Постанова

від 06.12.2013 по справі 922/2673/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа № 922/2673/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю. О.

за участю представників:

позивача - Вошевої Ю.В. (довіреність від 25.01.2013р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ИОВ", м. Харків (вх. № 2965Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2013р. по справі № 922/2673/13

за позовом Акціонерного товариства "Телемовна компанія "А/ТВК", м. Харків

до 1)Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "А/ТВК Актив", м. Харків

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ИОВ", м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", м. Київ

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013р. Акціонерне товариство "Телемовна компанія "А/ТВК", м. Харків звернулось до господарського суду з позовом про визнання права власності за АТ «Телемовна компанія «А/ТВК» на акції, емітовані АТ «Телерадіокомпанія Право А/ТВК», у кількості 1280 штук, номінальною вартістю 12800,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2013 р. у справі №922/2673/13 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю, визнано право власності за Акціонерним товариством "Телемовна компанія "А/ТВК" на акції, емітовані АТ "Телерадіокомпанія "Право А/ТВК", у кількості 1280 штук, номінальною вартістю 12800,00 грн. Судовий збір покладено на відповідачів.

3-й відповідач - ТОВ "ИОВ" не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Свою скаргу ТОВ «ИОВ» обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми Цивільного кодексу України щодо порядку та підстав для визнання права власності, а також норми презумпції правомірності правочину. Крім того, заявником зазначено, що у позивача відсутнє право власності на акції, оскільки вони у добровільному порядку відчужені позивачем на користь 2-го відповідача, про що свідчить доданий до апеляційної скарги копія договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-24 від 27.04.2007р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.11.2013р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013р. розгляд даної справи відкладено на 03.12.2013р.

У судове засідання 03.12.2013 р. представники відповідачів, зокрема і апелянта, а також третьої особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу ТОВ «ИОВ» залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2013р. без змін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

В ході проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків, статутної, бухгалтерської та іншої поточної документації позивачем було виявлено факт списання з його рахунку в цінних паперах акцій, які на підставі права власності належали позивачу.

Рахунок в цінних паперах № 114300002122000000075012 Акціонерного товариства «Телемовна компанія «А/ТВК» був відкритий та обслуговувався у ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис».

Відповідно до виписки про обіг на рахунку в цінних паперах № 065028 від 28.04.2007 року та згідно з Розпорядженням ПАТ «АКБ «Базис» № 416/07, 27 квітня 2007 року з рахунку Позивача було переведено акції, емітовані АТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК», у кількості 1280 штук, номінальною вартістю 12800,00 (дванадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) гривень.

Відповідно до інформації, роздрукованої з офіційного сайту Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (www.smida.gov.ua), яке здійснює організаційне, технічне та ресурсне забезпечення реалізації повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на сторінці емітента АТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК» (Код ЄДРПОУ - 22722874) зазначено, що:

- станом на перший квартал 2007 року, Позивачу належать прості іменні акції в документарній формі існування в кількості 2636 штук, номінальною вартістю 26360,00 (двадцять шість тисяч триста шістдесят грн. 00 коп.) гривень, що становить 34,9973% статутного капіталу АТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК»;

- станом на другий квартал 2007 року, позивачу належать прості іменні акції в документарній формі існування в кількості 1318 штук, номінальною вартістю 13180,00 (тринадцять тисяч сто вісімдесят грн. 00 коп.) гривень, що становить 17,4987% статутного капіталу АТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК». Власником простих іменних акцій в документарній формі існування в кількості 1280 штук, номінальною вартістю 12800,00 (дванадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) гривень, що становить 16,9942% статутного капіталу АТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК», які належать Позивачу, зазначено ТОВ «Телерадіокомпанія «А/ТВК Актив».

- станом на третій квартал 2011 року, прості іменні акції в документарній формі існування в кількості 1280 штук, номінальною вартістю 12800,00 (дванадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) гривень, що становить 16,9942% статутного капіталу АТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК», власником яких раніше зазначалось ТОВ «Телерадіокомпанія «А/ТВК Актив» перейшли до ТОВ «ИОВ».

Таким чином, з урахуванням зазначеного перерозподілу, власником простих іменних акцій в документарній формі існування в кількості 3057 штук, номінальною вартістю 30570,00 (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят грн. 00 коп.) гривень, що становить 40,5868% статутного капіталу АТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК» визначено ТОВ «ИОВ».

Як зазначає позивач, жодного іншого підтвердження переведення акцій на рахунок 2-го, а потім і 3-го відповідача у нього відсутні.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що переведення акцій з рахунку в цінних паперах АТ «Телемовна компанія «А/ТВК» 27.04.2007р. відповідно Розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Базис» №416/07 було здійснено на виключно незаконних підставах без жодного звернення та повідомлення їх власника (АТ «Телемовна компанія «А/ТВК») або належного оформлення документів. Позивач зазначає, що не надавав згоди на вчинення правочину, а також не мало можливості дізнатись про факт його укладання та наслідки. А його право власності на емітовані АТ «Телерадіокомпанія «Право А/ТВК» акції підтверджується періодичною випискою про обіг на рахунку в цінних паперах № 065028 (а.с. 13-18). Таким чином, спір виник стосовно права власності на прості іменні акції емітовані у документарній формі існування (а.с. 13-15) які у наступному були переведені у без документарну (а.с.16-18).

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд встановив наявність підстав для визнання права власності на акції, емітовані АТ «Телерадіокомпанія Право А/ТВК», у кількості 1280 штук, номінальною вартістю 12800,00 грн.

З таким висновком погоджується колегія суддів, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997 року іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Право власності на цінні папери на пред'явника, випущені в документарній формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів. У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на пред'явника право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Частиною 4 статті 5 згаданого Закону визначено, що підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери.

Пунктом 2.1. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року за № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ що виникають з корпоративних відносин" господарським судам роз'яснено, що при вирішення спорів між акціонером та акціонерним товариством необхідно враховувати, що відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підтвердженням права власності на цінні папери у документарній формі є сертифікат, а на цінні папери, випущені у бездокументарній формі, або знерухомлені (тобто переведені з документарної форми у бездокументарну), - виписка з рахунку у цінних паперах.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 ЦК України права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). Особа, яка передає право за цінним папером (індосант), відповідає лише за недійсність відповідної вимоги і не відповідає за її невиконання.

Статтею 163 ГК України передбачено, що іменні цінні папери передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи), якщо інше не передбачено законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі. Отже, перехід прав за цінним папером є шляхом (способом) передачі іменних цінних паперів.

Пунктом 14 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів від 17.10.2006 N 1000 затвердженого Рішенням ДКЦПФР і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2007 р. за N 49/13316 передбачено, що для внесення у систему реєстру записів про перехід прав власності за цінними паперами за наслідками цивільно-правових договорів реєстроутримувачу надається, серед інших документів, оригінал або нотаріально засвідчена копія цивільно-правового договору, який підтверджує перехід права власності на цінні папери.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 року, до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Отже, відчуження акцій повинно відбуватися шляхом відступлення права вимоги (цесії), тобто за правилами, передбаченими статтями 512 - 519 ЦК України.

В свою чергу, акції можуть бути предметом договору купівлі-продажу, дарування, міни, ренти; вони можуть бути вкладом до статутного капіталу іншої юридичної особи. Незалежно від того, який саме договір укладається, для усіх договорів щодо акцій можна визначити певні загальні положення, яких слід дотримуватися.

Частиною 3 статті 81 ГК України встановлено, що акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Зазначене положення є імперативним, а тому поширює свою дію на всі договори щодо відчуження акцій, що укладаються незалежно від того, чи передбачено дане положення самими установчими документами товариства, а відповідно до ч. 2 ст. 147 ЦК України, учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Проте, в матеріалах справи відсутні цивільно-правові угоди, на підставі яких акції позивача відчужені на користь 2-го відповідача. У відзиві на позовну заяву ПАТ «АКБ «Базис» зазначено, що всі документи, на підставі яких прводилась перереєстраці права власності на цінні папери позивача були передані на зберігання до депозитарію Приватному акціонерному товариству «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів», який згодом перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках».

До апеляційної скарги, 3-м відповідачем надано копію договору №Б-24 від 27.04.2007р., відповідно до якого позивач продав, а 1-й відповідач придбав у власність іменні прості акції у кількості 1280 шт. за ціною 10,00 грн. на 1 акцію.

Проте, вказаний договір не може вважатись належним доказом у справі, оскільки згідно положень частини 1 статті 101 ГПК України не може бути прийнятий у якості доказів до суду апеляційної інстанції, оскільки апелянт не обґрунтував причин, по яким вказаний договір не було надано суду першої інстанції.

З матеріалів даної справи вбачається, що судом першої інстанції вжито всіх заходів щодо повного та всебічного розгляду справи, оскільки неодноразово витребувались від відповідачів та третьої особи докази правомірності переходу права власності на предмет спору (а.с. 2, 68, 103 т. 1), які так і не були надані суду, що підтверджує їх відсутність у матеріалах справи.

Крім того, позивачем зазначено, що на протязі тривалого часу він не отримував жодного повідомлення про проведення щорічних чергових або позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Телерадіокомпанія Право А/ТВК», у зв'язку з чим не мав можливості приймати належної участі в його управлінні та дізнаватись про зміни в складі акціонерів товариства. Зазначене також не спростоване відповідачами.

Таким чином, матеріали справи не містять жодного цивільно-правового договору яким би було здійснено перехід права власності на акції від позивача, також відсутні документи, які б підтверджували вчинення передавальних написів на цінних паперах (індосаментів), розпоряджень щодо списання акцій Позивачем з власного рахунку, тощо.

Враховуючи положення статті 33 ГПК України щодо обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставі своїх вимог та заперечень, відповідачами по справі не доведено правомірності переходу права власності на акції позивача на їх користь, а тому не встановлено дотримання сторонами визначеного діючим законодавством порядку відчуження цінних паперів, зокрема акцій, чим порушено право власності позивача на них.

Згідно частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже доводи апелянта стосовно правомірного переведення акцій на користь іншої особи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого, рішення господарського суду у справі № 922/2673/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу 3-го відповідача -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ИОВ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2013р. по справі №922/2673/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 06.12.2013р.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Т.В. Кравець

Суддя О.О. Крестьянінов