Ухвала

від 02.12.2013 по справі 2а-5083/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року м. Київ К/800/12817/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012

у справі № 2-а-5083/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова спілка"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2012. Позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 №0008802312.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем перевірки позивача по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Альянс БКЦ», ЗАТ «Будмеханізація», ТОВ «Будмеханізація-СВ», ТОВ «Кімістрейд», ТОВ «Бізарттрейд», ТОВ «Євростеп Плюс», ТОВ «Інкомсервіс Плюс», ТОВ ТК «Торглайн», ТОВ «Сучасник-КА» за період з 01.01.2008 по 30.06.2011, складено акт перевірки № 2270/23-12/32711131 від 27.10.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Альянс БКЦ», ТОВ «Євростеп Плюс», ТОВ «Інкомсервіс Плюс»: - пп. 7.4.5 п. 7.4., пп. 7.7.1 п 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами і доповненнями) при визначенні суми ПДВ, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 288 482,00 грн.

Висновки акта обґрунтовані тим, що в провадженні СВ ПМ ДПА у Житомирській області перебувають кримінальні справи, порушені відносно засновників та директорів ТОВ «Альянс БКЦ», ТОВ «Євростеп Плюс», ТОВ «Інкомсервіс Плюс». Так, в ході досудового слідства встановлено, що позивач в податковій звітності з метою формування податкового кредиту відображало проведення фінансово-господарських операцій з вказаними фіктивними підприємствами.

Перевіркою зроблено висновок, що у ТОВ «Альянс БКЦ», ТОВ «Євростеп Плюс», ТОВ «Інкомсервіс Плюс» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, угоди укладені з позивачем мають ознаки нікчемності.

На підставі акта перевірки, відповідачем 05.12.2011 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008802312 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 288 482,00 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 72 120,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з наведеними висновками податкового органу, зазначивши, що несплачений позивачем податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва доведено, що зміст спірних угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування спірного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Альянс БКЦ» були укладені договори оренди обладнання, договори на технічне обслуговування та ремонт техніки; з ТОВ «Інкомсервіс Плюс» - договори про надання послуг; з ТОВ «Євростеп плюс» - договори про надання консультаційних послуг з юридичних питань.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, на виконання умов зазначених договорів, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, а саме: актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

На момент укладення та виконання правочинів, контрагенти позивача - ТОВ «Альянс БКЦ», ТОВ «Євростеп Плюс» та ТОВ «Інкомсервіс Плюс» були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. В акті перевірки відсутні посилання на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Альянс БКЦ», ТОВ «Євростеп Плюс» та ТОВ «Інкомсервіс Плюс» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладення чи виконання договорів.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «Альянс БКЦ», ТОВ «Євростеп Плюс», «Інкомсервіс Плюс», оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з вказаними контрагентами, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Як було вірно зазначено судом апеляційної інстанції, факт порушення кримінальної справи щодо засновників та директорів ТОВ «Альянс БКЦ», ТОВ «Євростеп Плюс» та ТОВ «Інкомсервіс Плюс» само по собі не тягне за собою недійсність угод, укладених з такими підприємствами з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення, виданих за такими господарськими операціями, податкових накладних.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суму податку на додану вартість у розмірі 288 482,00 грн., а тому визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 360602,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

З урахуванням викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль