Постанова

від 23.04.2009 по справі 24/297

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/297

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 квітня 2009 р.                                                                                    № 24/297  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянув касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р.

у справі№24/297 господарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірми торгівельного дому  "Маркет-груп"  

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поляне"

простягнення 13417,73грн.,

За участю представників:

·          позивача: не з'явилися;

·          відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма торгівельний дім "Маркет-груп" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" про стягнення вартості поставленого і неоплаченого товару з урахуванням індексу інфляції на суму 13064,21грн., у т.ч. основний борг на суму 12902,28грн., інфляційні –на суму 161,93грн., а також пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань на суму 282,82грн., 3% річних від простроченої відповідачем суми виконання грошових зобов'язань на суму 70,7грн.

У вересні 2008р. позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій внаслідок повернення відповідачем товару на суму 1454,4грн., просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з урахуванням індексу інфляції на суму 11612,9грн., у т.ч. основний борг на суму 11447,88грн., інфляційні –165,02грн., а також пеню на суму 512,8грн., 3% річних на суму 128,2грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.10.2008р. у справі №24/297 (суддя Смілянець В.В.) провадження у справі №24/297 в частині стягнення основного боргу на суму 1454,4грн. припинено. В іншій частині позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми торгівельного дому "Маркет-груп" 11447,88грн. заборгованості за договором поставки, 512,8грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, 165,02грн. збитків від інфляції, 128,2грн. 3% річних, 134,17грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. у справі №24/297 (колегія суддів у складі головуючого судді Ропій Л.М., суддів Буравльова С.І., Попікової О.В.) рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2008р. у справі №24/297 скасовано повністю, позов задоволено частково. Провадження у справі №24/297 в частині позовних вимог про стягнення 1454,4грн. основного боргу припинено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми торгівельного дому "Маркет-груп" 11447,88грн. основного боргу, 165,02грн. інфляційних втрат, 128,2грн. 3% річних, 512,8грн. пені, 122,54грн. державного мита та 107,76грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. у справі №24/297 скасувати.

В судове засідання представники сторін не з'явились. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач просить залишити без змін оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.01.2008р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки продукції №К 36 VIP (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця товари разом з товаросупровідною документацією відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець приймати та своєчасно оплачувати вартість поставленого товару.

Пунктом 3.10 цього договору сторони визначили, що право власності на товар, що поставляється постачальником переходить до покупця в день підписання сторонами транспортної накладної, що засвідчує момент прийняття товарів покупцем.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з видаткових накладних №3-00008570 від 07.03.2008р., № 3-00008761 від 11.03.2008р., №3-00015097 від 25.04.2008р., №3-00015096 від 26.04.2008р., товарно-транспортних накладних №430419 від 07.03.2008р., №277704 від 11.03.2008р., №693161 від 25.04.2008р., №715834 від 26.04.2008р., у період з 07.03.2008р. по 26.04.2008р., на виконання умов Договору, відповідно до замовлень відповідача, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 12902,28грн.

За умовами п.6.3 даного договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після 60-ти календарних днів з дати отримання товару покупцем, який зазначений в транспортній накладній.

Натомість відповідач, як зазначено судом апеляційної інстанції, всупереч приписів ст.33 ГПК України не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій доказів сплати вартості поставленого товару.

Врахувавши вищезазначене, а також зменшення позивачем позовних вимог на суму 1454,4грн. у зв'язку з поверненням відповідачем позивачу товару на зазначену суму за заявою про зменшення розміру позовних вимог, суди попередніх інстанцій правильно задовольнили позовні вимоги про стягнення з відповідача 11447,88грн. основного боргу.

Водночас, встановивши за накладною на повернення №3-00001608 від 07.03.2008р. повернення відповідачем позивачу товару на суму 1454,4грн. до подання позову позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 1454,4грн. основного боргу на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від: позову в цій частині, а не на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, як зазначив суд першої інстанції в прийнятому рішенні.

Разом з тим, врахувавши приписи ст. 230, ч.6 ст.231 ГК України, ч.2 ст.625 ЦК України, перевіривши розрахунки заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 512,8грн. пені, 128,2грн. 3% річних і 165,02грн. інфляційних втрат суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення заявлених позивачем вимог в цій частині.

Натомість скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд послався на п.2 ч.3 ст. 104 ГПК України, за якою порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, ухвала господарського суду міста Києва від 18.08.2008р. про порушення провадження у даній справі та призначення розгляду справи на 24.09.2008р. не містить на зворотній стороні відмітки про відправку документу; у цій справі - відсутнє повідомлення з відміткою про вручення цієї ухвали відповідачу або поштове повідомлення з неотриманою ухвалою та конвертом.

При цьому, судом апеляційної інстанції обгрутовано вказано, що й ухвала суду першої інстанції від 24.09.2008р. про відкладення розгляду справи на 29.10.2008р. на зворотній стороні у правому нижньому куті містить відмітку про направлення згідно з реєстром вихідної кореспонденції 17.10.2008р. та підпис секретаря, однак, відмітка не містить даних про вихідні реєстраційні номери і загальну кількість відправлених примірників документа та на відмітці не проставлений відповідний штамп суду, всупереч положень абз.4 п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75.

Як встановлено апеляційним господарським судом, в протоколах судових засідань від 24.09.2008р. та від 29.10.2008р., в ухвалі від 24.09.2008р. та в рішенні суду зазначено про нез'явлення представника відповідача в судові засідання місцевого господарського суду від 24.09.2008р. та від 29.10.2008р.

Отже, підставно з'ясувавши, що місцевим господарським судом розглянуто справу за відсутності відповідача, неповідомленого належним чином про місце засідання суду, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду на підставі п.2 ч.3 ст. 104 ГПК України.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, внаслідок прийняття постанови 23.12.2008р. без участі відповідача, неотримавшого ухвали суду про розгляд справи.

Проте зазначені доводи скаржника колегією суддів касаційної інстанції до уваги не приймаються з наступних підстав.

Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2008р. про порушення апеляційного провадження у справі №24/297 відновлено відповідачу строк подання апеляційної скарги, прийнято його апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до розгляду, порушено апеляційне провадження та призначено її розгляд на 23.12.2008р. о 10год.40хв., з доведенням до відома сторін, що нез'явлення в судове засідання їх представників не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Дана ухвала суду апеляційної інстанції була надіслана 01.12.2008р. на адресу відповідача: 04212, м. Київ; пр-т Героїв Сталінграду, 39-В, та була вручена відповідачу 03.12.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за №170002 та відміткою відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, проставленою на зворотній стороні ухвали відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75.

Викладене свідчить про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги та спростовує твердження відповідача, викладені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права як підставу для скасування прийнятої у справі постанови.

Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. у даній справі ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженого судового акту.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляне" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2008р. у справі №24/297 залишити без змін.

Головуючий суддя:О. Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук