Рішення

від 09.12.2013 по справі 904/7728/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.13р. Справа № 904/7728/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "Мідас КР Плюс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення збитків в розмірі 176 649 грн. 85 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Іванова Ж.Ю., дов. №3 від 31.07.2013 року;

від відповідача: Абусов О.М., дов. №б/н від 30.10.2013 року;

СУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство "ХайдельбергЦемент Україна" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "МІДАС КР ПЛЮС" (далі-Відповідач) про стягнення збитків в сумі 176 649 грн. 85 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок невиконання Відповідачем умов Договору №2293 від 18.05.2010 року, Позивачем понесені збитки у розмірі вартості втраченого цементу з вини Відповідача.

31.10.2013 року Позивач направив на адресу господарського суду доповнення до позовної заяви.

31.10.2013 року Відповідач направив на адресу господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в позові відмовити.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні посилаючись на доводи вказані у відзиві на позов, просить суд в задоволенні позову Позивачу відмовити.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

З 05.12.2013 року у справі оголошувалась перерва до 09.12.2013 року.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Відповідно до нової редакції статуту Відповідача, затвердженого рішенням власників підприємства від 11.12.2012 року, державну реєстрацію якого проведено 11.12.2012 року за №12271050011010314, Приватне підприємство "Мідас КР Плюс" є правонаступником Приватного підприємства "ОА СІЧ" (а.с. 92-93).

18.05.2010 року між Позивачем (далі-Замовник) та Відповідачем (далі-Виконавець) був укладений Договір №293 від 18.05.2010 року (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по цілодобовій охороні об'єкту, майна та товарно-матеріальних цінностей Замовника , що знаходяться на ньому, забезпеченню на території Об'єкту охорони додержання пропускного та внутрішньо об'єктного режиму, а також прийняття необхідних заходів по припиненню та запобіганню злочинів та правопорушень на території Об'єкту охорони.

Об'єктом охорони, який охороняється Виконавцем (Відповідачем) серед іншого є територія Криворізького заводу ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (п. 1.2. Договору).

Умовами пункту 2.3 Договору на Відповідача серед іншого були покладені обов'язки по забезпеченню цілодобової (без перерв та вихідних) охорони об'єкту , згідно умов Договору.

Як вказує Позивач в своїй позовній заяві, в ніч з 20 на 21 жовтня 2010 року була здійснена крадіжка майна Позивача - цементу в кількості 209,773 тон та вугілля в кількості 281,680 тон.

Як вбачається з позовної заяви, 21.10.2010 року дії злочинців були припинені співробітниками УСБУ в Дніпропетровській області, а викрадене майно було вилучено у злочинців та долучено до матеріалів карної справи в якості речових доказів.

02.11.2010 року слідчим слідчого відділу УСБУ в Дніпропетровській області, цемент в кількості 209,773 тон був переданий представнику Позивача (начальнику цеху відправки готової продукції Позивача Тутат В. М.) на відповідальне зберігання, що підтверджується Актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 02.11.2010 року в якому представник Позивача був під підпис попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату переданого на зберігання майна (а.с. 61).

Згідно Акту приймання-передачі предметів по карній справі від 25.01.2011 року Позивачу був переданий цемент в кількості 209,773 тон та вугілля в кількості 281,680 тон, які передані Позивачу після ознайомлення його з постановою від 20.01.2011 року про повернення речових доказів по карній справі №281. (а.с. 45).

Таким чином з моменту крадіжки цементу (21.10.2010 року) до моменту його повернення Позивачу (25.01.2011 року) пройшло майже 96 діб.

25.01.2011 року, після прийняття Позивачем цементу в кількості 209,773 тони, його було передано до лабораторії з контролю виробництва Позивача (свідоцтво про атестацію № ПЄ 0061/2008 видане 24.11.2008 року Державним підприємством «Криворізький науково-виробничій центр стандартизації, метрології та сертифікації», строком дії до 24.11.2011 року (а.с. 47, 48-50)) для проведення випробувань, якими виявлено, що цемент скомковався внаслідок перевищення строку його зберігання, а саме більше 60 днів (а.с. 62).

Згідно з п. 3.7.1 ДСТУ Б В.27-46-96 "Цементи загальнобудівельного призначення" строк зберігання цементу із збереженням його властивостей складає 60 діб (а.с. 119-123), вказане також підтверджується Документом про якість 11730 Партія № 269 (а.с. 115).

Згідно Акту від 25.01.2011 року встановлено, що спірний цемент не підлягає реалізації, а може бути використаний лише в якості мінеральної добавки та підлягає переведенню в об'єднаний склад для подальшого використання (а.с. 46).

За Актом на оприбуткування матеріальних цінностей від 14.02.2011 року, який складений комісією Позивача у складі 3 осіб, викрадений та повернутий цемент у кількості 209,773 тон з підстав не можливості його реалізації та належної повторної переробки, був прийнято Позивачем в якості шлаку б/у за номенклатурним номером 60448824 за загальною вартістю в сумі 7 425, 96 грн. (а.с. 64, 128), так як відповідно до вказаного вище ДСТУ Б В.27-46-96 "Цементи загальнобудівельного призначення" до цементу марки, який був викрадений (Журнал про відгрузку цемента ПЦ ІІ/Б-Ш-400 партії №268 від 20-21.10.2010 року (а.с.116-118) у якості складової використовується шлак (а.с. 121).

Прийнятий Позивачем за номенклатурним номером 60448824 шлак у кількості 209,773 тн., загальною вартістю в сумі 7 425, 96 грн., був згідно звіту про рух сировини, незавершеного виробництва, півфабрикатів та виготовленої продукції за квітень місяць 2011 року Позивача (а.с. 128-129) був оприходуваний до наявного залишку на складі шлаку (103,150 тн., на суму 3 651,51 грн., що також становить 3 651,51грн./103,150 тн.=35,40 грн./тн.) та загальна його кількість стала 312,923 тн.

Отже, в період часу між крадіжкою спірного цементу 21.10.2010 року та до повернення його Позивачу за актом приймання передачі від 25.01.2011 року минуло більше ніж 60 діб, встановлених для зберігання даного виду продукції.

Згідно даних Позивача (а.с. 51) вартість 1 тони цементу марки ПЦ ІІ/Б-Ш-400 станом на 18.06.2013 року становить 877,50 грн. без ПДВ, (а.с. 51), яка залишається не змінною на час розгляду справи.

З доповнень до позовної заяви Позивача (а.с. 59) стосовно розрахунку заявлених позовних вимог вбачається, що розрахунок наданий Позивачем складається з 209,773 тн. - кількості пошкодженого цементу, 877,50 грн. - ціна 1 тн. цементу марки ПЦ ІІ/Б-Ш-400 (насипом) без ПДВ на умовах самовивозу станом на день подання позову та 7 425, 96 грн. (209,773 тн. х 35,40 грн.) - вартість поверненого майна, де 35,40 грн. - ціна оприбуткованого шлаку б/у за тн.

209,773 тн. х 877,50 грн. - 7 425,96 грн. - 176 649,85 грн.

Таким чином загальна вартість збитків, яку просить стягнути Позивач з Відповідача складається з розміру кількості втраченого цементу на суму в розмірі 176 649,85 грн., доказів відшкодування якої, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Обставини здійснення крадіжки встановлені вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03.05.2012 року, законність та обґрунтованість якого підтверджені ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.11.2012 року по справі №11/490/1989.12 (а.с. 25-44, 69-71).

Розглядаючи вказані позовні вимоги, необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 5.10 вказаного вище Договору № 293 від 18.05.2010 року встановлена відповідальність Відповідача у разі розкрадання, знищення або пошкодження майна Позивача, яке знаходиться на території Об'єкту, у вигляді відшкодування Відповідачем Позивачу шкоди, у випадку не належного виконання Виконавцем обов'язків за Договором.

Розмір збитків, за наявності вини Виконавця, встановлюється в порядку, визначеним Договором у відповідності з діючим законодавством (п. 5.11 Договору).

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частина 3 вказаної ст.. 225 ГК України, встановлює, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачене законом чи договором, враховуються ціни, які існували за місцем виконання зобов'язання на день подачі в суд відповідного позову про стягнення збитків.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що:

1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Доводи Відповідача викладені у відзиві на позовну заяву направлену на адресу суду 31.10.2013 року, спростовуються доказами наданими сторонами до справи, та фактами встановленими судом при розгляді вказаної справи.

На підставі викладеного, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України), суд доходить висновку, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача на користь Позивача 176 649 грн. 85 коп. - збитків.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до платіжного доручення №443 від 27.09.2013 року (а.с.8) сплачена сума судового збору у розмірі 3 681,52 грн.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 2 відсотки від ціни позову, тобто у сумі 3 533 грн. 00 коп.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 148 грн. 52 коп. , яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 47, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст.. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідас КР Плюс" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Іллічівська, 41, оф. 16, ЄДРПОУ 35927750) на користь Публічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1, ЄДРПОУ 0029223) 176 649 грн. 85 коп. - збитків, 3 533 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повернути з Державного бюджету України Публічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 1, ЄДРПОУ 0029223) зайво сплачений судовий збір в сумі 148 грн. 52 коп. , перерахований платіжним дорученням №443 від 27.09.2013 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №904/7728/13 (а.с. 8).

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

09.12.13р.