Постанова

від 26.11.2013 по справі 2а-9538/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Справа № 9104/5621/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова та товариства з обмеженою відповідальністю ,,Літера-Львів" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Літера-Львів" до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

29 серпня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Літера-Львів" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Галицькому районі м. Львова від 20 червня 2011 року № 0000802321 про нарахування товариству грошового зобов'язання та штрафних санкцій в розмірі 647492 грн. 75 коп..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року позов задоволено частково. Ухвалено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 року 2011 року № 0000802321 в сумі 560 220,25 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Галицькому районі м. Львова та ТзОВ ,,Літера-Львів" подали апеляційні скарги, оскільки вважають, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ДПІ у Галицькому районі м. Львова зазначає, що господарські операції між ТзОВ ,,Літера-Львів" та його контрагентом ТзОВ ,,Афіна-Букс" є нікчемними, оскільки згідно даних Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлена розбіжність на суму 619171,39 грн.. Крім того, станом на 31.03.2011 року кредиторська заборгованість позивача перед ТзОВ ,,Афіна-Букс" складала 6439847 грн.. Свідоцтво платника ПДВ ТзОВ ,,Афіна-Букс" анульоване 31.01.2011 року у зв'язку з неподанням протягом року декларацій по ПДВ.

За таких обставин податковий орган вважає правомірним своє податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

ТзОВ ,,Літера-Львів" свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на ті обставини, що свідоцтво платника ПДВ ТзОВ ,,Афіна-Букс" було анульоване 31.01.2011 року на підставі рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва за №53 форма №6-РПДВ. Тому ТзОВ ,,Літера-Львів" правомірно віднесло до складу подат кового кредиту суми ПДВ в розмірі суму 22890,28 грн. по податкових накладних, виданих ТзОВ ,,Афіна-Букс" до 31.01.2011 року.

Крім того, рішення ДПІ у Дарницькому районі м.Києва 31.01.2011 року за №53 форма №6-РПДВ про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ ,,Афіна-Букс" скасоване постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 19.09.2011 року.

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримала вимоги апеляційної скарги ДПІ у Галицькому районі м. Львова та просить їх задовольнити в повному обсязі, апеляційну скаргу позивача просить відхилити.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що не є перешкодою для розгляду справи у його відсутності на підставі вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова слід відхилити, а скаргу позивача задовольнити.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки ДПІ у Галицькому районі м.Львова 20 червня 2011 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000802321, яким ТзОВ ,,Літера-Львів" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 647492 грн. 75 коп. (531957,00 грн. основного платежу та 115535,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивач порушив вимоги п. 1.7.ст.1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" , п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з квітня по грудень 2010 року в розмірі 462 139 грн. та за січень 2011 року в розмірі 69 818 грн..

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, оскільки підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковою звітністю.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР ,,Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні приписи містять норми підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно акту перевірки за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року ТзОВ ,,Літера-Львів" задекларувало скоригований валовий дохід в сумі 18446448,00 грн., валові витрати в сумі 18286994,00 грн., податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 2291677,00 грн.. Перевіркою не встановлено їх заниження або завищення (т.1 а.с. 15, 17, 23). Також товариство задекларувало за вказаний період податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 1998928 грн.. Перевіркою встановлено його завищення на суму 619171,39 грн., а саме: за липень 2009 року на суму 70781,46 грн., за січень-грудень 2010 року - 525499,65 грн., січень 2011 року - 22890,28 грн. (т.1 а.с. 25).

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 16.01.2009 року ТзОВ ,,Літера-Львів"(покупець) та ТзОВ ,,Афіна Букс"(постачальник) уклали договір постачання № 4, згідно якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупцю товар в кількості, асортименті та в строки передбачені договором, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати книжкову продукцію та супутні товари.

Виконання умов договору оформлено видатковими накладними, прихідними накладними, податковими накладними, які позивачем внесені до реєстру податкових накладних. Факт перевезення товарів підтверджується товарно-транспортними накладними, актами прийому здачі виконаних робіт. Отриманні від ТзОВ ,,Афіна Букс" товари позивач оплатив, що підтверджується платіжними дорученнями. Всі копії зазначених первинних бухгалтерських документів є в матеріалах справи.

Відповідність вказаних документів вимогам Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а податкових накладних - вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість" податковим органом не спростовується.

Також податковим органом не заперечується факт використання товариством позивача придбаних товарів у власній господарській діяльності.

На час укладення договору та виконання господарських операцій з придбання товарів контрагент позивача був належним чином зареєстрований та мав свідоцтво платника ПДВ, а тому несплата податків цим контрагентом тягне за собою негативні наслідки лише для цього контрагента та не може бути підставою для визнання нікчемними договорів поставок товарів, реальність виконання яких підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, єдиною підставою для визнання правочинів між підприємством позивача та ТзОВ ,,Афіна Букс" нікчемними податковий орган зазначає лише наявність розбіжностей в базі даних ДПА.

Однак, листом від 29.09.2010 року № 20289/7/16-1617 Державна податкова адміністрація роз'яснила, що наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реального характеру господарських операцій між ТзОВ ,,Літера-Львів" та ТзОВ ,,Афіна Букс" , а тому позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ по вказаних господарський операціях.

Поряд з цим, колегія суддів визнає помилковими висновки суду першої інстанції щодо протиправного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011 року сум ПДВ в розмірі 69 818 грн..

Відповідно до пункту 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Оскільки свідоцтво платника ПДВ ТзОВ ,,Афіна Букс" анульоване 31.01.2011 року, апеляційний суд погоджується з доводами позивача щодо наявності у ТзОВ ,,Афіна Букс" права на виписку податкових накладних до вказаної дати та відповідно правомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту за січень 2011 року сум ПДВ по податкових накладних, виданих ТзОВ ,,Афіна Букс" у січні 2011 року.

Крім того, колегія суддів визнає необхідним відзначити, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2011 року у справі № 2а-3866/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року, визнано протиправним з дати його прийняття та скасовано рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 53 від 31.01.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ ,,Афіна Букс"; зобов'язано відновити реєстрацію в якості платника податку на додану вартість з внесенням відповідного запису до реєстру платників податку на додану вартість; зобов'язано відновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість № 100275786 від 28.03.2010 року.

Зазначеною постановою встановлено, що ТзОВ ,,Афіна Букс" подавало податкові декларації з ПДВ за період з січня по грудень 2010 року через канцелярію податкового органу, однак, останній відмовлявся їх приймати.

Вказана обставина, на думку апеляційного суду, пояснює розбіжність в даних Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань підприємства позивача і ТзОВ ,,Афіна Букс".

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За змістом п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів визнає правильним апеляційну скаргу ТзОВ ,,Літера-Львів" задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Виходячи з наведених підстав, апеляційну скаргу податкового органу слід залишити без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196 , п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова відхилити, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Літера-Львів" задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі № 2а-9538/11/1370 в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова від 20.06.2011 року 2011 року № 0000802321 в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 02 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим