Постанова

від 26.11.2013 по справі 920/1110/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 920/1110/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3264 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 12.09.13 р. у справі № 920/1110/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Форвардінг", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця Дубченка Михайла Вікторовича, м. Суми

про стягнення 9403,61 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асстра Форвардінг" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - ФОП Дубченко М.В. штраф в розмірі 9403,61 грн. за недотримання нормативних строків простою транспорту, згідно з укладеним договором № AFUZ 020-06.13 транспортно-експедиційного обслуговування від 22.04.2013 року, а також судовий збір.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2013 року у справі № 920/1110/13 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Дубченка Михайла Вікторовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Форвардінг" 9403,61 грн. штрафу та 1720,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване з посиланням на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, з тих підстав, що умовами укладеного сторонами договору передбачено право позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за наднормативний простій транспортного засобу, тобто за простій понад встановлені п. 3.2. договору строки, та ін.

Відповідач із вказаним рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2013 року по справі № 920/1110/13 про стягнення 9403,61 грн. штрафу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції помилково здійснено висновок, щодо правомірності заявлених позовних вимог застосувавши п. 5.8 договору за порушення п. 3.2 договору та зазначає, що штраф відповідно до п. 5.8 договору застосовується лише за порушення п. 3.1. та ін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

14.11.2013 р. (вх. № 10834) позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить у разі неявки однієї із сторін або обох сторін у призначене судове засідання 18.11.2013 р. розглянути справу за відсутності будь - якої із сторін або обох.

Позивач та відповідач у призначене судове засідання не з'явились.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 22.04.2013 р. між ФОП Дубченка Михайла Вікторовича (заявник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Форвардінг" (виконавець) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № AFUZ 020-06.13, також 22.04.2013 р. сторонами укладено транспортне замовлення на перевезення у складі збірного вантажу та підтвердження замовлення № KF-304-22-005 від 22.04.13 р.

на підставі цього відповідачу надані послуги з організації та забезпечення транспортування вантажу - протипожежних замків та ручок для дверей, за маршрутом Італія-Україна.

Відповідно до п. 3.1. договору, замовник зобов'язаний: забезпечувати підготовку вантажу до перевезення (затарювання, маркірування, угруповання, інше) до погодженого терміну відвантаження. Для вантажу, що відправляється

у складі консолідації, забезпечити готовність його до відвантаження до часу, обумовленому в заявці.

Відповідно до п. 3.2. договору, замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне завантаження по прибуттю транспортного засобу та проведення процедур розвантаження транспортного засобу, а також, процедур митного оформлення вантажу та транспортного засобу, протягом 24 годин на території Західної Європи. Забезпечити своєчасне завантаження по прибуттю транспортного засобу та проведення процедур розвантаження транспортного засобу, а також процедур митного оформлення вантажу та транспортного засобу на території України та країн СНГ, протягом 48 годин для окремих малотоннажних автомобілів та 24 годин для збірних вантажів. Простій на кордоні з вини замовника (в т.ч. внаслідок несвоєчасного або неправильного оформлення замовником попереднього повідомлення/декларації та в зв'язку з неналежним оформленням документів, або їх відсутністю/різноманітні висновки, листи та інше/) оплачується як ненормативний простій за кожну добу простою враховуючи вихідні і святкові дні.

Відповідно до п. 5.8. договору, за наднормативний простій, що визначається відповідно до пункту 3.1. договору, з розрахунком за кожні початі двадцять чотири години, замовник виплачує виконавцю штраф у еквіваленті 150 евро в гривні, що встановлений НБУ на день виставлення рахунку (крім рефрижераторів), якщо інше не буде встановлено в додатках (підтвердженнях замовлень) до даного договору. Якщо вантаж, що відправляється у складі консолідації, не готовий до забору до часу, обумовленому в заявці, замовник оплачує виконавцю штраф у розмірі 300 грн. за кожну почату годину простою після першого часу.

Як зазначає позивач, 29.04.2013 р. транспортний засіб з вантажем прибув на Київську регіональну митницю для процедури митного оформлення, що підтверджується штампом митниці в CMR. Митне оформлення завершено 07.05.2013 р.

При цьому, як вбачається з копії товаротранспортної накладної CMR за механічною помилкою Київською регіональною митницею помилково проставлено неправильну дату - 07.04.2013 р., замість 07.05.2013 р., зазначене підтверджується листом Київської міжрегіональної митниці № 14.1/4-26/4692. від 13.09.2013 р. (а. с. 83), що дійсною датою завершення митного оформлення є саме 07.05.2013 р.

07.05.2013 р. відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом № 07/05/13-1 (а. с. 15), в якому просив позивача надати дозвіл на розвантаження вантажу та гарантував оплатити штраф за наднормативний простій до 08.05.2013 р. в розмірі 4 000,00 грн.

Позивач у позовній заяві вказує, що того ж дня після отримання гарантійного листа, вказана відповідачем особа -ТОВ «Стіларм» отримала вантаж.

Також позивач зазначає, що в період з 08.05.2013 р. по 26.05.2013 р. відповідач не оплатив гарантовані штрафні санкції в розмірі 4000,00 грн., в подальшому 27.05.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату штрафних санкцій (а. с. 16) на загальну суму 9403,61 грн. додаючи до вимоги рахунок-фактуру № КF30422905 від 07.05.2013 р. на 9403,61 грн. (а. с. 17), яка згідно з поштовим повідомленням отримана відповідачем 30.05.2013 р. (а. с. 18).

Відповідач вимогу позивача залишив без задоволення.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позовні вимоги законні та обґрунтовані та ін.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, в зв'язку з чим є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5.8. договору, за наднормативний простій, що визначається відповідно до пункту 3.1. договору, з розрахунком за кожні початі двадцять чотири години, замовник виплачує виконавцю штраф у еквіваленті 150 евро в гривні, що встановлений НБУ на день виставлення рахунку (крім рефрижераторів), якщо інше не буде встановлено в додатках (підтвердженнях замовлень) до даного договору. Якщо вантаж, що відправляється у складі консолідації, не готовий до забору до часу, обумовленому в заявці, замовник оплачує виконавцю штраф у розмірі 300 грн. за кожну почату годину простою після першого часу.

Як зазначено вище, відповідно до п. 3.1. договору, замовник зобов'язаний: забезпечувати підготовку вантажу до перевезення (затарювання, маркірування, угруповання, інше) до погодженого терміну відвантаження. Для вантажу, що відправляється

у складі консолідації, забезпечити готовність його до відвантаження до часу, обумовленому в заявці.

Відповідно до п. 3.2. договору, забезпечити своєчасне завантаження по прибуттю транспортного засобу та проведення процедур розвантаження транспортного засобу, а також, процедур митного оформлення вантажу та транспортного засобу, протягом 24 годин на території Західної Європи. Забезпечити своєчасне завантаження по прибуттю транспортного засобу та проведення процедур розвантаження транспортного засобу, а також процедур митного оформлення вантажу та транспортного засобу на території України та країн СНГ, протягом 48 годин для окремих малотоннажних автомобілів та 24 годин для збірних вантажів. Простій на кордоні з вини замовника (в т.ч. внаслідок несвоєчасного або неправильного оформлення замовником попереднього повідомлення/декларації та в зв'язку з неналежним оформленням документів, або їх відсутністю/різноманітні висновки, листи та ін.) оплачується як ненормативний простій за кожну добу простою враховуючи вихідні і святкові дні.

А отже, як правомірно зазначив відповідач, пунктом 5.8. договору не передбачено відповідальність, за порушення, що визначаються пунктом 3.2. договору. При цьому, доказів порушення відповідачем вимог, передбачених п. 3.1. договору позивач не надав.

Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції безпідставно задовольнив поданий позивачем позов в частині стягнення 9403,61 грн. штрафу з посиланням на умови п. 5.8. договору, оскільки п. 5.8. договору передбачено застосування штрафу виключно за порушення п. 3.1. договору (підготовка вантажу до перевезення), а отже підстави стягувати з відповідача штраф в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищевикладене, прийняте по справі рішення про задоволення позову підлягає скасуванню.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 860,25 грн. судового збору по апеляційній скарзі.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача, з яких прийняте рішення ним оспорюється, можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.09.13 р. у справі № 920/1110/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Форвардінг" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 2 Д, код 36872341) на користь Фізичної особи - підприємця Дубченка Михайла Вікторовича (40034, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 27, кв. 111, код 2781607876) 860,25 грн. судового збору.

Наказ доручити видати господарському суду Сумської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 25.11.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.