Ухвала

від 05.12.2013 по справі 6/46-б-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"05" грудня 2013 р. Справа № 6/46-Б-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригуза П.Д. при секретарі Рубанику О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: Державної податкової інспекції в м. Нова Каховка, ідентифікаційний код 21296200, вул. Горького, 11-А, м. Нова Каховка Херсонської області,

до: Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1,

про банкрутство,

за участю представників сторін:

від кредитора: не прибув;

від боржника: ОСОБА_1, НОМЕР_2 від 15.07.2005 р.;

ліквідатор - арбітражний керуючий Молош О.І.;

в с т а н о в и в:

Справу про банкрутство порушено ухвалою господарського суду від 23.03.2010 р. з підстав, що регулюють провадження у справі стосовно фізичної особи-підприємця ст.ст. 48-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", далі Закон про банкрутство. Цією ж ухвалою на майно боржника накладено арешт.

Постановою від 01.06.2010 р. господарський суд визнав ОСОБА_1 банкрутом за спрощеною процедурою, що регулюється ст. 52 Закону про банкрутство та відкрив стосовно його майна ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Молоша Олега Івановича.

Строки ліквідаційної процедури неодноразово продовжувалися у зв'язку з ненаданням ліквідатором звіту та невиконанням боржником своїх грошових зобов'язань перед кредиторами.

Останній строк процедури судом визначено до 11.06.2013 року. Розгляд звіту ліквідатора також неодноразово відкладався через ненадання звіту в об'ємі, визначеному ст. 32 Закону про банкрутство, у зв'язку з наданням додаткового часу ліквідатору для підготовки звіту про відшкодування витрат, для надання боржником доказів сплати заборгованості перед кредиторами та узгодження ліквідатором Молошом О.І. витрат ліквідаційної процедури з боржником ОСОБА_1 В судовому засіданні 03.12.2013 р. оголошено перерву до 05.12.2013 року.

Ліквідатором подано до суду звіт про виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами. В той же час, ліквідатор вважає, що провадження у справі не можна припиняти, оскільки боржник, сплативши заборгованість перед кредиторами, не розрахувався з ліквідатором за понесені ним витрати та не здійснив оплату послуг ліквідатора, вважає себе кредитором.

Ліквідатор Молош О.І. подав до господарського суду клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та надання йому дозволу на продаж майна банкрута, що виявлено ліквідатором при здійсненні повноважень (том 2 а.с. 124-125). До клопотання доданий звіт про здійснення ліквідаційної процедури (том 2 а.с. 126-138). Окремо подано клопотання від 12.11.2013 року (том 2 а.с. 139-155) про затвердження звіту про витрати ліквідатора за період з червня 2010 по 2013 роки за час виконання ним своїх обов'язків у справі у сумі 10 727,37 грн. та про затвердження ліквідаторові щомісячної оплати послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за 18 місяців його роботи в сумі 35 682,00 грн.

Боржник ОСОБА_1 подав заяву (том 2 а.с. 119-120), у якій висловлює свою незгоду з розрахунками ліквідатора щодо його витрат, вважає, що витрати є нерозумними та не відносяться до справи, заперечує щодо можливості оплати послуг ліквідатора в заявленій ним сумі, у вирішенні вимог ліквідатора покладається на розсуд суду, провадження у справі просить припинити.

У зв'язку з запереченнями боржника ОСОБА_1 щодо витрат, ліквідатор Молош О.І. заявив клопотання про перегляд розміру витрат, який був затверджений увалою від 14.02.2013 року в сумі 23602,13 грн., та про затвердження звіту про витрати у іншій сумі.

Клопотанням від 28.11.2013 року (том 3 а.с. 1-62) ліквідатор Молош О.І. змінив суми вимог, просить про затвердження звіту про витрати ліквідатора за 2010-2013 роки за час виконання ним обов'язків ліквідатора у сумі 10 412,97 грн. та про затвердження ліквідаторові щомісячної оплати послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за увесь час на загальну суму 87 270,00 грн.

В судовому засіданні ліквідатор підтримав свої вимоги, просить продовжити строк ліквідаційної процедури та свої повноваження у зв'язку з наявністю кредиторських вимог у ліквідатора до боржника, що складаються з його витрат та вимог щодо оплати послуг, вважає, що для задоволення вимог ліквідатора господарський суд має затвердити його звіт про витрати та затвердити йому розмір оплати послуг і видати наказ на примусове стягнення зазначених у звіті коштів з боржника ОСОБА_1

Заслухавши звіт ліквідатора, дослідивши матеріали справи та законодавство, що регулює відносини провадження у справі про банкрутство, відшкодування витрат та виплату винагороди арбітражному керуючому, суд констатує наступне.

Провадження у цій справі порушено та здійснюється у відповідності до приписів ст.ст. 48-49, 52 Закону про банкрутство у редакції, що була чинною до 18.01.2013 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону про банкрутство продажу в ліквідаційній процедурі підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Відповідно до ч. 4 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно ж приписів частин 12-16 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 та ч. 6 ст. 52 Закону про банкрутство у разі виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Аналогічний порядок визначено ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство, згідно якого до задоволення вимог кредиторів повинні відшкодовуватися витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Отже, нормами ст.ст. 48-49 та ст. 52 Закону про банкрутство передбачено інше положення щодо виплат та витрат, які здійснюються при здійсненні процедури банкрутства фізичної особи-підприємця та відсутнього боржника - визначення судом винагороди ліквідатору та відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи постановою господарського суду від 01.06.2010 р. боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Молоша О.І. Як видно з постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом від 01.06.2010 р., вимоги ініціюючого кредитора ДПІ у м. Нова Каховка становили 1657,93 грн. Окрім того, під час виконання обов'язків ліквідатором було виявлено кредитора ОСОБА_3 на суму 2214,00 грн. за зобов'язаннями особистого характеру (том 1 а.с. 72).

Виносячи постанову про визнання боржника банкрутом судом не визначався розмір винагороди арбітражного керуючого, оскільки справа про банкрутство порушувалася стосовно громадянина-підприємця - відсутнього боржника, відомостей про фактичну наявність нерухомого майна чи іншого цінного майна боржника на час винесення постанови - не було.

В подальшому ліквідатором було виявлено майно боржника, а саме одна четверта частини домоволодіння по АДРЕСА_1. Ухвалою від 24.03.2011 року ліквідатора Молоша О.І. призначено для управління цим майном. При цьому суд цією ж ухвалою визначив арбітражному керуючому - ліквідатору Молошу О.І. винагороду в розмірі 2000,00 грн.

Як ліквідатор зазначив у судовому засіданні, управління нерухомим майном ним здійснювалося з 26.05.2011 року. Управляючи зазначеним нерухомим майном як ідеальною часткою боржника, він його не виділив, майно залишалося в користуванні інших співвласників. Ухвалою господарського суду від 20.12.2011 року було скасовано арешт на майно боржника. Майно ліквідатором було оцінене, включене до ліквідаційної маси, вжито заходи до його продажу. Однак, продаж майна не відбувся, оскільки боржник повністю задовольнив вимоги кредиторів.

За таких фактичних обставин та правових підстав клопотання ліквідатора про затвердження йому оплати послуг не підлягає задоволенню, оскільки спеціальною нормою ст. 48 визначено, що ліквідатор повинен отримати не оплату послуг, а винагороду, розмір якої визначається господарським судом. Розрахунок суми оплати послуг ліквідатором не має правових підстав. Враховуючи, що господарським судом ухвалою від 24.03.2011 року розмір винагороди ліквідатора вже визначено в сумі 2000,00 грн., суд не знаходить розумних і обґрунтованих підстав для зміни цієї суми винагороди.

Суд зазначає, що згідно ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) здійснюється у тому випадку, якщо такі витрати понесені у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків. Одним із джерел відшкодування витрат є кошти, одержані від продажу майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень ліквідатора і боржника, в процесі ліквідаційної процедури будь-яке майно боржника не продавалось, кошти до ліквідаційної маси не надходили, отже витрати ліквідатора та винагорода залишаються незадоволеними.

Розглядаючи вимогу ліквідатора про затвердження звіту про витрати суд встановив, що ліквідатор надав розрахунок витрат та документи, що їх підтверджують на загальну суму 10 412,97 грн. До складу витрат ліквідатором віднесено наступні:

- транспортні витрати місцевого значення, що визначені з вартості бензину на місцеві пересування (понад 2700 кілометрів) за увесь час з дати призначення на суму 1487,80 грн.;

- транспортні витрати на поїздки на судові засідання у справі про банкрутство до м. Херсона на суму 1536,21 грн.;

- суми на шість днів відрядження у розмірі 1126,60 грн.;

- витрати на зв'язок, інформаційне забезпечення, поштові і канцелярські витрати на суму 934,95 грн.;

- витрати на оголошення 147,00 грн.;

- витрати на отримання відомостей з Держкомзему в сумі 86,00 грн.;

- отримання витягу з Єдиного держаного реєстру 64,80 грн.;

- витрати на оцінку майна 3000,00 грн.;

- судовий збір в сумі 180,95 грн.

Звіт про витрати ліквідатора розглянуто на засіданні комітету кредиторів 01.11.2013 року та затверджено комітетом (том 2 а.с. 142-145).

До складу витрат ліквідатором згідно розрахунків, наданих до суду 28.11.2013 року (том 3 а.с. 1-62), віднесено наступні: транспортні витрати місцевого значення, що визначені з вартості бензину на місцеві пересування (понад 2700 кілометрів) за увесь час з дати призначення на суму 1487,80 грн.; транспортні витрати на поїздки на судові засідання у справі про банкрутство до м. Херсона на суму 1536,21 грн.; суми на шість днів відрядження у розмірі 1126,60 грн.; витрати на зв'язок, інформаційне забезпечення, поштові і канцелярські витрати на суму 934,95 грн.; витрати на оголошення 147,00 грн.; витрати на отримання відомостей з Держкомзему в сумі 86,00 грн.; витрати на отримання витягу з Єдиного держаного реєстру 64,80 грн.; витрати на оцінку майна 3000,00 грн.; витрати на судовий збір в сумі 180,95 грн.

Суд, відхиляє заявлені ліквідатором вимоги в частині, якій ліквідатор не довів, що вони понесені у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків у цій справі, а саме: транспортні витрати місцевого значення, що визначені з вартості бензину на пересування по м. Нова Каховка, Каховка та інші (понад 2700 кілометрів) на суму 1487,80 грн.; суми коштів на відрядження у розмірі 1126,60 грн., оскільки правових підстав для їх нарахування ліквідаторові законодавством не передбачено; частину витрат на зв'язок, інформаційне забезпечення, поштові і канцелярські витрати на суму 534,95 грн.; витрати на оцінку майна 3000,00 грн. за відсутності факту понесення цих витрат.

Окрім того, суд зауважує, що зазначені витрати не можна вважати розумними і співрозмірними сумі зобов'язань, які боржник мав перед ДПІ.

Судом визнаються як такі, що понесені у зв'язку з виконанням ліквідатором своїх обов'язків у цій справі, та затверджуються наступні витрати: транспортні витрати на поїздки на судові засідання у справі про банкрутство до м. Херсона на суму 1536,21 грн.; витрати на зв'язок, інформаційне забезпечення, поштові і канцелярські витрати на суму 400,00 грн.; витрати на отримання відомостей з Держкомзему в сумі 86,00 грн.; витрати на отримання витягу з Єдиного держаного реєстру 64,80 грн.; витрати щодо сплати судового збору в сумі 180,95 грн.; витрати на оголошення в сумі 147,00 грн.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.

Враховуючи звіт ліквідатора та відомості, що боржником задоволено вимоги усіх кредиторів, провадження у справі підлягає припиненню.

Про припинення провадження у справі відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно ст. 49 ГПК України господарський суд має право покласти на сторону судовий збір незалежно від результатів вирішення справи, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Інші витрати, пов'язані з розглядом справи, також покладаються на винну сторону.

Стороною, винною у порушенні цієї справи про банкрутство є боржник, який не виконав своєчасно свого грошового зобов'язання та перестав звітувати перед державною податковою інспекцією про результати своєї підприємницької діяльності. Суд відносить судові витрати на боржника ОСОБА_1

Відповідно до положень ч. 12 ст. 3-1 та п. г) ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до інших судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, відносяться оплата послуг (винагороди), відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків.

Отже, боржник ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати судові витрати, сплативши ліквідатору Молошу Олегу Івановичу витрати, понесені при здійсненні повноважень у справі в сумі 2414,96 грн. (дві тисячі чотириста чотирнадцять гривень 96 копійок) та сплатити винагороду в сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Керуючись ст.ст. 3-1, 32, 47-49, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 80, 86 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Клопотання ліквідатора Молоша О.І. та комітету кредиторів задовольнити частково.

2. Затвердити звіт про витрати ліквідатора Молоша Олега Івановича у справі № 6/46-Б-10 про банкрутство Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 в сумі 2414,96 грн. (дві тисячі чотириста чотирнадцять гривень 96 копійок). В іншій частині клопотання про затвердження звіту про витрати відхилити.

3. Клопотання про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора Молоша Олега Івановича - відхилити.

4. Провадження у справі припинити.

5. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Молоша Олега Івановича, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, АДРЕСА_2 Херсонської області, судові витрати в сумі 2 414,96 грн. (дві тисячі чотириста чотирнадцять гривень 96 копійок) та винагороду за управління майном в сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

Суддя П.Д. Пригуза

Повний текст ухвали підписано 09.12.2013 року.