Ухвала

від 14.08.2013 по справі 818/3348/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 р.Справа № 818/3348/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Кононенко З.О.

Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 818/3348/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Еко-резерв"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-резерв" (далі - позивач, ТОВ "Еко-резерв") звернулось до Державної податкової інспекції в м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ в м. Сумах) в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2013 р. № 0000022260/1477 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 9 409, 00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2013 р. № 0000012260/1479 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 17 498, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.01.2013р. за №0000022260/1477 та за №0000012260/1479 прийняті ДПІ в м. Сумах.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДПІ в м. Сумах зазначає, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від контрагентів позивача за договорами поставки у зв'язку з неможливістю контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність та відсутністю доказів транспортування товару, доказів навантаження та розвантаження продукції.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Еко-резерв" зареєстроване Виконавчим комітетом Сумської міської ради 17.10.2002 року за № 16321070011000646, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 200039280 про реєстрацію платника ПДВ від 09.04.2012 р. індивідуальний податковий номер 320253018198, виданого ДПІ в м. Суми.

Фахівцями ДПІ в м. Сумах на підставі направлень від 06.12.2012 року № 2383, №2384, № 2385, згідно з п.п.20.1.4, п.20.1, ст.20, п.п.78.1.1, п.78.1, ст.78, п.82.2, ст.82 Податкового кодексу України була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Еко-резерв" (код за ЄДРПОУ 32025309) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках результатів операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Скрап-продакшн"(код за ЄДРПОУ 37739743) та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Рокада-2005" і ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року та подальшої їх реалізації.

За результатами перевірки був складений акт № 4370/160/32025309/71 від 21.12.2012 (а.с.13-30)

Згідно висновків, які викладені в акті, перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п. 7.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму ПДВ за 2010 рік в розмірі 9842,0 грн., в тому числі за квітень 2010 року -2009,0 грн.,за серпень 2010 року -7833,0 грн.,

- пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.4.5 пп 7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено відємне значення об'єкту оподаткування податку на додану вартість на суму 874,0 грн., у тому числі за квітень 2010 року-874,0 грн.

-пп.4.1.6, п.4.1, ст.4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік в сумі 24 247,55 грн., в тому числі за I квартал 2010 року -9279,94 грн., за II квартал 2010 року -3604,17 грн., за III квартал 2010 року -9791,67 грн., за 2011 рік в сумі 1571,77 в тому числі за III квартал 2010 року - 460,0 ,IV квартал 2011 року -1111,77 грн.; за 2012 рік в сумі 12419,0 грн., в тому числі за I квартал 2012 року -3198,0 грн., за II квартал 2012 року -1277,0 грн., за III квартал 2012 року -7944,0 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ в м. Сумах були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022260/1477 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 9409,00 грн. та № 0000012260/1479 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 17498, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків відповідача про заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ "Еко-резерв" в результаті господарських взаємовідносин з ТОВ "Компанія "Скрап-продакшн" та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Рокада-2005", оскільки позивачем належними первинними документами доведено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за первіряємий період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ТОВ "Еко-резерв" сум податку на додану вартість у розмірі 9409,00 грн., податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 17498,00 грн. ґрунтуються на судженнях відповідача про неможливість фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Компанія "Скрап-продакшн" та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Рокада-2005" у зв'язку з порушенням правил ведення господарської діяльності останніх.

У відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.

Разом з цим, наявність вищевказаних документів для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат вважатиметься достатньою підставою лише у випадку реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит та витрати.

З матеріалів справи вбачається, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Компанія "Скрап-продакшн" та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Рокада-2005".

Так згідно договору-поставки № 135/11-У від 27.12.2011 р. (а.с. 39-43) позивач зобов'язувався поставляти ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" вузли та приладдя до контрольно-вимірювальної апаратури, що зазначені у специфікації. З метою виконання вказаного договору, ТОВ "Еко-резерв" 17 липня 2012 р. уклало з ТОВ "Компанія "Скрап-продакшн" договір № 17/07 (а.с. 49-50) згідно якого останнє зобов'язувалось передати у власність позивача блоки індикації для колонок КПГ-1 і ЕТ-6 та плати обчислювачів до колонок КЗМ-200 і ЕТ-6. Факт отримання позивачем згаданих товарів підтверджується видатковою накладною від 18.07.2012 р. (а.с. 50). На суму поставленого товару ТОВ "Скрап-продакшн" виписано податкову накладну № 44 (а.с. 52).

Придбані у ТОВ "Скрап-продакшн" товари позивачем були поставлені ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України", про що свідчать накладна від 18.07.2012 р. (а.с. 45), рознарядки (а.с. 47-48) та довіреність на отримання ТМЦ від 18.07.2012 р. (а.с. 44). На суму поставленого товару ТОВ "Еко-резерв" була виписана податкова накладна (а.с. 46). Перевезення блоків індикації для колонок КПГ-1 і ЕТ-6 та плат обчислювачів до колонок КЗМ-200 і ЕТ-6 здійснювалось позивачем власним транспортом (а.с. 53, 141).

Про фактичне надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ "Рокада-2005" і ФОП ОСОБА_2 свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема: договір, рахунки на оплату послуг, акти прийняття виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні та документи про оплату (а.с. 56-73, 112-130)

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки ДПІ в м. Сумах про безпідставне не включення ТОВ "Еко-резерв" до складу валового доходу суми коштів, отриманих від реалізації товарів ПВКП "Нео-Прогрес", є необґрунтованими, оскільки матеріалами справи (а.с. 54-55, 109-11) підтверджено, що товарно-матеріальні цінності які були предметом продажу, обліковувались як основні засоби позивача та були продані за балансовою вартістю, в зв'язку з чим, згідно п. 146.13 ст. 146 Податкового кодексу України ТОВ "Еко-резерв" мало право не включати отримані кошти до складу доходу при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Також, ТОВ "Еко-резерв", у відповідності з положеннями пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, правомірно не були включені до складу доходів суми отриманої фінансової допомоги, оскільки ця фінансова допомога на кінець звітного періоду була повернута позивачем позикодавцям, про що свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського обліку (а.с. 81-83, 131-136, 154-180).

Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, про фактичне отримання товару свідчать надані позивачем первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» та п. 2.4 ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»

Отже, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем відсутності фактичного здійснення господарських операцій по вищезазначеним угодам, оскільки позивачем виконані всі умови укладених договорів та використання придбаних товарів в межах власної господарської діяльності .

Також посилання відповідача в апеляційній скарзі на акти перевірок контрагентів ТОВ "Еко-резерв", що були складені ДПІ у м. Суми, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та валових витрат, колегія суддів не сприймає та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Компанія "Скрап-продакшн" та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України", не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Такі висновки колегії суддів грунтуються на правільному застосуванні положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 закону № 168/97-ВР та відповідає практиці Верховного суду України у подібних правовідносинах.

Крім того, такі висновки колегії суддів узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За викладених обставин, колегія суддів вважає обгрунтованими висновками суду першої інстанції про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Скрап-продакшн" та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України"

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 09.01.2013р. за №0000022260/1477 та за №0000012260/1479.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 818/3348/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бартош Н.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.