Ухвала

від 21.11.2013 по справі 2а-4239/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 листопада 2013 року м. Київ В/800/4504/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Степашка О.І. Суддів: Голубєвої Г.К. Островича С.Е. Рибченка А.О. Федорова М.О.,

перевіривши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2013 у справі №2а-4239/10/1670 (№К-41755/10 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Управління державного казначейства України в м. Кременчуці, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про стягнення суми сплаченого податку з доходів фізичних осіб та штрафу за несвоєчасне її повернення, -

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2013 у названій справі.

Відповідно до ст. 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст.ст. 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2013 заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме - положень пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5, п.18.8 ст.18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію рішення Вищого адміністративного суду України від 16.09.2008 № К-29381/06, в якому, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішення Вищого адміністративного суду України, наведеного заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у ньому розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст.237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданого як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішення Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.09.2013 по суті розглянуто питання про право платника податку на податковий кредит за платежами по іпотечному договору, а в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.09.2008 № К-29381/06 по суті розглянуто питання про розмір податкового кредиту за сплату до навчального закладу за навчання, відтак, немає підстав для звернення у відповідності до ст.237 КАС України.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Степашко О.І. Судді Голубєва Г.К. Острович С.Е. Рибченко А.О. Федоров М.О.