Постанова

від 05.12.2013 по справі 904/8528/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 року Справа № 904/8528/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Гаврилову О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Сидорук І.А., представник за довіреністю № 2013/07-01 від 01.10.2013 р.;

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УНМАК» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 р. у справі № 904/8528/13 (суддя Петренко І.В.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-Юг», м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Альянс Груп», м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «УНМАК», м. Вольнянськ, Запорізької області

про стягнення 827 840,30 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 р. у справі № 904/8528/13 задоволено клопотання ТОВ «Сапсан-Юг» про забезпечення позову. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ «УНМАК» в межах суми позову, що знаходиться на розрахункових рахунках:

1. р/р 26005000005138 в ПАО «Кредит Агреголь Банк», м. Запоріжжя, МФО 300614;

2. р/р 26000419031 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 380805;

3. р/р 26000224507 в ЗОДАГ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» м. Запоріжжя, МФО 13827;

4. р/р 26006420580200 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;

5. р/р 26005420580201 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005;

6. р/р 2600830383601 в ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», МФО 305749;

7. р/р 26042007875443 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614;

8. р/р 26003419027 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 380805; та на всі інші розрахункові рахунки, виявлені державним виконавцем під час виконання судової ухвали.

Заборонено ТОВ «УНМАК» вчиняти дії щодо відчуження (продажу, дарування, міни, передавати в залог та іпотеку тощо) рухомого та нерухомого майна, що належить ТОВ «УНМАК».

Непогоджуючись з ухвалою господарського суду ТОВ «УНМАК» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 р. по справі № 904/8528/13 скасувати, судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована передчасністю та протиправністю прийнятої господарським судом Дніпропетровської області ухвали про забезпечення позову.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що твердження позивача про неплатоспроможність ТОВ «УНМАК» не підтверджено жодним належним документом. Водночас ТОВ «УНМАК» є великим та постійно діючим підприємством з виробництва борошна пшеничного з річним доходом понад 40 мільйонів гривень, що підтверджує платоспроможність підприємства.

Також, апелянт наголошує на тому, що обрані місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову можуть потягнути за собою наслідки повного припинення господарської діяльності ТОВ «УНМАК».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р., апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 05.12.2013 р. об 11:00 год.

Представник відповідача-2 (скаржник) явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином (а. с. 40).

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував на ухилення відповідачем-2 від виконання своїх зобов'язань та небажання виконати їх належним чином, у зв'язку з чим просив ухвалу місцевого господарського суду від 07.11.2013 р. у справі 904/8528/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "УНМАК" без задоволення.

Відповідач-1 відзив на апеляційну скаргу не надав, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Абзацом 1 п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку колегії суддів неявка у судове засідання представників відповідача-1 та 2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

05.12.2013 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд ухвалою від 07.11.2013 р. у справі № 904/8528/13 задовольнив клопотання ТОВ «Сапсан-Юг» про забезпечення позову, наклав арешт на грошові кошти ТОВ «УНМАК» в межах суми позову, які знаходяться на банківських рахунках та заборонив ТОВ «УНМАК» вчиняти дії щодо відчуження (продажу, дарування, міни, передавати в залог та іпотеку тощо) рухомого та нерухомого майна, що належить ТОВ «УНМАК».

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що господарським судом спір по суті не вирішено, а лише призначено справу до розгляду, разом з тим, існує об'єктивна можливість того, що будь-які дії стосовно предмету спору можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Колегія суддів із законністю та обґрунтованістю вказаного висновку не може погодитись, з огляду на наступне.

Згідно ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 21.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року N 2 (далі - постанова ВГСУ № 16), відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів зокрема з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Згідно п. 3 постанови ВГСУ № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання , якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Між тим, розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий господарський суд, не надав оцінку обґрунтованості доводів заявника, не навів докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Крім того, вживаючи заходи щодо забезпечення позову, зокрема - заборону відповідачеві відчуження рухомого майна, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вжиття вказаних заходів може призвести до припинення господарської діяльності відповідача-2.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що прийнята місцевим господарським судом ухвала про забезпечення позову, не відповідає розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а тому її слід скасувати, як незаконну.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача по справі ТОВ «Сапсан-Юг».

Переплачені ТОВ «УНМАК» 0,50 грн. судового збору, за платіжним дорученням від 12.11.2013 р. № 759 підлягають поверненню заявнику.

З урахуванням вищезазначеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УНМАК» задовольнити, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 р. у справі № 904/8528/2013 скасувати.

Матеріали оскарження ухвали № 904/8528/13 направити до господарського суду Дніпропетровської області.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УНМАК» (вул. Шевченка, 75, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, індекс 70002, на р/р 26006420580200, Банк: ПАТ «УкрСиббанк», м. Запоріжжя, МФО 351005, код ЄДРПОУ: 35914495) 0,50 грн. (п'ятдесят копійок) судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 12.11.2013 р. № 759.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 10.12.2013 р.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд