Ухвала

від 29.08.2013 по справі 816/1607/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 р.Справа № 816/1607/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Бондара В.О.

Мінаєвої О.М.

за участю:

секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Бурмак С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. по справі № 816/1607/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

28 березня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький хлібокомбінат"(далі-позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року №0012702301/1620, №0012712301/1621.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежами податок на додану вартість та податок на прибуток приватних підприємств.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року у задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інсанції скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправільного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" (код ЄДРПОУ 00376930) з питань взаємовідносин з ТОВ "Фірма Лаад" (код ЄДРПОУ 36007655) за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 08 жовтня 2012 року №3850/23-209/00376930 /а.с. 12-22/, у якому зафіксовано порушення вимог:

- пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 18538,00 грн., у тому числі: квітень 2011 року - 10291,00 грн., травень 2011 року - 8247,00 грн.;

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 25583,00 грн.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 22 жовтня 2012 року №0012702301/1620, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 25583,00 грн., у тому числі 25583,00 грн. за основним платежем /а.с. 23/; та №0012712301/1621, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18539,00 грн., у тому числі 18538,00 грн. за основним платежем, 01,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 24/.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /а.с. 25-32/.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості висновків відповідача про заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" в результаті господарських взаємовідносин з ТОВ "Фірма Лаад", ДП "Полтавський КХП", оскільки позивачем належними первинними документами не доведено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат за перевіряємий період.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ТОВ "Кременчуцький хлібокомбінат" сум податку на додану вартість у розмірі 17538 грн., в тому числі: за квітень 2011 року - 10291грн., за травень 2011 року - 8247; податку на прибуток приватних підприємств за II-V квартал 2011 року у розмірі 25583 грн., ґрунтуються на судженнях відповідача про неможливість фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Фірма Лаад", ДП "Полтавський КХП", у зв'язку з порушенням правил ведення господарської діяльності.

У відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.

Разом з цим, наявність вищевказаних документів для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат вважатиметься достатньою підставою лише у випадку реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит та витрати.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Мінтрансу, від 21 листопада 2000 року, №644 на кожне відправлення вантажу, відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

На кожну відправку вантажу відправник надає станції відправлення накладну (комплект перевізних документів) у паперовому або електронному вигляді (із застосуванням електронного цифрового підпису).

Колегія суддів, зазначає, що документів на підтвердження транспортування вантажу згідно зазначених договорів, суду першої інстанції не надано.

З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2011 року між позивачем (Покупець), ТОВ "Фірма "Лаад" (Перевізник), ДП "Полтавський КХП" (Вантажоодержувач) укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу /а.с. 105-106/, згідно пункту 1.1. умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Перевізник бере на себе зобов'язання доставити залізничним транспортом доручений йому Покупцем вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, яким є ТОВ "ХПП Добронадіївське" (Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Добронадіївка, вул. Привокзальна, 59) та ТОВ "Знамянське ХПП" (Кіровоградська область, м. Знамянка, вул. Петровського, 154), до пункту призначення, яким є ДП "Полтавський КПП" (м. Полтава, вул. Леніна, 69) і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Покупець бере на себе зобов'язання оплатити перевезення вантажу відповідно до пункту 2 Протоколу наради Полтавської ОДА від 01 квітня 2011 року з питання "Про стан забезпечення сировиною підприємств хлібопекарної галузі області".

Позивачем для перевірки надано копії:

- податкової накладної від 20 квітня 2011 року №33 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця - транспортно-експедиційні послуги по станції Знамянка Одеської залізниці) на загальну суму 55026,31 грн., у тому числі ПВ 9170,88 грн. /а.с. 109/;

- податкової накладної від 21 квітня 2011 року №36 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця - транспортно-експедиційні послуги по станції Щаслива Одеської залізниці) на загальну суму 6722,97 грн., у тому числі ПВ 1120,49 грн. /а.с. 107/.

Крім того, позивачем надані копії Актів прийому-передачі робіт (надання послуг) від 26 квітня 2011 року №9 /а.с. 110/ та від 11 травня 2011 року №16 /а.с. 108/; назва - експедиційні послуги.

Досліджені судом першої інстанції Акти прийому-передачі робіт (надання послуг) від 26 квітня 2011 року №9 /а.с. 110/ та від 11 травня 2011 року №16 /а.с. 108/ містять посилання на надання послуг по рахунках від 20 квітня 2011 року №РФ-00036 та від 20 квітня 2011 року №00035, яких позивачем на перевірку та під час розгляду справи у суді не надано.

А також зматеріалів справи вбачається, що 13 травня 2011 року між позивачем (Покупець), ТОВ "Фірма "Лаад" (Перевізник), ДП "Полтавський КХП" (Вантажоодержувач) укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу №72 /а.с. 111-112/, згідно пункту 1.1. умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Перевізник бере на себе зобов'язання доставити залізничним транспортом доручений йому Покупцем вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, яким є ПРАТ "Лозівське ХПП" (Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька, вул. Жовтнева, 1), до пункту призначення, яким є ДП "Полтавський КПП" (м. Полтава, вул. Леніна, 69) і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Покупець бере на себе зобов'язання оплатити перевезення вантажу відповідно до пункту 2 Протоколу наради Полтавської ОДА від 01 квітня 2011 року з питання "Про стан забезпечення сировиною підприємств хлібопекарної галузі області".

Позивачем до суду надано копії податкової накладної від 13 травня 2011 року №48 (номенклатура постачання товарів/послуг продавця - транспортно-експедиційні послуги по станції Лозова) на загальну суму 49484,00 грн., у тому числі ПВ 8247,33 грн. /а.с. 113/.

Позивачем залучено до матеріалів справи копію Акту прийому-передачі робіт (надання послуг) від 26 травня 2011 року №19 /а.с. 114/; назва - експедиційні послуги, який містить посилання на надання послуг по рахунку від 13 травня 2011 року №РФ-00044, якого на перевірку та під час розгляду справи у суді першої інсианції, позивачем не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначений Акт не містить даних щодо контролю за передачею товару, навантаженням, здійсненням контролю за повнотою завантаження вагонів, зважуванням тари, брутто залізничних вагонів на залізничних вагах тощо, у зв'язку з чим суду першої інстанції, не було за можливє встановити, які саме послуги були надані, яким чином розраховувалася їх ціна.

Доказів оплати за надані послуги на вимогу суду /а.с. 2, 95-96/ позивачем не надано.

Позивач стверджує про наявність у ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" товарно-транспортних накладних та надання їх на перевірку /а.с. 6/, однак, на вимоги суду першої інстанції, /а.с. 2, 95-96/ позивачем не надано товарно-транспортних накладних, мотивуючи їх відсутністю та необов'язковістю.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів зазначає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази розрахункових документів на підтвердження оплати за надані послуги за договарами від 20 квітня 2011 року та від 13 травня 2011 року між позивачем (Покупець), ТОВ "Фірма "Лаад" (Перевізник), ДП "Полтавський КХП" (Вантажоодержувач), а також відсутні товарно-транспортні накладні, а відтак, колегія суддів доходить висновку, про відсутність у позивача правових підстав для формування сум валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за зазначиними договорами, у зв'язку з чим колегія суддів, не знаходить підстав для скасування оскаржуваних рішень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем підтверджено правомірность прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 22 жовтня 2012 року №0012702301/1620, №0012712301/1621.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. по справі № 816/1607/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2013 р.