Рішення

від 03.12.2013 по справі 926/969/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" грудня 2013 р. Справа № 926/969/13

За позовом Вижницької міської ради

до відповідача 1 Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Атошляхбуд»

про визнання договору №15 про переведення боргу недійсним

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Дарчук О.І.

Представники:

від позивача - Колотило С.О. (довіреність б/н від 01 жовтня 2013 року), Мацьоцький О.І. (довіреність № 9 від 12 серпня 2013 року).

від відповідача 1 - Марчук Л.В. (довіреність № 389 від 30.05.13 року)

від відповідача 2 - Лютікова Н.О. (довіреність № 17/2013 від 11.10.2013 року)

СУТЬ СПОРУ: Вижницька міська рада звернулась з позовом до дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» та товариства з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» про визнання договору № 15 про переведення боргу недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що укладений між сторонами договір № 15 від 25 серпня 2010 року про переведення боргу був підписаний від імені Вижницької міської ради її головою Пилип'юком В.Б. без відповідних на те повноважень та є таким, що укладений не в інтересах територіальної громади м. Вижниця. Також позивач вказує, що договір № 15 від 25 серпня 2010 року ні з ким не погоджувався, не був зареєстрований та не обліковується у Вижницькій міській раді, Вижницькій міській раді не було відомо про укладення вказаного договору до листопада 2012 року, а також вказаний договір укладений одноособово головою Вижницької міської ради Пилип'юком В.Б., а тому просить суд поновити строк позовної давності на подачу позовної заяви та визнати недійсним укладений між сторонами договір № 15 від 25 серпня 2010 року.

14 жовтня 2013 року відповідач 1 подав суду відзив на позов, в якому вважає поданий позивачем позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Також, 29 жовтня 2013 року відповідач 1 подав суду правове обґрунтування відзиву, в якому просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

29 жовтня 2013 року відповідач 2 подав суду відзив на позов, а 02 грудня 2013 року письмові пояснення, в яких вказує, що посилання позивача на порушення норм статті 203 ЦК України при укладенні оспорюваного договору є безпідставним, оскільки договір відповідає загальним засадам чинності правочинів, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

29 жовтня 2013 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 04 листопада 2013 року на 12 годин 00 хвилин.

04 листопада 2013 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 18 листопада 2013 року на 14 годин 30 хвилин.

Ухвалою від 18 листопада 2013 року суд продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 26 листопада 2013 року на 11 годин 00 хвилин.

Ухвалою від 26 листопада 2013 року суд відклав розгляд справи до 02 грудня 2013 року, а 02 грудня 2013 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 03 грудня 2013 року на 16 годин 00 хвилин.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25 серпня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» (первісний боржник), Вижницькою міською радою (новий боржник) та дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК» Автомобільні дороги України» (кредитор) було укладено договір № 15 про переведення боргу, яким регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у грошових зобов'язаннях, що виникають із договору поставки № 30 від 17.08.2009 року, укладеного між первісним боржником та кредитором на суму 386117,84 грн., договором транспортного-обслуговування № 47 від 18.08.2009 року, укладеним між первісним боржником та філією «Вижницький райавтодор» кредитора на суму 8023 грн., та зобов'язанням яке виникло із поставки пічного палива філією «Сторожинецький автодор» кредитора первісному боржнику на підставі накладної філії «Сторожинецький автодор» кредитора № 108 від 31.08.2009 року та довіреності первісного боржника № 51 від 28.08.2009 р. на суму 9564 грн. (надалі іменуються «Основні договори»). Згідно умов даного договору первісний боржник передав, а новий боржник прийняв на себе в повному об'ємі зобов'язання за основними договорами, та розмір яких становить 403704,84 грн., а новий боржник погодився виконати зазначені зобов'язання на користь кредитора. Зазначений договір підписаний керівниками товариств Іванюком Н.Ю., Крецу В.Д. та обраним на той час головою міської ради Пилип'юком В.Б.

Так, статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (редакція на час укладення оспорюваного договору) встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

У статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (редакція на час укладення оспорюваного договору) встановлено повноваження сільського, селищного, міського голови, а пунктами 13, 16 частини 4 зазначеної статті встановлено, що сільський, селищний, міський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх за призначенням, визначеним радою; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (редакція на час укладення оспорюваного договору) встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, а пункти 27, 43 частини 1 цієї статті встановлюють, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, умовами укладеного 25 серпня 2010 року між сторонами оспорюваного договору № 15 про переведення боргу передбачено передачу коштів у сумі 403704,84 грн. з місцевого бюджету Вижницької міської ради дочірньому підприємству «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК» Автомобільні дороги України».

Таким чином, прийняття рішення щодо передачі коштів у сумі 403704,84 грн. з місцевого бюджету Вижницької міської ради дочірньому підприємству «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК» Автомобільні дороги України» та затвердження договору № 15 про переведення боргу віднесено до виключної компетенції Вижницької міської ради.

Однак, Вижницькою міською радою рішення щодо передачі коштів у сумі 403704,84 грн. з місцевого бюджету Вижницької міської ради дочірньому підприємству «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «ДАК» Автомобільні дороги України» не приймалось, та обраний на той час голова Вижницької міської ради Пилип'юк В.Б. оспорюваний договір № 15 про переведення боргу на затвердження Вижницької міської ради не подав, в результаті чого оспорюваний договір № 15 про переведення боргу Вижницькою міською радою затверджений не був.

Також слід зазначити, що на момент укладення сторонами 25 серпня 2010 року оспорюваного договору № 15 про переведення боргу у Вижницької міської ради не було перед дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор» та товариством з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» будь-яких зобов'язань фінансового характеру.

Відповідно до пунктів 1, 7 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України (редакція на час укладення оспорюваного договору) бюджет, це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, а бюджетне зобов'язання, це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Наказом № 136 від 09 серпня 2004 року Державне казначейство України на виконання Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами органами Державного затвердило Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.8., 5.1. вищезазначеного Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України (редакція на час укладення оспорюваного договору) розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) (додаток 1) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання. Після перевірки підтвердних документів один примірник Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, другі примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Державного казначейства України. Документи, що підтверджують факт узяття зобов'язання та/або фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою «зареєстровано та взято на облік». Зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Державного казначейства України в бухгалтерському обліку виконання бюджетів.

Однак, як вбачається з наданого управлінням Державної казначейської служби України у Вижницькому районі листа № 01-13/2324 від 03 грудня 2013 року, бюджетні зобов'язання по договору № 15 про переведення боргу від 25 серпня 2010 року в управлінні не реєструвались, реєстри бюджетних зобов'язань протягом 2010 року до управління не подавались.

Також, як вбачається із наданої Вижницькою міською радою довідки № 88 від 03 грудня 2013 року, договір № 15 про переведення боргу від 25 серпня 2010 року відділу бухгалтерського обліку та звітності не надавався, не реєструвався та згідно номенклатури справ в архіві відділу не зберігається.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Зазначені положення Цивільного кодексу України узгоджуються з положеннями частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, обраний на той час голова Вижницької міської ради Пилип'юк В.Б. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення 25 серпня 2010 року оспорюваного договору № 15 про переведення боргу, а тому, вказаний договір укладений головою Вижницької міської ради Пилип'юком В.Б. з перевищенням повноважень у порушення вимог Закону.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку позовної давності та клопотання відповідача 1 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно частини 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В даному випадку матеріали справи свідчать про наявність обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали та істотно утруднювали своєчасне подання позову. До них зокрема відносяться наступні: обраний на той час голова Вижницької міської ради Пилип'юк В.Б. оспорюваний договір № 15 про переведення боргу на затвердження Вижницької міської ради не подав, в результаті чого оспорюваний договір № 15 про переведення боргу Вижницькою міською радою затверджений не був; бюджетні зобов'язання по договору № 15 про переведення боргу від 25 серпня 2010 року в управлінні Державної казначейської служби України у Вижницькому районі не реєструвались, реєстри бюджетних зобов'язань протягом 2010 року до управління не подавались; договір № 15 про переведення боргу від 25 серпня 2010 року відділу бухгалтерського обліку та звітності Вижницької міської ради не надавався, не реєструвався та згідно номенклатури справ в архіві відділу не зберігається.

Отже, суд вважає причини пропуску строку позовної даності на звернення Вижницької міської ради з даним позовом поважними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідачів пропорційно.

Керуючись статтями 4 2 , 4 3 , 22, 43, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним укладений між Вижницькою міською радою, Дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атошляхбуд» договір № 15 про переведення боргу від 25 серпня 2010 року.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» - м. Чернівці, вул. Головна, 205, код 31963989 на користь Вижницької міської ради - Чернівецька обл., м. Вижниця, вул. Українська, 34, код 04062096 - судовий збір у сумі 573,50 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атошляхбуд» - м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22, код 32757176 на користь Вижницької міської ради - Чернівецька обл., м. Вижниця, вул. Українська, 34, код 04062096 - судовий збір у сумі 573,50 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03 грудня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 грудня 2013 року.

Суддя О.С. Тинок