Постанова

від 29.01.2014 по справі 920/1719/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2014 р. Справа № 920/1719/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шелест М.В.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємна довіра", м. Буринь, Сумська область (вх. №3957) на рішення господарського суду Сумської області від 05.12.13р. по справі № 920/1719/13

за позовом Приватного підприємства "Орхідея-Суми", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємна довіра", м. Буринь, Сумська область

про стягнення 40 138,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року позивач вернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємна довіра" про стягнення 39 352,31 грн. боргу та 785,97 грн., а також просив стягнути всі витрати, пов'язані з розглядом даної справи в суді.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.12.2013 року (суддя Жерьобкіна Є.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємна довіра" на користь Приватного підприємства "Орхідея-Суми" 39 352,31 грн. боргу, 785,97 грн. три відсотки річних, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору та 2500 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування викладених вимог відповідач зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, посилаючись на те, що довідка-рахунок була надана позивачем передчасно, оскільки на той час кошти сплачені не були, документи щодо передачі автомобіля не оформлювались, тому відповідач вважає, що підстави виникнення заборгованості у нього відсутні. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не було надано розрахункових документів, в зв'язку з чим відповідач не мав змоги сплатити за майно без рахунку на оплату.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, а рішення суду таким, що ґрунтується на повному та всебічному з'ясуванні судом всіх обставин справи, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Також, позивач зазначив про те, що з метою захисту свого порушеного права в суді між позивачем та адвокатським бюро «Шелест та партнери» укладено договір про надання правової допомоги № 11/2013 від 19.09.2013, а також додаткову угоду № 2 від 08.01.2014 стосовно гонорару в розмірі 2000,00 грн. за виконання доручення позивача № 2-11/2013 від 08.01.2014 по здійсненню комплексу заходів з представництва та захисту інтересів ПП «Орхідея-Суми» в суді апеляційної інстанції. Як стверджує позивач, платіжним дорученням № 71 від 13.01.2014 сума гонорару за виконання доручення № 2-11/2013 від 08.01.2014 була ним сплачена у повному обсязі, в зв'язку з чим позивач просить покласти на відповідача обов'язок нести всі витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в тому числі й витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн.

Відповідач своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, але надіслав 23.01.2014 клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість забезпечити явку свого представника.

Колегія суддів залишає надане відповідачем клопотання без задоволення, оскільки заявником не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості товариства забезпечити явку представника у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких інших документів або додаткових пояснень щодо суті спору відповідачем не надано. До того ж, відповідач був не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни відповідачем також не представлено.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 08 лютого 2013 року між позивачем та ТОВ "Автотехстандарт" було укладено договір комісії, відповідно до умов якого ТОВ "Автотехстандарт" зобов'язався за дорученням позивача за комісійну плату укласти за рахунок останнього, але від свого імені договір щодо продажу автомобілю FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску.

Відповідно до п. 4.1. договору комісії, передання товару для продажу здійснюється за актом приймання-передачі (актом технічного стану товару).

Відповідний акт складено ПП "Орхідея - Суми" та ТОВ "Автотехстандарт" 08 лютого 2013 року. Висновок про технічний стан транспортного засобу - справний, ціна продажу 39 352,31 грн. (а.с. 11).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 08 лютого 2013 року між ТОВ "Автотехстандарт" та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ "Автотехстандарт" зобов'язується передати у власність відповідача автомобіль марки FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску, що перебував на обліку в РЕГ 1-го МРВ ДАІ УМВС України у Сумській області з 25.10.2007року і був знятий з обліку для продажу 07.02.2013року з видачею транзитних номерів 19АН1367 та прийнятий ТОВ "Автотехстандарт" за договором комісії від власника ПП "Орхідея - Суми", а відповідач, в свою чергу, зобов'язується прийняти автомобіль та оплатити його вартість.

Згідно з п. 2 договору купівлі-продажу, за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан автомобіля, ціна договору становить 39352,31 грн., які відповідач повинен сплатити власнику автомобіля (ПП "Орхідея - Суми") протягом одного дня з моменту оформлення договору.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 лютого 2013 року відповідачу було видано довідку-рахунок серії ААА № 037588 про те, що ТОВ фірмі "Взаємна Довіра" продано та видано автомобіль марки FAW CA1061 AXY-2, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) № ВМС 023306 вартістю 39 352 грн. 31 коп.(а.с. 29).

05.04.2013 року автомобіль марки FAW зареєстровано ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Суми, Сумського, Білопільського, Краснопільського районів, підпорядковане УМВС за відповідачем та останньому видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № САО 807822 (а.с. 45).

07 жовтня 2013 року між позивачем та ТОВ "Автотехстандарт" було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "Автотехстандарт" передало належне йому право вимоги згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу (автомобіля марки FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску) від 8 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ "Автотехстандарт" та відповідачем, а позивач прийняв право вимоги, належне первісному кредитору за основним договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, ТОВ "Автотехстандарт" передає позивачу право вимагати від відповідача оплатити придбаний автомобіль марки FAW, 2007 року випуску в сумі 39 352,31 грн., в тому числі стягувати вказану суму в судовому порядку.

Звертаючись до господарського суду, позивач посилався на те, що в порушення умов договору купівлі-продажу від 08.02.2013 року, відповідач не сплатив вартість автомобіля марки FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску, в зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 39352,31 грн.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані 3 % річних в сумі 785,97 грн. за період з 09.02.2013 року по 09.10.2013 року відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що факт прийняття відповідачем та оформлення права власності за ТОВ фірмою "Взаємна Довіра" на автомобіль марки FAW, 2007 року випуску за договором купівлі-продажу від 08 лютого 2013 року загальною вартістю 39 352,31 грн. є доведеним та підтвердженим матеріалами справи. Також, судом враховано, що автомобіль марки FAW CA1061 знаходився в експлуатації у відповідача станом на 27.03.2013 року (копії подорожніх листів, наказ № 18 від 27.03.2013 року про призначення відповідального за експлуатацію автотранспорту).

Таким чином, оскільки матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, підтверджується, що власником автомобіля марки FAW CA1061 є ТОВ Фірма "Взаємна Довіра", доказів відмови відповідача від договору купівлі-продажу та повернення автомобіля суду не надано, як і не надано належних доказів оплати автомобілю, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 39352,31 грн. - вартості переданого йому автомобіля.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати придбаного автомобіля, а також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України суд першої інстанції також вважав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 785,97 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення втрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2500,00 грн.

Задовольняючи вимоги в зазначеній частині суд першої інстанції виходив з того, що вказані витрати є документально обґрунтованими, оскільки підтверджуються укладеним між позивачем та адвокатським об'єднанням «ШЕЛЕСТ ТА ПАРТНЕРИ» договором про надання правової допомоги №11/2013, свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю № 347 від 20.05.2011, посвідченням адвоката, оригіналом ордеру серії СМ № 8 від 23.10.2013, виданого адвокатським об'єднання «ШЕЛЕСТ ТА ПАРТНЕРИ»; платіжним дорученням № 1228 від 23.09.2013.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач в апеляційній скарзі заборгованість перед позивачем не визнає, посилаючись на те, що довідка-рахунок була надана позивачем передчасно, оскільки на той час кошти сплачені не були, документи щодо передачі автомобіля не оформлювались, тому відповідач вважає, що підстави виникнення заборгованості у нього відсутні. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не було надано розрахункових документів, в зв'язку з чим відповідач не мав змоги сплатити за майно без рахунку на оплату.

Проте, колегія суддів з вказаними доводами не погоджується, вважає їх такими, що спростовуються матеріалами справи, та зазначає наступне.

Так, згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 2 договору купівлі-продажу від 08.02.2013, за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан автомобіля, ціна договору становить 39 352,31 грн., які відповідач повинен сплатити власнику автомобіля протягом одного дня з моменту оформлення договору.

Матеріали справи свідчать про те, що 08.02.2013 ТОВ «Автотехстандарт» видало ТОВ фірмі «Взаємна довіра» довідку-рахунок серії ААА № 037588 про те, що останній продано та видано автомобіль марки FAW CA1061 AXY-2, 2007 року випуску (а.с. 33).

Вказаний документ був виданий саме на виконання договору купівлі-продажу транспортного засобу та за своєю правовою природою засвідчує факт здійснення операції з продажу транспортного засобу та його передачу покупцю, що зокрема підтверджується підписом уповноваженої особи ТОВ фірма «Взаємна довіра» в зазначеній довідці-рахунку.

Колегія суддів вважає безпідставними наведені відповідачем доводи щодо неможливості оплати вартості транспортного засобу без виставленого позивачем рахунку на оплату, та зазначає, що умовами договору купівлі-продажу від 08 лютого 2013 року такий порядок не передбачений, натомість договором чітко зазначено, що відповідач повинен сплатити власнику автомобіля протягом одного дня з моменту оформлення договору.

Разом з тим, ані положення договору купівлі-продажу, ані норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільнили покупця від обов'язку оплатити отриманий товар у зв'язку з неналежним оформленням господарських операцій.

В п. 4.5 договору ТОВ "Автотехстандарт" та ТОВ фірма "Взаємна Довіра" підтвердили, що укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним і усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін. Сторони свідчать, що у тексті договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу автомобіля.

Пунктом 6 договору визначено, що право власності на автомобіль переходить до відповідача з моменту надання довідки - рахунку ТОВ "Автотехстандарт" та державної реєстрації. Довідка рахунок виписується після виконання п. 2 договору купівлі-продажу.

05.04.2013 року автомобіль марки FAW зареєстровано ВРЕВ ДАІ з обслуговування м. Суми, Сумського, Білопільського, Краснопільського районів, підпорядковане УМВС за відповідачем та останньому видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № САО 807822 (а.с. 45).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт прийняття відповідачем автомобілю марки FAW CA1061 AXY-2, 2007 року за довідкою-рахунком та оформлення права власності за ТОВ фірма "Взаємна Довіра" на вказаний автомобіль.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За змістом ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

З огляду на викладене, оскільки матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, підтверджується, що власником автомобіля марки FAW CA1061 є ТОВ Фірма "Взаємна Довіра", доказів відмови відповідача від договору купівлі-продажу та повернення автомобіля суду не надано, останній не може бути звільнений від обов'язку оплатити вартість переданого йому автомобіля.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати придбаного автомобіля, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 39 352,31 грн. боргу за автомобіль.

На підставі викладеного, колегія суддів визнає, що позивач обґрунтував та належним чином довів належними та допустимими доказами правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідачем і його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Сумської області від 05.12.13 у справі № 920/1719/13 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Крім того, звертаючись до Харківського апеляційного господарського суду позивач зазначив про те, що з метою захисту свого порушеного права в суді між позивачем та адвокатським бюро «Шелест та партнери» укладено договір про надання правової допомоги № 11/2013 від 19.09.2013, а також додаткову угоду № 2 від 08.01.2014 стосовно гонорару в розмірі 2000,00 грн. за виконання доручення позивача № 2-11/2013 від 08.01.2014 по здійсненню комплексу заходів з представництва та захисту інтересів ПП «Орхідея-Суми» в суді апеляційної інстанції. В зв'язку з чим позивач просив покласти на відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в тому числі й витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн., які були сплачені позивачем за платіжним дорученням № 71 від 13.01.2014.

Згідно ст. 44 ГПК України. судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського бюро здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів констатує, що Адвокатське бюро «Шелест та партнери» створено та здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та адвокатським бюро «Шелест та партнери» укладено договір про надання правової допомоги № 11/2013 від 19.09.2013, а також додаткову угоду № 2 від 08.01.2014 за виконання доручення позивача № 2-11/2013 від 08.01.2014 по здійсненню комплексу заходів з представництва та захисту інтересів ПП «Орхідея-Суми» в суді апеляційної інстанції.

Згідно п. 1 додаткової угоди № 2 від 08.01.2014 сума гонорару, що підлягає сплаті на користь адвокатського бюро за виконання за виконання доручення позивача № 2-11/2013 від 08.01.2014 по здійсненню комплексу заходів з представництва та захисту інтересів ПП «Орхідея-Суми» в Харківському апеляційному господарському суді по господарській справі № 920/1719/13 з представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції становить 2000,00 грн.

П. 2 додаткової угоди визначено винагороду адвокатського бюро з тарифами щодо надання правової допомоги по представництву інтересів клієнта в господарському суді апеляційної інстанції.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до платіжного доручення № 71 від 13.01.2014 позивачем за надання правової допомоги сплатило адвокатському бюро «Шелест та партнери» 2000,00 грн.

До того ж, апеляційним судом встановлено співрозмірність винагороди за адвокатські послуги в розмірі 2000,00 грн. обсягам виконаних робіт за додатковою угодою до договору про надання правової допомоги та задоволеним за рішенням господарського суду від 05.12.2013 позовним вимогам в розмірі 39352,31 грн., що є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення заяви позивача та стягненню з відповідача витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись 32-34, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Взаємна довіра", м. Буринь, Сумська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 05.12.13 у справі № 920/1719/13

залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Взаємна Довіра" (вул. Першотравнева, 10, кв. 9, м. Буринь, Сумська область, код ЄДРПОУ 22984439) на користь Приватного підприємства "Орхідея - Суми" (проспект М.Лушпи, 15, м. Суми, код ЄДРПОУ 30497211) 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 27 січня 2014 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.