Постанова

від 28.04.2009 по справі 6/298-07-7626

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/298-07-7626

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 квітня 2009 р.                                                                                    № 6/298-07-7626  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        В.М.Палій,

судді                                        Б.М.Грека,

розглянувши    касаційну скаргу Державного підприємства

                     "Одеський морський торговельний порт"

на                         рішення господарського суду Одеської області від 06.03.2008р.

                      та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р.

у справі        №6/298-07-7626

за позовом   Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до                    1) Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Логістика ПТК"

                   2) Відкритого акціонерного товариства "Металіст"

про                    зобов'язання до вчинення певних дій та стягнення 14 248,43 грн.,

за участю представників:

від позивача: Орєшкова Н.В. (довіреність у справі),

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Логістика ЛТД", Відкритого акціонерного товариства "Металіст" і просило суд зобов'язати останніх замінити 2 неякісні резервуари горизонтальні наземні одностінні 25 куб.м (заводські номери 19, 20) на якісні, що відповідають умовам договору КД-8207 від 22.11.2005р., та стягнути з відповідачів штрафні санкції у сумі 14 248,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням першим відповідачем умов договору КД-8207 від 22.11.2005р. щодо поставки товару належної якості, виробником якого є другий відповідач.

Перший відповідач, заперечуючи заявлений позов, посилається на порушення позивачем правил експлуатації придбаних резервуарів, що призвело до виходу їх з ладу.

Другий відповідач, заперечуючи заявлений позов, посилається на відсутність у нього договірних відносин з позивачем, а також на пропуск останнім строків позовної давності щодо заявлених до ВАТ "Металіст" вимог, пов'язаних з поставкою неякісного товару.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.03.2008р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено частково: зобов'язано першого відповідача замінити неякісний резервуар горизонтальний наземний одностінний 25 куб.м. (заводський номер 20) на якісний, що відповідає умовам договору КД-8207 від 22.11.2005р.; присуджено до стягнення з першого відповідача  9 360,0 грн. штрафу та 4 888,43 грн. пені. У задоволенні позову в частині позовних вимог до другого відповідача відмовлено. В решті позову відмовлено.

Відмова у задоволенні позову в частині заміни неякісного резервуару №19 на якісний мотивована пропуском позивачем встановленого ст.681 ЦК України річного строку позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні позову до другого відповідача (виробника), суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності,  а також з відсутності договірних правовідносин між позивачем та другим відповідачем щодо поставки товару, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з останнього штрафних санкцій.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. (головуючий, суддя В.І.Жеков, судді В.І.Картере, В.Т.Пироговський) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказана постанова мотивована тим, що складені представниками зацікавлених сторін акти від 01.06.2006р., 04.08.2006р., 27.09.2006р., на яких ґрунтується висновок суду першої інстанції, не є належними доказами у підтвердження неякісної поставки резервуарів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд постанову апеляційної інстанції скасувати повністю, а рішення суду першої інстанції змінити частково та задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач надіслав уточнення до касаційної скарги, в яких просить суд касаційної інстанції ухвалені у справі рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Перший відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких вважає касаційну скаргу необґрунтованою.

Другий відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових  актів, знаходить касаційну скаргу, з врахуванням її уточнень, такою, що  підлягає  задоволенню частково  з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та першим відповідачем було укладено договір поставки №КД-8207 від 22.11.2005р. за умовами якого перший відповідач (постачальник) зобов'язався поставити, а позивач (покупець) прийняти та оплатити технологічне обладнання для АЗС у відповідності до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною даного договору, а саме три резервуари горизонтальні наземні одностінні ємкістю по 25 куб.м., модель РСГ-25 (ГОСТ 1510-84).

Пунктами 5.1., 5.2. цього договору встановлено, що постачальник гарантує якість товару, його відповідність діючим стандартам та технічним умовам заводу-виробника, характеристикам згідно паспортів виробів, вказаним у Специфікації до договору. Строк гарантії на товар, що поставляється, складає 12 місяців з моменту поставки. У випадку виходу із ладу товару у період гарантійного строку представники сторін складають акт про причини виходу із ладу товару (брак виробника, неправильна експлуатація). У випадку невідповідності товару, що поставляється, умовам договору по якості та комплектності постачальник зобов'язується своїми силами та за свій рахунок замінити вказаний товар покупцю протягом 20 робочих днів з моменту отримання ним претензії про невідповідність товару. При цьому строк, протягом якого постачальник усуває претензії з поставки, розцінюється як прострочка строків поставки товару, з нарахуванням пені у відповідності до п.6.2. даного договору.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за прострочку строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочки від вартості договору (п.3.1. даного договору), а за прострочку понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості товару за договором.

Оскільки у процесі експлуатації поставлених першим відповідачем резервуарів були виявлені недоліки, які унеможливлювали їх використання за призначенням, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд на підставі ст.678 ЦК України зобов'язати відповідачів замінити неякісні резервуари (заводські номери 19, 20) на якісні та стягнути з відповідачів штрафні санкції у сумі 14 248,43 грн., передбачені п.6.2 договору.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову щодо заміни неякісного резервуару (заводський номер 20) на якісний з огляду на встановлені ним обставини справи.

Так, 01.06.2006р. комісією у складі представників позивача та за участю директора ВКФ "Логістика ПТК" (перший відповідач) було складено Акти про виявлені недоліки  у щільності зварюваних швів внаслідок чого в місцях з'єднань виникли відпрівання, а саме: в резервуарі (зав.№19) –в місці з'єднання торцевого днища з обичайкою; в резервуарі (зав.№20) –в місці з'єднання вихідного патрубку з торцевим днищем (а.с.16 т.1).

08.06.2006р. позивач звернувся до першого відповідача з претензією про заміну неякісних резервуарів, на яку останній листом №99 від 10.07.2006р. повідомив про відсутність спеціалістів з ремонту резервуарів та зазначив, що роботи з усунення відпрівання заварювальних швів можуть здійснити спеціалісти заводу-виробника –ВАТ "Металіст" (другий відповідач).

Як свідчать матеріали справи, зокрема, записи у паспортах резервуарів №19, №20, 18.07.2006р. другим відповідачем здійснено ремонт цих резервуарів та усунено їх протікання за допомогою  металополімеру "Лео-сталь-кераміка" (а.с.49, 52 т.1). Наведене спростовує висновок суду апеляційної інстанції про відсутність течі у цих резервуарах взагалі.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені в уточненні до касаційної скарги, відносно того, що судами не було з'ясовано чи були течі та нещільності у зварювальних швах двох резервуарів.

28.07.2006р. між позивачем та першим відповідачем було укладено додаткову угоду до договору поставки №КД-8207, відповідно до якої внесено зміни до пункту 5.1. цього договору щодо гарантійних строків експлуатації. Зокрема, було встановлено гарантійний строк на відремонтовані резервуари на 12 місяців з моменту здійснення ремонту (а.с.22 т.1).

Проте у період дії цього строку гарантії, тобто до 18.07.2007р., позивачем знову були виявлені ознаки порушень якості резервуарів у місцях з'єднань, про що  04.08.2006р. та 27.09.2006р. комісією з представників порту та за участю директора ВКФ "Логістика ПТК" Пирхавко О.В. були складені акти про необхідність припинення експлуатації резервуарів №19, №20 для проведення ремонту у зв'язку з відпріваннями в місцях з'єднань, пов'язаними з нещільністю зварювальних швів (а.с.19, 20 т.1).

Наведене спростовує висновок апеляційної інстанції про недоведеність позивачем неякісної поставки резервуарів.

Оскільки вказаними актами не встановлено фактів неправильної експлуатації резервуарів з боку позивача, а акт від 05.06.2006р. (а.с.54 т.1), на який послався суд апеляційної інстанції, складений без участі представників позивача, то колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про недоведеність першим відповідачем факту порушень позивачем правил експлуатації спірних резервуарів.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.269 ГК України, постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф, у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною другою статті 678 ЦК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як зазначалось, позивач вчасно, протягом гарантійного строку, встановленого договором, повідомив першого відповідача  про невідповідність проданих резервуарів №№ 19, 20 якості.

Відповідно до ч.2 ст.679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Отже, перший відповідач в силу приписів ст.218 ГК України, ч.6 ст.269 ГК України, ст.614, ч.2 ст.679  ЦК України, має довести відсутність своєї вини у неналежному виконанні взятих на себе за договором зобов'язань.

Оскільки факт поставки першим відповідачем резервуарів (заводські номери 19, 20), які не відповідають якості, доведено матеріалами справи, і останній не довів належними доказами відсутність своєї вини у неналежному виконанні взятих на себе зобов'язань щодо якості цих резервуарів, то колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову щодо  зобов'язання першого відповідача замінити неякісний резервуар (заводський №20) на якісний та стягнення з останнього штрафу та пені, передбачених п.6.2 договору поставки.

При цьому, доводи апеляційної інстанції про те, що недоліки, встановлені при експлуатації резервуарів та зафіксовані в актах від 01.06.2006р., 04.08.2006р., 27.09.2006р., є такими, що допускають їх подальшу експлуатацію, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки  за змістом ст.678 ЦК України, покупцю у будь-якому випадку надано право вимагати заміни товару у разі, зокрема,  наявності недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення, що мало місце у даному випадку.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим застосування судом першої інстанції законодавства про позовну давність до вимог, заявлених до першого відповідача щодо заміни неякісного резервуару (заводський №19) на якісний.

Так, відповідно до частини 3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як свідчать матеріали справи, перший відповідач не заявляв про застосування позовної давності до вимог, пред'явлених до нього, на відміну від другого відповідача, який просив суд першої інстанції застосувати позовну давність.

У зв'язку з чим у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до першого відповідача щодо заміни неякісного резервуару заводський №19 на якісний з посиланням на пропуск позивачем річного строку позовної давності, встановленого ст.681 ЦК України.

Що ж до заявлених позовних вимог до другого відповідача, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на те, що  перший раз недоліки резервуарів були виявлені 01.06.2006р. і позивач пропустив річний строк позовної давності, про застосування якого просив другий відповідач, оскільки між ним та позивачем не укладалося угод про встановлення гарантійних зобов'язань з моменту проведення ремонту резервуарів. Відсутність договірних правовідносин між позивачем та другим відповідачем щодо поставки резервуарів виключає можливість стягнення з останнього штрафних санкцій.

З огляду на те, що усі питання, порушені скаржником в уточненнях до касаційної скарги, були предметом дослідження судами, обставини справи встановлені повністю, суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку наявним у матеріалах справи доказам,   колегія суддів вважає, що підстав для передачі справи на новий розгляд, про що просить скаржник у своїх уточненнях до скарги, немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції зміні, шляхом викладення його резолютивної частини у новій редакції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт", з урахуванням її уточнення, задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. у справі №6/298-07-7626 скасувати.

3. Рішення господарського суду Одеської області від 06.03.2008р. змінити, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Приватне підприємство Виробничо-комерційну фірму "Логістика ПТК" (65076, м.Одеса, вул.Радісна, 2/4, кімн.903, код ЄДРПОУ 31370445) замінити неякісні резервуари горизонтальні наземні одностінні 25 куб.м. (заводські номери 19, 20) на якісні, що відповідають умовам договору КД-8207 від 22.11.2005р.

3. Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Логістика ПТК"  (65076, м.Одеса, вул.Радісна, 2/4, кімн.903, код ЄДРПОУ 31370445) 9360,0 грн. штрафу, 4888,43 грн. пені, витрат по сплаті державного мита з позовної заяви у розмірі 227,48 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,0 грн., витрат по сплаті державного мита з касаційної скарги у розмірі 113,74 грн.

4. У задоволенні позову в частині позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства "Металіст" відмовити."

4. Доручити господарському суду Одеської області видати наказ на виконання пункту 3 резолютивної частини даної постанови.

Головуючий,  суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                          В.М.Палій

Суддя                                                                                                     Б.М.Грек