Ухвала

від 07.10.2013 по справі 816/4197/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р.Справа № 816/4197/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. по справі № 816/4197/13-а

за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі за текстом - КП "Полтававодоканал", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.06.2013 № 0009291502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 065 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 710 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 355 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 20.06.2013 № 0009291502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 065 грн. (одна тисяча шістдесят п'ять гривень), в тому числі за основним платежем в розмірі 710 грн. (сімсот десять гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 355 грн. (триста п'ятдесят п'ять гривень).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме вимог п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88., просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач вважає, що позивачем не підтверджено суму податкового кредиту, сформованого за результатами господарських відносин з контрагентом у перевіряємому періоді у зв'язку з наданням підприємством до перевірки первинних документів, складених з порушенням, а саме: акт здачі приймання робіт не містить змісту та обсягу спірної господарської операції.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (ідентифікаційний код 03361661) зареєстровано виконавчим комітетом Полтавської міської ради 21.07.1993, свідоцтво про державну реєстрацію серії АОО №084774, номер запису про заміну свідоцтва 1 588 105 0001003659 (а.с. 45-46).

КП «Полтававодоканал» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 21.07.1993 за № 371 та є, зокрема платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №23478399 серії НБ №130282, виданого ДПІ у м. Полтаві 03.02.2006 (а.с. 44).

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АА № 734251, виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області 14.12.2012, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 36.00 - забір очищення та постачання води, 71.12 - діяльність у сфері інжирингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, 46.74 - оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, 43.29 - інші будівельно - монтажні роботи (а.с. 47).

В період з 20.05.2013 по 24.05.2013 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві Гриценко К.Д. на підставі наказу ДПІ у м. Полтаві від 15.05.2013 № 1320 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП «Полтававодоканал» (код ЄДРПОУ 03361661) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності ТОВ «Енергополіграфдокумент» (код ЄДРПОУ 34743008) за жовтень 2011 року, результати якої набрали форму акту від 31.05.2013 № 2994/15.2/03361661 (а.с. 10-21).

За висновками перевірки позивачем неправомірно включено дану суму до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим було порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення платником податкового кредиту за жовтень 2011 року на 710 грн. та, як наслідок, встановлено заниження податку на додану вартість до сплати за жовтень 2011 на 710 грн.

На підставі вищевикладених висновків перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 20.06.2013 № 0009291502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 065 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 710 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 355 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження КП "Полтававодоканал" сум податку на додану вартість ґрунтуються на доводах відповідача про безпідставне завищення податкового кредиту квітня - жовтня 2011 р. в розмірі 710,00 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Енергополіграфдокумент».

Виходячи з позиції контролюючого органу, операції контрагента позивача АТЗТ «ЕЛЛАСТ» не підтверджуються стосовно наявності виробничих, трудових ресурсів, складських та торгівельних приміщень, транспорту необхідних для здійснення основного виду діяльності, а спірні операції з цим контрагентом не містять юридичного змісту.

Також відповідачем в акті перевірки вказано, що акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000111 містить лише загальне найменування робіт, що визначено в договорі - розробка поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, водоспоживання і водовідведення, а тому не містить чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (послуг), обгрунтування вартості, не зазначено підставу для виконання робіт (договір від 26.10.2011 № 135).

Крім того, ревізором зазначено, що КП «Полтававодоканал» не надано документи, які б дали змогу чітко відстежити необхідність проведення даних робіт, що є результатом замовлених робіт, а також встановити яким чином ці результати використовуються у господарській діяльності платника.

Колегія суддів зазанчає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт,послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді позивач (Замовник) мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Енергополіграфдокумент» (Підрядник) на підставі договору підряду від 26.10.2011 № 135 (а.с. 36-37), згідно умов якого (п.п. 1.1) Підрядник зобов'язується виконати роботи по розробці науково - пошукової роботи на тему «Розробка поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, водоспоживання і водовідведення».

Згідно складеного Підрядником кошторису вартість цих робіт обрахована ним у розмірі 3 550 грн. (а.с. 38), яка погоджена сторонами протоколом угоди про договірну ціну на проектну продукцію (а.с. 39) у загальному розмірі 4 260 грн. (3 550 + ПДВ-20% 710 грн.).

Виконання цього договору було оформлено актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000111 (а.с. 41) та податковою накладною від 25.10.2011 № 16 на суму 4 260 грн., в т.ч. ПДВ - 710 грн. (а.с. 42).

На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено суму ПДВ у розмірі 710 грн. до складу податкового кредиту за результатами податкового періоду жовтня 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в межах своєї господарської діяльності виготовляє та реалізує воду питну «Полтава-Аква» (а.с. 126) та має відповідний цех розливу та фасування цієї питної води. Саме для цієї діяльності позивача і виникла необхідність замовлення розробки поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, водоспоживання і водовідведення.

Результат цих робіт оформлено документом із назвою «Поточні індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення. Цех розливу та фасування води питної «Полтава - Аква» КП ПОР «Полтававодаканал», які затверджено відповідно до вимог законодавства, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 128-149).

Отже, з наданих позивачем первинних та інших документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам спірного договору та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявна в матеріалах справи податкова накладна відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 року № 969, тобто підстави вважати зазначений податковий документ недійсним відсутні.

Факт реєстрації контрагента позивача ТОВ «Енергополіграфдокумент» платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство на момент складання на адресу позивача податкової накладної було зареєстровано органом державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Посилання відповідача на акт перевірки контрагента позивача, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (послуг), оскільки в акті здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000111 чітко визначено зміст і обсяг проведеної господарської операції по поставці послуг вказаним контрагентом, оскільки назва цього документу відповідає найменуванню робіт як в цьому акті так і в предметі договору, а саме - розробка поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, водоспоживання і водовідведення.

При цьому, за змістом ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась не може бути об'єктом оподаткування.

Отже, окремі несуттєві недоліки заповнення первинної документації по оформленню господарських операцій не впливають на право позивача по формуванню податкового кредиту за умови підтвердження реальності проведених операцій та доведення зв'язку із господарською діяльністю.

Первинні документи, якими була оформлена вищевказана господарська операція містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством для надання їм юридичної доказовості.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 внаслідок завищення податкового кредиту не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 № 0009291502.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. по справі № 816/4197/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.