Постанова

від 28.11.2013 по справі 2а-535/12/0170/21

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-535/12/0170/21

28.11.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Євдокімова О.О. ) від 21.03.2013 по справі № 2а-535/12/0170/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель "ПОРТО МАРЕ ХХІ" (вул. Перекопська, буд.20 кв.2, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель "ПОРТО МАРЕ ХХІ" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податковe повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби від 18.10.2011 р. № 0002071501.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 28.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справію

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли на підставі зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за II квартал 2011 року у розмірі 7572920,00 грн.

Зазначене повідомлення - рішення прийнято на підставі висновків акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим №1094 від 28.09.2011, яким встановлено, завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 7572920,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334).

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону, не дозволяється.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.06.2011 позивачем була сформована та направлена відповідачу декларація з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року, де у рядку 04.1 зазначені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) - 873771,00 грн., у рядку 04.9. зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі «-» 8577520,00грн.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від 09.08.2011 позивачем зазначена сума витрат, що враховується при визначення об'єкта оподаткування у рядку 04 - 5776318,00 грн. зазначений показник розкривається у показниках рядків 05 та 06.

26.09.2011 позивачем подана уточнююча декларація з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, де у складі витрат рядок 04 сума 15119761,00 грн., від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду за 1 квартал 2011 року по рядку 06.6 склало суму 8661072 грн., від'ємне значення об'єкту оподаткування по рядку 07 склало -8482537 грн.

Крім того, по справі була проведена судово-бухгалтерська експертиза, висновками якої встановлено, що висновки акту перевірки № 1094 від 28.09.2011 щодо завищення збитків (від'ємного значення об'єкту оподаткування) на суму 7572920,00 грн. (сума збитків за актом - 909617,00 грн.) нормативно та документально не підтверджуються у повному обсязі.

Також, позивачем збитки навпаки були занижені на суму 9542,40 грн. та склали 8492079,40 грн.

У рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) року» податкової декларації з податку на прибуток позивача за ІІ квартал 2011 року повинна бути відображена сума 8670614,40 грн., тобто більше ніж відображено позивачем в уточнюючий декларації від 26.09.2011.

Щодо розбіжностей даних експертизи з даними викладеними в акті перевірки, то зазначені розбіжності виникли в результаті того, що відповідачем були враховані у складі валових витрат позивача за ІІ квартал 2011 року лише витрати, що виникли в результаті діяльності підприємства у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків.

Суд першої інстанції правильно не погодився з думкою податкового органу про те, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до пункту 22.4 Прикінцевих положень Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, позивач правомірно включив від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, до складу валових витрат першого кварталу 2011 року і такий показник є показником першого кварталу 2011 року.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Згідно до підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосування Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податком на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Виходячи із вищевказаного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправильності тлумачення податковою інспекцією положень Податкового кодексу України.

При таких обставинах справи судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції.

Але судова колегія вважає за необхідним змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати суд присуджує на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 по справі № 2а-535/12/0170/21 змінити.

Викласти абз. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-готель "ПОРТО МАРЕ ХХІ" (ЄДРПОУ 13795277, 98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Перекопська, 20/2) 30,12 грн. (Тридцять гривень дванадцять копійок ) судових витрат зі сплати судового збору».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2013 по справі № 2а-535/12/0170/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська