Постанова

від 03.12.2013 по справі 923/1060/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.Справа № 923/1060/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 03.12.2013р.:

від позивача: Ремша Д.С., за довіреністю б/н від 30.08.2013р.;

Скіць С.М., за договором №11/15 від 15.11.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 10 жовтня 2013 року

по справі №923/1060/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Юг-Торг"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія"

про стягнення 199949,70 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено до 03.12.2013р.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.12.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.10.2013р. по справі №923/1060/13 (суддя Людоговська В.В.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Юг-Торг" до Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" про стягнення 199949,70 грн.: з відповідача на користь позивача стягнуто суму боргу у розмірі 172425,41 грн., пеню у сумі 12931,91 грн., 3% річних у розмірі 4407,48 грн., інфляційні втрати у сумі 344,85 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3802,20 грн. та 14000 грн. в якості витрат на послуги адвоката, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений товар за договором поставки №08/05/12пр від 08.05.2012р., факт поставки товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами приймання-передачі, які підписані представниками обох сторін, при цьому, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.10.2013р. по справі №923/1060/13 в повному обсязі мотивуючи це тим, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні оформлені неналежним чином, оскільки не містять відомостей щодо осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та посилань на будь-яку довіреність, яка уповноважує особу на отримання товару, крім того, надані рахунки-фактури, які містяться в матеріалах справи, виписані без посилання на заявлений в позовних вимогах договір постачання №08/05/12пр від 08.05.2012р., скаржник зазначає, що надані позивачем податкові накладні не можуть бути належним підтвердженням реального факту поставки продукції, оскільки податкова накладна має юридичну силу лише разом із належно оформленими первинними документами, що підтверджують факт отримання товару, також судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права щодо стягнення судових витрат за послуги адвоката, оскільки не враховано як ціну позову, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, тому стягнута сума за послуги адвоката є неспіврозмірною з ціною позову.

18.11.2013р. від відповідача до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи

В судове засідання представник ПАТ "Таврійська будівельна компанія" не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.11.2013р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПАТ "Таврійська будівельна компанія", заслухавши представників позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіон-Юг-Торг" (позивач, постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Таврійська будівельна компанія" (відповідач, замовник) укладено договір поставки №08/05/12пр , за умовами якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність замовника товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в договорі, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його (п.1.3 договору).

Згідно з п.4.4 договору право власності на товар переходить до замовника з моменту отримання ним товару на станції вантажоодержувача по ж/д накладним, повного розрахунку за поставлений товар і підписання акту прийому-передачі уповноваженими представниками постачальника і замовника.

За умовами п.5.1 договору оплата товару здійснюється після підтвердження постачальника своєї готовності зробити відвантаження погодженої партії товару, замовник робить передплату на підставі наданого рахунку у розмірі 100% вартості погодженої партії товару і 100% вартості ж/д тарифу у безготівковому порядку в національній валюті.

У разі затримки оплати по рахунку за товар не у повному обсязі, замовник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки (п.6.3 договору).

Відповідно до п.7.1 договору постачальник зобов'язується протягом 20 днів з дати відвантаження товару передати замовнику наступні документи: рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, копії залізничних накладних/квитанцій, у випадку якщо інше не узгоджене сторонами в додатках до цього договору.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору постачальник передав, а замовник прийняв товар на загальну суму 847909,91 грн. на підставі видаткових накладних: №РН-0000054 від 21.05.2012р. на суму 78954,01 (з ПДВ), №РН-0000065 від 30.05.2012р. на суму 78954,01 грн. (з ПДВ), №РН-0000066 від 30.05.2012р. на суму 81714,56 грн. (з ПДВ), №РН-0000085 від 27.06.2012р. на суму 81272,78 грн. (з ПДВ), №РН-0000092 від 07.07.2012р. на суму 83070,41 грн. (з ПДВ), №РН-0000095 від 10.07.2012р. на суму 80910,41 грн. (з ПДВ), №РН-0000133 від 11.09.2012р. на суму 37949,72 грн. (з ПДВ), №РН-0000134 від 11.09.2012р. на суму 80910,41 грн. (з ПДВ), №РН-0000137 від 23.09.2012р. на суму 81272,78 грн. (з ПДВ), №РН-0000144 від 02.10.2012р. на суму 81990,41 грн. (з ПДВ), №РН-0000145 від 02.10.2012р. на суму 80910,41 грн. (з ПДВ), а також відповідно до актів прийому-передачі від 21.05.2012р., від 30.05.2012р., від 27.06.2012р., від 07.07.2012р., від 10.07.2012р., від 11.09.2012р., від 23.09.2012р., від 02.10.2012р., які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2013р. сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість замовника перед постачальником становить 192425,41 грн. (арк. спр. 41).

На виконання умов договору, 05.04.2013р. відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар на суму 20000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №724.

31.07.2013р. замовник отримав від постачальника претензію з вимогою здійснити оплату заборгованості за поставлений товар у сумі 172425,41 грн.

В порушення умов договору, відповідач не надав відповіді на претензію та не сплатив суму заборгованості, що стало підставою звернення ТОВ "Регіон-Юг-Торг" до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами про стягнення з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" основної суми боргу у розмірі 172425,41 грн., 3% річних у сумі 4407,48 грн., 344,85 грн. інфляційних втрат, пені у сумі 22771,96 грн.

17.09.2013р. від позивача до канцелярії господарського суду Херсонської області надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 14000 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що на підставі видаткових накладних: №РН-0000054 від 21.05.2012р. на суму 78954,01 (з ПДВ), №РН-0000065 від 30.05.2012р. на суму 78954,01 грн. (з ПДВ), №РН-0000066 від 30.05.2012р. на суму 81714,56 грн. (з ПДВ), №РН-0000085 від 27.06.2012р. на суму 81272,78 грн. (з ПДВ), №РН-0000092 від 07.07.2012р. на суму 83070,41 грн. (з ПДВ), №РН-0000095 від 10.07.2012р. на суму 80910,41 грн. (з ПДВ), №РН-0000133 від 11.09.2012р. на суму 37949,72 грн. (з ПДВ), №РН-0000134 від 11.09.2012р. на суму 80910,41 грн. (з ПДВ), №РН-0000137 від 23.09.2012р. на суму 81272,78 грн. (з ПДВ), №РН-0000144 від 02.10.2012р. на суму 81990,41 грн. (з ПДВ), №РН-0000145 від 02.10.2012р. на суму 80910,41 грн. (з ПДВ), а також відповідно до актів прийому-передачі від 21.05.2012р., від 30.05.2012р., від 27.06.2012р., від 07.07.2012р., від 10.07.2012р., від 11.09.2012р., від 23.09.2012р., від 02.10.2012р., які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін, позивач поставив відповідачу товар.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За умовами п.5.1 договору оплата товару здійснюється після підтвердження постачальника своєї готовності зробити відвантаження погодженої партії товару, замовник робить передплату на підставі наданого рахунку у розмірі 100% вартості погодженої партії товару і 100% вартості ж/д тарифу у безготівковому порядку в національній валюті.

В порушення умов договору, відповідач лише частково сплатив заборгованість за договором, що підтверджується виписками банку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Регіон-Юг-Торг" щодо стягнення з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" основного боргу у розмірі 172425,41 грн. грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ "Регіон-Юг-Торг", крім основного боргу просило стягнути з ПАТ "Таврійська будівельна компанія" пеню у розмірі 22771,96 грн.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі затримки оплати по рахунку за товар не у повному обсязі, замовник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки (п.6.3 договору).

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені, складений судом першої інстанції, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому вважає, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню на суму 12931,91.

У позовній заяві ТОВ "Регіон-Юг-Торг" також просило стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 4407,48 грн. та 344,85 грн. інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок розміру 3% річних та втрат від інфляції, апеляційний господарський суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Регіон-Юг-Торг" про стягнення із ПАТ "Таврійська будівельна компанія" 3% річних у сумі 4407,48 грн. та 344,85 грн. інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката у сумі 14000 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Тобто вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. №13-рп/2000.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру"; дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, що є адвокатом, визначено в ст.2 Закону України "Про адвокатуру" наступним чином: адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 Господарський процесуальний кодекс України передбачає відшкодування в якості судових витрат лише коштів, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвокатам, а не будь-яким представникам.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції,що позивачу на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються судові витрати на правову допомогу адвоката за рахунок відповідача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 10.10.2013р. по справі №923/1060/13 слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу ПАТ "Таврійська будівельна компанія"- без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.10.2013р. по справі №923/1060/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09.12.2013р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.