Постанова

від 05.12.2013 по справі 923/695/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 923/695/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПриватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.10.13 у справі№ 923/695/13 Господарського суду Херсонської області за позовомПриватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" доВиконавчого комітету Стрілківської сільської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаСтрілківська сільська рада простягнення 177 041,66 грн.

за участю представників сторін від:

позивача : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,

відповідача : Пономарьов О.П. (голова),

третьої особи : Пономарьов О.П. (голова).

ВСТАНОВИВ:

Приватне спеціалізоване виробниче підприємство "Аском" звернулося з позовом до Виконавчого комітету Стрілківської сільської ради, у якому, з урахуванням уточнення вимог, просило стягнути 139 566,07 грн. інфляційних втрат та 50 345,28 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на умови угоди про забезпечення виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 14.08.09, укладеної між позивачем, Стрілківською сільською радою та Виконавчим комітетом Стрілківської сільради. Вказаною угодою фактично здійснено заміну боржника - Стрілківську сільраду на Виконавчий комітет Стрілківської сільради та у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання останньому і нараховані до стягнення інфляційні втрати та річні. При цьому позивач посилався на приписи статей 520, 521, 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22.07.13, ухваленим суддею Ярошенко В.П., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення суд виходив з доведеності матеріалами справи порушення виконкомом Стрілківської сільради умов угоди від 10.04.12 щодо виконання грошового зобов'язання, з огляду на що, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення нарахованих річних та інфляційних. При цьому суд керувався приписами статей 520, 521, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Колоколов С.І. - головуючий, Разюк Г.П., Петров М.С., постановою від 03.10.13 перевірене рішення місцевого господарського суду частково скасував, виклавши резолютивну частину рішення у редакції, згідно з якою позов задовольнив на суму 10 149,42 грн. 3 % річних. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, апеляційний суд виходив з безпідставності нарахування позивачем інфляційних та річних до моменту укладення позивачем з виконкомом Стрілківської сільради угоди, оскільки обов'язок зі сплати заборгованості виник у останнього тільки з 10.04.12. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 525, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Приватне спеціалізоване виробниче підприємство "Аском" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник вказує на неврахування апеляційним судом того, що з укладенням вказаної угоди виконкомом Стрілківської сільради прийняв на себе зобов'язання зі сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 520, 521, 625 Цивільного кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О.,пояснення представника відповідача та третьої особи, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.04.12 між Стрілківською сільською радою (сторона-1), Виконкомом Стрілківської сільради (сторона - 2) та ПСВП "Аском" (сторона - 3) укладено угоду, за умовами якої сторона-1 на підставі рішення сесії сільської ради № 338 від 06.04.12 доручає стороні-2 виконати на користь сторони-3 рішення господарського суду Херсонської області від 14.08.09 у справі № 7/146-09, а саме сплатити стороні-3 760 574,93 грн., а сторона-2 погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання у розмірі 760 574,93 грн., що визнане рішенням суду (пункт 1 угоди). Відповідно до пункту 2 угоди суму боргу, зазначену в пункті 1 угоди, сторона-2 зобов'язується сплатити стороні-3 шляхом перерахування на рахунок останнього, починаючи з квітня 2012 року рівними частинами у розмірі 50 000 грн. до повного погашення суми боргу. Останній платіж у розмірі 60 574,93 грн. сторона-2 повинна внести на рахунок сторони-3 у червні 2013 року. Угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до повної сплати сумі боргу до 01.07.13 (пункт 6 угоди). Судами установлено, що на виконання умов угоди Виконкомом Стрілківської сільради було перераховано на рахунок позивача кошти у розмірі 100 000 грн., що підтверджується банківськими виписками. Установлено судами і те, що на час розгляду справи непогашеною залишилася сума боргу у розмірі 660 574,93 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом о позову є вимога Приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" до Виконкому Стрілківської сільради про стягнення 139 566,07 грн. інфляційних втрат та 50 345,28 грн. 3% річних. Підставою позову визначено неналежне невиконання Виконкомом Стрілківської сільради укладеної угоди в частині своєчасного погашення боргу. Відповідно до приписів статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Приписами статті 521 Цивільного кодексу України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Дана норма кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Повторно розглянувши спір апеляційний господарський суд встановив, що за умовами угоди обов'язок зі сплатити на користь позивача заборгованості у розмірі 760 574,93 грн. виник у Виконкому Стрілківської сільради тільки з квітня 2012 року. З огляду на що, визнається правомірним висновок апеляційного суду про безпідставність вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих позивачем за період до укладення 10.04.12 угоди з Виконкомом Стрілківської сільради. Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки спростовуються встановленими апеляційним судом обставинами. Колегія суддів також зазначає, що скаржник в касаційній скарзі вказує і на питання, які стосуються оцінки доказів. Згідно з частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного спеціалізованого виробничого підприємства "Аском" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.13 у справі № 923/695/13 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець