Ухвала

від 13.11.2013 по справі 2а-14477/10/8/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року м. Київ К/9991/46504/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011

у справі № 2а-14477/10/8/0170

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експертні оцінки" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 № 0003491501/0 у зв'язку з його протиправністю.

Посилаючись на порушення судами положень статті 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ) та невідповідність їх висновків дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти попередніх інстанцій та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб у сумі 2644 грн. (у тому числі 2207 грн. за основним платежем та 437 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням став висновок податкового органу про невключення Товариством до розрахунку єдиного податку поворотної фінансової допомоги у загальній сумі 22064 грн., отриманої позивачем у 2010 році на підставі договору займу від 06.01.2010 № 6.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди цілком об'єктивно не погодилися з такою правовою позицією податкового органу по справі, зазначивши, що сума поворотної фінансової допомоги, отримана платником єдиного податку на поповнення обігових коштів, не є виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг), у зв'язку з чим не враховується при визначенні суми річної виручки, перевищення граничного розміру якої обумовлює оподаткування доходу платника на загальних підставах.

Так, за змістом статті 1 Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

При цьому згідно з визначенням, що міститься у цій же статті Указу, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Отже, для цілей оподаткування виручка платника єдиного податку характеризується не лише приростом активів такого платника але й джерелом його формування, тобто видом операції, наслідком виконання якої стало отримання відповідних коштів. При цьому кваліфікуючої ознакою виручки у розмінні наведеної норми Указу є її отримання саме від реалізації товарів (робіт, послуг).

Згідно ж з підпунктом 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

А відтак отримана поворотна фінансова допомога не може кваліфікуватись як кошти від продажу товарів (робіт, послуг), що виключає правомірність її врахування у складі виручки платника єдиного податку.

Доводи касаційної скарги засновані на іншому тлумаченні правових норм, що, однак, не є свідченням судової помилки. Ці доводи були обґрунтуванням правової позиції відповідача по справі під час вирішення спору по суті та їм було надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим відхилити.

2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011 у справі № 2а-14477/10/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько