Ухвала

від 19.11.2013 по справі 2а/2370/5492/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2013 р. м. Київ К/800/5583/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року

по справі №2а/2370/5492/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (надалі - ТОВ «Катеринопільський елеватор»)

до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області (надалі - ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

В липні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000382301, №0000372301 від 03.06.2011р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012р., у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідачем також заявлено клопотання про здійснення заміни Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області її правонаступником Звенигородською об'єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Катеринопільський елеватор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010р., за результатами якої складено акт перевірки №90/23-017/32580463 від 23.05.2011р., в якому, на думку податкового органу встановлено порушення позивачем положень п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, завищено задекларовані показники в складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р., п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України ТОВ «Катеринопільський елеватор» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації з податку на додану вартість за січень 2011р.

Крім цього, встановлено, що перевіркою неможливо підтвердити заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011р., у зв'язку з проведенням зустрічних звірок щодо основних постачальників по ланцюгу постачання до виробника та іншими запитами, що були направлені в ході даної перевірки та п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України позивачем завищено задекларовані показники в складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2011р. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011р.

На підставі зазначеного акта 03.06.2011р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000382301, № 0000372301.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, надав належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Проте, надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними, у зв'язку з неповним з'ясуванням усіх обставин справи, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з наступним: або придбанням/виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону дата виникнення права платника податку на податковий кредит - це дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 наведеного вище Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

З акта перевірки вбачається, що ТОВ «Катеринопільський елеватор» укладено угоду в усній формі з ПП «Ріст» щодо купівлі-продажу зернових культур. ТОВ «Катеринопільський елеватор» надано до перевірки ряд документів щодо підтвердження виконання умов укладеної угоди, зокрема, виписані постачальником (ПП «Ріст»). Розрахунки між ТОВ «Катеринопільський елеватор» та ПП «Ріст» проводилися в безготівковій формі.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту січня 2011р., а по розрахунках коригування кількісних і вартісних показників до цих податкових накладних включено до податкового кредиту грудня 2010р., відображених у реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні звітні податкові періоди.

Як на підставу відмову у задоволені позову та як доказ у справі, суд першої інстанції, з чим погодилась колегія апеляційного суду, посилався на данні інформаційної системи ДАІ вантажні автомобілі: НОМЕР_2 являється власністю гр.ОСОБА_1; КАМАЗ 5320 Бортовий-С, д.н. НОМЕР_3 являється власністю гр.ОСОБА_2; SCANIA R 143/500 МА Бортовий-С, д.н. НОМЕР_4 являється власністю гр.ОСОБА_3; МАЗ 53366 Бортовий-С, д.н. НОМЕР_5 являється власністю гр.ОСОБА_2 Згідно наданих письмових пояснень, які надані підрозділам податкової міліції, копії яких знаходяться в матеріалах справи, фізичні особи підтвердили, що вказані транспортні засоби перебувають у їх власності та послуги по перевезенню не надавали.

Разом з тим, у ч.1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому у ч.4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, порядок допиту свідків та показання свідка визначені у ст.141 та відповідно у ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України

Однак, судами попередніх інстанції під час розгляду справи не було враховано зазначені положення КАС України, тобто вказані вище фізичні особи у судових засіданнях не були допитані під присягою в якості свідків.

Крім того, суди попередніх інстанції у рішеннях посилаються на те, що ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області отримало від Західно-Донбаської ОДПІ в Дніпропетровській області акт від 19.04.2011р. №243-23/3-34671871 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ріст» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового кредиту та податкових зобов'язань при взаємовідносинах з ПП «СГ «Маяк» за листопад, грудень 2010р.

Отже, суди дійшли висновку, що оскільки оформлення договору та первинних документів ПП «Ріст» щодо придбання товарів від ПП «СГ «Маяк» є таким, що суперечить нормам ЦК України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, тобто поставка товару від ПП «СГ «Маяк» не мала місця у господарській діяльності ПП «Ріст» у листопаді 2010р. (згідно вказано вище акта), то не має місця і подальша реалізація товару підприємствам покупцям, в тому числі ТОВ «Катеринопільський елеватор» у цьому ж звітному періоді.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно ст.11 Закону України «Про систему оподаткування» платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

При цьому статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, під час нового розгляду справи судам попередніх інстанції необхідно врахувати, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім цього, суди попередніх інстанції встановивши, що в товарно - транспортних накладних відсутні відомості про вантаж, не надали оцінку тому факту, що відповідні дані про кількість та якість поставленого товару містяться в документах, складених за результатами фактичного приймання по кількості та якості: в журналі реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) Новомосковської філії ЗАТ з II «Оріль-Лідер» та журналах №1 і №2 реєстрації показників якості соняшнику та відходів урожаю 2010р.

Судами також не надано правової оцінки довідці про витрати №119 від 01.08.2011р. згідно якої ТОВ «Катеринопільський елеватор» підтверджує, що поставлений в грудні 2010р. ПП «Ріст» через Новомосковську філію ЗАТ з II «Оріль-Лідер» соняшник у кількості 3515,68т. був вивезений на ТОВ «Катеринопільський елеватор» нашим автотранспортом та повністю перероблений нами на олію соняшникову, лушпиння соняшникове гранульоване та шрот. Шрот використаний ТОВ «Катеринопільський елеватор» для виготовлення комбікорму. Дані витрати були відображені в бухгалтерському обліку на рахунку «Інше основне виробництво».

Отже, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст.159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Державну податкову інспекцію у Катеринопільському районі Черкаської області її процесуальним правонаступником Звенигородською об'єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов