Ухвала

від 12.11.2013 по справі 820/7488/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 820/7488/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/7488/13-а

за позовом Приватної фірми "Сас"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна фірма "Сас" звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 13.05.2013 року №0001632210, №0001642210 та від 27.05.2013 року №0001812210, №0001822210.

20 вересня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов задоволений.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 13.05.2013 року № 0001632210, № 0001642210 та від 27.05.2013 року №0001812210, № 0001822210, прийняті відносно Приватної фірми "САС".

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності факту реального вчинення господарських операцій позивачем із платником податків та зборів ПФ "Агроіндустрія".

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, Приватна фірма «САС» зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 23.02.2001 року, про що зроблений запис № 14801200000014091, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з 07.03.2001 року за № 51668, зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100325229.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова проведено наступні перевірки Приватної Фірми «САС» позапланову виїзну документальну перевірку Приватної фірми «САС» (код ЄДРПОУ 31343008) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та їх реальності та повноти відображення в обліку з ПФ «Агроіндустрія» (код ЄДРПОУ 31149933) за серпень, жовтень та листопад 2012 року.

22.04.2013 року за результатами вказаної перевірки складений акт № 1606/2210/31343008, яким встановлено порушення позивачем:

- п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.8, п.п. 138.1.1 п. 138, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 126 700 грн. у тому числі за 3-й квартал 2012 року в сумі 61 600 грн., за 4-й квартал 2012 року в сумі 65 100 грн.;

- ст. 185, ст. 189, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 120 666 грн. у тому числі за серпень 2012 року в сумі 25 083 грн., за вересень 2012 року в сумі 25 583 грн., за жовтень 2012 року в сумі 41 167 грн., за листопад 2012 року в сумі 28 833 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 року № 0001642210, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 150 832,5 грн. у тому числі за основним платежем - 120 666,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 30 166,5 грн. та податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 року № 0001632210, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у сумі 158 375, 00 грн. у тому числі за основним платежем - 126 700,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 675 грн.

Крім того, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Приватної фірми «САС» (код ЄДРПОУ 31343008) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та їх реальності та повноти відображення в обліку з ПФ «Агроіндустрія» (код ЄДРПОУ 31149933) за липень та вересень 2012 року.

18.05.2013 року за результатами вказаної перевірки складений акт № 1911/2210/31343008, яким встановлено порушення позивачем:

- п. 14.1.27, п. п. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.8, п. п. 138.1.1 п. 138, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 114 135 грн. у тому числі за 3-й квартал 2012 року в сумі 114 135 грн.;

- ст. 185, ст. 189, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 108 699 грн. у тому числі за липень 2012 року в сумі 16 000 грн., за серпень 2012 року в сумі 24 500 грн., за вересень 2012 року в сумі 22 083 грн., за жовтень 2012 року в сумі 8 000 грн., за листопад 2012 року в сумі 22 583 грн., за грудень 2012 року в сумі 15 533 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 27.05.2013 року № 0001822210, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 163 048,50 грн. у тому числі за основним платежем - 108 699,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 54 349,5 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.05.2013 року № 0001812210, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у сумі 171 202, 50 грн. у тому числі за основним платежем - 114 135,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57 067,50 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідач діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 14.1.27 ПК України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 138.8.1 п. 138.3 ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2012 року між ПФ «САС» (Замовник) та ПФ «Агроіндустрія» (Виконавець) укладений договір № ОРК-07-12, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по обслуговуванню рекламних конструкцій Замовника, надання в оренду металоконструкцій, виконання робіт по ескізному проектуванню, поставки ТМЦ, виконанню будівельно-монтажних робіт, послуг по благоустрою території об'єктів, що ремонтуються, наданню послуг по монтажу/демонтажу металоконструкцій, будівельних лєсов, транспортних послуг. (а.с.60-63 том 1).

У зв'язку із укладенням вказаного договору директором ПФ «САС» була затверджена адресна програма для проведення робіт по обслуговуванню рекламних конструкцій та, відповідно, складена та підписане сторонами договору технічне завдання до договору № ОРК-07-12 від 27.06.2012 року, яким визначений перелік робіт з обслуговування рекламних конструкцій з зазначенням того, що роботи виконуються з використанням власного матеріалу Виконавця.(а.с.65-93 том 1).

На виконання умов вказаного договору сторонами договору складені та підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-31/7-11 від 31.07.2012 року, № ОУ-31/7-12 від 31.07.2012 року, № ОУ-31/8-11 від 31.08.2012 року, № ОУ-31/8-12 від 31.08.2012 року, № ОУ-31/8-13 від 31.08.2012 року, № ОУ-31/8-14 від 31.08.2012 року, № ОУ- 28/9-5 від 28.09.2012 року, № ОУ-28/9-6 від 28.09.2012 року, № ОУ-28/9-8 від 28.09.2012 року, № ОУ-28/9-11 від 28.09.2012 року, № ОУ-28/9-12 від 28.09.2012 року, № ОУ-16/11-11 від 16.11.2012 року, № ОУ-16/11-12 від 16.11.2012 року.(а.с.99-127 том 1).

В якості доказів підтвердження виконання умов договору № ОРК-07-12 від 27.06.2012 року сторонами договору підписані звіти до технічного завдання на виконання робіт по обслуговуванню рекламних конструкцій, що є додатками до вище перелічених актів здачі - прийняття робіт.

Крім того, ПФ «Агроіндустрія» на адресу ПФ «САС» виписані наступні податкові накладні: від 31.07.2012 року № 125 на загальну суму 35 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 833, 00 грн., від 31.07.2012 року № 126 на загальну суму 42 000 грн. у т.ч. ПДВ - 7 000,00 грн., від 23.08.2012 року № 54 на загальну суму 48 000 грн. у т.ч. ПДВ - 8 000 грн., від 23.08.2012 року № 55 на загальну суму 42 000 грн. у т.ч. ПДВ - 7000 грн., від 23.08.2012 року № 56 на загальну суму 27 000 грн. у т.ч. ПДВ - 4 500 грн., від 23.08.2012 року № 57 на загальну суму 36 000 грн. у т.ч. ПДВ - 6000 грн., від 06.09.2012 року № 22 на загальну суму 42 000 грн. у т.ч. ПДВ - 7 000 грн., від 14.09.2012 року № 30 на загальну суму 48 000 грн. у т.ч. ПДВ - 8 000 грн., від 20.09.2012 року № 43 на загальну суму 35 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 833,33 грн., від 28.09.2012 року № 65 на загальну суму 58 200 грн. у т.ч. ПДВ - 9 700 грн., від 28.09.2012 року № 66 на загальну суму 27 000 грн. у т.ч. ПДВ - 4 500 грн., від 16.11.2012 року № 46 на загальну суму 26 000 грн. у т.ч. ПДВ - 4333,33 грн., від 16.11.2012 року № 48 на загальну суму 46 000 грн. у т.ч. ПДВ - 7666,67 грн. (а.с.128-156 том 1).

Оплата за отримані послуги ПФ «САС» була здійснена у повному обсязі, про що свідчать дані платіжних доручень, на підставі виписаних ПФ «Агроіндустрія» рахунків- фактур.(а.с.157-184 том 1).

27.06.2012 року між ПФ «САС» (Замовник) та ПФ «Агроіндустрія» (Виконавець) укладений договір № 07-12 на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до умов якого, Замовник доручає та зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплатити, а Виконавець приймає на себе зобов'язання провести рекламну кампанію в інтересах Замовника відповідно до Адресної програми (Додаток до договору), що є невід'ємною частиною дійсного договору. (а.с.185-186 том 1).

Директором ПФ «САС» був затверджений контрольний макет та Адресна програма, що підписана сторонами договору та є додатком до договору № 07-12 від 27.06.2012 року.(а.с.187-191 том 1).

На виконання умов вказаного договору сторонами договору складені та підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-31/7-6 від 31.07.2012 року, № ОУ-31/7-7 від 31.07.2012 року, № ОУ-31/7-8 від 31.07.2012 року, № ОУ-31/7-9 від 31.07.201231.07.2012 року, № ОУ-31/8-10 від 31.08.2012 року, № ОУ-31/8-5 від 31.08.2012 року, № ОУ-31/8-6 від 31.08.2012 року, № ОУ-31/8-7 від 31.08.2012 року, № ОУ- 31/8-8 від 31.08.2012 року, № ОУ-31/8-9 від 31.08.2012 року, № ОУ-28/9-3 від 28.09.2012 року, № ОУ-28/9-7 від 28.09.2012 року, № ОУ-28/9-9 від 28.09.2012 року, № ОУ-28/9-Ю від 28.09.2012 року, № ОУ-28/9-13 від 28.09.2012 року, № ОУ-31/10-6 від 31.10.2012 року, № ОУ- 31/10-5 від 31.10.2012 року, № ОУ-31/10-7 від 31.10.2012 року, № ОУ-31/Ю-8 від 31.10.2012 року, № ОУ-31/10-9 від 31.10.2012 року, № ОУ-31/10-10 від 31.10.2012 року, № ОУ-16/11-Ю від 16.11.2012 року, № ОУ-16/11-5 від 16.11.2012 року, № ОУ-16/11-6 від 16.11.2012 року, № ОУ-16/11-7 від 16.11.2012 року, № ОУ-16/11-8 від 16.11.2012 року, № ОУ-16/11-9 від 16.11.2012 року, № ОУ-16/11-9 від 16.11.2012 року.(а.с.206-218 том 1).

Крім того, ПФ «Агроіндустрія» на адресу ПФ «САС» виписані наступні податкові накладні: від 31.07.2012 року № 120 на загальну суму 35 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 833, 00 грн., від 31.07.2012 року № 121 на загальну суму 27 500 грн. у т.ч. ПДВ - 4 583,33 грн., від 31.07.2012 року № 122 на загальну суму 33 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 500 грн., від 31.07.2012 року № 123 на загальну суму 42 500 грн. у т.ч. ПДВ - 7083,33 грн., від 31.07.2012 року № 124 на загальну суму 28 000 грн. у т.ч. ПДВ - 4666,67 грн., від 23.08.2012 року № 46 на загальну суму 35 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5833,33 грн., від 23.08.2012 року № 48 на загальну суму 42 500 грн. у т.ч. ПДВ - 7083 грн., від 23.08.2012 року № 49 на загальну суму 33 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 500 грн., від 23.08.2012 року № 50 на загальну суму 28 000 грн. у т.ч. ПДВ - 4666,67 грн., від 23.08.2012 року № 51 на загальну суму 27 500 грн. у т.ч. ПДВ - 4583,33 грн., від 23.08.2012 року № 52 на загальну суму 33 000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 5500 грн., від 05.09.2012 року № 16 на загальну суму 27 500 грн. у т.ч. ПДВ - 4 583.33 грн., від 05.09.2012 року № 19 на загальну суму 35 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 833,33 грн., від 14.09.2012 року № 34 на загальну суму 42 500 грн. у т.ч. ПДВ - 7 083,33 грн., від 20.09.2012 року № 46 на загальну суму 33 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5 500 грн., від 20.09.2012 року № 48 на загальну суму 28 000 грн. у т.ч. ПДВ - 4 666,67 грн., від 28.09.2012 року № 67 на загальну суму 33000 грн. у т.ч. ПДВ - 5500 грн., від 12.10.2012 року № 28 на загальну суму 33 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5500 грн., від 12.10.2012 року № 35 на загальну суму 35 000 грн. у т.ч. ПДВ - 5833,33 грн., від 12.10.2012 року № 33 на загальну суму 33000 грн. у т.ч. ПДВ - 5500 грн., від 31.10.2012 року № 70 на загальну суму 28 000 грн. у т.ч. ПДВ - 4666,67 грн., від 31.10.2012 року № 75 на загальну суму 27 500 грн. у т.ч. ПДВ - 4583,33 грн., від 31.10.2012 року № 76 на загальну суму 42 500 грн. у т.ч. ПДВ - 7083,33 грн., від 16.11.2012 року № 37 на загальну суму 15 000 грн. у т.ч. ПДВ - 2500,00 грн., від 16.11.2012 року № 38 на загальну суму 20 000 грн. у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн., від 16.11.2012 року № 39 на загальну суму 18 000 грн. у т.ч. ПДВ - 3000 грн., від 16.11.2012 року № 40 на загальну суму 15 000 грн. у т.ч. ПДВ - 2500 грн., від 16.11.2012 року № 41 на загальну суму 14 800 грн. у т.ч. ПДВ - 2466,67 грн., від 16.11.2012 року № 42 на загальну суму 18 200,00 грн. у т.ч. ПДВ - 3033,33 грн.(а.с.219-231 том 1).

Оплата за отримані послуги ПФ «САС» була здійснена у повному обсязі, про що свідчать дані платіжних доручень, на підставі виписаних ПФ «Агроіндустрія» рахунків - фактур. (а.с.232-256 том 1, 1-27 том 2).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, відповідають вищезазначеним нормам закону та підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, оскільки безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарські операції за договорами, укладеними між позивачем та ПФ «Агроіндустрія» повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Разом із тим, податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновок про факту реального вчинення господарських операцій позивачем із платником податків та зборів ПФ "Агроіндустрія", з посиланням на матеріали, отримані від ДПІ у Оболонському районі м. Києва листом 19.03.2013 № 1733 /7/22.6-05, яким повідомлено районні ДПІ про складання акту перевірки ПФ "Агроіндустрія" від 14.03.2013 №236/22- 6/31149933 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПФ "Агроіндустрія", (код за ЄДРПОУ 31149933), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2012 по 30.11.2012 року», і яким відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, які підпадають під визначення ст.185, ст.198 Податкового кодексу України, згідно яких встановлено наявність ознак фіктивності здійснення господарських операцій ПФ "Агроіндустрія", а саме: на підприємстві відсутні співробітники, підприємство за податковою адресою не знаходиться та відсутні основні фонди тощо.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ПФ "Агроіндустрія" не може свідчити про неможливість фактичного виконання робіт (послуг) ПФ "Агроіндустрія", оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; фактів невідображення контрагентом позивача у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства відповідачем не висвітлено; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів відмічає, що як позивач, так і вищевказаний контрагент позивача на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагент мали відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності для укладення спірного договору.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення перевірок відповідачем досліджувались первинні документи ПФ "Агроіндустрія" на підтвердження реальності здійснених правочинів, натомість, усі документи, що підтверджують обставини здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності в розрізі відносин з позивачем, наявні в матеріалах справи.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ПФ "Агроіндустрія" викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 984.

Крім того, матеріали справи не містять податкових повідомлень-рішень, якими б ПФ "Агроіндустрія" були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по реальним господарським операціям із ПФ "Агроіндустрія", повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в рамках здійснення власної господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013р. по справі № 820/7488/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.