cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/2890/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будмет-2» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Будмет-2» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 №0001772301.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Будмет-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Стироплен» за весь період діяльності.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 04.04.2013 №218/22-2/34275989, згідно висновків якого встановлено порушення:
- ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Будмет-2» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий на порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.
- п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту, який задекларований в деклараціях з податку на додану вартість за ІІІ-й квартал 2012 року.
На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2012 №0001772301, яким ПП «Будмет-2» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 10339,00 грн., з яких - 8271,00 грн. за основним платежем, та 2068,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
В ході перевірки податковим органом було встановлено, що від ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 20.02.2013 р. №91/22-70/35872120 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ТД «Стироплен» (код за ЄДРПОУ 35872120) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2012 року. За результатами перевірки не встановлено факту реального здійснення господарських операцій TOB «ТД «Стироплен» (код за ЄДРПОУ 35872120) встановлено, що правочини укладені між TOB «ТД «Стироплен» (код за ЄДРПОУ 35872120) та контрагентами-покупцями та постачальниками відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу, мають ознаки фіктивності. Крім того, підприємство за податковою адресою не знаходиться.
З матеріалів справи вбачається, що ПП «Будмет-2» у липні 2012 року мало господарські взаємовідносини з ТОВ «ТД «Стироплен» з придбання товарів (швелер, труба, кут).
За наслідками вказаних господарських операцій ПП «Будмет-2» сформовано податковий кредит у 2012 році на підставі податкової накладної від 26.07.2012 № 261 та видаткової накладної від 26.07.2012 № РН-26071, згідно яких ним оплачено на користь ТОВ «ТД «Стироплен» кошти в сумі 49 628,44 грн., в т.ч. ПДВ - 8 271,41 грн.
При цьому необхідно зазначити, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Разом з тим, позивачем не надано жодної товаросупроводжувальної документації на підтвердження факту постачання продукції.
При цьому необхідно зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля (які складаються згідно з пунктом 1.3 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 07.08.1996 № 228/253, для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту), а також за відсутність інших первинних документів, які б достовірно засвідчили дійсний обсяг, зміст наданих послуг з перевезення (зокрема, транспорт, яким перевозився вантаж, докази виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо) виключає можливість встановлення факту реального виконання таких послуг.
Також, необхідно зазначити, що позивачем не надано доказів подальшої реалізації продукції, виготовленої з матеріалів, отриманих від ТОВ «ТД «Стироплен», тобто позивачем не було доведено використання таких ТМЦ в своїй господарській діяльності.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що позивачем не було надано всіх належних первинних документів та не доведено в повному обсязі реальність господарських операцій з ТОВ «ТД «Стироплен».
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення, винесеного відповідачем.
Вказаним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав і ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «Будмет-2» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 207 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2013 |
Оприлюднено | 10.12.2013 |
Номер документу | 35854127 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Гром Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні