Ухвала

від 06.10.2014 по справі 820/7488/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ К/800/61060/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському район м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013

у справі № 820/7488/13-а

за позовом Приватної фірми "САС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському район м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському район м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.05.2013 № 0001632210 та № 0001642210; від 27.05.2013 № 0001812210 та № 0001822210.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та їх реальності та повноти відображення в обліку з ПФ "Агроіндустрія" за серпень, жовтень та листопад 2012 року, складено акт від 22.04.2012 № 1606/2210/31343008, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 14.1.27, пп. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.1.1 п. 138, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 126 700,00 грн.; ст. 185, ст. 189, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 120 666,00 грн.

На підставі акта перевірки, 13.05.2013 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001642210, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 150832,50 грн., у тому числі за основним платежем - 120666,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 30166,50 грн.; №0001632210, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 158375,00 грн., у тому числі за основним платежем - 126700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31675,00 грн.

Також, за результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам і їх реальності та повноти відображення в обліку з ПФ "Агроіндустрія" за липень та вересень 2012 року, складено акт перевірки від 18.05.2013 № 1911/2210/31343008, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 14.1.27, пп. 14.1.36 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.1.1 п. 138, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 114 135,00 грн.; ст. 185, ст. 189, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 108 699,00 грн.

На підставі акта перевірки, 27.05.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001822210, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 163048,50 грн., у тому числі за основним платежем - 108699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 54349,50 грн.; № 0001812210, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у сумі 171202,50 грн., у тому числі за основним платежем - 114135,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57067,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що 27.06.2012 року між ПФ "САС" (Замовник) та ПФ "Агроіндустрія" (Виконавець) укладений договір № ОРК-07-12, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по обслуговуванню рекламних конструкцій Замовника, надання в оренду металоконструкцій, виконання робіт по ескізному проектуванню, поставки товарно-матеріальних цінностей, виконанню будівельно-монтажних робіт, послуг по благоустрою території об'єктів, що ремонтуються, наданню послуг по монтажу/демонтажу металоконструкцій, будівельних лєсов, транспортних послуг.

Крім того, 27.06.2012 між ПФ "САС" (Замовник) та ПФ "Агроіндустрія" (Виконавець) укладений договір № 07-12 на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до умов якого, Замовник доручає та зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплатити, а Виконавець приймає на себе зобов'язання провести рекламну кампанію в інтересах Замовника відповідно до Адресної програми (Додаток до договору), що є невід'ємною частиною дійсного договору.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПФ "Агроіндустрія", на виконання умов зазначених договорів, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за отримані послуги позивачем була здійснена у повному обсязі, про що свідчать дані платіжних доручень, на підставі виписаних ПФ "Агроіндустрія" рахунків- фактур.

Щодо посилань відповідача на матеріали, отримані від ДПІ у Оболонському районі м. Києва листом 19.03.2013 № 1733 /7/22.6-05, яким повідомлено районні ДПІ про складання акта перевірки ПФ "Агроіндустрія" від 14.03.2013 №236/22- 6/31149933 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПФ "Агроіндустрія" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2012 по 30.11.2012", то слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ПФ "Агроіндустрія", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень області від 13.05.2013 № 0001632210 і № 0001642210 та від 27.05.2013 № 0001812210 і № 0001822210.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському район м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль