Постанова

від 05.12.2013 по справі 910/11728/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 910/11728/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Середа О.О. - дов. від 01.07.13, касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Аероклуб ЛТД" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.10.13 у справі№910/11728/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр інформаційних технологій авіаперевезень" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аероклуб ЛТД" простягнення 7903,69 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інформаційних технологій авіаперевезень" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероклуб ЛТД" 7206,00 грн. боргу і 697,69 грн. пені. Позивач посилався на несплату відповідачем послуг за договором №173/Ц від 06.05.10.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.13 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4800 грн. боргу і 89,94 грн. пені. Місцевий господарський суд дійшов висновку про несплату відповідачем абонентської плати за спірним договором. В іншій частині позову відмовлено через необґрунтованість та помилковість здійсненого позивачем розрахунку. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 11, 509, 524-526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, статті 232 Господарського кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 10.10.13 (судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аероклуб ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову і рішення у справі та відмовити у позові. Скаржник посилається на порушення господарськими судами приписів статей 525, 626, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 33, 34, 43, 111 10 Господарського процесуального кодексу України. Товариство не погоджується з висновком судів про наявність підстав для стягнення з відповідача плати за спірним договором, оскільки послуги за таким договором не надавалися. Він посилається на те, що відповідача не було підключено до системи бронювання авіаперевезень "Сирена".

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.05.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аероклуб ЛТД" - замовником і Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інформаційних технологій авіаперевезень" - виконавцем був укладений договір №173/Ц. За умовами цього договору виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги центрів бронювання авіаперевезень (ЦБА) системи "Сирена" і послуги розподільчих систем IPC "TAIS CRS" та ГРС "Сирена-Трэвел" для забезпечення взаємодії з центрами бронювання авіаперевезень СНД. Відповідно до пункту 2.5 договору замовник зобов'язався надати виконавцю перелік власних пультів для підключення до системи. Згідно з додатком №2 до договору технологічною адресою пульта, який належить підключити до ЦБА "УКР", є СИПД50. Вартість послуг і порядок розрахунків сторонами визначені у розділ 5 договору (пункти 5.1-5.5). Так, замовник зобов'язався щомісячно на підставі рахунку упродовж 10 робочих днів наступного місяця перерахувати виконавцеві вартість послуг, тарифи на які встановлені додатком №1 до договору (пункти 5.3, 5.4 договору). Абонентська плата за кожен пульт відповідно до додатку №1 до договору сторонами була визначена у розмірі 150 грн. з ПДВ. За порушення строків оплати сторони обумовили нарахування пені (пункт 6.1 договору). В процесі розгляду спору господарськими судами попередніх інстанцій було установлено, що відповідач є споживачем послуг системи бронювання авіаперевезень "Сирена" з системною адресою офісу 4ЛСИП та пульт СИПД50, що розміщений за адресою: 04073, м. Київ, вул. Рилєєва,10-А, офіс 225-228. Відповідач, як установили суди, з 18.05.10 був підключений до системи бронювання авіаперевезень "Сирена" з системною адресою офісу 4ЛСИП, пульт СИПД50. Після підключення відповідача до системи бронювання авіаперевезень ЗАТ "Сирена-Тревел" включило його до звіту заброньованих місць. Установлено судами і те, з підтвердженням матеріалами справи, що упродовж липня 2010 року - січня 2013 року відповідач не сплачував абонентську плату за спірним договором. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інформаційних технологій авіаперевезень" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероклуб ЛТД" 7206,00 грн. боргу і 697,69 грн. пені. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. Статтею 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами частини 1 статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. У відповідності до приписів статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися, зокрема неустойкою. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України). Як вже зазначалося, за порушення строків оплати за договором (пункт 6.3) сторони передбачили нарахування пені. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, господарські суди установили, що позивачем були надані відповідачеві послуги за договором №173/Ц від 06.05.10, проте відповідачем в порушення його умов плата не вносилася. Відтак, сума боргу відповідача становить 4800 грн. При цьому, як установили суди, з підтвердженням матеріалами справи, відповідач не сплатив заборгованості після виставлення рахунків та пред'явлення претензії. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Виходячи з того, що судами установлено факт надання позивачем відповідачеві послуг та порушення останнім своїх договірних зобов'язань в частині проведення розрахунків за договором від 06.05.10, колегія суддів погоджується з висновком судів про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача боргу і пені (у перерахованому судом розмірі). Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами; їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції; та вони стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.13 у справі №910/11728/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероклуб ЛТД" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець