Рішення

від 05.01.2007 по справі 13/9пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

05.01.07                                                                                

Справа № 13/9пд.

За позовом приватного підприємця

ОСОБА_1, м. Луганськ

до 1.   відкритого акціонерного товариства «Урожай»,

м. Луганськ

2. Дочірнього підприємства «Луганськпродоптторг»товариства

з обмеженою відповідальністю «Луганський ярмарок», м. Луганськ

про визнання

договору оренди укладеним та  усунення

перешкод з користування

та за зустрічним позовом Дочірнього

підприємства «Луганськпродоптторг»товариства з обмеженою відповідальністю

«Луганський ярмарок», м. Луганськ

до приватного підприємця ОСОБА_1, м.

Луганськ

про розірвання договору оренди від

22.12.2000 р.

Головуючий суддя  Суддя

Суддя

Яресько Б.В.

Ворожцов А.Г. Пономаренко

Є.Ю.

За участю:

Від позивача

ОСОБА_2, дов. 230 від 10.02.06

Від 1 відповідача

Юрченко А.В. дов. б/н від

06.03.2006 р.

Від 2 відповідача

Юрченко А.В. дов. б/н від 06.03.06

р.

У судовому засіданні оголошувалися

перерви 30.11.2006 р. на 07.12.2006 р., 07.12.2006 р. на 11.12.2006 р.,

11.12.2006 р. на 21.12.2006 р., 21.12.2006 р. на 05.01.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем

заявлена вимога про визнання договору оренди автовагів, приміщення автовагів та

належної до них території, укладеним та усунення перешкод з користування.

Позивач позов підтримав.

Відповідачі позов не визнають з

підстав зазначених у відзиві та зустрічному позові.

20.03.2006 р. від другого відповідача

надійшла зустрічна позовна заява з позовною вимогою  розірвати договір оренди авто терезів

приміщення авто терезів та прилеглої території від 22.12.2000 р. який був

прийнятий судом для розгляду спільно з первісним позовом.

07.12.2006 р. другий відповідач

заявою від 04.12.2006 р. № 34 змінив предмет позову, доповнивши його вимогою

зобов'язати позивача повернути другому відповідачу авто терези

вантажопідйомністю 30 тонн та звільнити не житлове приміщення автовагів та

прилеглу до нього територію загальною площею 30 м2, розташовану за адресою

АДРЕСА_1.

Позивач зустрічний позов не визнає.

Розглянувши документи і матеріали, додані

до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового

процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які

мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ,

що  22 грудня 2000 р. між ВАТ “Урожай”

(перший відповідач) та позивачем був підписаний договір оренди автовагів,

приміщення автовагів  та прилеглої

території. Згідно п. 1 цього договору перший відповідач надає позивачу в

тимчасове користування по 2021 рік авто ваги вантажопідйомністю 30 тон, та не

житлове приміщення НОМЕР_1 вагової з прилеглою територією загальною площею 30

кв.м. з переважним правом викупу, за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п. 2, 4 договору позивач

зобов'язаний щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі 50 грн. 00 коп. щомісячно,

не пізніше 5-го числа поточного місяця. Позивач зобов'язаний підтримувати авто

ваги в робочого стані, здійснювати їх ремонт.

01.07.2005 р. виконавчим комітетом

Луганської міської ради було прийнято рішення № 194/35 яким будівлі вагової

була присвоєна адреса АДРЕСА_1.

05.08.2005 р. між відповідачами був

укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до умов якого

другий відповідач придбав у першого спірне майно, що розташовано за адресою

АДРЕСА_1. За тактом прийому-передачі від 05.08.2005 р. перший відповідач

передав другому відповідачу у власність будівлю автовагів у складі: будівля

вагової; автоваги вантажопідйомністю 30 тонн; вхідне крильце; навіс.

05.08.2005 р. між відповідачами був

укладений договір уступки права вимоги, за яким перший відповідач уступив

другому відповідачу право вимоги боргу з орендної плати в сумі 2750 грн. 00

коп. за договором оренди від 22.12.2000 р. з позивача по справі.

Позивач звернувся до господарського

суду Луганської області з позовом в якому просить суд визнати договір оренди

автовагів, приміщення автовагів та належної до них території, укладеним та

зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні орендованим майном.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим,

що йому було запропоновано звільнити орендоване приміщення. В судовому

засіданні представник позивача повідомив, що на цей час позивач користується

спірним приміщенням, відповідачі користуватися спірним приміщенням йому не

перешкоджали, але пропонували усно його звільнити.

Відповідачі проти первісного позову

заперечують, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними, позивач не

виконує зобов'язання за договором оренди в частині сплати орендної плати, будь

яких перешкод у користуванні орендованим майном відповідачі не чинили.

Другий відповідач в зустрічному

позові просить суд розірвати договір оренди від 22.12.2000 р., через

систематичну несплату позивачем орендної плати, та зобов'язати позивача

повернути другому відповідачу авто терези вантажопідйомністю 30 тонн та

звільнити не житлове приміщення автовагів та прилеглу до нього територію

загальною площею 30 м2, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Позивач зустрічний позов не визнає,

посилаючись на те, що ним в рахунок орендної плати був здійснений ремонт

орендованого майна на суму 12 521 грн. 52 коп. відповідно до п. 3 договору

оренди від 22.12.2000 р.

Встановивши фактичні обставини

справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про

необґрунтованість первісних позовних вимог, та про задоволення зустрічних в

повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34

Господарського  процесуального кодексу

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у

господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші

особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення

поданими суду доказами.

Вимога позивача щодо визнання

договору оренди автовагів, приміщення автовагів та належної до них території

від 22.12.2000 р. укладеним, не підлягає задоволенню, оскільки вимога  визнати договір укладеним  є 

нічим  іншим як встановленням

факту, що має юридичне значення, і цей 

факт  може  встановлюватися  господарськими  судами 

лише  при існуванні та

розгляді  між сторонами договору спору

про право цивільне.

Цивільним кодексом України

передбачений в якості виключення можливість визнання укладеним лише договору

купівлі-продажу нерухомого майна.

За таких обставин, з врахуванням

невірно обраного позивачем способу захисту цивільного права зазначена вимога не

підлягає задоволенню.

Позивачем не надано суду доказів

вчинення відповідачами перешкод в користуванні орендованим майном. Крім того

представник позивача повідомив суд, що позивач і на цей час користується

спірним майном, перешкод з боку відповідачів в його користуванні немає. З

позовом позивач звернувся в зв'язку з тим, що йому усно було запропоновано

звільнити орендоване приміщення.

За таких обставин суд відхиляє другу

позовну вимогу за її недоведеністю, в зв'язку з чим в задоволенні первісного

позову слід відмовити повністю.

Другий відповідач просить суд

розірвати спірний договір оренди в зв'язку з несплатою позивачем орендної

плати, та зобов'язати позивача повернути другому відповідачу авто терези

вантажопідйомністю 30 тонн та звільнити не житлове приміщення автовагів та

прилеглу до нього територію загальною площею 30 м2, розташовану за адресою

АДРЕСА_1, що знаходиться у його користуванні на підставі спірного договору

оренди.

Позивач проти зустрічного позову

заперечує, посилаючись на посилаючись на те, що ним в рахунок орендної плати

був здійснений ремонт орендованого майна на суму 12 521 грн. 52 коп. відповідно

до п. 3 договору оренди від 22.12.2000 р.

Позивач не надав суду доказів оплати

орендної плати за договором протягом його дії.

Посилання позивача на те, що ним в

рахунок орендної плати були виконанні роботи по ремонту об'єкта оренди на суму

12521 грн. 52 коп. судом відхиляються, з наступних підстав:

Акт від 10.10.2001 року  та кошторис на які посилається позивач як на

підтвердження здійснення ремонту на суму 12 521 грн. 52 коп. не є належними

доказами виконання ремонту авто вагової на зазначену суму, та погодження

власником зарахування зазначеної суми в рахунок орендної плати за договором. В

кошторису відсутні дані про об'єкт якого він стосується, незрозуміло хто його

затвердив, склав, та перевірив. Неможливо встановити чи відноситься наданий

кошторис саме до акту від 10.10.2001 р. З акту не вбачається що він складений з

боку першого відповідача повноважними представниками.

Надана позивачем 11.12.2006 р.

довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 на підтвердження здійснення ним ремонту автовагів та

приміщення на загальну суму 12 521 грн. 00 коп., оцінюються судом критично,

оскільки зазначена довідка підписана невідомою особою, невірно зазначена посада

та прізвище першого керівника ВАТ “Урожай” на той час. Крім того згідно

зазначеній довідки на момент її видачі 26.12.2000 р. ремонт на суму 12 521 грн.

00 коп. (у тому числі вартість матеріалів -3564,72 грн.) вже був здійснений, в

той же час позивач на підтвердження своїх доводів щодо здійснення зазначеного

ремонту надав ряд документів, датованих пізніше, а саме накладні НОМЕР_2,

ОСОБА_3, на придбання матеріалів, які він з його слів використовував для

ремонту.

За таких обставин позивачем не надано

належних доказів здійснення ремонту об'єкта оренди на суму 12 521 грн. 00 коп.,

та відповідно зарахування зазначеної суми в рахунок сплати орендної плати.

Зазначений факт істотного порушення

умов спірного договору оренди позивачем шляхом несплати орендної плати  також був встановлений господарським судом

Луганської області у справі № 13/15пд за позовом ПП ОСОБА_1 до  відкритого акціонерного товариства «Урожай»,

та  Дочірнього підприємства

«Луганськпродоптторг»товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський

ярмарок», м. Луганськ.

Відповідно  до 

ч.2  п.4  Прикінцевих 

та перехідних положень Цивільного кодексу України  щодо 

цивільних  відносин,  які 

виникли до набрання чинності Цивільним кодексом   України, 

положення  цього  Кодексу 

застосовуються  до  тих 

прав  і обов'язків,  що 

виникли  або  продовжують існувати після набрання ним

чинності.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського

кодексу України господарським 

визнається  зобов'язання,  що 

виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником

(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених 

Господарським  кодексом,  в силу 

якого  один  суб'єкт 

(зобов'язана  сторона,  у 

тому  числі боржник)  зобов'язаний 

вчинити  певну дію

господарського   чи

управлінсько-господарського 

характеру  на користь іншого суб'єкта

(виконати  роботу,  передати  

майно,   сплатити гроші, надати

інформацію тощо),  або утриматися від

певних дій,  а інший суб'єкт (управнена

сторона,  у тому числі кредитор) має

право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання 

та  інші учасники  господарських відносин  повинні 

виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до

закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних  

вимог  щодо  виконання 

зобов'язання  - відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні

положення  Цивільного  кодексу 

України  з урахуванням

особливостей, передбачених Господарським 

кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу

України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу

України одностороння  відмова  від 

зобов'язання  або одностороння зміна  його 

умов  не  допускається, 

якщо  інше  не  

встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться. 

Згідно ст. 610 Порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,

визначених  змістом  зобов'язання 

(неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного

кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Згідно п. 1 ст. 782 Цивільного

кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати

повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом

трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного

кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на

вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

За таких обставин з врахуванням того,

що протягом дії договору оренди від 22.12.2000 р. позивач не сплачував орендної

плати, договір оренди підлягає розірванню, та позивач зобов'язаний повернути

другому відповідачу авто терези вантажопідйомністю 30 тонн та звільнити не

житлове приміщення автовагів та прилеглу до нього територію загальною площею 30

м2, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 44,49

Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним

позовом покладаються на позивача, за зустрічним на позивача по справі.

Керуючись ст. 44,49, 82-85

Господарського  процесуального кодексу

України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову

відмовити повністю.

2. Судові витрати за первісним позовом

покласти на позивача.

3. Зустрічний позов задовольнити

повністю.

4. Розірвати договір оренди

автовагів, приміщення автовагів та прилеглої території від 22.12.2000 р.

укладений між Відкритим акціонерним товариством “Урожай”  та приватним підприємцем ОСОБА_1.

5. Зобов'язати приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ІНФОРМАЦІЯ_2 повернути Дочірньому

підприємству “Луганськпродопторг” Товариства з обмеженою відповідальністю

“Луганський ярмарок” м. Луганськ, вул. Лутугинська 133 ідентифікаційний

код  31784759 автоваги вантажопідйомністю

30 тонн, та звільнити не житлове приміщення автовагів та прилеглу територію

загальною площею 30 м2 за адресою АДРЕСА_1, наказ видати.

6. Стягнути з приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Дочірнього

підприємства “Луганськпродопторг” Товариства з обмеженою відповідальністю

“Луганський ярмарок” м. Луганськ, вул. Лутугинська 133 ідентифікаційний

код  31784759 державне мито в сумі 85

грн. 00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

У судовому засіданні 05.01.2007 р. за

згодою сторін була оголошена  тільки

вступна  та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 09.01.2007

року.

Відповідно до ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після

десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий                                                           

Б.В. Яресько

Суддя                                                                               

А.Г. Ворожцов

Суддя                                                                               

Є.Ю. Пономаренко