Постанова

від 27.03.2014 по справі 904/8528/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року Справа № 904/8528/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіФролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у справі№ 904/8528/13 господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-Юг" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Альянс Груп", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангстрем Континенталь" простягнення 827 840, 30 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Сидорук І.А. дов. № 24-1/12 від 24.12.2013 року, - відповідачів:ТОВ "Бізнес Альянс Груп": не з'явився, ТОВ "УНМАК": Дядько А.С. дов. б/н від 12.08.2013 року, Заболотний О.А. дов. б/н від 19.03.2014 року, - третьої особи:Базарна І.О. дов. № 06/12 від 06.12.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапсан-Юг" (далі за текстом - ТОВ "Сапсан-Юг") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Альянс Груп" (далі за текстом - ТОВ "Бізнес Альянс Груп"), товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК" (далі за текстом - ТОВ "УНМАК") про стягнення 827 840, 30 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 року ТОВ "Сапсан-Юг" задоволено: стягнуто солідарно з ТОВ "Бізнес Альянс Груп" та ТОВ "УНМАК" на користь ТОВ "Сапсан-Юг" суму поруки за договором поруки від 11.09.2013 року № 02/08/12-ПОР за порушення ТОВ "УНМАК" зобов'язання за договором поставки № 02/08/12-ПЗ від 02.08.2012 року у розмірі 1 000, 00 грн., стягнуто з ТОВ "УНМАК" на користь ТОВ "Сапсан-Юг" суму основного боргу у розмірі 748 139, 00 грн., суму 3% річних у розмірі 26 608, 00 грн., суму пені у розмірі 54 163, 80 грн., суму інфляційних у розмірі 2 999, 00 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "УНМАК" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Сапсан-Юг" в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Ангстрем Континенталь" (далі за текстом - ТОВ "УНМАК") в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у справі № 904/8528/13 апеляційну скаргу ТОВ "Сапсан-Юг" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 року змінено, доповнено рішення абзацом четвертим наступного змісту: "Стягнути з ТОВ "УНМАК" в доход Державного бюджету України в особі Управління державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 101, 40 грн. судового збору."

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Сапсан-Юг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у справі № 904/8528/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Сапсан-Юг" в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 36, 43, 77 Господарського процесуального кодексу України.

20.03.2014 року в судовому засіданні колегією суддів Вищого господарського суду, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 27.03.2014 року, про що повідомлено присутніх представників.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.08.2012 року між ТОВ "УНМАК" та ТОВ "Ангстрем Континенталь" укладено договір поставки № 02/08/12-ПЗ, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та строки, визначені дійсним договором, передати у власність покупця зерно пшениці врожаю 2012 року (далі-товар) у відповідній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах дійсного договору.

Положеннями п. п. 1.2., 1.3. вказаного Договору сторони погодили, що кількість товару, що поставляється однією партією, його ціна і загальна вартість, а також терміни поставки кожної партії товару визначаються згідно двосторонньо узгодженої специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому (типова форма специфікації передбачена додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору).

Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається як наростаюча кількість по всім поставкам, виробленим згідно з визначеними специфікаціям. Ціна цього договору складається із загальної вартості товару, поставленого за даним договором, відповідно до оформлених накладних.

Відповідно до п. п. 2.13., 2.14. Договору постачальник вважається таким, що виконав своє зобов'язання з поставки товару за умови, що партія товару поставлена на склад покупця та відвантажена. Право власності на товар переходить від продавця до покупця при його передачі (прийому) - після відвантаження на склад покупця. Передача (прийом) кожної партії товару оформляється двостороннім актом прийому-передачі (або накладними), які є невід'ємною частиною даного договору. Акт прийому-передачі (накладні) кожної партії товару підписуються уповноваженими представниками постачальника та покупця після відвантаження товару на склад покупця.

Пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що ціна одиниці товару та його загальна вартість встановлюється у відповідності до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. п. 5.2., 5.3., 5.4. Договору оплата товару по даному договору здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу 5 (календарних) днів, на підставі виставлених постачальником рахунків або підписаних специфікацій.

Оплата товару здійснюється у національній валюті України, безготівковим платежем по реквізитам постачальника, зазначеним в рахунку або чинному договорі (Специфікації).

Датою оплати по даному договору вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата товару в іншій, не грошовій формі, можлива лише за письмовою згодою сторін.

Господарськими судами встановлено, що 02.08.2012 року на виконання розділу 5 договору поставки, сторони підписали специфікацію № 2, на підставі якої погодили між собою: найменування товару (пшениця 2-го класу), кількість товару що поставляється (872, 22 тони), ціну за одну тону (2 150, 00 грн.) та строки поставки даної партії товару (протягом 40 робочих днів від дня підписання сторонами дійсної специфікації).

Так, судами досліджено, що на виконання умов Договору, ТОВ "Ангстрем Континенталь" свої зобов'язання щодо поставки товару виконало у повному обсязі, поставивши відповідачу-2 товар згідно видаткових накладних на загальну суму 1 875 273 грн. який уповноваженими представниками відповідача-2: за довіреністю № 11 від 02.08.2012 року Аскеровим Аріфом Алекбер огли та довіреністю № 43 від 21.08.2012 року Гусейновим Магомедом Абдуріусейн огли, про що свідчать їхні підписи на видаткових накладних, які скріплені печатками ТОВ "УНМАК".

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач-2 взяті на себе зобов'язання за договором поставки в частині оплати за поставлений ТОВ "Ангстрем Континенталь" товар, виконав не в повному обсязі, сплативши лише частину суми від загальної кількості поставленого товару у розмірі 1 126 134, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, станом на 11.09.2013 року у ТОВ "УНМАК" виникла заборгованість перед ТОВ "Ангстрем Континенталь" за поставлений товар у сумі 749 139, 00 грн.

Так, судами досліджено, що у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем-2 суми заборгованості ТОВ "Ангстрем Континенталь" зверталось до нього з вимогами, а саме: з вимогою № 1 від 28.12.2012 року вих. № 2812/12-1 про сплату суми заборгованості за договором поставки та вимогою № 2 від 19.08.2013 року вих. № 1908/13-1 про сплату у п'ятиденний строк з моменту відправлення даної вимоги, суми заборгованості, пені, 3 % річних та суми інфляційних, однак ТОВ "УНМАК" у строки визначені вимогами ТОВ "Ангстрем Континенталь" для погашення заборгованості не здійснило, кошти на поточний рахунок останнього не перерахувало.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.09.2013 року ТОВ "Ангстрем Континенталь" та ТОВ "Сапсан-Юг" уклали договір відступлення права вимоги № 1109/13-1, згідно п. 1.1. якого первісний кредитор відступає новому кредитору своє право вимоги за договором поставки № 02/08/12-ПЗ від 02.08.2012 року (далі-основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ "УНМАК".

Положеннями п. 1.3. вказаного Договору сторони погодили, що до нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: сплати грошових коштів у розмірі 749 139, 00 грн. за поставлений товар; сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в основному договорі, пені у розмірі 47 678, 10 грн.; інших обов'язків встановлених основним договором, в тому числі, 3 % річних у сумі 28 024, 20 грн. та суму інфляційних у розмірі 2 999, 00 грн.

Відповідно до п. 1.4. Договору до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за основним договором.

Пунктом 2.3. Договору сторони передбачили, що після його підписання, первісний кредитор зобов'язаний, повідомити протягом 5 робочих днів боржника, про здійснене відступлення права вимоги та надати новому кредитору докази відправлення належного повідомлення боржника про відступлення права вимоги.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що на підтвердження права переходу права вимоги ТОВ "Ангстрем Континенталь" 11.09.2013 року за договором постачання ТОВ "Сапсан-Юг" і третьою особою складено акт приймання передачі оригіналів та копій документів, які свідчать про право вимоги за договором поставки № 02/08/12-ПЗ від 02.08.2012 року.

ТОВ "Ангстрем Континенталь" листом від 11.09.2013 року повідомило відповідача-2 про укладення відповідного договору відступлення права вимоги від 11.09.2013 року № 1109/13-1.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.09.2013 року ТОВ "Сапсан-Юг" та ТОВ "Бізнес Альянс Груп" уклали договір поруки № 02/08/12-ПОР, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання ТОВ "УНМАК" за зобов'язаннями перед кредитором за договором поставки № 02/08/12-ПЗ від 02.08.2012 року (основним договором).

Пунктом 2.1. договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з основного договору. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності не повинен перевищувати розміру забезпечуваного зобов'язання, зазначеного у п. 3 цього Договору.

Згідно п. 2.2. договору поруки поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання боржником за основним договором в повному обсязі.

Положеннями п. 3.1. договору поруки сторони передбачили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 1 000,00 грн.

Відповідно до п. п. 4.1.1., 4.4.1. договору поруки, при порушенні боржником зобов'язань перед кредитором за основним договором поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання у 5-денний строк з дня винесення вимоги, у розмірі, передбаченому п. 3.1. цього договору. У разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор має право звернутися до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 16.09.2013 року позивач, в порядку передбаченому п. п. 3, 4.1.1. договору поруки, направив на адресу відповідача-1 лист, згідно якого вимагав сплатити суму поруки у розмірі 1 000, 00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Сапсан-Юг". Сума поруки відповідачем-1 на поточний рахунок ТОВ "Сапсан-Юг" не перерахована.

Також, судами встановлено, що 16.09.2013 року позивач направив на адресу відповідача-2 вимогу № 1609/13-1 про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 749 139, 00 грн., пені у розмірі 17 678, 10 грн., 3 % річних у сумі 28 024, 20 грн. та інфляційних у розмірі 2 999, 00 грн., однак докази належної та повної оплати позивачу суми боргу за поставлений товар - відсутні.

Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України, яка узгоджуються з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 1 000, 00 грн. за договором поруки та відповідача-2 на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 748 139, 00 грн., у зв'язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України закріплено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України закріплено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Положеннями п. 6.2. договору поставки сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати, встановлених чинним договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується (сплачується) пеня.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи встановлений судами факт прострочення оплати одержаного відповідачем-2 товару, вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про правомірність вимог позивача щодо стягнення з ТОВ "УНМАК" пені у сумі 54 163, 80 грн. за період з 19.02.2013 року по 18.08.2013 року по кожній видатковій накладній окремо.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що враховуючи порушення відповідачем-2 виконання грошового зобов'язання, позивачем правомірно нараховані 3 % річних у сумі 26 608, 00 грн. за період з 03.08.2012 року по 18.08.2013 року по кожній видатковій накладній окремо, а також 2 999, 00 грн. суми втрат від інфляції за період з грудня 2012 року по червень місяць 2013 року включно розрахунок яких було перевірено судами та правомірно задоволено вказані вимоги.

Необґрунтованими є доводи скаржника стосовно відсутності поставок у вересні 2012 року з боку ТОВ "Ангстрем Континенталь", і як наслідок, відсутність в обліку ТОВ "УНМАК" первинних документів, які надані позивачем у справі, датованих вереснем 2012 року, оскільки відсутність первинних документів у відповідача-2 не звільняє його від обов'язку виконувати взяті на себе зобов'язання за договором поставки щодо оплати за поставлений позивачем товар. Крім того, оригінали вказаних документів були оглянуті судами в судовому засіданні.

Крім того, апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено клопотання відповідача-2 про призначення технічної експертизи документів з огляду на те, що надані позивачем первинні документи не викликали сумніву щодо їх справжності, а приписи ст. 111 7 ГПК України позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази

Також, необґрунтованими є доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції ст. 77 ГПК України з огляду на те, що апеляційний господарський суд обмежений процесуальним строком розгляду апеляційної скарги ст. 102 ГПК України, а встановивши відсутність обставин які б перешкоджали розглядові справи та докази належного повідомлення учасників судового провадження розглянув апеляційну скаргу не відкладаючи розгляду справи.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "УНМАК" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у справі № 904/8528/13 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 року у справі № 904/8528/13 залишити без змін.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко