Постанова

від 05.12.2013 по справі 818/8535/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р. Справа № 818/8535/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання Кліщенко В.О.

представника позивача Мартишенко С.В.

представника відповідача Дмітрієва М.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "О'Нед" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «О'Нед» (далі - позивач, ТОВ «О'Нед») звернулось до суду із адміністративним позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Роменська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2013р. №0000232200.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «О'Нед» з питань дотримання вимог податкового законодавства, та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р. було складено акт, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення. Позивач з висновками, викладеними в акті перевірки не згоден, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України. Зазначає, що податковим органом необґрунтовано зроблено висновок щодо не підтвердження суми валових витрат, що використані були у власній господарській діяльності підприємства, посилання на те, що позивачем було включено до складу валових витрат суму по отриманим юридичним послугам взагалі не відповідає дійсності. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим, у письмовому відзиві на позов просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні зазначила, що при проведенні перевірки було встановлено, що до складу валових витрат підприємства у 4 кварталі 2011 року ТОВ «О'Нед» було безпідставно включені витрати по отриманим юридичним послугам, в зв'язку із чим і винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Роменською ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «О'Нед» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 11.07.2013р. №276/2201/32807436 (а.с. 1-16-т.2). Враховуючи висновки акту перевірки Роменською ОДПІ було виявлено порушення п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме занижено суму податку на прибуток в розмірі 74060 грн. в 4 кварталі 2004 року. На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000232200 від 19.07.2013р. (а.с.13т.1)

Як вбачається із розрахунку спірного податкового повідомлення - рішення (а.с.218т.2), сума донарахування основного платежу становить порушення, виявлені податковим органом відносно безпідставного віднесення до валових витрат суму юридичних послуг, отриманих від Мартишенко Сергія Віталійовича на суму 322000грн., про що відображено в акті перевірки.

На вимогу суду надати копії актів наданих юридичних послуг, представник позивача зазначив, що не вважає за доцільне їх надавати, оскільки вони не мають жодного відношення до розгляду даної справи, а всі документи, що є в матеріалах справи підтверджують обґрунтування адміністративного позову.

Оскільки акт є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

При проведенні перевірки ТОВ «О'Нед» для підтвердження суми валових витрат на суму 322000грн. за 4 квартал 2011 року були надані акти здачі-прийняття робіт до договору надання юридичних послуг, детальний переліт та зміст яких відображений на сторінці 8-11 акту перевірки (а.с. 5-6т.2).

Так, ТОВ «О'Нед» було надано юридичних послуг на суму 322000грн., в т.ч. в 4 кварталі 2010 року на суму 90000грн., 1 квартал 2011р. на суму 90000грн., 2 квартал 2011р. на суму 90000грн., 3 квартал 2011 р. на суму 30000грн., 4 квартал 2011р. на суму 22000грн.

Оплата за надані послуги була проведена безготівковим рахунком згідно платіжних доручень №538 від 15.12.2011р., №382 від 19.12.2011р., №383 від 21.12.2011р., №386 від 23.12.2011р., №392 від 28.12.2011р.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 139.1.9 п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України, зокрема, абзацом 4 передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як підтверджується актом перевірки, під час її проведення, ТОВ «О'Нед» були надані перевіряючого акти виконаних робіт по наданню юридичних послуг., при цьому дані акти не відображають інформації щодо змісту юридичних послуг, належать до господарської діяльності підприємства, підстави формування ціни дані акти також не містять, носять загальний характер.

Суд вважає, що документи, надані ТОВ «О'Нед» при проведенні перевірки в обґрунтування правомірності включення до складу валових витрат щодо наданих юридичних послуг, в даному випадку надані на перевірку акти виконаних робіт, повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з веденням виробництва позивачем. З наданих на перевірку позивачем актів наданих послуг, відображених в акті перевірки, неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і, як результат, в зв'язку із відсутністю у документі інформації про суть операції виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача неможливо, документів, що підтверджують розрахунки по формуванню ціни на юридичні послуги відсутні, акти містять загальні вказівки про надані послуги.

Стосовно наданих представником позивача до матеріалів справи документів (а.с.16-172), суд зазначає наступне.

При розгляді справи представник позивача зазначав, що ТОВ «О'Нед» не було включено до складу валових витрат суму по юридичним послугам в сумі 322000грн., натомість були включені зовсім інші витрати, а саме продаж будівельних матеріалів, які були придбані підприємством у 2005 - 2009роках.

В судовому засіданні представник податкового органу зазначав, що документи, зокрема що стосуються будівельних матеріалів досліджувалися при проведенні перевірки, оскільки суму валових витрат 199578грн. було підтверджено перевіряючими, зауваження були відсутні.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (діючого у 2005-2009 р. ) (далі - Закон) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно п.5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Податковими деклараціями з податку на прибуток ТОВ «О'Нед», наданими до податкового органу, станом на 01.04.2011р. залишки матеріальних запасів у ТОВ «О'Нед» відсутні, в деклараціях за 2007-2010р.р. дані графи також не заповнені, розрахунки приросту/убутку балансової вартості товарів також не заповнені, таким чином надані документи не можуть підтверджувати факт наявності даних матеріалів станом на 01.04.2011р.

Як пояснила в судовому засіданні представник податкового органу, декларації за період з 2005-2007р. відсутні у податкового органу в зв'язку із спливом 1095 днів.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діючого в період 2005-2010р.р.) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Жодних уточнюючих документів ТОВ «О'Нед» за період з 2005-2010р.р. до податкового органу не надавав, позивачем не було відкориговано показники декларацій по податку на прибуток підприємства з 2005 року, тому податковим органом при розгляді скарги правомірно не було взято до уваги дані документи.

Слід зазначити, що згідно висновків акту перевірки у 2-4 кварталі 2011 року позивачем було задекларовано суму валових витрат в розмірі 521578 грн. (а.с.3зворотн.стор.т.2), були досліджені всі документи, що були надані підприємством на перевірку для підтвердження даної суми, сума 521578 грн. були підтверджені документально, зауваження у податкового органу виникли лише щодо включення ТОВ «О'Нед» до складу валових витрат по юридичним послугам в сумі 322000грн., в зв'язку із чим і винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 74060 грн. основного платежу, а тому позовні вимоги визнаються судом неправомірними, необґрунтованими і відповідно, не підлягають задоволенню.

Згідно п.5 ч.1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час прийняття постанови суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат. За змістом ч.1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи

Відповідно до ч.2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом" . Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати

З матеріалів справи встановлено, що позивач звертаючись до суду з позовом сплатив 172,06 грн. (а.с.2), тому у зв'язку з відмовою судом у задоволенні позовних вимог, з позивача необхідно стягнути суму судового збору в розмірі 1548,44 грн. в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "О'Нед" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2013р. №0000232200 - відмовити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "О'Нед" (Недригайлівський район, с.Березняки, вул. Підгай,б.74, і.к. 32807436 ) в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 1548,44грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.2013 р.

Суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета