Рішення

від 08.04.2009 по справі 20-9/289-12/522-9/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/289-12/522-9/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" квітня 2009 р. справа № 20-9/289-12/522-9/105

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Акар”

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі,

Державного підприємства “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації”

про  стягнення  118 684,20 грн.,

за зустрічним позовом Державного підприємства „Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Акар”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі

про стягнення збитків та неустойки за користування не житловим приміщенням у розмірі 4792,74 грн.,

                                                                                                                             Суддя Рибіна С.А.,

Представники сторін

Від позивача –не з'явився;

Від відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  - Косарев Олексій Миколайович, довіреність №1 від 09.01.2009, головний спеціаліст - юрисконсульт відділу юридичного забезпечення;                                  

Від відповідача Державного підприємства “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” - Писанко Тетяна Миколаївна, довіреність №15-01/2468  від 15.09.2008, юрисконсульт;  

Цуркан В.М., довіреність №01-09/809 від 07.04.2009, головний інженер;

За участю експерта Паламарчук О.О., свідоцтво №583 від 20.11.2007,

Суть спору: 20.09.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Державного підприємства “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” про  стягнення  солідарно 118 684,20 грн.

В процесі розгляду справи позивач за первісним позовом заявою (вх. №52806 від 11.12.2007) змінив позовні вимоги, просить стягнути грошові кошти в розмірі 118684,20 грн. з Державного підприємства „Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” (т.2 арк.с.102).

Ухвалою від 24.09.2007 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №20-9/289.

Ухвалою від 12.11.2007 прийнято зустрічну позовну заяву (вх. №3815 від 09.11.2007) Державного підприємства „Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Акар”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі про стягнення збитків та неустойки за користування нежитловим приміщенням у розмірі 4865,18 грн. для спільного розгляду з первісним позовом по справі №20-9/289 (т.2 арк.с. 27-30).

В процесі розгляду справи позивач за зустрічним позовом зменшив їх розмір, просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 4792,74 грн. (т.2 арк.с. 84-85).

Ухвалою суду від 13.12.2007 по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського  науково дослідницького інституту  судових експертиз  ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено в порядку пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (т.2 арк.с.108-110).

Ухвалою від 17.09.2008, на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя №104 від 09.09.2008, справа №20-9/289 прийнята до провадження суддею Харченко І.А. з привласненням номеру 20-9/289-12/522 (т. 2 акр.с.136).

11.02.2009 на адресу господарського суду міста Севастополя від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса  надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи з матеріалами справи №20-9/289-12/522 (т.2 арк.с. 144-154).

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №25 від 13.02.2009 справа №20-9/289-12/522 передана до провадження судді Рибіної С.А.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.02.2009 справу прийнято до провадження суддею Рибіною С.А. з привласненням №5020-9/289-12/522-9/105, поновлено провадження у справі  та призначено її до розгляду.   

Ухвалою від 17.03.2009 в судове засідання викликаний експерт Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса для дачі пояснень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач РВ Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі позовні вимоги не визнав, заперечення виклав у відзиві на позов (вх. №119351 від 29.10.2007), вважає, що він є неналежним відповідачем оскільки не був стороною за договором №6 від 26.02.2002 та не давав згоди на проведення поліпшень об'єкту оренди (т.2 арк.с.1).

Відповідач ДП “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” позовні вимоги не визнав, заперечення виклав у відзиві на позов (вх. №49258 від 29.10.2007) пояснив, що поліпшення проводилося позивачем на підставі листа відповідача, яким він надав дозвіл на проведення конкретних поліпшень, щодо робіт, які здійснив позивач, відповідач вважає, що ремонт службової будівлі підпадає під дію пункту 5.7 договору №6 та був за договором обов'язком позивача з утримання об'єкту оренди. Крім того, в пункті 10.4 договору №6 вказано, що поліпшення здійснені «Орендарем»за його рахунок, які можна відділити від орендованого майна, визнаються власністю «Орендаря», а невід'ємні поліпшення - власністю «Орендодавця», орендар відділив усі поліпшення орендованого майна, тому підстав стягувати їх вартість орендодавець не вбачає  (т.2 арк.с.3-6).

Позивач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про дату, місце та час засідання повідомлений належним чином, представник позивача клопотанням (вх. №3789 від 08.04.2009) просить продовжити строк вирішення спору та відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання по причині знаходження за межами м. Севастополя. Дане клопотання залишено судом без задоволення.

За клопотанням учасників процесу, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників відповідачів, суд,

встановив:

26 лютого 2002 року між державним підприємством «Севастопольській науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»ДП «Севастопольстандартметрологія») (орендодавець) і ТОВ «Акар»(орендар) був укладений договір №6 оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого ДП «Севастопольстандартметрологія»передав, а ТОВ «Акар»прийняв в оренду нерухоме майно - нежитлову будівлю, що стоїть окремо, площею 89,8 кв.м, і майданчик площею 642,00 кв.м, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова, 8-б. Вартість орендованого майна станом на 31.12.2001 склала 120440,00 грн., термін дії договору закінчився 31.12.2005 (т.1 арк.с.28-34).

Відповідно до пункту 5.7 договору №6 від 26.02.2002 орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.

Згідно пункту 6.1.2 орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переоснащення та інші поліпшення.

25.03.2002 ДП «Севастопольській науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»(ДП «Севастопольстандартметрологія») листом за вихідним №07/372, розглянув лист ТОВ «Акар»від 12.03.2002 вих. №176/2002 про дачу дозволу на проведення реконструкції за його кошти, дав згоду па проведення поліпшень: постановку нових ворот, установку котла і монтаж системи опалення, впорядкування приміщень, тобто установку душової, санвузла, умивальника, влаштування побутової кімнати для робітників (т.1 арк.с.35-36).

У період дії договору №6 оренди нерухомого майна від 26.02.2002 позивачем проведені ремонтно-будівельні роботи, а саме: ремонт будівлі площею 89,8м2 (ремонт покрівлі, ремонт підлоги, обличкувальні роботи, роботи по устрою системи опалення, монтажу котла, монтажу системи водопроводу та каналізації); благоустрій території; реконструкція огорожі установка воріт; ремонт гаражів, ремонт КПП та інші. Вартість поліпшень, здійснених ТОВ „Акар" на об'єкті оренди за адресою: м. Севастополь, вул. Мечнікова, №8-Б, в орендованому приміщенні площею 89,8 м2 та на майданчику біля нього площею 642м2 склала 152037,40 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вересень, жовтень, листопад, грудень 2002 року, січень, лютий, березень 2003 року (т.1 арк..с. 58-170).

26 квітня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - РВ ФДМУ по м. Севастополю) (орендодавець) та ТОВ „АКАР” (орендар) був укладений договір №377 оренди державного нерухомого майна – частини нежилого приміщення площею 89,8 кв.м. в одноповерховій будівлі, що стоїть окремо (механічна майстерня) і прилеглого майданчику площею 642,00 кв.м. за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова 8-Б, вартість якого станом на 31.01.2006 склала 127960,16 грн. Об'єкторенди знаходиться на балансі ДП „Севастопольстандартметрологія. Термін дії договору закінчився 30.12.2006 (т.1 арк.с.41-48).

По закінченні строку дії договору оренди № 377 від 26.04.2006 сторони не домовилися про його продовження.

Рішенням господарського суду міста Севастополя по справі № 20-9/063 від 24.04.2007 суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” звільнити та передати балансоутримувачу - Державному підприємству “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” об'єкт оренди –частину нежитлової відокремленої одноповерхової будівлі (механічна майстерня), площею 89,8 м2 та площадку площею 642,0 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова, буд. 8-б, шляхом підписання акту приймання –передачи. У задоволенні зустрічного позову ТОВ “Акар” про спонукання укласти договір оренди суд відмовив.

З підстав, зазначених вище, позивач ТОВ “Акар” звернувся до суду із позовом про стягнення з орендодавця (РВ ФДМУ в АРК та м. Севастополі) та балансоутримувача (Державного підприємства “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”) солідарно поліпшень орендованого майна. Протягом розгляду спору по суті позивач змінив вимоги та просить всю суму витрат на невід'ємні поліпшення орендованого майна стягнути з балансоутримувача -  Державного підприємства “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 778 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Згідно статті 778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.  Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Суд встановив, що орендодавцем ДП “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” було надано дозвіл на проведення певних поліпшень: постановку нових ворот, установку котла і монтаж системи опалення, впорядкування приміщень, тобто установку душової, санвузла, умивальника, влаштування побутової кімнати для робітників.

Ухвалою суду від 13.12.2007 по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського  науково дослідницького інституту  судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи та пояснень експерта Паламарчук О.О., викликаного для дачі пояснень по експертизі, вартість усіх поліпшень, які виконані ТОВ «Акар»на орендовані об'єкти складає 152037,40 грн. Вартість поліпшень, здійснених ТОВ „Акар" на об'єкті оренди площею 89,8 м2 та на майданчику біля нього площею 642 м2, які узгоджені з орендодавцем, складає 15997,20 грн., та ці поліпшення  відносяться до невід'ємних, тому що їх неможливо відділити без шкоди для нерухомого майна.

З усних пояснень експерта в судовому засіданні вбачається, що до складу 15997,20 грн. входять тільки ті роботи з наданих ТОВ “Акар” актів виконаних робіт, по яких позивачем отримана згода ДП “Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації і сертифікації”.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем за рахунок власних коштів здійснено за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, тільки на суму 15997,20 грн., тому позовні вимоги ТОВ «Акар»підлягають задоволенню частково в розмірі 15997,20 грн. Решта заявлених вимог стосується робіт, на які згода орендодавця отримана не була, тому вимоги в цієї частині суд визнає такими, що не підлягають задоволенню.

Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача –ДП  “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”, що дані поліпшення є елементами поточного ремонту, який за договором повинен виконувати позивач, та те, що дані поліпшення є такими, що можуть бути відокремлені, так як експертом встановлено, що поліпшення відносяться до тих, на виконання яких надана згода відповідача, та невід'ємними. Крім того, відповідачем не надані суду належні та допустимі докази відділення позивачем визначених в експертному висновку робіт.

Посилання відповідача на наявність акту від 04.09.2007, згідно якого стан орендованого майна визнаний незадовільним, не може бути прийнято судом на підставі того, що даний акт складений та підписаний тільки представниками ДП “Севастопольський науково – виробничий центр стандартизації і сертифікації”, в той час, як тією ж датою був укладений двосторонній акт приймання-передачі майна від ТОВ “Акар” до ДП “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”, згідно якого майно передано в доброму стані (а.с.45 т.2).

Щодо позовних вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, то він ні є належним відповідачем за позовом ТОВ «Акар»оскільки ні є стороною за договором №6 від 26.02.2002. Крім того, в процесі розгляду справи позивач за первісним позовом змінив позовні вимоги та просить стягнути грошові кошти в розмірі 118684,20 грн. з Державного підприємства „Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”.

На підставі викладеного, ухвалою від  08.04.2009 суд припинив провадження у справі в частині вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі  

Вимоги позивача за зустрічним позовом суд вважає підлягаючими задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Рішенням господарського суду міста Севастополя  від 24.04.2007, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.07.2007,  у справі №20-9/063 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по АРК та місту Севастополю до Товариства з обмеженою відповідальністю “АКАР” про стягнення неустойки та повернення майна та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АКАР” до  Регіонального відділення Фонду державного майна України по АРК та місту Севастополю, Державного підприємства “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” про спонукання укласти договір на новий строк, первісний позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” звільнити об'єкт оренди –частину нежитлової відокремленої одноповерхової будівлі (механічна майстерня), площею 89,8 м2 та площадку площею 642,0 м2, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Мечникова, буд. 8-б шляхом підписання акту приймання – передачи, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Акар” передати балансоутримувачу - Державному підприємству “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” - зазначений об'єкт оренди шляхом підписання акту приймання –передачі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акар” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України  по АРК та місту Севастополю неустойку в розмірі 4238,80 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (т.2 арк.с.46-49).

04.09.2007 ТОВ «Акар» здало за актом прийому-передачі орендованого майна об'єкт оренди - частину нерухомого нежитлового приміщення площею 89,8 кв.м і прилеглий майданчик площею 642,00 кв.м. (т.2 арк.с.45).

ДП “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” просить стягнути з ТОВ «Акар»збитки в розмірі 4792,74 грн. за період з 01.01.2007 по 03.09.2007, що складаються з суми плати за користування майном 3429,79 грн., індексу інфляції 192,07 грн., компенсації сплаченого податку на землю 1170,88 грн. Свої доводи позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що несвоєчасне повернення майна спричинило збитки позивачу у вигляді неоотриманої орендної плати. Крім того, позивач за зустрічним позовом повинен був весь час сплачувати податок на землю, не маючи можливості нею користуватися (т.2 арк.с.28-30, 84-86) .

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа,  якій завдано збитків  у результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд вважає можливим задовольнити позов ДП “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” в частині стягнення з ТОВ «Акар»компенсації сплаченого їм податку на землю 1170,88 грн. оскільки відповідно до податкового розрахунку земельного податку за 2007 рік, поданого до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя, сума нарахованого податку за земельну ділянку, яка була несвоєчасно повернута ТОВ «Акар», з січня 2007 року по серпень 2007 року склала 1170,88 грн. (т.2 арк.с.91-95) та була сплачена позивачем в повному обсязі.

Таким чином, ця сума є фактичними збитками позивача та підлягає стягненню з ТОВ «Акар».

Вимоги ДП  “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” про стягнення збитків в розмірі 3621,86 грн. від не отриманої орендної плати не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.04.2007 по справі № 20-9/063 встановлено, що договір оренди не був продовжений у зв'язку із необхідністю використання даного майна для власних потреб ДП “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації”.

Даний факт не підлягає доведенню знову, тому суд вважає, що позивач за зустрічним позовом не міг отримувати орендну плату від будь-якої іншої особи в період, коли ТОВ “Акар” відмовлявся звільняти орендоване майно та вимоги в цієї частині є безпідставними.

На підставі вищевикладеного, позов ТОВ «Акар»та зустрічний позов підлягають задоволенню частково.

До початку останнього судового засідання представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частин 1-3 статті 28 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи можуть вести свої справи в господарському суді через свої органи або через представників, повноваження яких підтверджуються довіреністю. Неможливість явки у судове засідання одного представника відповідача не позбавляє права відповідача забезпечити явку іншого представника, керівника або іншої особи, повноваження якої визначені установчими документами, або  законодавством.

Крім того, ухвалою суду від 17.03.2009 суд зобов'язав сторони надати питання експерту. Позивач не скористався правом задати питання експерту, тому суд вважає, що у позивача відсутні питання до експерта.

Доводи щодо заявлених вимог, зустрічного позову та висновків експертизи позивач у судовому засіданні 17.03.2009 висловив. Таким чином, суд вважає, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду спору.

Витрати по сплаті державного мита,  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за первісним та зустрічним позовом суд покладає на ТОВ “Акар” та ДП „Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” згідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при часткового задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно листа Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса (а.с.144 т. 2) загальна вартість експертизи склала 4507,2 грн. та сплачена ВАТ “Акар” та ДП “Севастопольський науково – виробничий центр стандартизації і сертифікації” порівну.

Експертиза призначалась судом з метою правомірності заявлених первісних позовних вимог, тому суд вважає що вона підлягає розподілу за результатами розгляду первісного позову.

Задоволені за первісним позовом вимоги ТОВ “Акар” складають 13,5% від заявлених, тому витрати на проведення судової експертизи покладаються судом на ТОВ “Акар” в розмірі 86,5%, що складає 3898,73 грн., та на ДП “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” в розмірі 13,5%, що складає 608,47 грн.

Враховуючи, що ДП “Севастопольський науково –виробничий центр стандартизації і сертифікації” вже сплатило часткову вартість експертизи в розмірі   2253,6 грн., на його користь з ТОВ “Акар” підлягає стягненню 1645,13 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Акар” задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” (99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 32, ідентифікаційний код 02569661, п/р 26001945186861 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 1, ідентифікаційний код 19448418, п/р 260073013074 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) грошові кошти в сумі 15997,20 грн.,  державне мито в сумі 159,97 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу  в сумі  15,93 грн.     

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У решті частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Акар” відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 1, ідентифікаційний код 19448418, п/р 260073013074 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195)  на користь Державного підприємства “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” (99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 32, ідентифікаційний код 02569661, п/р 26001945186861 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) витрати за проведення судової експертизи в розмірі  1645,13 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Зустрічний позов Державного підприємства “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” задовольнити частково.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, 1, ідентифікаційний код 19448418, п/р 260073013074 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь  Державного підприємства “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” (99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 32, ідентифікаційний код 02569661, п/р 26001945186861 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195)  збитки в сумі 1170,88 грн.,  державне мито в сумі 24,89 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі  28,79 грн.      

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.          У решті зустрічних позовних вимог Державного підприємства “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” відмовити.

Суддя                                                                  підпис                                                               С.А. Рибіна

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

21.04.2009.

Розсилка:

1.          ТОВ “Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 1)

2.          РВ Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, площа Повсталих, 6)

3.          ДП “Севастопольський науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації” (99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 32)

4.          Справа