Постанова

від 11.02.2014 по справі 816/6110/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 816/6110/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі № 816/6110/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Кременчук"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Богдан-Авто Кременчук", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.10.2013 року №№ 0006072201/580, 0006082201/579, 0009391701/582.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі № 816/6110/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Кременчук" зареєстровано як юридичну особу.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

В період з 23.08.2013 року по 13.09.2013 року податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Богдан-Авто Кременчук".

Результати перевірки оформлені актом від 20.09.2013 року № 2093/16-03-22-01-08/37812676.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено порушення підприємством позивача приписів: підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 323617 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в сумі 61390 грн.; абзацу "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення щодо повноти та своєчасності внесення до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 501,18 грн.

На підставі акту перевірки від 20.09.2013 року № 2093/16-03-22-01-08/37812676 Кременчуцькою ОДПІ 04.10.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення: № 0006082201/579, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 76737 грн. 50 коп.; № 0006072201/580, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 381446,25 грн.; 0009391701/582, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 1136,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу податкового зобов'язання.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо реальності господарських взаємовідносини ТОВ "Богдан- Авто Кременчук" з ТОВ "Хюмер Україна" та висновків податкового органу про заниження позивачем зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 33 284 грн. та завищення податкового кредиту у розмірі 31 177,17 грн. колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Богдан- Авто Кременчук" (Покупець) і ТОВ "Хюмер Україна" (Постачальник) укладено договір поставки від 11.10.2011 року за № 93 (а.с. 155-156, т.1).

Згідно умов договору ТОВ "Хюмер Україна" зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "БОГДАН-АВТО КРЕМЕНЧУК" товар, а покупець та оплатити його. Умови поставки - Самовивіз або зі складу постачальника на склад покупця.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "ХЮМЕР УКРАЇНА" (поставка запасних частин, комплектуючих та компенсація транспортних витрат) надані податкові накладні на загальну суму 187 051.13грн. (без ПДВ 155 875,96грн., ПДВ-31 175,8грн.)

Розрахунки між підприємствами відбувалися в безготівковій формі, через розрахунковий рахунок підприємства в повному обсязі.

Проте, в акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про неможливість встановити походження запасних частин, оскільки позивачем не надано до перевірки сертифікати та паспорти на запасні частини, а в ТТН на перевезення відсутня печатка перевізника.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами: вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів;

Відповідно до ст. 307 Господарського Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Такий договір обов'язково оформлюється в письмовій формі.

У відповідності з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998р. за № 128/2568, де визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля., що належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009р. № 207. перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні: 1. Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах - товарно-транспортна накладна».

З матеріалів справи слідує, що між сторонами договору поставки (ТОВ «Богдан-Ато-Кременчук» і ТОВ «Хюмер Україна») укладено договір транспортної експедиції від 11.10.2011 року за № 053/1011 (а.с. 157-159, т.1).

Відповідно до умов п. 2.6 вказаного Договору ТОВ «Хюмер Україна» передає вантаж Замовнику (ТОВ «Богдан-Ато-Кременчук») через перевізників, яких визначає виконавець, та на підставі товарно- транспортної накладної.

На підтвердження здійснення транспортування товарно-матеріальних цінностей за договором поставки від 11.10.2011 року позивачем до матеріалів справи надано товарно -транспортні накладні (а.с. 7, 11, 24, т.2), з яких слідує, що транспортування здійснювалось через експрес-доставку «Нова пошта», проте в ТТН на перевезення відсутня печатка перевізника.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів відзначає, що оскільки товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, їм не може бути надано статусу первинного документу, а отже такі накладні не можуть бути визнані належним доказом фізичного переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Також колегія суддів відмічає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови не враховано вимоги п. 44.6, 44.7 ст. 44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, адже згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, контролюючим органом не виявлено транспортних та супроводжувальних документів (на ТТН відсутня печатна автотранспортного підприємства), які передбачено вимогами діючого законодавства.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційної форми і форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати податкову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. З цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, ще використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Проте, позивачем, не надано доказів на підтвердження факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю документів (відсутня мокра печатка автотранспортного підприємства), що засвідчують транспортування.

Відповідно наявних на час проведення перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Згідно п. 198.1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг і. не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

На підставі п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до податкового кредит суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи із вищенаведеного ТОВ «Богдан-Ато-Кременчук» завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на загальну 144987 грн., та завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 31177,17 грн.

Щодо реальності господарських взаємовідносин ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" з ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма "Богдан" та перевірки висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 32 225 грн. та завищення податкового кредиту у розмірі 30 212 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Контролюючим органом встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 06.1 Декларації „адміністративні витрати" за рахунок зайвого віднесення витрат на бухгалтерські послуги, отримані від ТОВ Консультаційно аудиторської фірми "Богдан" ТОВ їм. Київ).

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «Богдан-Авто-Кременчук» і ТОВ "Консультаційно-аудиторська фірма "Богдан" укладено договір на бухгалтерське обслуговування № 19 від 20.10.2011 року (а.с. 83-85, т.1).

Згідно умов Договору ТОВ КАФ"Богдан" надає послуги із ведення бухгалтерського та податкового обліку .

На виконання умов договору ТОВ КАФ"Богдан" виписані податкові накладні та акти виконаних робіт.

ТОВ КАФ" Богдан" виконало певні послуги, про що свідчать акти про надання послуг, але інформації з детальним і повним описом всіх питань та інших підтверджуючих документів передбачених договорами до перевірки та суду не надано.

Відповідно до пп. 2.2.1 умов вказаного договору Позивач (Замовник) зобов'язаний протягом п'яти календарних днів із моменту набрання чинності даним договором надати Виконавцю документи, необхідні йому для виконання передбачених цим договором обов'язків. Передача документів оформляється актом приймання-передачі.

В порушення ч. 4 ст. 11 та ст. 86 КАС України судом першої інстанції не враховано, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі замовником виконавцю документів, необхідних для виконання передбачених цим договором обов'язків.

ТОВ КАФ"Богдан" виконало певні послуги, про що свідчать акти про надання послуг, але інформації (звітів) з детальним і повним описом всіх питань та інших підтверджуюючих документів передбачених договорами Позивачем до перевірки не надавалося про що зазначено на сторінці 12 акту перевірки.

Такі документи не надані позивачем ані до суду першої, ані апеляційної інстанції.

Колегія суддів також вважає за потрібне відзначити, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.4.2 договору в останній робочий день кожного звітного місяця Виконавець надає Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг, у якому наводиться опис наданих виконавцем послуг за звітний місяць та їх вартість.

Долучені до матеріалів справи акти приймання-передачі послуг не відповідають вимогам п. 4.2 договору та вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже не містять детального опису (змісту) наданих Виконавцем послуг та їх вартості.

Відповідно п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 Податкового Кодексу України встановлено, що господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Наявні первинні документи (акти виконаних робіт) містять лише назву послуг та їх вартість, не розкриє суті наданих послуг, що підтверджує їх фактичне надання, обсяг із зазначенням дати виконання.

За правилами ст. 2 Закону України "Про інформацію" закон встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації.

Документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно відео -. фотоплівці або на іншому носієві.

Первинний документ - це документ, що містить в собі вихідну інформацію.

Вторинний документ - це документ, що являє собою результат аналітико-синтетичної та іншої перевірки одного або кількох документів.

Під час укладання договору про надання послуг слід керуватися нормами гл.63 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги (вчинити певні дії чи здійснити певну діяльність), а замовник зобов'язується оплатити послуги, якщо інше не встановлено договором.

Отже при виконанні договору необхідно зважати на такі положення: предмет договору чи опис дій (діяльності), які слід виконати виконавцю; оформлення результатів договору, а саме надати письмовий звіт про надання послуг.

Подібний документ має свідчити про те, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результати, котрі замовник може використати в діяльності, що приносить дохід.

Звітів про надані послуги позивачем не надано до матеріалів справи, зі змісту актів приймання-передачі послуг неможливо встановити зміст, обсяг та вартість кожної з виконаних послуг.

Разом з тим ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" має у своєму штаті бухгалтера, що підтверджується штатним розписом.

Згідно посадової інструкції якого на останнього покладається ведення бухгалтерського обліку підприємства та складання звітності (а.с. 886-87, т. 1).

Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи не враховано, що послуги, які передбачені умовами п.п. 1.3.2. п.п.1.3.5. п.п. 1.3.7. п. 1.3.10 договору повністю співпадають з обов'язками бухгалтера передбаченими п. 3.2.1 посадової інструкції, затвердженої директором ТОВ "Богдан-Авто-Кременчук" ; п.п.1.3.2. п.п.1.3.5 Договору співпадають з п. 3.2.4 посадової інструкції, п.п.1.3.9 договору співпадає з п. 3.2.5 посадової інструкції, п.п. 1.3.10, п.пі.3.13 Договору співпадає з п.п. 3.2.6 посадової інструкції, п.п. 1.3.14 договору співпадає з обов'язками бухгалтера, передбаченими п.п.3.2.8 посадової інструкції.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, доцільність витрат на бухгалтерські послуги, максимілізацію доходів або мінімізацію витрат позивача у зв'язку з отриманням цих послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть підтверджувати право платника на їх формування.

Згідно п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи із вищенаведеного, ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на загальну суму 151 065 грн. та завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 30 212грн.

З приводу реальності господарських взаємовідносини ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" з ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційним фонд "Богдан-Капітал" та висновків податкового органу про заниження позивачем валового доходу у розмірі 1 096 000 грн. та завищення валових витрат у розмірі 99898грн. колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що Між ТОВ "Компанія з управління активами "Ф'южн Капітал Партнерз" та ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" 01.06.2011 року укладено договір № 1/КУА-11 про управління активами ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал".

На підставі зазначеного договору між ТОВ "Компанія з управління активами "Ф'южн Капітал Партнерз" та ТОВ "Богдан -Авто Кременчук" укладені договори позики № П-99/12, № П-80/11, № П-117/11.

ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" включено до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, що підтверджується свідоцтвом, та має Ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів.

Грошові кошти для ТОВ "Богдан-Авто Кременчук" були надані фінансовою установою ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" від імені та за рахунок якої діяла ТОВ "Компанія з управління активами "Ф'южн Капітал Партнерз".

Позивачем віднесено до складу інших витрат відсотки за користування позикою за 2011р.в сумі - 2349,37грн. , за 2012р. в сумі 97549,37 грн.

При цьому, податковим органом в акті перевірки зафіксовано, що згідно бази ''Податковий Блок" доходи ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Богдан Капітал" за 2012р. згідно Декларації з податку на прибуток підприємств становлять - 0 грн.

Таким чином невідомо джерело походження коштів, наданих як фінансова допомога.

Згідно з п. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга визначається як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів. : кетою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до ст. 4 Закону фінансовою послугою вважається надання коштів у позику, в т. ч. на умовах фінансового кредиту. Фінансовий кредит характеризується в тексті Закону як кошти, що надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під відсоток.

Отже, надання відсоткової строкової грошової позики, що здійснюється в інтересах третіх осіб за рахунок залучених коштів від інших осіб, з метою отримання прибутку є фінансовою послугою в розумінні Закону.

Щодо надання відсоткової грошової позики за рахунок залучених від інших осіб коштів, то можливість здійснення такої операції юридичними особами обмежена безпосередньо в ч. 3 ст. 5 Закону, згідно з якою це може здійснюватися тільки фінансовою установою зі статусом кредитної установи.

Стосовно надання відсоткової грошової позики за рахунок власних коштів юридичних осіб, можливість здійснення таких операцій визначає ЦКУ, який у параграфі 1 глави 71 визначає можливість надання відсоткових позик без обмеження кола осіб-позикодавців.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того ж роду і такої якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України термін "сторона" в зобов'язанні кореспондується з терміном "особа".

Особами відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України вважаються будь-які фізичні чи юридичні особи.

Отже, ЦК України дозволяє юридичним особам, які не мають статусу фінансової установи, надавати відсоткові позики, за винятком випадків, коли позика надається за рахунок коштів, залучених від інших осіб.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами (затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня 2005р. № 4802) залучені кошти - це фінансові активи, безпосередньо або опосередковано отримані на зворотній основі від будь-яких осіб.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ "Компанія з управління активами "Ф'южн Капітал Партнерз" не мала права на надання фінансових позик з нарахуванням відсотків.

Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога- це сума коштів, передана платнику податків згідно з договором дарування. іншими подібними договорами або без укладання таких договорів.

Відповідно п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг. безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання- отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Таким чином позивачем занижено валові доходи на загальну суму 1 096 000 грн. та завищено валові витрати у розмірі 99 898грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.10.2013 року за №0009391701/582, яким визначено зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 1136,48 грн. (в т.ч. 501.18 грн. - основного платежу та 635.30 грн. - штрафних санкцій) колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що контролюючим органом встановлено наступні порушення, які вплинули на визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, а саме порушення: абз. "є" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 , п.164.5 ст.164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, абз. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на суму 501,18грн., в тому числі: за червень 2012р. у розмірі 501,18грн.; абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за ф. І-ДФ за IV- ий квартал 2011 року та ІІІ-ий квартал 2012р.

Також колегія суддів зазначає наступне, позивачем згідно платіжного доручення від 26.10.2011р. №28 перераховано кошти в сумі 2840.00грн. ПП "Науково-дослідне бюро судових експертиз "Сантодор" за підготовку та стажування спеціаліста за програмою "Загальні положення експрес-діагностики "Auto Vin" згідно рахунку від 03.09.2012р. № СФ-000246.

Підготовку та стажування пройшов директор підприємства Шибашов Володимир Вікторович, та отримав сертифікат від 03.11.2011р. №6/94.

При цьому, працівник звільнений з посади наказом від 11.06.2012р. №50.

Відповідно до пп.165.1.21. Податкового Кодексу України до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відноситься сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно - технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.1 статті 169 цього кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та /або професійно-технічного закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж 3 роки.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткування у загальному порядку.

Зазначені кошти у розмірі 2840 грн. було перераховано за рахунок підприємства і відповідно до п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України є додатковим благом платника податку, відповідно до якого додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Згідно абз. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються: дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Відповідно п.164.5 ст.164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100: (100-Сп), де К-коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Підпунктом. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 цього Кодексу.

З перерахованої суми податок з доходів фізичних осіб при звільненні працівника не утримувався, чим порушено пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України відповідно до якого особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок, в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 501,18грн., а саме: 2840.00грн. х 1,176471 х 15% = 501,18грн.

З приводу другого порушення колегія суддів зазначає наступне.

В ході проведення перевірки податкових розрахунків за формою 1-ДФ встановлено порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків. В перевіряємому періоді підприємством не в повному обсязі відображено доходи в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ, а саме: в IV-му кварталі 2011р. не відображено кошти в сумі 2840,00грн. за ознакою "158", перераховані ПП НБ БСЕ "Сантодор" за підготовку та стажування спеціаліста Шибашова В.В. за програмою "Загальні положення експрес-діагностики", і п.н. НОМЕР_1 ; в ІІІ-му кварталі 2012р. не відображено кошти в сумі 2840,00грн. за ознакою "158", перераховані ПП НБ БСЕ "Сантодор" за підготовку та стажування спеціаліста ОСОБА_5 за програмою "Загальні положення експрес-діагностики", іп.н. НОМЕР_2, чим порушено абз. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.

В зв'язку з допущенням даного порушення до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн. відповідно до вимог п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, яка передбачає відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 510 грн. за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків. суми утриманого з них податку.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позивачем не відображено у звітності 1-ДФ суми виплаченою доходу за підготовку та стажування спеціаліста Шибашова В.В., який звільнився не пропрацювавши 3 роки після навчання, контролюючим органом правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 510 грн.

Дані факти свідчать про те, що у позивача відсутні належні та допустимі докази реальності операцій за вказаними договорами, що в свою чергу свідчить про недотримання позивачем приписів п. 1 ст. 71 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального та процесуального права, постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі № 816/6110/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Кременчук" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень- відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст постанови виготовлений 17.02.2014 р.