Ухвала

від 04.12.2013 по справі 2а-1870/4429/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року м. Київ К/9991/58704/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Зарічного споживчого товариства

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р.

у справі № 2а-1870/4429/12

за позовом Зарічного споживчого товариства

до Державної податкової служби у Сумській області

про визнання недійсною податкової консультації, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зарічне споживче товариство (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби у Сумській області (далі - відповідач, ДПС) про визнання недійсною податкової консультації відповідача, надану позивачеві листом від 12.04.2012 р. № 4309/10/15-206 «Про надання податкової консультації».

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 р. позов задоволено: визнано недійсною податкову консультацію Державної податкової служби у Сумській області від 12.04.2012 р. № 4309/10/15-206 «Про надання податкової консультації».

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 р. скасовано і прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. і залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 р.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.04.2012 р. позивач звернувся до Державної податкової служби у Сумській області із заявою про надання податкової консультації з питання: на підставі яких документів, вичерпний перелік яких встановлений у п. 44.1 ст. 44 та п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, Зарічне споживче товариство зобов'язане формувати податкову звітність з орендної плати за землі комунальної власності у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки, якщо наявними у Зарічного споживчого товариства договорами оренди землі передбачена орендна плата у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки.

12.04.2012 р. на адресу позивача надійшов лист «Про надання податкової консультації» № 4309/10/15-206, який за своєю суттю роз'яснює та обґрунтовує обов'язок платника податку сплачувати орендну плату за землю у розмірі трикратного розміру.

Вважаючи вказану податкову консультацію такою, що суперечить вимогам Податкового кодексу України, змісту земельного податку, та не допомагає позивачеві правильно сформувати показники податкової звітності, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надана відповідачем податкова консультація не містить відповіді на поставлене позивачем питання, а відтак, є недійсною та підлягає скасуванню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що Державна податкова служба у Сумській області при наданні податкової консультації Зарічному споживчому товариству, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, Податковий кодекс України в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

На думку позивача податкова консультація не дає відповіді по суті поставленого позивачем запитання щодо практичного застосування п. 44.1 ст. 44, п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України в частині документального підтвердження розрахунку суми орендної плати за землі комунальної власності при формуванні податкової звітності.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаними твердженнями позивача, оскільки в податковій консультації, ДПС у Сумській області, зазначено, що мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, що використовуються Зарічним споживчим товариством в межах обласного центру, становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки. Норми п.п. 44.1 ст. 44 ПК України застосовуються в частині обліку показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, яким стосовно орендної плати за землю, у відповідності до п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 та п. 288.3 ст. 288 ПК України, є земельні ділянки, які перебувають у користуванні (надані в оренду).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється, у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом 13 Кодексу.

Таким чином, з 01.01.2011 р. податковим законодавством України чітко визначено мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для всіх категорій земель, крім земель сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що державною податковою службою в Сумській області надано вичерпну відповідь на запитання позивача, з посиланням на відповідні норми Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 53 ПК України, не передбачено визнання судом податкової консультації недійсною, яка на думку платника податків, не містить конкретної відповіді на поставлене питання. Дана норма передбачає визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору, що позивачем доведено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що податкова консультація ДПС у Сумській області містить посилання на норми розділу XIII ПК України, що відповідає правовому регулюванню плати за землю в чинному законодавстві України, не суперечить нормам та змісту відповідного податку та судом не встановлено суперечності наданої відповідачем податкової консультації нормам або змісту Податкового кодексу України, через що відсутні підстави для визнання такої податкової консультації недійсною.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 163, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Зарічного споживчого товариства - відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) І. О. Бухтіярова (підпис) М. І. Костенко