Постанова

від 03.03.2014 по справі 926/969/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. Справа № 926/969/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційних скарг

· Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ПАТ ДАК "Автомобільні

дороги України", вих. № 919 від 20.12.2013р.

· Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхбуд" без номера та дати

(вх. № Львівського апеляційного господарського суду 01-05/38/14 від 08.01.2014р.)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013 р.

у справі № 926/969/13 (суддя - Тинок О.С.)

за позовом Вижницької міської ради, м. Вижниця Чернівецької області

до відповідача 1: Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор", м. Чернівці

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхбуд", м. Донецьк

про визнання договору №15 про переведення боргу недійсним

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явились;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013р. задоволено позов, визнано недійсним укладений між Вижницькою міською радою, Дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» договір № 15 про переведення боргу від 25 серпня 2010 року. Стягнуто пропорційно з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» на користь Вижницької міської ради - судовий збір у сумі 1147 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що голова Вижницької міської ради не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення 25 серпня 2010 року договору № 15 про переведення боргу в розмірі 403 704, 84 грн. (чотириста три тисячі сімсот чотири гривні вісімдесят чотири копійки) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» перед Дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на Вижницьку міську раду, укладаючи такий договір голова міської ради порушив норми законодавства України щодо обсягу прав його цивільної дієздатності, зокрема прийняття рішення щодо передачі коштів, визначених Договором, належить до виключної компетенції міської ради, а голова самостійно беручи на себе таке зобов'язання перевищив покладені на нього повноваження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» (далі - відповідач 1, апелянт 1, скаржник 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» (далі - відповідач 2, апелянт 2, скаржник 2) звернулися до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами (Вхідний № ЛАГС 01-05/36/14 від 08.01.2014р. та Вхідний № ЛАГС 01-05/38/14 від 08.01.2014р.), вказуючи на незаконність та прийняття рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013р. з порушенням норм матеріального права, просять скасувати таке та прийняте нове, яким в задоволенні позовних вимог Вижницької міської ради відмовити. Обоє апелянтів просять суд звернути увагу на наявність ухвали господарського суду Донецької області від 18.08.2010р. у справі № 15/133, якою затверджено мирову угоду між ДП «Чернівецький облавтодор» та ТОВ «Автошляхбуд» на умовах переведення боргу між Вижницькою міською радою, ТОВ «Автошляхбд» та ДП «Чернівецький облавтодор».

Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» наголошує, що укладений договір № 15 від 25.08.2010р. є законним, такі твердження, за його словами підтверджуються рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.09.2013р. по справі № 926/524/13, а посилання Вижницької міської ради (далі - Позивач) на перевищення повноважень колишнім головою ради при підписанні Договору, на думку Апелянта 1, має бути обґрунтоване обвинувальним вироком правоохоронних органів щодо незаконності його діянь. На його думку, Позивачем по справі не доведено наміру порушити публічний порядок сторонами Договору. Крім того, Апелянт 1 наголошує про те, що оспорюваний договір укладався у трьох примірниках для кожної із сторін, що є підтвердженням факту обізнаності Позивача про такий, а відтак - суд безпідставно визнав причини пропуску ним строку позовної давності поважними.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» в апеляційній скарзі звертає увагу суду на те, що між КП «Вижницьке міське будинкоуправління» та Апелянтом 2 існували правовідносини за договорами підряду № 41/2 від 10.10.2008р., № 41 від 10.10.2008р., 41/1 від 10.10.2008р. на проведення капітального ремонту вулиць в м. Вижниця. Оплата виконаних робіт проводилася за рахунок бюджетних коштів Вижницької міської ради, як власника КП «Вижницьке міське будинкоуправління». Загальна заборгованість за виконані роботи за вказаними договорами перед ТзОВ «Автошляхбуд» складає 841 736, 80. Для забезпечення виконання вищевказаних договорів підряду Відповідач 2 уклав ряд договорів з ДП «Чернівецький облавтодор» на загальну суму 403 704, 84 грн., яку не був в змозі оплатити у зв'язку із наявною перед ним заборгованістю зі сторони КП «Вижницьке міське будинкоуправління», що належить до суб'єктів господарювання комунального сектора економіки Вижницької міської ради. Такі обставини, на думку Апелянта 2, дозволяли сторонам укласти договір № 15 від 25.08.2010р. про переведення боргу. Скаржник 2 вказує на те, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про відсутність у Вижницької міської ради зобов'язань фінансового характеру перед ТзОВ «Автошляхбуд». Відповідач 2 також звертає увагу Львівського апеляційного господарського суду на те, що судом першої інстанції безпідставно визнано причини пропуску строку звернення до суду з позовом поважними, оскільки незнання про відсутність оспорюваного договору нового голови не позбавляло його можливості звернутися до суду з позовом швидше, зокрема після звернення ДП «Чернівецький облавтодор» до Позивача з претензією від 29.11.2012р.

Зазначені вище доводи Апелянт 1 та 2 вважають достатніми підставами вважати, що рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013р. по справі № 926/969/13 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим таке підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 03.02.2014р. Вижницька міська рада заперечила доводи апеляційних скарг та просила такі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з мотивів його законності та обґрунтованості. У вказаному документі Позивачем також викладене клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2014 р. апеляційні скарги Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України", вих. № 919 від 20.12.2013р. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхбуд" без номера та дати (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 01-05/38/14 від 08.01.2014р.) на рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013 р. у справі № 926/969/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судове засідання на 20.01.2014 р.

В судове засідання 20.01.2014 року з'явився представник Позивача, Відповідачі участі уповноважених представників не забезпечиили, у зв'язку із чим ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. об'єднано дві апеляційні скарги в одне апеляційне провадження та відкладено розгляд справи на 03.02.2014р.

3 лютого 2014р. сторони участі уповноважених представників у судове засідання не забезпечили. Судова колегія задоволюючи клопотання Апелянтів, вирішила розгляд справи відкласти на 17.02.2014р.

У судовому засіданні 17.02.2014р. представник Апелянта 2 підтримала доводи апеляційної скарги ТзОВ «Автошляхбуд» з мотивів, викладених у ній, а представник Позивача заперечив доводи обох апеляційних скарг з мотивів, викладених у відзиві на них.

У судове засідання 03.03.2014р. з'явився представник Позивача, який підтримав викладене у відзиві на апеляційні скарги та просив суд залишити рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013р. без змін.

Враховуючи те, що Апелянти належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, однак не скористалися, наданим їм ст. 22 ГПК України правом брати участь в судовому засіданні та не заявлявляли клопотань про відкладення такого, судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційними скаргами та відзивом на них, оцінивши зібрані по справі докази, колегія суддів прийшла до висновку про необгрунтованість доводів апеляційних скарг та відповідність рішення місцевого господарського суду нормам матеріального та процесуального права.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

15 серпня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» (первісний боржник), Вижницькою міською радою (новий боржник) та Дочірнім підприємством Чернівецький облавтодор" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір № 15 про переведення боргу, відповідно до п. 1 якою, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у грошових зобов'язаннях, що виникають із договору поставки № 30 від 17.08.2009 року, укладеного між первісним боржником та кредитором на суму 386 117, 84 грн., договором транспортного-обслуговування № 47 від 18.08.2009 року, укладеним між первісним боржником та філією "Вижницький райавтодор" кредитора на суму 8 023 грн., та зобов'язанням яке виникло із поставки пічного палива філією "Сторожинецький автодор" кредитора первісному боржнику на підставі накладної філії "Сторожинецький автодор" кредитора № 108 від 31.08.2009 року та довіреності первісного боржника № 51 від 28.08.2009 р. на суму 9 564 грн. (надалі іменуються "Основні договори").

Згідно умов п. 2 даного Договору первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе в повному об'ємі зобов'язання за основними договорами, та розмір яких становить 403 704, 84 грн. (чотириста три тисячі сімсот чотири гривні вісімдесят чотири копійки), а новий боржник погоджується виконати зазначені зобов'язання на користь кредитора.

Строк дії вказаного договору розпочинається з моменту підписання його сторонами і закінчується повним виконанням сторонами своїх зобов'язань (п. 13).

Статтею 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно Преамбули Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За приписами ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції чинній на час укладення оспорюваного договору) встановлена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, зокрема, пунктами 27, 43 частини 1 цієї статті встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: про прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету та питання про затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

У статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено повноваження сільського, селищного, міського голови, а пунктами 13, 16 частини 4 зазначеної статті встановлено, що сільський, селищний, міський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх за призначенням, визначеним радою та укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

За договором № 15 первісний боржник зобов'язується здійснити розрахунок із новим боржником у сумі 403 704, 84 грн. (чотириста три тисячі сімсот чотири гривні вісімдесят чотири копійки) в т. ч. ПДВ, шляхом погашення заборгованості останнього за основними договорами (п. 7 Договору).

Таким чином, умовами укладеного 25 серпня 2010 року між сторонами договору № 15 про переведення боргу визначено передачу коштів у сумі 403 704, 84 грн. з місцевого бюджету Вижницької міської ради дочірньому підприємству "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "ДАК" Автомобільні дороги України".

З перелічених положень законів, що діяли у момент укладення договору та використовувались судом першої інстанції при розгляді спору, слідує, що обраний на той час голова Вижницької міської ради міг укласти вказаний Договір про переведення боргу лише після обговорення можливості його переведення на пленарному засіданні міської ради. Так як, передача коштів з відповідного місцевого бюджету, затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, тощо належить до виключної компетенції Вижницької міської ради, голова ради був зобов'язаний винести на обговорення пленарного засідання сесії ради питання про можливість переведення боргу та за наявності для цього підстав винести рішення про можливість укладення такого договору. Однак, з матеріалів справи вбачається, що договір № 15 від 25.08.2010р. був підписаний діючим на той час головою міської ради Пилип'юком В.Б. самостійно, без проведення визначеними нормами законодавства дій, а відтак таке діяння (підписання договору) - вчинене з перевищенням його посадових повноважень.

Крім того, Відповідно до пунктів 1, 7 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України (редакція чинна на час укладення оспорюваного договору) бюджет, це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, а бюджетне зобов'язання, це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Відповідно до пунктів 2.2., 2.8., 5.1. Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого Наказом № 136 від 09.08.2004 року Державного казначейства України на виконання вимог статей Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами органами Державного казначейства України (на час укладення оспорюваного договору цей процесуальний документ був чинним), - розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання. Після перевірки підтвердних документів один примірник Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, другі примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Державного казначейства України. Документи, що підтверджують факт узяття зобов'язання та/або фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік". Зобов'язання та фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Державного казначейства України в бухгалтерському обліку виконання бюджетів.

Вижницькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області видано довідку № 24-21-22/154 від 05.10.2012р. на виконання завдання Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 04.10.2012р. № 24-06-13-18/7567 з метою документального підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків з ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у Вижницькій міській раді за II-IV квартал 2010р., 2011 рік та завершений період 2012р. було проведено зустрічну звірку. Відповідно до результатів останньої, за даними бухгалтерського обліку Вижницької міської ради станом на 01.10.2012 року кредиторська заборгованість перед ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» не рахується. Угоди з ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги» для проведення робіт по ремонту міських доріг або на постачання матеріальних цінностей, акти приймання виконаних будівельних робіт ф. №КВ-2в по ремонту міських доріг або накладні на одержання матеріальних цінностей від ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на суму 403 704, 84 грн. до зустрічної звірки не надано (а. с. 17, 18).

Також відповідно до листа управління Державної казначейської служби України у Вижницькому районі № 01-13/2324 від 03 грудня 2013 року, бюджетні зобов'язання по договору № 15 про переведення боргу від 25 серпня 2010 року в управлінні не реєструвались, реєстри бюджетних зобов'язань протягом 2010 року до управління не подавались (а. с. 146).

Довідка Вижницької міської ради № 88 від 03.12.2013р. містить відомості про те, що договір № 15 про переведення боргу відділу бухгалтерського обліку та звітності не надавався, не реєструвався та згідно номенклатури справ в архіві не зберігається (а. с. 147).

Таким чином, дій, визначених законодавством для належного оформлення фінансових операцій по договору № 15 від 25.08.2010р. сторонами вчинено не було, наслідком чого, в органах ДФІ та Вижницькій міській раді відсутні будь-які відомості про те, що остання взяла на себе вказані у Договорі зобов'язання, також вищевказана бездіяльність ставить під сумнів факт укладення такого договору взагалі.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частини 1 статті 207 Господарського кодексу України містить положення, згідно якого господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи наведені норми закону судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого суду щодо відсутності у призначеного на той час голови Вижницької міської ради Пилип'юка В.Б. належних повноважень на укладення договору № 15 від 25.08.2010р. про переведення боргу

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними» на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Також згідно п. 2.5., 2.5.1. зазначеної постанови Пленуму правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших. Слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

В даній ситуації голова Вижницької міської ради уклав договір про переведення боргу № 15 від 25.08.2010р., однак ним не було дотримано процедури, яка б надала можливість його підписання, відтак, такий укладений з порушенням норм чинного на той час законодавства та вважається таким, що порушує публічний порядок і суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки, Вижницька міська рада є виконавчим органом державної влади на місці, а кошти такої належать до бюджетних і можуть використовуватися лише за призначенням, визначеним виключно радою, а не її головою самостійно.

Посилання Апелянтів на те, що суд першої інстанції безпідставно визнав причини пропуску строку позовної давності поважними, судова колегія оцінює критично виходячи з наступних підстав. Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частина 1 статті 261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З наявних у справі доказів вбачається, що оспорюваний Договір згідно номенклатури справ в архіві відділу бухгалтерського обліку та звітності не зберігається, відомості про переведення боргу перед Відповідачем 1 на Позивача, згідно довідки управління Державної казначейської служби України у Вижницькому районі відсутні, відтак, новопризначений голова Вижницької міської ради не міг знати про існування договору № 15 від 25.08.2010р. раніше ніж, коли Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» звернулося до Вижницької міської ради з претензією № 1184 від 29.11.2012р. про погашення заборгованості. У матеріалах справи відсутні будь-які інші докази того, що Відповідачі зверталися із подібними претензіями до Позивача раніше, незважаючи на те, що договір про переведення боргу №15 від 25.08.2010р. передбачав негайне після його підписання виконання в повному об'ємі зобов'язання визначеного у договорі та протягом 7 (семи) днів із дня виконання такого перед кредитором письмово повідомити первісного боржника про таке виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання та з додаванням завірених новим боржником копій документів, що підтверджують проведене виконання (п. 5 оспорюваного Договору).

Відповідно частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Крім того відповідно до п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. перебіг позовної давності починається, за загальним правилом, від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), за винятком випадків, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Зокрема, за позовами про застосування наслідків нікчемного правочину (повернення коштів, іншого майна тощо) позовна давність починається не від дня вчинення такого правочину, а від дня, коли почалося його виконання.

Посилання Апелянта на те, що законність та обґрунтованість оспорюваного договору перевірена та встановлена рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.09.2013р. у справі № 926/524/13 не відповідає дійсності. Господарським судом Чернівецької області від 16.09.2013р. й справді було прийнято рішення згідно якого з Вижницької міської ради стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованість за Договором в сумі 403 704, 84 грн., пеню в сумі 31 201, 36 грн. та судовий збір в розмірі 8 698, 13 грн. Однак, таке рішення за результатами його перегляду в апеляційному порядку було скасовано Львівським апеляційним господарським судом 23.12.2013р., а у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 434 905, 20 грн. відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття, Вищим господарським судом України постанову апеляційної інстанції не скасовано, відтак, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013р., яка також вказує на незаконність укладення договору № 15 від 25.08.2010р. та безпідставність стягнення за цим договором заборгованості в розмірі 403 704, 84 грн. набрала законної сили і спростовує вказані твердження Апелянта 1.

Також ТзОВ «Автошляхбуд» вказує на наявність між ним та КП «Вижницьке міське будинкоуправління» договорів підряду № 41/2 від 10.10.2008р., № 41 від 10.10.2008р., № 41/1 від 10.10.2008р. на проведення капітального ремонту вулиць в м. Вижниця, на забезпечення виконання яких Апелянт 2 уклав з Дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор" ряд договорів на суму 403 704, 84 грн. (сума боргу). Зазначені обставини на думку ТзОВ «Автошляхбуд» надають можливість перевести вказану суму боргу на Вижницьку міську раду, оскільки фінансування з капітального ремонту вулиць в м. Вижниця здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенцій з обласного бюджету.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне, у матеріалах справи наявні рішення Господарського суду Чернівецької області від 15.02.2012 року у справі № 5027/1385/2011, від 15.02.2012р. у справі № 5027/1383/2011 та від 05.03.2012р. у справі № 5027/1384/2011, відповідно до яких за договорами підряду № 41, 41/1, 41/2 від 10.10.2008р. стягнено з КП «Вижницьке міське будинкоуправління» на користь ТзОВ "Автошляхбуд" заборгованості на суми: 10 697, 20 грн., 417 698, 40 грн.,413 341, 20 грн. (відповідно до зазначених договорів підряду).

Відтак, якщо рішеннями місцевого суду, що набрали законної сили з КП «Вижницьке міське будинкоуправління» стягнена сума заборгованості на користь ТзОВ «Автошляхбуд», то таке не вправі вимагати повторного їх стягнення з Вижницької міської ради.

Твердження Апелянта 1 про те, що обґрунтованість та законність договору № 15 від 25.08.2010р. підтверджується ухвалою господарського суду Донецької області від 18.08.2010р. у справі № 15/133, якою затверджено мирову угоду між ДП «Чернівецький облавтодор» та ТОВ «Автошляхбуд» на умовах переведення боргу між Вижницькою міською радою, ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» та ТОВ «Автошляхбуд», судова колегія оцінює критично, виходячи з наступних підстав.

Зазначена мирова угода укладалася між ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» та ТОВ «Автошляхбуд», Вижницька міська рада стороною по справі № 15/133 не виступала, до участі у справі в якості третьої особи не залучалась, дані про присутність представника міської ради при затвердженні сторонами мирової угоди у справі - відсутні, а відповідно до договору № 15 від 25.08.2010р. Вижницька міська рада - виступає «новим боржником», який бере на себе зобов'язання по сплаті дочірньому підприємству «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК» «Автомобільні дороги України» заборгованості в сумі 403 704, 84 грн.

Таким чином, судова колегія зазначає, що затвердження мирової угоди між ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» та ТОВ «Автошляхбуд» не встановлює законність укладення оспорюваного договору, а говорить лише про можливість сторін укласти такий, однак, при цьому не сторони зобов'язані дотримуватись вимог законодавства щодо переведення цього боргу на Вижницьку міську раду, чого, як вже встановлено судовою колегією, сторонами дотримано не було.

Крім того, у самій ухвалі від 18.08.2010р. у справі № 15/133 зазначено, що позивач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди, що не виключає можливості Позивача заявити позов про спонукання до виконання умов мирової угоди, таке право викладене у п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з врахуванням змін, внесених згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. N 13).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обстави, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія погоджується з рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013р. щодо наявності підстав для задоволення позову та визнання недійсним укладеного між Вижницькою міською радою, Дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд» договір № 15 про переведення боргу від 25 серпня 2010 року, оскільки вказане рішення відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи. Однак, при виготовленні такого, місцевим господарським судом допущено технічну помилку у назві Відповідача 2, якого слід читати «Автошляхбуд» згідно довідки з ЄДРПОУ АА № 546199 (а. с. 106), а не «Атошляхбуд».

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013р. у справі № 926/969/13 залишити без змін, а апеляційні скарги Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" ПАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошляхбуд" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109, 110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 926/969/13 повернути господарському суду Чернівецької області.

Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2014 р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.