Вирок

від 02.10.2007 по справі 1-72/07

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 1-72\2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 жовтня  2007 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого - судді Гальченко О.О.

при секретарі - Баєчко О.І.

3 участю прокурора -

Запорожець Н.О.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому     судовому

засіданні в залі суду в   м.Полтава   справу про

обвинувачення       ОСОБА_2,

/ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця с.Судіївка

Полтавського району та області, громадянина України, українця, з вищою освітою,

одруженого, неповнолітніх дітей не має, працюючого бетонником фірми «

Промінженеррінг», прописаного і проживаючого в АДРЕСА_1 раніше судимого:

-17.07.2007

року Полтавським райсудом

за ст..З82 ч.1; 366 ч.1; 191 ч.2; 190 ч.1, 353 КК України до 3

років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з

організаційно-розпорядчими функціями на строк до 2 років з випробуванням на 2

роки;

У вчиненні злочину передбаченого ст.. 121 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Підсудний

ОСОБА_2 28.10.2001 року близько о 1400 год. перебуваючи поблизу водопровідної башти в с Судіївка Полтавського району та області, на ґрунті раптово виниклих

неприязних відносин в ході сварки наніс удар обрізком металевої труби із

фланцем на її кінці по голові потерпілому ОСОБА_3 В наслідок чого умисно спричинив потерпілому фізичний біль та тілесні

ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку з

послідуючим розвитком хронічної субдуральної гематоми правої лобно-скроневої

ділянки, забитої рани м'яких тканин ділянки чола справа, рани м'яких тканин

правої вушної раковини, які згідно висновку експерта № 63 від 20.06.2003 року

відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в

своєму перебігу.

Допитаний

в судовому засіданні підсудний свою провину по пред'явленому обвинуваченню

визнав частково, пояснивши, що заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження в

стані необхідної оборони від його дій у нетверезому стані. Тілесні ушкодження

потерпілий тяжкого ступеню отримав під час падіння 15.03.2002 року в

нетверезому стані під час проїзду в автобусі з власної вини.

Він не

мав наміру потерпілому завдавати травму , а бажав після нанесених йому

потерпілим ударів, після втрати ним свідомості, запобігти наступному удару і

відбиваючи руку потерпілого наніс удар останньому між плечем і ліктем. А кінець

труби прорізав потерпілому ділянку голови над вухом.

Він

одразу почав надавати потерпілому допомогу - обматав голову полотенцем і наказав викликати швидку.

Взагалі

давав супереч.1иві свідчення стосовно нанесеного потерпілому удару - то в лобну

праву частину голови, то між плечем і ліктем; стосовно отриманих ним від

потерпілого ударів - то в голову, то в груди і то втрачав від них свідомість,

то ні. Своїми діями і поведінкою в засіданні всіляко намагався викликати у суду

і присутніх в залі жалість до себе і співчуття, панічно боячись

відповідальності за вчинене. В дебатах «видавив» з себе  вибачення перед потерпілим, прохав не карати

його як  запропонував

прокурор,

бо він винний лише в тому, що все життя сумлінно

виконував свої обов'язки на різних посадах.

Але,

винність підсудного по пред'явленому йому обвинуваченню знайшла своє

підтвердження в   засіданні та доводиться

:

-актом

судово-медичного дослідження № 2726 від 06.11.2001 року , згідно якого

зафіксовано у потерпілого ОСОБА_3 після подій 28.10.2001 року тілесні

ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку,

рани м'яких тканин чола та правої вушної раковини, що утворилися від дії тупих

предметів, можливо при обставинах та в строк, на які вказує освідуваний ...

(а.с. 5- 6 т.1);

-актом №

1516 додаткового судово-медичного дослідження від 11.07.2002 року, згідно якого

проведенням додаткового судово-медичного обстеження у ОСОБА_3 встановлені

тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного

мозку з розвитком хронічної субдуральної гематоми правої лобно-скроневої

ділянки, рани м'яких тканин голови та правої вушної раковини, які утворилися

від дії тупих предметів, можливо при обставинах та в строк, на які вказує

освідуваний, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження , за ознакою небезпеки

для життя в своєму перебігу.

Ступінь

тяжкості з «легких» в акті № 2726 від 06.11.2001 року змінено на «тяжкі» з

огляду на додатково отримані об'єктивні судово-медичні дані. (а.с. 15-17 т.1);

-поясненнями

потерпілого, згідно яких після 28.10.2001 року ніде тілесних ушкоджень не

отримував (а.с. 25 - 26 т.1);

-актом

судово-медичного дослідження № 2740 від 07.11. 2001 року , згідно якого після

подій 28.10.2001 року яких-небуть об'єктивних судово-медичних даних про наявність

тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не виявлено, (а.с. 60 т.1);

-копією

виписки з історії хвороби № 19236 з ПОКЛ від 28.10.2001 року на ім'я

потерпілого, де зазначено, що в крові і сечі на алкоголь - алкоголь не

виявлений, (а.с.66 т.1);

-висновком комісійної судово-медичної експертизи № 63 від 20.06.2003 року,

згідно якої у ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді закритої

черепно-мозкової травми - забою головного мозку з послідуючим розвитком

хронічної

субдуральної гематоми правої лобно-скроневої ділянки, забитої рани м'яких

тканин

ділянки чола справа, рани м'яких тканин правої вушної раковини. Дані

тілесні

ушкодження утворилися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою

поверхнею, яким могла бути металева труба. Направлення дії травмуючого

фактору

справа на ліво та спереду назад. Враховуючи анатомічну локалізацію тілесних

ушкоджень ... ОСОБА_3 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень був

розташований передньо-правою частиною голови до дії травмуючого фактору ...

Морфологічна            характеристика   ...  

субдуральної   гематоми,   описана 

в   медичній

документації ОСОБА_3 може відповідати даті подій від 28.10.2001 року.

Будь-яких об'єктивних судово-медичних даних, які б свідчили про те, що у ОСОБА_3 мала місце повторна черепно-мозкова травма в розпорядженні

комісії не має... Утворення даних ушкоджень при падінні на площину

виключається. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження відносяться

до тяжких, за ознакою небезпеки для життя в своєму перебігу ... (а.с. 126 - 138

т.1);

-протоколом

ознайомлення з висновком експертизи від 20.07.2006 року ОСОБА_2 заяв,

доповнень, клопотань не мав. (а.с 139 т.1);

-висновком

експерта № 1268 від 17.06.2003 року , де згідно підсумків покази ОСОБА_2 дані

ним 11.06.2003 року в ході відтворення обстановки та обставин події

відповідають об'єктивним судово-медичним даним, які були отримані в процесі

судово- медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_3 в пунктах механізму та

часу спричинення тілесних ушкоджень.

Покази ОСОБА_3 дані ним 11.06.2003 року в процесі відтворення обставин

та обстановки події відповідають в часі та не відповідають в механізмі

спричинення тілесних ушкоджень об'єктивним судово-медичним даним, які отримані

в ході судово-медичної експертизи ОСОБА_3 (а.с. 250-251 т.

1);

-висновком

експерта № 1264 від 11.06.2003 року згідно якого яких-небуть об'єктивних

судово-медичних даних про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не виявлено.

(а.с.с155 т.1);

-висновком

експерта № 1903 від 10.07.2006 року (додатковим), згідно якого покази ОСОБА_3 дані ним в ході проведення відтворення обстановки та

обставин події 19.06.2006 року загалом не протирічять об'єктивним

судово-медичним даним, отриманим в ході проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_3 (а.с. 159 ч.1);

-постановою

від 21.07.2006 року слідчого СВ при УМВС України , згідно якої в порушенні

кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за

ознаками ст..296 ч.1 КК України - відмовлено, яка є чинною по теперішній час.

(а.с. 167 т.1);

-постановою

від 21.07.2006 року слідчого СВ при УМВС, згідно якої в порушенні кримінальної

справи відносно ОСОБА_3 за ознаками ст.. 126 ч.1 КК України відмовлено, яка є чинною по теперішній час. (а.с. 169

ч.1);

-висновком

експерта № 6 від 26.01.2007 року (додаткової, комісійної), згідно якої

об'єктивних судово-медичних даних про отримання будь-яких тілесних ушкоджень

ОСОБА_3 при падінні в автобусі «на почату весни 2002 року», про що вказує

свідок ОСОБА_4 та про клінічні зміни перебігу вже існуючої у підекспертного

хронічної субдуральної гематоми проведенням комісійної судово-медичної експертизи

не виявлено.

Виходячи

з особливостей черепно-мозкової травми ОСОБА_3 вважаємо, що формування

хронічної субдуральної гематоми проходило на протязі близько одного місяця

після отриманої 28.10.2001 року черепно-мозкової травми до маніфестації (появи)

її клінічних ознак: «відчув, що «подовшала» ліва нога, з'явилась ... слабість в

нозі , шкандибав». (а.с. 214 - 218 т.1);

-відповідями

на запити суду, згідно яких потерпілий ОСОБА_3 у період з 05.03.2002 року по

02.07.2002 року за медичною допомогою в ЦРЛ; Суддівську мед амбулаторію не

звертався (а.с. 173; 174; 185 т.2); дані про звернення в травматологічний пункт

з травмою обличчя ОСОБА_3 відсутні в зв'язку з тим, що термін зберігання

медичної документації травмпункту 3 роки (а.с. 187 т.2);

-свідченнями експерта ОСОБА_5, яка суду пояснила, що вона в силу займаної

посади має право давати відповіді на запитання суду по наявним у справі

висновкам експертів.

Тілесні

ушкодження у потерпілого по висновку № 2726 станом на 06.11.2001 року

відповідають дійсності.

На цей

час у потерпілого не було виявлено гематоми, бо лікарі ПОКЛ не встановили

діагнозу субдуральної гематоми і тому висновок зроблений не підставі первичного діагнозу нейрохірурга, т.я. на той час не було клінічних

ознак гематоми . Не кожна ЧМТ проявляється гострою формою, коли гематома

розвивається з перших часів. Це залежить від місця травми, слабкості судин

людини та від інших суб'єктивних факторів і особливостей особи.

В даному випадку гематома проявилася як хронічна і клінічно проявила себе з

наростаючою симптоматикою, а потім проявила себе в повній мірі.

Субдуральна

гематома - це не всяке скупчення крові, а саме під твердою мозковою оболочкою. Діагностується по клінічним ознакам методом додаткових

обстежень, таких як ехоенцефалограма, комп'ютерна томографія, МРТ, а самий

вірний спосіб - це вскриття, що і було в даному випадку.

Хронічна

субдуральна гематома від гострої відрізняється по темпу її наростання,

тому    не кожен    рентген   

її може відобразити.. Тому спочатку   

судово-медичного

обстеження не було

достатніх даних підтвердити тяжкі тілесні ушкодження у потерпілого, а були вже

підтверджені, коли потерпілий 10.06.2006 року звернувся із скаргами на клінічні

ознаки хронічної субдуральної гематоми, які вже були чітко виявлені, що і

зафіксовано в результаті проведеною йому операцією описаною в медичній

документації. А також за відсутністю іншого факту удару саме в цю ділянку і

саме з такою силою прикладення. З цих підстав категорично підтвердила у справі

висновки, зазначивши , що вони не мають будь-яких суперечностей.

Факт

травмування потерпілого в автобусі, на який вказує підсудний із його свідками,

з медичної точки зору категорично не підтверджується, бо ніяк не може

спричинити вказану гематому і вказану клініку, бо в усіх фактах є своя клініка.

А формування гематоми укладується в медичні дані по сукупності даних утворення

хронічної субдуральної гематоми як по часу утворення, так і по місцю контакту,

обширності рани, сили удару, його направленості;

-свідченнями

свідка ОСОБА_6, який як слідчий на той час розслідував дану справу. Пояснив, що

дана справа направлялась на додаткову комісійну судово-медичну експертизу у

Київське ГБСМЕ, але була повернута без виконання через відсутність затребуваної

ними амбулаторної картки на ім'я потерпілого;

-свідченнями

свідка Могили Л.І, яка пояснила, що чоловік прийшов додому в листопаді 2001

року в збудженому стані та пояснив, що при проведенні ним робіт, ОСОБА_3 прийшов п'яний, вдарив чоловіка. Чоловік не помне, що схватив і вдарив ОСОБА_3

Потім

дуже хвилювався за нього, переживав, телефонував в нейрохірургію. Навіть після

цього чоловік мав серцевий напад;

-свідченнями

свідка ОСОБА_7, який пояснив, що підсудний в нього працював, чув голоса

підсудного і потерпілого. Через деякий час прибіг підсудний і сказав, що мабуть

«пришиб»

ОСОБА_3 . Особисто він викликав «швидку». Підсудний від надання

допомоги відмовився;

Свідченнями

свідка ОСОБА_8, який пояснив, що підсудний його далекий родич. Самого моменту

нанесення удару підсудним потерпілому він не бачив, а бачив вже тільки кров на

обличчі потерпілого від удару. Могила ударив ОСОБА_3 куском труби довжиною півмерта. Могила дійсно замотував голову ОСОБА_3

полотенцем. Під час цієї події він знаходився від них за декілька

метрів, в ямі і до них не втручався, бо в нього була своя робота.

До

свідчень свідків допитаних в ході судового слідства, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11 за клопотанням підсудного суд ставиться критично, оскільки

їх свідчення суперечать одне одному як по механізму падіння потерпілого в

автобусі, його розташуванню в автобусі, місцю контакту травмування, кількості

їдучих пасажирів, так і по даті факту відбувавшогося. Ще й суперечать і

протоколам їх допиту в ході досудового слідства, розташованих на а.с. 39;

40;41т.1,де вони жоден не вказували навіть будь-якої дати даного факту. Що

свідчить у своїй сукупності із відсутністю звернень потерпілого з даного

приводу до можливих медичних установ та через категоричне заперечення даного

факту потерпілим, який наголошував, що у вказаний підсудним період цього факту

він ходив на роботу і працював, що виключає також наявність тяжкої травми з її

гострим перебігом саме від падіння.

Суд

частково бере до уваги проведені в ході досудового слідства відтворення

обстановки та обставин події як з підсудним так і з потерпілим (а.с. 140-147

т.1), а саме в частині згідно висновків експерта № 1268; 1903 від 17.06.2003

року, оскільки вважає висновки об'єктивними.

До

свідчень підсудного суд також ставиться критично і розцінює їх разом з його

поведінкою як обраний ним захист від пред'явленого обвинувачення, внаслідок

панічної боязні кримінальної відповідальності за скоєний ним злочин.

Разом з цим, свідчення потерпілого у справі суд оцінює як деяке перебільшення

щодо відбувшогося факту по заподіянню йому підсудним тяжких тілесних ушкоджень,

внаслідок бурної реакції привласної його характеру з метою привернення більшої

уваги оточуючих до даного факту.

Враховуючи

не згоду підсудного із висновком комісійної судово-медичної експертизи

Полтавського ОБСМЕ, суд вважає, що даний висновок так і додатковий є повністю

об'єктивним і обґрунтованим, оскільки на момент проведення експертизи свідки

ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_9 були вже допитані слідчим (а.с.39, 40, 41 т.1) і

тому надавались і були досліджені експертами разом з усіма іншими наданими матеріалами

справи. Крім цього, даний висновок детально і підставно був обґрунтований

експертом ОСОБА_5 під час вичерпного  її

допиту в засіданні.

Дії

підсудного необхідно кваліфікувати за ст. 121 ч.1 КК України, як заподіяння

умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження,

небезпечного для життя в момент заподіяння, т.я. підсудний наніс удар

потерпілому у життєво-важливий орган - голову, інших тілесних ушкоджень голови

потерпілий більше не мав, експерти виключають отримання даного тілесного

ушкодження від падіння . Тому, є причинно-слідчий зв'язок між діями підсудного

і насталими наслідками.

Клопотання

підсудного про перекваліфікацію його дій (а.с. 137, 141 т.1) є безпідставним в

зв'язку з нібито його самозахистом від дій потерпілого, оскільки у підсудного

експертом після подій 28.10.2001 року не зафіксовано будь-яких тілесних

ушкоджень, відсутні його звернення за медичною допомогою до установ, що

виключає його самозахист на який він посилається та взагалі на його

необхідність. Також, підсудний не оскаржував з цього приводу постанов слідчого

про відмову в порушенні кримінальних справ щодо потерпілого.

В

зв'язку з чим не може вважати поведінку потерпілого, на яку посилається

підсудний - протиправною.

Також

суд в зв'язку з історією хвороби потерпілого № 19236 (а.с. 66 т.1) за

відсутності в його крові та сечі алкоголю не може вважати, що потерпілий під

час події перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи

покарання, суд , враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ,

обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного. Який

характеризується позитивно. Згідно медичного висновку має захворювання,

примусового лікування не потребує.

Обставинами

пом'якшуючими покарання підсудного можливо вважати - надання ним добровільної

першої допомоги потерпілому у вигляду обматування полотенцем заподіяної рани та піклування про виклик йому швидкої

допомоги, стан його здоров'я та стан здоров'я його дружини.

Обставин обтяжуючих покарання підсудного судом не

встановлено.

Аналізуючи

зібрані докази по справі, враховуючи думку потерпілого, суд вважає, що

необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження ним нових

злочинів необхідно призначити покарання у вигляді реального позбавлення волі,

але з застосуванням ст.69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої

межі, т.я. підсудний вчинив тяжкий злочин, маючи в наявності декілька обставин

пом'якшуючих покарання та істотно знижуючих ступінь тяжкості вчиненого злочину.

А враховуючи , що підсудний винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до

поставлення вироку у першій справі, то йому необхідно призначити покарання за

правилами ст.70 ч.4 КК України.

Цивільний

позов прокурора Полтавського району про стягнення з підсудного суми за

лікування потерпілого в стаціонарі підлягає задоволенню відповідно до ст. 459

" 'ЦК

України та ст..93"' КПК

України, т.я. підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст..З23 - 324 КПК

України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2

визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.. 121 ч.1 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст..69 КК України до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців

позбавлення волі.

Відповідно

до ст..

70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів в строк

покарання повністю зарахувати основне покарання, призначене за вироком Полтавського

райсуду

від 17.07.2007 року та остаточно призначити покарання у

вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Додаткове

покарання по вироку Полтавського райсуду від 17.07.2007 року у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані з

організаційно-розпорядчими функціями на строк до 2 (двох) років - виконувати

окремо.

Строк

покарання засудженому відраховувати з моменту приведення вироку до виконання -з

02.10.2007року.

Запобіжний

захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про

невиїзд на тримання під вартою, взявши під варту негайно із зали суду

Позов прокурора Полтавського району - задовольнити.

Стягнути з    ОСОБА_2 на користь    Полтавського міського    фінансового управління витрати на

стаціонарне лікування потерпілого від злочину у сумі 580 грн.02 коп.

На вирок

може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через

Полтавський райсуд

протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим

в той же термін з дня отримання ним копії вироку.