавця під замком і печаткою заставодержателя і заставодавця, а також, за вибором заставодержателя, - з охороною згідно з п.15.3 Доступ до предмету закладу дозволяється під контролем заставодержателя матеріально відповідальній особі заставодавця і особі, яка здійснює охорону зі сторони заставодержателя.

Згідно п.21 договору застави звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п.п.15.8.1, 15.8.2, 15.8.3 цього договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на предмет застави може здійснюватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У п.22 договору застави сторони передбачили, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку, зокрема, будь-яким із способів:

- через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця;

- шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

У зв"язку з невиконанням позичальником - Пікаловим М.І. своїх зобов"язань щодо сплати заборгованості за кредитним договором №49/мр від 23.07.2008р., ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про передачу предмета застави в заклад шляхом вилучення; звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 49/мр від 23.07.2008 р. в сумі 164077,04грн., шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця зі зняттям його з обліку в органах ДАІ України, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с.2-6).

Після порушення провадження у справі, позивач заявою від 24.07.2013р. №16.1.0/4 уточнив свої позовні вимоги та просив суд передати предмет застави в заклад шляхом вилучення; звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №49/мр від 23.07.2008 р. в сумі 346606,15грн., шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця зі зняттям його з обліку в органах ДАІ України, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с.46).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. задоволено частково: звернено стягнення на предмет застави: вантажний сідловий тягач Renault Prenium 400, випуску 1999р., шасі VF622GVA0C0029515, державний номер АС 6550 АМ, ринковою вартістю 188760 грн., заставною вартістю 141570 грн.; напівпричіп бортовий тентовий SAMBO SR334, випуску 1996р., шасі VK1SR334DAP4T7855, державний номер АС 6461 ХХ, ринковою вартістю 77440 грн., заставною вартістю 58080 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №49/мр від 23.07.2008р. в сумі 346606,15 грн., у т.ч. 123033, 94 грн. заборгованості за кредитом, 159012, 84 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 64559,37 грн. пені, з правом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем; в задоволенні решти вимог відмовлено (а.с.59-60).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: 123033, 94 грн. заборгованості за кредитом, 159012,84 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, та вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнення пені, з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч.1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за договором №49мр від 23.07.2008р., зокрема, 123033,94 грн. боргу за кредитом, 159012,84 грн. боргу за відсотками за користування кредитом, всього - 282046,78 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 282046,78 грн. боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1 договору визначено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбаченого графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договору), а також п.п.2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.4.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договору), а також п.п.1.3, 2.2.3, 2.3.3 даного договору, винагороди передбаченої п.п.4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату нарахування.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.6.1, 6.2, 6.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконане позичальником.

Згідно уточненого розрахунку, розмір пені, нарахованої за 3 роки, за період з 21.10.2008р. по 21.10.2011р. складає 15403,24 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 15403,24 грн., а в стягненні 49156,13 грн. пені слід відмовити.

Частиною 1 ст.548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

За вказаних обставин, оскільки позичальник - Пікалов М.І. - зобов'язання з повернення кредитних коштів за договором №49мр від 23.07.2008р. не виконав, також не здійснена сплата процентів, нарахованих за користування кредитом, пені, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 297450,02 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави: вантажний сідловий тягач Renault Prenium 400, випуску 1999р., шасі VF622GVA0C0029515, державний номер АС 6550 АМ, ринковою вартістю 188760грн., заставною вартістю 141570 грн.; напівпричіп бортовий тентовий SAMBO SR334, випуску 1996р., шасі VK1SR334DAP4T7855, державний номер АС 6461 ХХ, ринковою вартістю 77440 грн., заставною вартістю 58080 грн., з правом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені заставодавця з іншою особою-покупцем, що узгоджується з нормами ст.25, п.2 ч.1 ст.26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", умовами п.22 договору застави від 23.07.2008р.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині передачі предмета застави в заклад, а також надання позивачу повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.575 ЦК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

Такі ж положення містить ч.1 ст.44 Закону України "Про заставу".

Згідно ч.2 ст.44 Закону України "Про заставу" за угодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу.

Пунктом 17.10 договору застави передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором, заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом приймання - передачі, що підписується сторонами. При оформленні закладу у вигляді твердої застави, предмет застави залишається у заставодавця під замком і печаткою заставодержателя і заставодавця, а також, за вибором заставодержателя, - з охороною згідно з п.15.3. Доступ до предмету закладу дозволяється під контролем заставодержателя матеріально відповідальній особі заставодавця і особі, яка здійснює охорону зі сторони заставодержателя.

В матеріалах справи відсутні будь - які докази надіслання позивачем вимоги до відповідача про передачу майна у заклад, чим порушені вимоги ст.33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, судом встановлено, що рухоме майно, яке позивач просить в заклад, згідно договору від 03.06.2013р. №04/06, укладеного між МПП "Профіт" та ПП "Агродім "Замшани", передане в оренду строком на 5 років (а.с.53).

Будь-які докази щодо розірвання вказаного договору або визнання його недійсним у судовому порядку матеріали справи не містять.

Відповідно, на підставі договору оренди, згідно акту приймання-передачі від 03.06.2013р. (а.с.54) заставне майно знаходиться у володінні та користуванні третьої особи у даній справі.

Також, позивач не довів, що відповідач ухиляється від його вимоги про зобов'язання зняти предмет застави з обліку в органах ДАІ. Такі відомості в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позову за цими вимогами.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. підлягає зміні в частині стягнення пені в сумі 64559,37 грн. та судових витрат, в решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013р. у справі №903/643/13 в частині стягнення пені в сумі 64559,37 грн. та судових витрат змінити.

В решті рішення залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет застави: вантажний сідловий тягач Renault Prenium 400, випуску 1999 р., шасі VF622GVA0C0029515, державний номер АС 6550 АМ, ринковою вартістю 188760 грн., заставною вартістю 141570 грн.; напівпричіп бортовий тентовий SAMBO SR334, випуску 1996 р., шасі VK1SR334DAP4T7855, державний номер АС 6461 ХХ, ринковою вартістю 77440 грн., заставною вартістю 58080 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 49/мр від 23.07.2008р. в сумі 297450,02 грн., в тому числі: 123033,94 грн. заборгованості за кредитом, 159012,84 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 15403,24 грн. пені, з правом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу від імені заставодавця з іншою особою-покупцем.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Малого приватного підприємства "Профіт" (44100, Волинська область, смт.Ратне, вул.Серпнева, 16, код 30912142) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код 14360570) 5949,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позову.

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.

4. Справу №903/643/13 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (43020, м.Луцьк, пр-т.Відродження, 1),

3 - відповідачу (44100, Волинська обл., смт.Ратне, вул.Серпнева, 16),

4 - Пікалову М.І. (44100, Волинська обл., смт.Ратне, вул.Учительська, 14 кв.2),

5 - ПП "Агродім "Замшани" (44153, Волинська обл., Ратнівський рн.,

с.Замшани, вул.Чапаєва, 2),

6 - в наряд.