cpg1251
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6110/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,
представників позивача - Васильєвої В.М., Гуменного В.Л., Яресько І.О.,
представника відповідача - Прокопчука О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Кременчук" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
22 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Кременчук" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.10.2013 року №№ 0006072201/580, 0006082201/579, 0009391701/582.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновків акту перевірки, правомірність дій позивача підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які надавались відповідачу під час перевірки.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В письмових запереченнях наполягав на обґрунтованості висновків, викладених у акті перевірки від 20.09.2013 року № 2093/16-03-22-01-08/37812676.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, що у період з 23.08.2013 року по 13.09.2013 року податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Богдан-Авто Кременчук", за результатами якої складено акт від 20.09.2013 року № 2093/16-03-22-01-08/37812676.
В ході перевірки встановлено та зафіксовано у акті від 20.09.2013 року № 2093/16-03-22-01-08/37812676 порушення позивачем: підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 323617 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в сумі 61390 грн.; абзацу "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення щодо повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 501,18 грн.
На підставі акту перевірки від 20.09.2013 року № 2093/16-03-22-01-08/37812676 Кременчуцькою ОДПІ 04.10.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0006082201/579, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 76737 грн. 50 коп.;
- № 0006072201/580, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 381446,25 грн.;
- 0009391701/582, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 1136,48 грн.
Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішення та оскаржив їх до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.
На виконання пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із аналізу вказаних правових норм можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із ТОВ "Хюмер Україна".
На підтвердження реальності здійснення зазначених господарських операцій позивачем надано копію договору поставки з додатковою угодою, договір транспортної експедиції, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт, сертифікати відповідності.
Вартість придбаного товару віднесено позивачем до складу валових витрат, суму ПДВ до складу податкового кредиту відповідних періодів.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" здійснювало закупівлю у ТОВ "Хюмер Україна" запасних частин та інших матеріалів для автомобілів з метою їх реалізації кінцевим споживачам, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.
Таким чином, судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що позивач придбав у ТОВ "Хюмер Україна" товар для використання у власній господарській діяльності.
Виходячи з викладеного, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Хюмер Україна" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності позивача.
Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Хюмер Україна" на момент здійснення господарських операцій та виписки податкових накладних судом не встановлено.
Таким чином, оскільки ТОВ "Хюмер Україна" на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.
Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ "Хюмер Україна" є правомірним.
Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту та валових витрат ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" по взаємовідносинах із ТОВ "Хюмер Україна" за спірний період, які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів, які б спростовували правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" сформований податковий кредит та валові витрати, не доведено відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.
Суду не надано належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Хюмер Україна", судом не встановлено.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбання товару від ТОВ "Хюмер Україна" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість є необґрунтованим.
Досліджуючи фінансово-господарські взаємовідносини позивача та ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма" "Богдан" щодо бухгалтерського обслуговування, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснює ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма" "Богдан" згідно договору на бухгалтерське обслуговування від 20.10.2011 року.
Фактичне надання бухгалтерських послуг ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма" "Богдан" підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.
Судом досліджено надані позивачем на підтвердження виконання умов вищевказаних договорів акти виконаних робіт та встановлено, що вони відповідають вимогам частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Позивачем віднесено до складу валових витрат суми, перераховані ним Виконавцю в рахунок оплати бухгалтерських послуг.
Контролюючим органом ставиться під сумнів доцільність використання бухгалтерських послуг в межах господарської діяльності підприємства, у зв'язку із наявністю на підприємстві штатного бухгалтера.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки штатний бухгалтер на підприємстві не є головним бухгалтером, а перелік послуг, які надаються позивачу ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма" "Богдан", пов'язаних із забезпеченням податкового та бухгалтерського обліку на товариств, і не збігається із посадовими обов'язками та функціями, які виконує штатний бухгалтер, та доповнюють їх. У зв'язку із тим, що в штаті ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" відсутня посада головного бухгалтера, функції останнього виконує залучена на договірних засадах аудиторська компанія ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма" "Богдан".
Отже, витрати на оплату бухгалтерських послуг ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма" "Богдан" безпосередньо пов'язані із провадженням господарської діяльності.
Згідно з підпунктом 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.
Тобто, законодавством надано право віднесення адміністративних витрат, здійснених на оплату отриманих бухгалтерських послуг до витрат платника податків.
Крім того, обов'язком контролюючого органу є перевірка фактів належного оформлення в обліку та встановлення зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків, а не визначення доцільності здійснення певної господарської операції.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що підприємством доведено необхідність отримання бухгалтерських послуг від ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма" "Богдан", зазначені послуги носять виробничий характер, а наявність на підприємстві бухгалтера само по собі не може свідчити про необґрунтованість придбаних ним бухгалтерських послуг.
Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма" "Богдан" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, послуги використані у господарській діяльності позивача.
Між ТОВ "Компанія з управління активами "Ф'южн Капітал Партнерз" та ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" 01.06.2011 року укладено договір № 1/КУА-11 про управління активами ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал".
На підставі зазначеного договору між ТОВ "Компанія з управління активами "Ф'южн Капітал Партнерз" та ТОВ "Богдан -Авто Кременчук" укладені договори позики № П-99/12, № П-80/11, № П-117/11.
ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" включено до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, що підтверджується свідоцтвом, та має Ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів.
Грошові кошти для ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" були надані фінансовою установою ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" від імені та за рахунок якої діяла ТОВ "Компанія з управління активами "Ф'южн Капітал Партнерз".
Крім того, ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" на умовах договорів позики сплачувало відсотки встановлені договірними умовами на ім'я ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал".
Відповідно до підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Частиною 1 статті 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: 3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.
Відповідно до Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня 2005 року N 4802 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами», надано визначення поняттю залучені кошти: залучені кошти - кошти, прямо або опосередковано отримані на зворотній основі від фізичних осіб та/або юридичних осіб, отримані залишки фінансових активів, які виникли в результаті здійснення звичайної господарської діяльності в інтересах цих осіб.
До залучених коштів не належать кошти, отримані у вигляді внесків до капіталу кредитної установи, у тому числі субординований капітал, отримані від кредитних установ за кредитними договорами, а також кошти, отримані з місцевих та державних бюджетів фінансовими установами - юридичними особами публічного права.
Таким чином, грошові кошти сформовані за рахунок статутного капіталу, внески до якого в свою чергу здійснюють виключно учасники (акціонери) в обмін на частки (акції) не є залученими.
Як вбачається із Балансів (Звітів про фінансовий стан) ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал", останній не має в своїх пасивах залучених коштів від фізичних чи то юридичних осіб, а має виключно власний капітал.
Тобто, надання позик ПАТ "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" здійснюється виключно за рахунок власних коштів, що не потребує отримання ліцензії. Будь-яких обмежень щодо надання позик засновниками підприємств не передбачено.
Крім того, Законом України «Про інститути спільного інвестування» прямо передбачено, що інститути спільного інвестування (до яких відноситься ПАТ "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал") має право надавати позики юридичним особам, в яких такі інститути спільного інвестування є учасниками.
Отже, враховуючи вище наведене суд дійшов до висновку, що за перевіряємий період ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" на договірних умовах та з урахуванням діючого в Україні законодавства отримувало грошові кошти від ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" (яке є фінансовою установою, що підтверджено відповідним Свідоцтвом) і за користування цими коштами сплачувало даному підприємству відсотки. При цьому ,ТОВ "Компанія з управління активами "Фьюжн Капітал Партнерз" не позичало власних грошових коштів для ТОВ Богдан-Авто Кременчук" та не отримувало від цього підприємства відсотків у якості винагороди, а виступало лише в якості юридичної особи, котра на підставі укладеного Договору та відповідної Ліцензії управляло активами ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" залучивши частину цих активів у вигляді грошових коштів під позику для ТОВ "Богдан-Авто Кременчук".
Правовий режим оподаткування позик та процентів, що за ними нараховуються, визначений п. 153.4.1 ст. 153 ПК України та п. 138.10.5 ст. 138 ПК України, а саме: з урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку основної суми фінансових кредитів, у тому числі субординованого боргу, позик від інших осіб - кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, позик, наданих платником податку іншим особам -дебіторам, отриманням частини консолідованого іпотечного боргу власниками іпотечних сертифікатів участі, заміною однієї частки консолідованого іпотечного боргу на іншу. До складу інших витрат включаються: фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
Враховуючи вище наведене суд дійшов до висновку, що отримані позивачем грошові кошти від ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан-Капітал" є позикою і позивач мав право на віднесення до витрат підприємства суми нарахованих за позиками процентів, а отже висновки відповідача є безпідставними.
Судом встановлено, що директор ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" Шибашов В.В. пройшов підготовку на ПП "Науково-дослідне бюро судових експертиз "Сантодор", як працівник підприємства, який здійснює огляд ідентифікаційних номерів транспортних засобів та отримав відповідний сертифікат.
За послуги з підготовки та стажування ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" перераховано ПП "Науково-дослідне бюро судових експертиз "Сантадор" вартість навчання в розмірі 2840 грн. платіжним дорученням від 26.10.2011 року № 28. Працівник звільнений з посади 11.06.2012 року.
Відповідач дійшов до висновку, що Шибашов В.В. отримав додаткове благо, визначене у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яке підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за встановленою ставкою.
Кременчуцька ОДПІ посилається на норми підпункту 165.1.21 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, згідно з якими до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.
Разом з тим, ПП "Науково-дослідне бюро судових експертиз "Сантадор", яке надавало послуги з підготовки та стажування працівника ТОВ "Богдан-Авто Кременчук", не є вітчизняним чи /та професійно-технічним навчальним закладом, у зв'язку із чим в даному випадку вказана вище норма не підлягає застосуванню.
Суд зазначає, що Шибашов В.В. від вказаної підготовки додаткового блага не отримав, оскільки навчання здійснено для забезпечення діяльності підприємства та пов'язано з виконанням Шибашовим В.В. своїх обов'язків з метою забезпечення процесу реалізації та обслуговування автомобілів на ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" відповідно до вимог п. 22 постанови КМУ від 11.11.2009 року № 1200.
Таким чином, отримані Шибашовим В.В. під час навчання в ПП "Науково-дослідне бюро судових експертиз "Сантадор" знання пов'язані із діяльністю ТОВ "Богдан-Авто Кременчук", у зв'язку із чим додаткове благо, у розумінні підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яке підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за встановленою ставкою, відсутнє.
З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, абзацу "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.10.2013 року №№ 0006072201/580, 0006082201/579, 0009391701/582.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Кременчук" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 04.10.2013 року №№ 0006072201/580, 0006082201/579, 0009391701/582.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Кременчук" (ідентифікаційний код 37812676) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 06 грудня 2013 року.
Суддя А.Б. Головко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2013 |
Оприлюднено | 09.12.2013 |
Номер документу | 35827428 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.Б. Головко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні