Постанова

від 29.11.2013 по справі 920/192/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 920/192/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Павлуненко К.Л. за довіреністю б/н від 15.10.2013 р.

третьої особи - не з'явився

ТОВ "ЛеСтар" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "ЛеСтар", м. Суми (вх. № 2870С/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2013 р. у справі № 920/192/13-г

за позовом ТОВ "Сумагрохімзахист", м. Суми

до спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі ТОВ, с. Склярівка Сумського району Сумської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 625 000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013 р. ТОВ "Сумагрохімзахист" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з спільного агрохімічного підприємства "Родючість" у формі ТОВ 625 000,00 грн. заборгованості за невиконання умов трьохсторонньої угоди № 13/03 про переведення боргу від 21.12.2012р., а також просив витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

Ухвалою господарського Сумської області від 18.02.2013 р. у даній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.02.2013 р. по справі № 920/192/13-г (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено повністю. Стягнуто з спільного агрохімічного підприємства "Родючисть" у формі ТОВ на користь ТОВ "Сумагрохімзахист" 625 000 грн. 00 коп. боргу, 12 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

ТОВ "ЛеСтар" з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині стягнення 360000,00 грн., посилаючись на порушення норм матеріального права. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача. Так, в своїй апеляційній скарзі заявник зазначає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача наданої ОСОБА_2 поворотної фінансової допомоги в сумі 625000,00 грн. є неправомірними та необґрунтованими, оскільки, на момент звернення до суду з позовом обов'язок повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 625000,00 грн. у відповідача не настав, в свою чергу, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 625000,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 28.10.2013 р.

28.10.2013 р. відповідачем надано за вх. № 10177 заперечення на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги ТОВ «Ле Стар» заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 25.11.2013 р.

В судове засідання, призначене на 25.11.2013 р. представники позивача, третьої особи та заявника апеляційної скарги не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляли.

Враховуючи належне повідомлення позивача, третьої особи та заявника апеляційної скарги про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ «ЛеСтар» за відсутності його представника та представників позивача та третьої особи, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи заявника, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2013 р. у справі № 920/192/13-г підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 21.12.2012 року між позивачем, відповідачем та ОСОБА_2 був укладений договір № 13/03 про переведення боргу, відповідно до п. 1.1 якого кредитор (ОСОБА_2) передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги кредитора (ОСОБА_2) по договорам про надання поворотної фінансової допомоги № 12/03-12 від 22.12.2011р. та № 12/03-13 від 23.12.2011р., укладених між кредитором (ОСОБА_2) та боржником (відповідачем) на загальну суму 625000,00 грн.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2. 2.4 вищевказаного договору відповідач зобов`язувався своєчасно виконувати зобов`язання перед позивачем, встановлені п.1.1 договору, а саме виконати зобов'язання, вказані в п.1.1 договору протягом 30 днів з моменту підписання даного договору. Кредитор (ОСОБА_2) надав згоду на передачу своїх прав та зобов`язань новому кредитору по даному договору (позивачу).

Умовами договорів про надання поворотної фінансової допомоги № 12/03-12 від 22.12.2011р. та № 12/03-13 від 23.12.2011р. передбачений обов`язок відповідача повернути поворотну фінансову допомогу на загальну суму 625 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_2 та позивачем зобов`язання відповідно до договору № 13/03 від 21.12.2012р. та, відповідно, і до договорів № 12/03-12 від 22.12.2011р. та № 12/03-13 від 23.12.2011р. були виконані, що підтверджується матеріалами справи.

Факт надання поворотної фінансової допомоги відповідачу підтверджується, зокрема, договорами про надання поворотної фінансової допомоги № 12/03-12 від 22.12.2011р. та № 12/03-13 від 23.12.2011р., копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 7-10), копіями виписок по рахунках САП "Родючисть" у формі ТОВ від 22.12.2011р. та від 23.12.2011р. щодо надання поворотної фінансової допомоги.

18.01.2013 р. новим кредитором, ТОВ «Сумагрохімзахист» на адресу боржника направлена вимога про виконання грошового зобов'язання із зазначенням реквізитів рахунків кредитора (а.с. 15). У своєму відзиві від 12.02.2013 р. (а.с. 18) відповідач визнає факт отримання вимоги нового кредитора 18.01.2013 р.

Як свідчать матеріали справи, а саме відзив від 12.02.2013 р. на позовну заяву та заперечення на апеляційну скаргу від 28.10.2013 р.вх. № 10177, відповідач позовні вимоги визнає повністю, зазначає про скрутне фінансове становище, зобов`язується сплатити заборгованість перед позивачем після надходження коштів на рахунки від контрагентів. Крім того, представником відповідача у судове засідання апеляційного суду 25.11.2013 р. надано довідку, підписану в.о. директора відповідача та головним бухгалтером, в якій зазначено про те, що станом на 21.12.2013 р. САП «Родючість» (ТОВ) дійсно мало заборгованість по поворотній фінансовій допомозі перед фізичною особою ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором № 13/03 про переведення боргу від 21.12.2012р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем щодо повернення поворотної фінансової допомоги склала 625000,00 грн., що і стало підставою подання даного позову.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 625000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Як свідчать матеріали справи, доказів, які б підтверджували сплату цієї суми відповідач суду не надав.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 512, 526, 610, 629, 1046, ЦК України та ст. 193 ГК України колегія суддів доходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача в сумі 625000,00 грн.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ТОВ «ЛеСтар» ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування суми основного боргу. Заперечення заявника апеляційної скарги фактично зводяться до того, що на момент звернення до суду з позовом обов'язок повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 625000,00 грн. у відповідача не настав, в свою чергу, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 625000,00 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження заявника апеляційної скарги позбавлені належної переконливості, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, п. 2.2 договору № 13/03 від 21.12.2012 р. передбачено строк виконання зобов'язання, вказаного у п. 1.1. договору, а саме протягом 30 днів з моменту підписання даного договору. Як свідчать матеріли справи спірний договір було підписано 21.12.2013 р., тобто строк виконання даного зобов'язання настав 21.01.2013 р., а позов було подано 28.01.2013 р., майже через сім днів після настання строку виконання зобов'язання.

Крім того, 18.01.2013 р. ТОВ «Сумагрохімзахист» було направлено на адресу боржника вимогу в порядку ст. 530 ЦК України про виконання грошового зобов'язання, яка отримана боржником 18.01.2013 р. (а.с. 18).

Також, оцінюючи правову позицію суб'єкта подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час вирішення спору правочини - договір про передання права вимоги від 21.12.2012 року № 13/03, договори про надання поворотної фінансової допомоги № 12/03-12 від 22.12.2011 р. та № 12/03-13 від 23.12.2011 р., не визнані недійсними, не є нікчемними, в силу чого повинні створювати правові наслідки. Позиція суб'єкта подання апеляційної скарги, який вимагає не визнавати цих угод, не ґрунтується на законі і суперечить правовому порядку в Україні.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження ТОВ «ЛеСтар», викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції при дослідженні матеріалів справи встановила відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі, що підтверджується актом від 28.10.2013 р., складеним заступником керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду та головними спеціалістами статистично-інформаційного відділу.

В зв'язку з вищенаведеним колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з заявника апеляційної скарги -ТОВ «ЛеСтар» в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "ЛеСтар", м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2013 р. у справі № 920/192/13-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 18.02.2013 р. у справі № 920/192/13-г залишити без змін.

Стягнути з ТОВ «ЛеСтар» (40011, м. Суми, вул. Супруна, 9, а/я 1940, код ЄДРПОУ 35539968) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) 3600,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 29.11.2013 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.