Рішення

від 05.12.2013 по справі 920/1719/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2013 Справа № 920/1719/13

за позовом: приватного підприємства "Орхідея - Суми", м. Суми,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Взаємна Довіра", м. Буринь, Сумська область,

про стягнення 40 138 грн. 28 коп.

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - Шелест М.В. (ордер № 8 від 23.10.2013року);

Від відповідача - Калантай А.М. (довіреність № 2013/18-10/01 від 18.10.2013року);

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій, на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.10.2013року, укладеного між позивачем та ТОВ "Автотехстандарт", просить стягнути з відповідача 40 138 грн. 28 коп., в тому числі 39 352 грн. 31 коп. боргу за автомобіль відповідно до договору купівлі-продажу від 8 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ "Автотехстандарт" та відповідачем, 785 грн. 97 коп. 3 % річних.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач подав письмові пояснення в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог.

Відповідач подав клопотання, в якому просить суд відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з метою реалізації права покупця на докази, які стосуються доказової бази щодо сплати покупцем коштів по договору купівлі-продажу автомобіля FAW 1061, просить суд зобов'язати органи реєстрації транспортних засобів ДАІ надати оригінал довідки-рахунку серії ААА № 037588 від 08.02.2013року.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Оскільки в матеріалах справи міститься завірена належним чином копія довідки-рахунку серії ААА № 037588 від 08.02.2013року, у суду та представників сторін відповідна копія не викликає сумнівів, господарський суд вважає недоцільним витребування оригіналу відповідної довідки, в зв'язку з чим клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 16925 від 05.12.2013року) залишається без задоволення.

Згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, 8 лютого 2013 року між позивачем та ТОВ "Автотехстандарт" було укладено договір комісії, відповідно до умов якого ТОВ "Автотехстандарт" зобов'язався за дорученням позивача за комісійну плату укласти за рахунок останнього, але від свого імені договір щодо продажу автомобілю FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску.

Відповідно до п. 4.1. договору комісії, передання товару для продажу здійснюється за актом приймання-передачі (актом технічного стану товару).

Відповідний акт складено ПП "Орхідея - Суми" та ТОВ "Автотехстандарт" 8 лютого 2013року. Висновок про технічний стан транспортного засобу - справний, ціна продажу 39 352 грн. 31 коп. (а.с. 11).

8 лютого 2013 року між ТОВ "Автотехстандарт" та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ "Автотехстандарт" зобов'язується передати у власність відповідача автомобіль марки FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску, що перебував на обліку в РЕГ 1-го МРВ ДАІ УМВС України у Сумській області з 25.10.2007року і був знятий з обліку для продажу 07.02.2013року з видачею транзитних номерів 19АН1367 та прийнятий ТОВ "Автотехстандарт" за договором комісії від власника ПП "Орхідея - Суми", а відповідач, в свою чергу, зобов'язується прийняти автомобіль та оплатити його вартість.

Згідно з п. 2 договору купівлі-продажу, за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан автомобіля, ціна договору становить 39 352 грн. 31 коп., які відповідач повинен сплатити власнику автомобіля (ПП "Орхідея - Суми") протягом одного дня з моменту оформлення договору.

ТОВ "Автотехстандарт" та ТОВ фірма "Взаємна Довіра" підтверджують, що укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін. Сторони свідчать, що у тексті договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу автомобіля (п. 4, 5 договору).

Пунктом 6 договору визначено, що право власності на автомобіль переходить до відповідача з моменту надання довідки - рахунку ТОВ "Автотехстандарт" та державної реєстрації. Довідка рахунок виписується після виконання п. 2 договору купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що 8 лютого 2013 року відповідачу було видано довідку-рахунок серії ААА № 037588 про те, що ТОВ фірмі "Взаємна Довіра" продано та видано автомобіль марки FAW CA1061 AXY-2, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) № ВМС 023306 вартістю 39 352 грн. 31 коп.(а.с. 29).

05.04.2013року автомобіль марки FAW зареєстровано ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Суми, Сумського, Білопільського, Краснопільського районів, підпорядковане УМВС за відповідачем та останньому видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № САО 807822 (а.с. 45).

7 жовтня 2013 року між позивачем та ТОВ "Автотехстандарт" було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "Автотехстандарт" передало належне йому право вимоги згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу (автомобіля марки FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску) від 8 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ "Автотехстандарт" та відповідачем, а позивач прийняв право вимоги, належне первісному кредитору за основним договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, ТОВ "Автотехстандарт" передає позивачу право вимагати від відповідача оплатити придбаний автомобіль марки FAW, 2007 року випуску в сумі 39 352 грн. 31 коп., в тому числі стягувати вказану суму в судовому порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору купівлі-продажу від 08.02.2013року, відповідач не сплатив вартість автомобіля марки FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску, в зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 39 352 грн. 31 коп.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 785 грн. 97 коп. за період з 09.02.2013року по 09.10.2013року відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що відносини за договором купівлі-продажу від 08.02.2013року фактично виникли між позивачем та відповідачем, останнього не було письмово повідомлено про зміну кредитора у зобов'язанні. ТОВ "Автотехстандарт" лише оформив довідку-рахунок за згодою власника, а фактичну передачу автомобіля з власної стоянки позивач проводив самостійно. Документи щодо бухгалтерського і податкового обліку, а також акт дослідження технічного стану перепродажної підготовки автомобіля відповідачу не надавалися.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заперечення відповідача необґрунтованими, безпідставними та непідтвердженими належними доказами з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно зі ст. 1012 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Статтею 1016 Цивільного кодексу України визначено, що комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦК України).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Посилання відповідача на те, що відносини за договором купівлі-продажу від 08.02.2013року фактично виникли між ним та позивачем, а також на обов'язок письмово повідомити боржника про зміну кредитора у зобов'язанні, спростовуються вищевикладеними нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правила торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами, затверджені наказом МЗЕЗторгу від 18.12.95 р. №168 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.12.95 р. за №489/1025 (із внесеними змінами), на які посилається відповідач, втратили чинність згідно з наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 року N 228.

Згідно з діючим Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. N 1200, визначено особливості здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери.

Зокрема, на комісію приймаються технічно справні транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, та транспортні засоби з дефектами.

Під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, перевірка їх технічного стану та укомплектованості проводиться за участю комітента (п. 42 Порядку).

Комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери складає акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер (додатки 3 і 6). Акт складається у двох примірниках, кожний з яких підписується комісіонером і комітентом. Відповідна інформація вноситься до журналу (п. 48 Порядку).

Факт складення відповідного акту ПП "Орхідея - Суми" та ТОВ "Автотехстандарт" 8 лютого 2013року підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» документом, що підтверджує правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є в тому числі засвідчена підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Як вбачається з матеріалів справи, 8 лютого 2013 року відповідачу видано довідку-рахунок серії ААА № 037588 про те, що ТОВ фірмі "Взаємна Довіра" продано та видано автомобіль марки FAW CA1061 AXY-2, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) № ВМС 023306 вартістю 39 352 грн. 31 коп.

05.04.2013року автомобіль марки FAW зареєстровано ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Суми, Сумського, Білопільського, Краснопільського районів, підпорядковане УМВС та ТОВ фірмі «Взаємна Довіра» видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № САО 807822 - автомобіля марки FAW, 2007 року випуску, модель CA1061 AXY-2, фургон - С, об'єм двигуна 4750, колір - білий, реєстраційний номер ВМ3017ВА, на підставі довідки-рахунку серії ААА № 037588 від 08.02.2013року, про що вказано у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу у розділі особливі відмітки.

Відповідно до ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Частиною 4 ст. 538 Цивільного кодексу України визначено, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Судом встановлено факт прийняття відповідачем та оформлення права власності за ТОВ фірмою «Взаємна Довіра» на автомобіль марки FAW, 2007 року випуску за договором купівлі-продажу від 8 лютого 2013 року загальною вартістю 39 352 грн. 31 коп.

Доказів наявності будь-яких зауважень щодо технічного стану автомобіля на момент реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ відповідач не подав.

Матеріали справи також свідчать про експлуатацію автомобіля марки FAW CA1061 відповідачем станом на 27.03.2013року (копії подорожніх листів, наказ № 18 від 27.03.2013року про призначення відповідального за експлуатацію автотранспорту).

У відзиві на позовну заяву № 2013-21/10-02 від 21.10.2013року, письмових поясненнях, наданих суду відповідач посилається на порушення договору купівлі-продажу від 08.02.2013року з боку ТОВ «Автотехстандарт», зокрема видачі довідки - рахунку «без оплати вартості авто на день укладення договору» та відсутності змоги виконати умов договору купівлі-продажу, через несвоєчасне надання позивачем рахунку на оплату вартості автомобіля (а.с. 22-27, 87-88).

Разом з цим, в судовому засіданні 05.12.2013року представник відповідача в обґрунтування позиції по справі зазначив, що кошти за автомобіль відповідно до договору купівлі-продажу від 8 лютого 2013 року, сплачені у повному обсязі 08.02.2013року, про що зазначено у довідці-рахунку серії ААА № 037588 від 08.02.2013року. Грошові кошти сплачено готівкою.

Представник позивача в судовому засіданні 05.12.2013року заперечував проти доводів представника відповідача, вказуючи на те, що відмітка про оплату була нанесена, розраховуючи на належне виконання відповідачем договору купівлі-продажу від 8 лютого 2013 року, враховуючи те, що за умовами останнього, оплата товару здійснюється протягом одного для з моменту оформлення договору. Проте відповідач так і не оплатив автомобіль марки FAW.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 2 договору купівлі-продажу, за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан автомобіля, ціна договору становить 39 352 грн. 31 коп., які відповідач повинен сплатити власнику автомобіля (ПП "Орхідея - Суми") протягом одного дня з моменту оформлення договору.

Порядок розрахунків умовами договору купівлі-продажу від 8 лютого 2013 року не передбачений, в тому числі оплата автомобіля на підставі виставленого ПП «Орхідея-Суми» рахунку. А відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п. 55 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. N 1200, на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві акт технічного стану транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, відповідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та свідоцтво про реєстрацію машини та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, сервісну книжку (гарантійний талон), номерні знаки для разових поїздок або номерні знаки "Транзит", довідку-рахунок, розрахунковий документ, який посвідчує факт купівлі.

Розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери (п. 31 Порядку).

Відповідно до ст. 198 Господарського кодексу України, платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунків по інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами і звичаями ділового обороту. Законодавство встановлює такі види платіжних інструментів, як меморіальний ордер; платіжне доручення; платіжна вимога-доручення; платіжна вимога; розрахунковий чек; акредитив. Також можуть використовуватися векселі та спеціальні платіжні засоби, зокрема платіжні картки. Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Регламентація готівкового обігу здійснюється Положенням про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637.

Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (Розділ 1 Положення).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні визначено, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України. Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 цього ж Положення визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону (п. 3.2.).

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. (3.3).

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо (3.4.).

Статтею 545 Цивільного кодексу України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

З огляду на викладені обставини, посилання відповідача на довідку-рахунок серії ААА № 037588 від 08.02.2013року, не приймається судом в якості належного та допустимого доказу оплати автомобіля відповідно до договору купівлі-продажу від 8 лютого 2013 року, оскільки зазначена довідка не є розрахунковим документом, який підтверджує саме факт оплати ціни автомобіля марки FAW CA1061 AXY-2, встановленої у договорі купівлі-продажу від 08.02.2013року.

Належних доказів, які б свідчили про оплату автомобіля марки FAW CA1061 AXY-2 відповідно до вищевикладених норм Порядку та Положення відповідач не подав.

Натомість, згідно з відзивом на позовну заяву та письмовими поясненнями відповідача, останній зазначає, що оплати автомобіля здійснено не було та вказує на порушення договору купівлі-продажу від 08.02.2013року з боку ТОВ «Автотехстандарт», зокрема видачі довідки - рахунку «без оплати вартості авто на день укладення договору» та відсутності змоги виконати умови договору купівлі-продажу, через несвоєчасне надання рахунку на оплату вартості автомобіля.

Інші обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову, в тому числі посилання на допущення з боку позивача порушень у сфері бухгалтерського та податкового обліку, суд не приймає до уваги, оскільки зазначеними обставинами не спростовуються встановлені судом факти прийняття відповідачем автомобіля за договором купівлі-продажу від 08.02.2013року та несплати за нього коштів у передбачений договором строк - протягом 1 дня з моменту оформлення договору.

За змістом ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

З огляду на викладене, оскільки матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, підтверджується, що власником автомобіля марки FAW CA1061 є ТОВ Фірма «Взаємна Довіра», доказів відмови відповідача від договору купівлі-продажу та повернення автомобіля суду не надано, останній не може бути звільнений від обов'язку оплатити вартість переданого йому автомобіля.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати придбаного автомобіля, з огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 39 352 грн. 31 коп. боргу за автомобіль.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 785 грн. 97 коп. за період з 09.02.2013року по 09.10.2013року.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Враховуючи зазначене, оскільки право позивача щодо стягнення 3% річних передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 785 грн. 97 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 вересня 2013 року між позивачем та адвокатським об'єднанням «ШЕЛЕСТ ТА ПАРТНЕРИ» було укладено договір про надання правової допомоги №11/2013, відповідно до умов якого адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання відповідно до доручень клієнта надавати йому правову допомогу в порядку та на умовах визначених договором.

За дорученням № 1-11/2013, відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги №11/2013 від 19.09.2013року, позивач доручив керуючому адвокату АО «ШЕЛЕСТ ТА ПАРТНЕРИ» здійснити комплекс заходів із стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Взаємна Довіра" на користь ПП "Орхідея - Суми" в сумі 39352 грн. 31 коп. з представництвом інтересів ПП "Орхідея - Суми" в судових органах.

Згідно з 4.2. договору №11/2013 від 19.09.2013року, позивачу було виставлено рахунок від 19.09.2013року на суму 2500 грн. 00 коп. за надання правової допомоги за дорученням № 1-11/2013.

Факт сплати позивачем 2500 грн. 00 коп. за правову допомогу підтверджується матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням № 1228 від 23.09.2013року. Позивачем надано суду копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 347 від 20.05.2011року, посвідчення адвоката, оригінал ордеру серія СМ № 8 від 23.10.2013року, виданого адвокатським об'єднанням «ШЕЛЕСТ ТА ПАРТНЕРИ».

Таким чином, факт понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката у справі № 920/1719/13 підтверджується належними доказами.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2500 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Взаємна Довіра" (вул. Першотравнева, 10, кв. 9, м. Буринь, Сумська область, код ЄДРПОУ 22984439) на користь приватного підприємства "Орхідея - Суми" (проспект М.Лушпи, 15, м. Суми, код ЄДРПОУ 30497211) 39 352 грн. 31 коп. боргу, 785 грн. 97 коп. 3 % річних, 1720 грн. 50 коп. судового збору, 2500 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2013року

Суддя Є.А. Жерьобкіна